Рішення

від 01.10.2024 по справі 910/9260/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.10.2024Справа № 910/9260/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державного підприємства «Укркомунобслуговування» (вул. Предславинська, 51, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код 16466350)

до Адвокатського об`єднання «ЛМК» (бул. Лесі Українки, 26Б, офіс 646, м. Київ. 01133; ідентифікаційний код 44013951)

про стягнення 15 857, 32 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Укркомунобслуговування» (далі за текстом - ДП «Укркомунобслуговування», Позивач) з позовом до Адвокатського об`єднання «ЛМК» (далі за текстом - АО «ЛМК», Відповідач) про стягнення 15 847, 32 грн заборгованості за послуги з утримання (експлутатації) будівлі, яка перебувала у користуванні Відповідача на підставі укладеного договору № 2021/44 оренди нежитлових приміщень від 21.07.2021.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог Відповідач зазначає, що здійснені Позивачем нарахування є безпідставними та не підтверджені належними доказами.

Відповідач зазначає, що заявлені до відшкодування Позивачем витрати не є ним фактично понесені, оскільки відповідні докази відсутні в матеріалах справи.

Згідно доводів Відповідача, йому не є зрозумілим, які саме витрати входять до експлуатаційних, а при поверненні ним майна орендарю ним було відшкодовано вартість всіх спожитих комунальних послуг.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

19.08.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

04.09.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Позивача про долучення доказів.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

21.07.2021 між Публічним акціонерним товариством «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництві» - ПАТ «КИЇВЗНДІЕП» (Орендодавець) та Адвокатським об`єднанням «ЛМК» (Орендар) укладено договір № 2021/44 (далі за текстом - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар зобов`язується прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (нежитлове приміщення), далі - Об`єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26.

Об`єктом оренди відповідно до Договору є нежитлове приміщення, а саме - кімната № 646-647 загальною площею 73,3 кв.м. та частина коридору загальною площею 7,33 кв.м., що розташовані на 6-му поверсі корпусу прибудови (інвентарний номер № 571) Орендодавця за адресою: с. Київ, бул. Лесі Українки, 26 (пункт 2.1 Договору).

Відповідно до пункту 2.2 Договору загальна площа Об`єкта оренди складає 80.63 кв.м.

Згідно пункту 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 28.04.2022) Орендар за користування Об`єктом оренди вносить орендну плату. Розмір орендної плати за 1 квадратний метр загальної площі об`єкта оренди 116,67 грн, крім того ПДВ 20% складає 23,33, а всього - 140 грн з ПДВ.

Згідно пункту 4.6 Договору не входять до складу орендної плати та відшкодовуються Орендарем наступні витрати:

- оплата комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію (опалення, водопостачання та водовідведення тощо);

- вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж/ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;

- компенсацію податкових витрат Орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.

Вказані витрати щомісячно відшкодовуються Орендарем виходячи з фактичних витрат, відповідно орендованої площі (згідно пункту 2, підпункту 2.2) шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання рахунку від Орендодавця.

Пунктами 6.3 та 6.4 Договору визначено, що при передачі Об`єкта оренди складається Акт приймання - передачі, з дати складання якого об`єкт вважається переданим.

Об`єкт оренди вважається повернутим з моменту підписання Акта передачі - приймання (7.9 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Акту № 1 приймання - передачі нежитлових приміщень від 01.08.2021 Об`єкт оренди прийнято у користування Відповідачем.

В подальшому, у зв`язку зі зміною балансоутримувача орендованих приміщень на підставі наказу Мінрегіон «Про безоплатну передачу державного нерухомого майна, з балансу публічного акціонерного товариства «Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву» на баланс державного підприємства «Укркомунобслуговування» № 141 від 04.08.2022, сторонами внесено зміни до Договору шляхом укладання Додаткової угоди № 2 від 30.09.2022.

Так, преамбула та розділ 17 Договору викладено в новій редакції, а саме зазначено нові реквізити Орендодавця - Державне підприємство «Укркомунобслуговування».

Згідно Акту приймання - передачі нерухомого майна, що належить до державної власності від 14.03.2023 Об`єкт оренди повернуто Відповідачем Позивачу у задовільному стані.

Крім того у такому акті зазначено, що у Орендаря наявна заборгованість в розмірі 45 332, 22 грн.

Даний акт підписаний сторонами, однак Відповідачем зазначено, що він не погоджується із сумою заборгованості.

На підтвердження викладених вимог, Позивачем надано розрахунок відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі по бул. Лесі України, 26 від АО «ЛМК» на суму 5 859, 38 грн за місяць.

В подальшому, у зв`язку із зауваженнями до такого розрахунку від Відповідача, Позивачем здійснено перерахунок розміру відшкодування експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі по бул. Лесі України, 26 від АО «ЛМК» на суму 3 668, 48 грн за місяць, з якого Позивачем виключено витрати за амортизацію та прибуток 15 %.

Суд зазначає, що такі розрахунки містять підпис лише провідного бухгалтера Позивача та фактично не погоджувалися стороною Відповідача.

Також, Позивачем до матеріалів справи надано банківські виписки, з яких вбачається, що Відповідачем на користь Позивача здійснено три платежі 22.11.2022 на суму 5 859, 38 грн, 2 398, 90 грн, 11 288, 20 грн.

В призначенні вказаних платежів не міститься посилання на Договір, а зазначені рахунки відсутні в матеріалах справи.

Крім того, із наданого Позивачем розрахунку заявленої до стягнення заборгованості вбачається, що вказані платежі (оплати) відсутні, тобто не зараховані.

Із наданого позову вбачається, що в тексті Позивачем не зазначено період, за який стягується заборгованість однак з наданого розрахунку вбачається, що така заборгованість утворилась за період з листопада 2022 - березень 2023.

Також Позивачем на підтвердження заявлених вимог надано:

- рахунок на оплату № 1330 від 14.11.2022 за листопад 2022 на суму 5 859, 38 грн (експлуатаційні витрати);

- акт надання послуг № 2046 від 30.11.2022 за листопад 2022 на суму 5 859, 38 грн (експлуатаційні витрати);

- рахунок на оплату № 1529 від 01.12.2022 за грудень 2022 на суму 5 859, 39 грн(експлуатаційні витрати);

- Акт надання послуг № 2272 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 5 859, 39 грн (експлуатаційні витрати);

- рахунок на оплату № 2421 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 5 515, 12 грн (відшкодування за вивіз побутового сміття, водовідведення та водопостачання, електроенергію, реактивну електроенергію);

- Акт надання послуг № 3211 від 31.12.2022 за грудень 2022 на суму 5 515, 12 грн (відшкодування за вивіз побутового сміття, водовідведення та водопостачання, електроенергію, реактивну електроенергію);

- рахунок на оплату № 133 від 10.01.2023 за січень 2023 на суму 3 668, 48 грн (експлуатаційні витрати);

- Акт надання послуг № 129 від 31.01.2023 за січень 2023 на суму 3 668, 48 грн (експлуатаційні витрати);

- рахунок на оплату № 363 від 03.02.2023 за лютий 2023 на суму 3 668, 48 грн (експлуатаційні витрати);

- Акт надання послуг № 349 від 28.02.2023 за лютий 2023 на суму 3 668, 48 грн (експлуатаційні витрати);

- рахунок на оплату № 662 від 01.03.2023 за березень 2023 на суму 1 183, 38 грн (експлуатаційні витрати);

- Акт надання послуг № 644 від 10.03.2023 за березень 2023 на суму 1 183, 38 грн (експлуатаційні витрати).

Зазначені вище Акти не підписані Відповідачем, а разом із рахунками направлені Відповідачу 30.10.2023.

Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач зазначає наступне:

- заборгованість з експлуатаційних витрат відсутня;

- рахунки на експлуатаційні послуги в розмірі 5 859, 38 грн, а потім на суму 3 668, 48 грн є незрозуміло як сформовані.

- Позивачем не надано докази понесення заявлених до стягнення витрат, що виключає їх фактичне понесення стороною;

- у Відповідача існує переплата в розмірі 10 892, 36 грн, яка не врахована Позивачем.

У відповідь на відзив Відповідача, Позивачем до матеріалів справи надано Акти прийому - передання наданих послуг з третіми особами (контрагента) на підтвердження обставин фактичного понесення Позивачем експлуатаційних витрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши правовідносини сторін, які існували на підставі укладеного між ними Договору, суд дійшов висновку, що останній є змішаним договором оренди та надання послуг.

З огляду на характер спірних правовідносин, наразі дослідженню судом підлягають правовідносини сторін в частині надання послуг (комунальних, експлуатаційних).

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, з розділу 4 Договору вбачається, що останнім передбачено наступні платежі для Орендаря (Відповідача):

орендна плата;

оплата комунальних послуг (витрат на утримання прибудинкової території, на електроенергію, опалення, водопостачання та водовідведення);

вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж/ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо;

компенсацію податкових витрат Орендодавця за користування земельною ділянкою та нерухомістю.

Із наданого Позивачем розрахунку вартості експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі вбачається, що до останніх включено такі послуги: обслуговування внутрішньо будинкової системи водопостачання, теплопостачання та водовідведення; обслуговування внутрішньобудинкової системи електроживлення; дезінсекція та дератизація; утримання прибудинкової території; технічне обслуговування ліфтів; утримання охоронної служби; загальновиробничі витрати; адміністративні витрати.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 5 вказаного закону закріплено перелік житлово-комунальних послуг, згідно якого до житлово-комунальних послуг належать:

- житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

- комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Враховуючи характер Об`єкту оренди - нежитлове приміщення, суд дійшов висновку, що експлуатаційні послуги фактично є комунальними послугами.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово - комунальні послуги», а саме згідно статті 6 учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:

1) споживачі (індивідуальні та колективні);

2) управитель;

3) виконавці комунальних послуг.

Управитель багатоквартирного будинку (далі за текстом управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Виконавцями комунальних послуг є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, перелік яких закріплено в частині 2 статті 6 Закону України «Про житлово - комунальні послуги».

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності Позивача є: Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування (основний); 81.10 Комплексне обслуговування об`єктів; 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 55.90 Діяльність інших засобів тимчасового розміщування; 56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач не є ні управителем, ні виконавцем комунальних послуг в розумінні Закону України «Про житлово - комунальні послуги», що свідчить про необхідність укладення ним додаткових договорів безпосередньо з постачальниками (виконавцями) таких послуг, оскільки Позивачем комунальні послуги не можуть бути надані в силу закону та обраних ним видів господарської діяльності.

Відповідні договори в матеріалах справи відсутні, що свідчить про обґрунтованість заперечень Відповідача в частині відсутності доказів реального та фактичного понесення Позивачем витрат, відшкодування яких заявляється до стягнення.

При цьому, із наданих Позивачем Актів надання послуг (робіт), підписаними контрагентами Позивача, які також не є первинними бухгалтерськими документами, не вбачається встановити їх фактичну оплату та зв`язок деяких послуг (технічне обслуговування пожежної автоматики, спостереження за засобам сигналізації, послуги охорони) з об`єктом оренди оскільки Договором не визначено літери «А» чи «Б» будівлі Лесі Українки, 26 у місті Києві.

Позивач є балансоутримувачем будівлі на бул. Лесі Українки, 26 в м. Києві, однак судом критично сприймаються надані ним розрахунки вартості експлуатаційних витрат балансоутримувача на утримання будівлі спочатку на суму 5 859,38 грн на місяць, а потім вже на суму 3 668, 48 грн на місяць.

Також суду є незрозумілі включення Позивачем до експлуатаційних витрат: «загальновиробничі витрати» та «адміністративні витрати», які не є деталізованими, а враховуючи заперечення Відповідача в цілому такі витрати є такими, що не погоджувалися сторонами при укладанні Договору, а фактично (згідно пояснень Відповідача) були представлені Відповіачу до відшкодування вже після припинення договірних зобов`язань та повернення об`єкту оренди орендодавцю.

Суд зазначає, що ним не заперечується можливості існування у Відповідача заборгованості в силу користування орендованим приміщенням, а відтак і споживання наданих йому послуг (в тому числі визначених Відповідачем), однак наразі заявлені до стягнення витрати не підтверджені належними доказами та не є такими, що фактично понесені стороною, що в свою чергу передбачено пунктом 4.6 Договору.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактичного понесення ним заявлених до відшкодування витрат, а відтак позов не підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства «Укркомунобслуговування» - відмовити.

2. Судові витрати Державному підприємству «Укркомунобслуговування» не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 01.10.2024

Суддя Антон ПУКАС