Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/6650/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024Справа № 910/6650/24Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування"

про стягнення 86 697,83 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" про відшкодування збитків у сумі 86 697, 83 грн., у зв`язку з ДТП яка сталась 24.01.2024 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.06.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

24.06.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що ним було здійснено виплату належного страхового відшкодування у розмірі 17 324,48 грн., а підстави для виплати додаткового страхового відшкодування відсутні.

Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.

26.06.2024 позивач подав заяву про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою суду від 02.07.2024 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу спосіб і строк усунення недоліків.

03.07.2024 на виконання вимог ухвали суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

03.07.2024 відповідач подав суду заперечення на заяву про призначення судової оціночно-будівельної експертизи.

Ухвалою суду від 29.07.2024 у задоволенні клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи відмовлено. Продовжено розгляд справи після залишення її без руху за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024 у м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зіткнення з належними позивачу воротами боксу мийки, внаслідок чого вказані ворота отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Корольовського районного суду міста Житомира від 03.04.2024 у справі № 278/439/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На замовлення позивача Фізичною особою-підприємцем Ільченком Денисом Валерійовичем складено звіт № 932/12-1 від 12.02.2024 про незалежну оцінку з визначення реальної величини розміру матеріального збитку завданого майну - ворота гаражні, секційні, що розташовані за адресою: Житомирська обл., Житомирський р-н, територіальна громада Станишівська, Комплекс будівель і споруд № 4, буд. 3, згідно якого розмір матеріального збитку пошкоджених воріт складає 104 022,32 грн. з ПДВ.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Scania, державний номер НОМЕР_1 , за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №214061017.

Згідно пояснень сторін 25.01.2024 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно вимог пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

01.02.2024 в межах строку встановленого вищевказаною нормою Закону відповідачем було здійснено огляд пошкодженого майна.

Для визначення розміру шкоди, завданої позивачу відповідач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Ай Експерт».

Згідно Звіту № 20/0224 від 10.02.2024 про незалежну оцінку вартості майнового збитку, завданого власнику майна, яке зазнало пошкоджень, вартість матеріального збитку, завданого позивачу, становить 20 789,37,76 грн. (з ПДВ) та 17 324,48 грн. (без ПДВ).

15.02.2024 відповідач сплатив на користь позивача 17 324,48 грн. страхового відшкодування.

Звертаючись в суд з указаним позовом позивач просить стягнути з відповідача на свою користь різницю між понесеною ним шкодою та виплаченою відповідачем сумою страхового відшкодування у розмірі 86 697, 83 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В силу приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Тобто, відповідач, як страховик винної у ДТП особи, зобов`язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у даному випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.

За таких обставин, розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми страхового відшкодування має здійснюватись з урахуванням приписів ст. 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до п. 34.3 ст. 34 Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Отже, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди, лише якщо представник страховика не з`явився у визначений у п. 34.2 ст. 34 Закону строк.

Як встановлено матеріалами справи огляд пошкодженого майна було проведено представником відповідача у встановлений строк, отже страховиком не порушено порядку оцінки розміру матеріальних збитків, завданих позивачу.

Таким чином, виходячи з наведених положень Закону, потерпілий має право на самостійне обрання аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди лише у випадку, якщо представник страховика не з`явився у визначений пунктом 34. 3 статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.09.2019 у справі № 161/14532/16-ц.

Крім того, як вбачається зі звіту Фізичної особи-підприємця Ільченка Дениса Валерійовича № 932/12-1 від 12.02.2024, а також пояснень позивача пошкоджені ворота підлягають заміні та не можуть бути відремонтовані, оскільки комплектація для ремонту пошкоджених секцій гаражних воріт в Україні відсутня, поставки комплектуючих виробника припинено.

При цьому, всупереч ст. 74 ГПК України доказів неможливості проведення відновлювального ремонту воріт позивачем суду не надано.

Посилання позивача на лист ТОВ «Алютех-К» № 2/1-25-01-24 від 24.04.2024 суд оцінює критично, оскільки зі змісту вказаного листа не вбачається відсутність можливості поставки комплектуючих до пошкоджених воріт.

Таким чином відповідачем оцінено шкоду та здійснено визначення розміру страхового відшкодування, та його виплату у встановленому Законом порядку.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи.

Частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем належними доказами не доведено підстав звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку із безпідставністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-240, 250-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙС ТІМ" відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак