Рішення

від 17.09.2024 по справі 910/5780/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 910/5780/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка"

про стягнення грошових коштів

та

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

про зобов`язання укласти додаткову угоду

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Данилюк М.Д.

Представники учасників справи:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) Марковська В.В.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не з`явилися.

В судовому засіданні 17.09.2024 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), що повне рішення буде складено 01.10.2024 року.

СУТЬ СПОРУ:

10 травня 2024 року до Господарського суду міста Києва через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (позивач) надійшла позовна заява б/н від 10.05.2024 року до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" (відповідач) про стягнення 796 687,28 грн., з них: основного боргу - 735 698,33 грн. (сімсот тридцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 33 копійки), 3% річних - 27 765,11 грн. (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 11 копійок) та інфляційної складової боргу - 33 223,84 грн. (тридцять три тисячі двісті двадцять три гривні 84 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 142-23-е від 13.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи № 910/5780/24 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву позивачу.

31.05.2024 року через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" надійшов відзив на позовну заяву (сформований в системі "Електронний суд" 30.05.2024 року), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що (1) відповідач має заводи в Роменському районі Сумської області та в Бучанському районі Київської області; (2) з початку військової агресії російської федерації проти України в період активних бойових дій у лютому - березні 2022 року завод ПрАТ "Слобожанська Будівельна Кераміка" зазнав пошкоджень, значна частина територій була замінована, що унеможливлювало потрапити на територію заводу ПрАТ "Слобожанська Будівельна Кераміка"; (3) в силу пошкоджень завданих виробничим потужностям заводу, ПрАТ "Слобожанська Будівельна Кераміка" не мало можливості здійснювати господарську діяльність; (4) відповідач частково відновив виробничу діяльність лише з середини червня 2023 року та фактично зміг здійснювати виробничу діяльність по жовтень 2023 року. За викладених обставин відповідачу необхідно додатковий час для погашення заборгованості.

31.05.2024 року через систему "Електронний суд" від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" надійшла зустрічна позовна заява (сформована в системі "Електронний суд" 30.05.2024 року), в якій заявник просить зобов`язати ТОВ "Київські енергетичні послуги" укласти з ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року та визнати укладеною додаткову угоду, в редакції запропонованій у прохальній частині зустрічної позовної заяви.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації проти України підприємство здійснює свою господарську діяльність в складних, стресових економічних умовах в країні, у зв`язку з чим ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" звернулося до ТОВ "Київські енергетичні послуги" з листом № б/н від 29.05.2024 року з пропозицією укласти додаткову угоду до договору про реструктуризацію заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, об`єднано зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" про зобов`язання укласти додаткову угоду та визнання додаткової угоди укладеною в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про стягнення грошових коштів, ухвалено перейти до розгляду справи № 910/5780/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2024 року.

В підготовчому засіданні 16.07.2024 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 13.08.2024 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/5780/24 до судового розгляду по суті на 17.09.2024 року.

17.09.2024 року через систему «Електронний суд» від Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю представника прибути у судове засідання через особисті обставини (не заплановане та непередбачуване перебування представника за межами міста Києва).

В судовому засіданні 17.09.2024 року судом було розглянуте та відхилене клопотання представника Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" про відкладення розгляду справи, про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 17.09.2024 року.

Відхиляючи наведене клопотання суд виходив з того, що відповідно до положень частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

Суд зазначає, що наведені обставини в обґрунтування причин неможливості забезпечити участь представника Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська будівельна кераміка" у судовому засіданні не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Поряд з цим, в клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких суд не може розглянути справу без участі представника товариства. Крім того, до клопотання не додано доказів у підтвердження викладених у ньому обставин.

В судовому засіданні 17.09.2024 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) первісні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити первісний позов в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечив.

Представники відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) в судове засідання 17.09.2024 року не з`явився.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (надалі - позивач, кредитор) та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (надалі - відповідач, боржник) укладено договір № 142-23-е про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року (надалі - договір про реструктуризацію), відповідно до п. 1 якого боржник визнає, підтверджує та зобов`язується сплатити у повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року (договір про постачання), особовий рахунок № 20230207, сумою 4 746 302,53 грн. станом на 13.10.2023 року, відповідно до графіка погашення заборгованості (ГПЗ), який є додатком 1 до договору про реструктуризацію.

Відповідно до п. 2 договору про реструктуризацію боржник разом зі сплатою суми заборгованості, зазначеної у п. 1 договору про реструктуризацію, зобов`язується сплачувати поточне споживання електричної енергії відповідно до умов договору про постачання.

Згідно з п. 3 договору про реструктуризацію при здійсненні оплати заборгованості боржник зобов`язується посилатися в реквізиті призначення платежу платіжного документа на договір про реструктуризацію. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані кредитором кошти зараховуються в першу чергу як погашення існуючої заборгованості за договором про постачання з найдавнішим терміном її виникнення, а залишок коштів (за наявності) - як оплата поточного споживання електричної енергії за договором про постачання.

На виконання умов договору про реструктуризацію відповідачем сплачено 1 104 093,00 грн, а саме: 13.10.2023 року сплачено 214 093,00 грн., 16.10.2023 року сплачено 200 000,00 грн., 20.10.2023 року сплачено 100 000,00 грн., 24.10.2023 року сплачено 100 000,00 грн., 26.10.2023 року сплачено 250 000,00 грн., 30.10.2023 року сплачено 140 000,00 грн., 09.11.2023 року сплачено 100 000,00 грн.

З довідки про надходження коштів вбачається, що всі оплати після укладення договору про реструктуризацію відповідач здійснював без посилання на договір про реструктуризацію, однак з посиланням на розрахункові періоди, заборгованість за які реструктуризована цим договором, які, як зазначає позивач, з урахуванням призначення та п. 3 договору про реструктуризацію враховано в погашення заборгованості за цим договором.

Відповідно до п. 5.1. Комерційної пропозиції «Вільна (строкова)», яка є додатком до договору про постачання, остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання здійснюється не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Згідно з п. 5.5. договору про постачання розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

На оплату за поточне споживання за розрахунковий період жовтень 2023 року відповідачу виставлено рахунок № 20230207/10/1 від 01.11.2023 року на суму 1 345 432,15 грн.

З довідки про надходження коштів вбачається, що відповідачем не здійснено жодної оплати за поточне споживання електричної енергії згідно умов договору про постачання.

Відповідно до п. 8 договору про реструктуризацію у разі прострочення боржником оплати заборгованості за договором про реструктуризацію понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого ГПЗ, та/або оплати поточного споживання понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого договором про постачання, цей договір про реструктуризацію припиняє свою дію, в частині прав боржника на розстрочення оплати заборгованості, а кредитор набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу.

Таким чином, у відповідності до п. 8 договору про реструктуризацію цей договір припинив свою дію, а позивач набув право вимоги несплаченої частини боргу у зв`язку із простроченням відповідачем оплати поточного споживання за особовим рахунком понад п`ять календарних днів від терміну, встановленого договором про постачання.

Після припинення дії договору про реструктуризацію відповідачем сплачено 2 906 511,20 грн., а саме: 17.11.2023 року сплачено 300 000,00 грн., 30.11.2023 року сплачено 350 000,00 грн., 14.12.2023 року сплачено 100 000,00 грн., 27.12.2023 року сплачено 206 000,00 грн., 28.12.2023 року сплачено 12 592,53 грн., 28.12.2023 року сплачено 31 407,47 грн., 29.12.2023 року сплачено 200 000,00 грн., 22.01.2023 року сплачено 100 000,00 грн., 26.01.2023 року сплачено 126 511,20 грн., 31.01.2024 року сплачено 180 000,00 грн., 09.02.2024 року сплачено 300 000,00 грн., 23.02.2024 року сплачено 200 000,00 грн., 29.02.2024 року сплачено 100 000,00 грн., 14.03.2024 року сплачено 100 000,00 грн., 15.03.2024 року сплачено 100 000,00 грн., 25.03.2024 року сплачено 300 000,00 грн., 29.03.2024 року сплачено 200 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість за договором про реструктуризацію становить 735 698,33 грн. (4 746 302,53 грн. - 1 104 093,00 грн. - 2 906 511,20 грн.).

Спір у справі виник у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань за договором про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 142-23-е від 13.10.2023 року, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 735 698,33 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 27 765,11 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 33 223,84 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже було встановлено судом вище, 13.10.2023 року між позивачем, як кредитором, та відповідачем, як боржником, було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію № 142-23-е, за умовами якого боржник визнав, підтвердив та зобов`язався сплатити заборгованість згідно графіку погашення заборгованості, що є додатком до вказаного договору.

Статтею 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд зазначає, що згідно графіку погашення заборгованості строк виконання боржником зобов`язань є таким що настав.

Положеннями статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на виконання умов укладеного між сторонами договору про реструктуризацію було сплачено тільки 4 010 604,20 грн.

Доказів погашення заборгованості у розмірі 735 698,33 грн. відповідачем суду не надано, а тому відповідно до п. 8 договору про реструктуризацію він припинив свою дію, а кредитор (позивач) набув права вимоги всієї несплаченої частини боргу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти наявності у нього заборгованості у розмірі 735 698,33 грн. не заперечував.

Оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем обов`язку зі своєчасної оплати платежів за графіком погашення заборгованості, з урахуванням п. 8 договору про реструктуризацію, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 735 698,33 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 27 765,11 грн. та інфляційну складову боргу в розмірі 33 223,84 грн.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунку 3% річних та інфляційної складової боргу, в межах заявлених позивачем періодів, суд встановив, що вони виконані арифметично вірно, відтак, суми 3% річних та інфляційної складової боргу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, не виходячи за межі визначених позивачем періодів, за розрахунками позивача, становлять: 27 765,11 грн. - 3% річних та 33 223,84 грн. - інфляційної складової боргу.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем за первісним позовом у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору в сумі 9560,25 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом.

Щодо зустрічних позовних вимог.

У зустрічній позовній заяві ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" просить зобов`язати ТОВ "Київські енергетичні послуги" укласти з ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року та визнати укладеною додаткову угоду, в редакції запропонованій у прохальній частині зустрічної позовної заяви.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" посилається на те, що з початком повномасштабного вторгнення російської федерації проти України підприємство здійснює свою господарську діяльність в складних, стресових економічних умовах в країні, у зв`язку з чим ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" звернулося до ТОВ "Київські енергетичні послуги" з листом № б/н від 29.05.2024 року з пропозицією укласти додаткову угоду до договору про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 Цивільного кодексу України).

У пункті 3 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочини між юридичними особами належить вчиняти в письмовій формі (п. 1 ч. 1 ст. 208 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно частин 1-3 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Статтею 640 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2024 року ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" звернулося до ТОВ "Київські енергетичні послуги" з пропозицією № б/н від 29.05.2024 року укласти додаткову угоду до договору про реструктуризацію заборгованості до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року в розмірі 735 698,33 грн. на 12 місяців.

ТОВ "Київські енергетичні послуги" у відзиві на зустрічну позовну заяву просило відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, посилаючись на те, що ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" вже надавалася розстрочка по виконанню зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року шляхом укладення договору про реструктуризацію № 142-23-е від 01.02.2023 року, тому ТОВ "Київські енергетичні послуги" вважає необґрунтованою та незаконною вимогу про повторну реструктуризацію заборгованості та відповідно визнання укладеною додаткової угоди в запропонованій ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" у зустрічному позові редакції.

Так, додаткова угода - є правочином, що вносить зміни до вже існуючого договору.

Тобто, за його допомогою сторони можуть вносити зміни до діючого договору, тим самим змінюючи свої попередні домовленості.

Як вже було встановлено судом вище, договір № 142-23-е про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року припинив свою дію та станом на момент звернення ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" до ТОВ "Київські енергетичні послуги" з пропозицією № б/н від 29.05.2024 року про укладення додаткової угоди до договору № 142-23-е про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року був припинений, отже правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених зустрічних позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" про зобов`язання ТОВ "Київські енергетичні послуги" укласти з ПрАТ "Слобожанська будівельна кераміка" додаткову угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20230207ПВ від 01.02.2023 року та визнати укладеною додаткову угоду, в редакції запропонованій у прохальній частині зустрічної позовної заяви не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Слобожанська будівельна кераміка» (ідентифікаційний код 21129873, адреса: 02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2/Б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (ідентифікаційний код 41916045, адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 31) грошові кошти: основного боргу - 735 698,33 грн. (сімсот тридцять п`ять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривень 33 копійки), 3% річних - 27 765,11 грн. (двадцять сім тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень 11 копійок), інфляційної складової боргу - 33 223,84 грн. (тридцять три тисячі двісті двадцять три гривні 84 копійки) та судовий збір - 9560,25 грн. (дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 25 копійок).

3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01.10.2024р.

Суддя О.В. Котков