Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/6999/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024справа №910/6999/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/6999/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.Поінт» (вул. Паркова, буд. 19, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313; ідентифікаційний код 37281859)

до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 36716128) в особі його Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700; ідентифікаційний код 39389830)

про стягнення 727 611,25 грн,

за участю представників:

позивача - Машкіної В.М. (довіреність 22.02.2024 №б/н);

відповідач - не з`явився.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.Поінт» (далі - Компанія) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (далі - Товариство) в особі його Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (далі - Філія):

- 761 138,92 грн основного боргу за договором поставки від 11.03.2022 №228-2 (далі - Договір 1); 188 314,57 грн втрат від інфляції та 50 241,58 грн 3% річних;

- 209 757,06 грн основного боргу за договором поставки від 29.09.2022 №648-2 (далі - Договір 2); 5 666,70 грн втрат від інфляції та 6 348,80 грн 3% річних;

- 92 532,90 грн основного боргу за договором поставки від 05.04.2023 №154-2 (далі - Договір 3); 1 753,77 грн втрат від інфляції та 2 476,32 грн 3% річних, а всього 1 318 233,62 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: сторонами було укладено Договори, за якими відповідачем не було повністю виконано зобов`язання з оплати поставлених позивачем товарів на загальну суму 1 063 428,88 грн (761 138,92 грн за Договором 1, 209 757,06 грн за Договором 2 та 92 532,90 грн за Договором 3); у зв`язку з цим Компанією нараховано 188 314,57 грн втрат від інфляції та 50 241,58 грн 3% річних за Договором 1, 5 666,70 грн втрат від інфляції та 6 348,80 грн 3% річних за Договором 2 та 1 753,77 грн втрат від інфляції та 2 476,32 грн 3% річних за Договором 3.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Товариство 05.07.2024 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що:

- сукупна сума основної заборгованості за Договорами становить 608 431,76 грн з ПДВ; відповідач визнає даний розмір основної заборгованості та не заперечує проти необхідності його оплати;

- Товариство заперечує проти нарахування позивачем 3% річних, втрат від інфляції за Договорами та судових витрат у справі в сумах, вказаних позивачем в позовній заяві, оскільки Компанією під час здійснення розрахунків вчинено розрахункові помилки;

- за перерахунком відповідача загальна сума можливих позовних вимог за Договорами складає: 608 431,76 (сума боргу) + 104 134,29 (втрати від інфляції) + 29 239,15 (3% річних) = 741 805,20 грн, а не 1 318 233,62 грн, як помилково вказав позивач;

- встановлення режиму воєнного стану на території України істотно вплинуло на виробничі процеси на Філії та на можливості реалізації продукції, яка виробляється, а тому відповідач просить суд про зменшення штрафу, 3% річних та втрат від інфляції на 90%.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

14.06.2024 позивачем подано суду документи на виконання ухвали від 11.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15.07.2024.

Представник позивача у підготовчому засіданні 15.07.2024 просив суд прийняти до розгляду заяву, подану суду 10.07.2024, про зменшення розміру позовних вимог, в якій Компанія просить стягнути з відповідача:

- 306 138,80 грн основного боргу за Договором 1; 80 764,87 грн втрат від інфляції та 21 756,67 грн 3% річних;

- 209 757,06 грн основного боргу за Договором 2; 5 257,77 грн втрат від інфляції та 6 309,96 грн 3% річних;

- 92 535,90 грн основного боргу за Договором 3; 2 319,51 грн втрат від інфляції та 2 779,71 грн 3% річних, а всього 727 611,25 грн.

Перевіривши дотримання позивачем вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд прийняв вказану заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.08.2024.

У зв`язку з масованою шахедно-ракетною атакою Російської Федерації в Україні (зокрема, на м. Київ) 26.08.2024, з огляду на приписи Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», та з метою уникнення можливості завдання шкоди життю і здоров`ю представників сторін та працівників апарату суду судове засідання 26.08.2024 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 відкладено розгляд справи по суті на 30.09.2024.

Представник відповідача у судове засідання 30.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставлення 29.08.2024 до електронного кабінету відповідача ухвали від 28.08.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2024 оголосила вступне слово та підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 ГПК України докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представник позивача виступив з промовою (заключним словом), в якій посилалася на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 30.09.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 233 ГПК України.

Судом відповідно до вимог статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

11.03.2022 Компанією (постачальник) і Товариством в особі Філії (покупець) було укладено Договір 1, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупця підшипники (код 44440000-6 відповідно до ДК 021:2015), а покупець зобов`язується його прийняти і сплатити за нього певну грошову суму, на умовах Договору 1 (пункт 1.1 Договору 1);

- загальна сума Договору 1 складає 870 000,24 грн, у тому числі ПДВ - 145 000,04 грн, що відповідає загальній сумі всіх специфікацій (пункт 7.1 Договору 1);

- оплата товару здійснюється на умовах 50% передплати від суми заявленої партії товару на підставі рахунка постачальника, що виставляється останнім протягом 15 календарних днів з дня отримання заявки від покупця, та решта 50% протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної (пункт 8.2 Договору 1);

- Договір 1 набирає чинності з моменту підписання та діє до 30.06.2022 (пункт 14.1 Договору 1).

Постачальником 11.03.2022 було виставлено покупцю рахунок №35 на суму 870 000,24 грн.

На виконання Договору 1 постачальником поставлено товар на загальну суму 781 138,92 грн, що підтверджується такими видатковими накладними і товарно-транспортними накладними:

- видаткова накладна від 15.03.2022 №1 на суму 230 485,68 грн (товарно-транспортна накладна від 15.03.2022);

- видаткова накладна від 15.03.2022 №2 на суму 368 832,18 грн (товарно-транспортна накладна від 15.03.2022);

- видаткова накладна від 16.03.2022 №3 на суму 56 855,34 грн (товарно-транспортна накладна від 16.03.2022);

- видаткова накладна від 15.03.2022 №4 на суму 71 223,84 грн (товарно-транспортна накладна від 15.03.2022);

- видаткова накладна від 21.03.2022 №5 на суму 53 741,88 грн (товарно-транспортна накладна від 21.03.2022).

Покупцем отриманий за Договором 1 товар оплачено частково у сумі 475 000,12 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.03.2022 №213701 на суму 435 000,12 грн та платіжними інструкціями від 19.09.2022 №220048 на суму 20 000 грн і від 06.01.2023 №224713 на суму 20 000 грн.

Таким чином, за Договором 1 у відповідача наявний борг у сумі 306 138,80 грн.

29.09.2022 Компанією (постачальник) і Товариством в особі Філії (покупець) було укладено Договір 2, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупця підшипники (ДК 021:2015 44440000-6 Вальниці), а покупець зобов`язується його прийняти і здійснити за нього оплату на умовах та в порядку, передбаченому умовами Договору 2 (пункт 1.1 Договору 2);

- сума Договору 2 складає 431 332,10 грн, 20% ПДВ - 86 266,42 грн, разом з ПДВ 517 598,52 грн (пункт 7.1 Договору 2);

- оплата товару здійснюється на умовах 50% передплати від суми заявленої партії товару на підставі рахунка постачальника, що виставляється останнім протягом 3-х календарних днів з дня отримання заявки від покупця, та решта 50% протягом 10-ти календарних днів з дня отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної (пункт 8.2 Договору 2);

- Договір 2 набирає чинності з дати його підписання та діє до 30.06.2023 включно (пункт 14.1 Договору 2 в редакції додаткової угоди від 28.02.2023 №2).

Постачальником 10.02.2023 було виставлено покупцю рахунок №10 на суму 419 514,12 грн.

На виконання Договору 2 постачальником поставлено товар на загальну суму 419 514,12 грн, що підтверджується видатковими накладними від 20.04.2023 №1 на суму 259 405,32 грн (товарно-транспортної накладної від 20.04.2023 №1) і від 29.06.2023 №3 на суму 160 108,80 грн (товарно-транспортної накладної від 29.06.2023 №3).

Покупцем отриманий товар оплачено частково у сумі 209 757,06 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.04.2023 №228546.

Отже, за Договором 2 у відповідача наявний борг у сумі 209 757,06 грн.

05.04.2023 Компанією (постачальник) і Товариством в особі Філії (покупець) було укладено Договір 3, за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність покупця підшипники (ДК 021:2015 44440000-6 Вальниці), а покупець зобов`язується його прийняти і здійснити за нього оплату на умовах та в порядку, передбаченому умовами Договору 3 (пункт 1.1 Договору 3);

- сума Договору 3 складає 154 226,50 грн, 20% ПДВ - 30 845,30 грн, разом з ПДВ 185 071,80 грн (пункт 7.1 Договору 3);

- оплата товару здійснюється на умовах 50% передплати від суми заявленої партії товару на підставі рахунка постачальника, що виставляється останнім протягом 3-х календарних днів з дня отримання заявки від покупця, та решта 50% протягом 10-ти календарних днів з дня отримання товару та підписання відповідної видаткової накладної (пункт 8.2 Договору 3);

- Договір 3 набирає чинності з дати його підписання та діє по 30.06.2023 (пункт 14.1 Договору 3).

Постачальником 12.04.2023 було виставлено рахунок № 12 на суму 185 071,80 грн.

29.06.2023 на виконання Договору 3 постачальником поставлено товар на вказану суму, що підтверджується видатковою накладною від 29.06.2023 №4 на суму 185 071,80 грн (товарно-транспортної накладної від 29.06.2023 №4).

Покупцем отриманий товар оплачено частково у сумі 92 535,90 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.05.2023 №229691.

Таким чином, за Договором 3 у відповідача наявний борг у сумі 92 535,90 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частинами першою і другою статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов?язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов?язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

ВИСНОВКИ

Отже, оскільки позивачем було належним чином виконано умови Договорів та поставлено відповідачу обумовлений товар, а відповідачем такий товар було оплачено частково, то позовні вимоги Компанії в частині стягнення з Товариства в особі Філії 306 138,80 грн основного боргу за Договором 1, 209 757,06 грн основного боргу за Договором 2 і 92 535,90 грн основного боргу за Договором 3 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу за Договором позивач просить стягнути з відповідача нараховані останньому суми 3% річних і втрат від інфляції за такі періоди:

- за Договором 1:

з 26.03.2022 (нарахованих на 345 138,80 грн боргу) по 18.09.2022 (оскільки платіжною інструкцією від 19.09.2022 №220048 сплачено 20 000 грн) сума 3% річних складає 5 035,61 грн, а втрат від інфляції - 45 867,34 грн;

з 19.09.2022 (нарахованих на 326138,80 грн боргу) по 05.01.2023 (оскільки платіжною інструкцією від 06.01.2023 №224713 сплачено 20 000 грн) сума 3% річних складає 2 895,04 грн, а втрат від інфляції - 12 849,94 грн;

з 07.01.2023 (нарахованих на 306 138,80 грн боргу) по 09.07.2024 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума 3% річних складає 13 826,02 грн, а втрат від інфляції - 22 047,59 грн;

- за Договором 2 з 10.07.2023 (нарахованих на 209 757,06 грн боргу) по 09.07.2024 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума 3% річних складає 6 300,96 грн, а втрат від інфляції - 5 257,77 грн;

- за Договором 3 з 10.07.2023 (нарахованих на 92 535,90 грн боргу) по 09.07.2024 (дата, визначена позивачем у розрахунку) сума 3% річних складає 2 779,71 грн, а втрат від інфляції - 2 319,51 грн.

Перевіривши наведений розрахунок судом встановлено, що позивачем правильно розраховано періоди та суми 3% річних і втрат від інфляції, а тому стягненню з відповідача підлягає 21 756,67 грн 3% річних і 80 764,87 грн втрат від інфляції за Договором 1, 6 309,96 грн 3% річних і 5 257,77 грн втрат від інфляції за Договором 2 та 2 779,71 грн 3% річних і 2 319,51 грн втрат від інфляції за Договором 3.

Що ж до клопотання відповідача про зменшення розміру втрат від інфляції та 3% річних на 90% з посиланням на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2020 зі справи №902/417/18 як підставу для такого зменшення, то слід зазначити таке.

Відповідачем не враховано позицію суддів Великої Палати Верховного Суду, викладену в окремій думці від 18.03.2020 зі справи №902/417/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 зі справи №703/2718/16-ц, з якою погоджується господарський суд міста Києва.

Так, чинне цивільне законодавство України не містить чіткого визначення поняття «санкція».

У науці цивільного права сутність санкції як правового засобу в механізмі правового регулювання цивільних відносин розуміють як фінансово-правову міру відповідальності.

Санкції як правові засоби, спрямовані на забезпечення інтересів суб?єктів цивільних правовідносин і захист цивільних прав та інтересів, мають такі ознаки:

- спрямовані на усунення перешкод у задоволенні інтересів учасників цивільних правовідносин;

- виступають елементами механізму правового регулювання цивільних відносин і забезпечують його ефективне функціонування;

- призводять до негативних наслідків для особи, яка не виконала цивільного обов?язку, встановленого законом чи договором.

Можна сформулювати таке визначення санкції, як певного негативного наслідку, встановленого законом або договором, який застосовується в разі невиконання (неналежного виконання) цивільно-правового обов?язку, порушення заборон, обмежень та в інших випадках, встановлених законом.

З аналізу змісту статей 524 та 533 ЦК України можна зробити висновок, що цивільне законодавство містить визначення грошового зобов?язання, як такого, що виражається в грошовій одиниці України або грошовому еквіваленті в іноземній валюті і стосується права однієї особи сплатити певну кількість грошей, а іншої сторони - їх отримати.

Згідно із частиною першою статті 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов?язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов?язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов?язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За змістом статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов?язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов?язання.

Суб?єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Визначення розміру штрафних санкцій передбачено у статті 231 ГК України, якою встановлено, що законом щодо окремих видів зобов?язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Стаття 233 ГК України регулює питання зменшення розміру штрафних санкцій. Так, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов?язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов?язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов?язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Погоджуючись зі зменшенням загального розміру процентів річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов??язання, Велика Палата Верховного Суду вважала їх господарськими санкціями, розмір яких може бути зменшений у розумінні наведених норм матеріального права.

Проте, такий висновок не враховує наведених далі вимог закону.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов?язання. Так, частиною першою цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов?язання.

У частині другій зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов?язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов?язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов?язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов?язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов??язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов?язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов?язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто такі проценти є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов?язань.

Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов?язання у вигляді втрат від інфляції та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов?язання.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.Поінт» (вул. Паркова, буд. 19, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313; ідентифікаційний код 37281859) до Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 36716128) в особі його Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700; ідентифікаційний код 39389830) про стягнення 727 611,25 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Об`єднана гірничо-хімічна компанія» (вул. Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 36716128) в особі його Філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» (вул. Степова, буд. 1, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700; ідентифікаційний код 39389830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейська морська компанія «С.Поінт» (вул. Паркова, буд. 19, м. Краматорськ, Донецька обл., 84313; ідентифікаційний код 37281859): 306 138 (триста шість тисяч сто тридцять вісім) грн 80 коп. основного боргу за договором поставки від 11.03.2022 №228-2; 21 756 (двадцять одну тисячу сімсот п`ятдесят шість) грн 67 коп. 3% річних; 80 764 (вісімдесят тисяч сімсот шістдесят чотири) грн 87 коп. втрат від інфляції; 209 757 (двісті дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн 06 коп. основного боргу за договором поставки від 29.09.2022 №648-2; 6 300 (шість тисяч триста) грн 96 коп. 3% річних; 5 257 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн 77 коп. втрат від інфляції; 92 535 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот тридцять п`ять) грн 90 коп. основного боргу за договором поставки від 05.04.2023 №154-2; 30 837 (тридцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн 35 коп. 3% річних; 88 342 (вісімдесят вісім тисяч триста сорок дві) грн 15 коп. втрат від інфляції та 8 731 (вісім тисяч сімсот тридцять одну) грн 34 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.10.2024.

Суддя Оксана Марченко