Рішення

від 26.09.2024 по справі 914/2091/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 Справа № 914/2091/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ФТП, м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства Поліграфпрофі, м. Львів

про: стягнення заборгованості

суддя Коссак С.М.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ФТП, м. Київ до відповідача Приватного підприємства Поліграфпрофі, м. Львів про стягнення заборгованості у розмірі 92 508,34грн., що складається з: 83 834,80грн. сума основного боргу та 8 673,54грн. сума штрафних санкцій. Також позивач повідомляє суд, що станом на час подання позовної заяви судові витрати складаються з суми судового збору в розмірі 3028,00грн.

Ухвалою суду від 02.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено на 26.09.2024 року.

В судове засідання 26.09.2024 року позивач явку уповноваженого представника не забезпечив, 16.09.2024 року позивачем подано через систему «Електронний суд» клопотання за вх.№22524/24, в якій просить суд розглядати справу на підставі наявних матеріалів у справі та без 4участі представника позивача.

В судове засідання 26.09.2024 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, суд належним чином та завчасно (03.09.2024 року) повідомив відповідача про день та час розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного листа відповідачу до його електронного кабінету, відтак відповідачу відомо про розгляд справи та він мав достатньо часу висловлення своєї позиції щодо позовних вимог.

Згідно даних системи Діловодства Господарського суду Львівської області, у позивача та відповідача наявний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Жодних, заяв, клопотань процесуального характеру від відповідача до суду не надходило.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заяв процесуального характеру не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.

Отже, в матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відтак в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання Договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К, позивачем надавались відповідачу транспортні послуги, а саме 29 квітня 2024 року узгодили та підписали Заявку №1, згідно якої Експедитор зобов`язаний організувати доставку Вантажу Клієнта (полімерні матеріали) з: Швейцарія, ARCOLOR AG, Urnascherstrasse 50, CH-9104, Waldstatt до м. Львів, Україна, вул. Рудненська, 12.

03 травня 2024 року Вантаж було доставлено Вантажоодержувачу, що підтверджується відміткою у Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №756996 від 30 квітня 2024 року. Експедитор виконав свої зобов`язання за Договором та у відповідності до узгодженої Сторонами Заявки та надав Клієнту 02 травня 2024 року на його електронну адресу передбачений п. 4.1. Договору рахунок на оплату №1317 від 01 травня 2024 року на суму 167 669,60 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 60 коп.) та 06 травня 2024 року Акт надання послуг №1317 від 03 травня 2024 року з подальшим направленням оригіналів поштовим відправленням 16 травня 2024 року.

Клієнт (відповідач) здійснив часткову оплату за виставленим рахунком у розмірі 83 834, 80 (вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 80 коп.), що підтверджується Інформаційним повідомленням про зарахування коштів №328 від 03 травня 2024 року. Відтак, залишок неоплаченої заборгованості ПП «ПОЛІГРАФПРОФІ перед ТзОВ «ФТП» становить 83 834, 80 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 80 коп.), яку позивач просить стягнути з відповідача.

У зв`язку з неналежним та неповним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу: 2 358,44грн. інфляційних втрат, 5 669,16грн. пені та 645,94грн. 3% річних.

Також позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3028,00грн.

Аргументи відповідача.

Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами та з врахуванням проведених відповідачем оплат основного боргу.

Фактичні обставини справи.

29 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФТП» (Експедитор) та Приватним підприємством «ПОЛІГРАФПРОФІ» (Клієнт), як Клієнтом, укладено Договір надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К, згідно з яким Експедитор зобов`язується за дорученням, від свого імені, але за рахунок Клієнта, шляхом залучення третіх осіб, здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування імпортно-експортних, транзитних та інших вантажів, зазначених Клієнтом в Заявках (Вантаж), що перевозяться авіаційним, водним, залізничним, мультимодальним (комбінованим) видами транспорту за маршрутом, вказаним Клієнтом, а також виконувати інші супутні послуги (зберігання, демередж, вантажно-розвантажувальні роботи, стафірування та консолідація вантажів, портові витрати, залізничні витрати, страхування перевезення та інше).

На виконання умов Договору, Експедитор та Клієнт 29 квітня 2024 року узгодили та підписали Заявку №1, згідно якої Експедитор зобов`язаний організувати доставку Вантажу Клієнта (полімерні матеріали) з: Швейцарія, ARCOLOR AG, Urnascherstrasse 50, CH-9104, Waldstatt до м. Львів, Україна, вул. Рудненська, 12.

Відповідно до умов пункту 4.1. Договору, платежі та взаємні розрахунки за виконання доручень Клієнта виконуються відповідно до виставлених Експедитором рахунків.

Сторони погодили, що рахунки, передані засобами електронної пошти підлягають оплаті та мають силу оригіналу до моменту отримання Клієнтом всіх документів у відповідності до п. 3.1.14 цього Договору.

Пункт 4.2. Договору визначає, що рахунки Експедитора підлягають оплаті протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати виставлення рахунків, якщо інше не визначено в заявці.

Згідно з пунктом 2.4. Договору, заявка є невід`ємною частиною Договору, а її умови мають пріоритет перед умовами Договору. Сторони погодили в заявці відмінні від Договору умови оплати, а саме у п. 15 заявки «Умови оплати» вказано, що клієнт зобов`язаний оплатити надані Експедитором послуги шляхом здійснення оплати 50% узгодженої суми на вивантаженні, а решту суми (50%) протягом 10 днів після вивантаження.

03 травня 2024 року Вантаж було доставлено Вантажоодержувачу, що підтверджується відміткою у Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №756996 від 30 квітня 2024 року.

Експедитор виконав свої зобов`язання за Договором та у відповідності до узгодженої Сторонами Заявки та надав Клієнту 02 травня 2024 року на його електронну адресу передбачений п. 4.1. Договору рахунок на оплату №1317 від 01 травня 2024 року на суму 167 669,60 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 60 коп.) та 06 травня 2024 року Акт надання послуг №1317 від 03 травня 2024 року з подальшим направленням оригіналів поштовим відправленням 16 травня 2024 року.

Акт надання послуг вважається підписаним відповідно до умов п. 4.6. Договору, у випадку, якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів Експедитор не отримає підписаний Клієнтом примірник акту або обґрунтованої відмови від підписання (письмового мотивованого заперечення), акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

Згідно умов Договору та Заявки, Клієнт був зобов`язаний провести оплату наданих Експедитором послуг в такому порядку: 50% узгодженої суми вартості послуг Експедитора не пізніше 03 травня 2024 року, а решту суми вартості послуг Експедитора (50%) не пізніше 13 травня 2024 року включно.

Загальна сума, що підлягала оплаті Клієнтом за вищезазначеним рахунком становить 167 669, 60 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 60 коп.).

Відповідно до матеріалів справи, Клієнт (відповідач) здійснив часткову оплату за виставленим рахунком у розмірі 83 834, 80 (вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 80 коп.), що підтверджується Інформаційним повідомленням про зарахування коштів №328 від 03 травня 2024 року.

Відтак, залишок неоплаченої заборгованості ПП «ПОЛІГРАФПРОФІ перед ТзОВ «ФТП» становить 83 834, 80 грн. (вісімдесят три тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 80 коп.).

13 червня 2024 року Позивач звернувся до Відповідача з відповідною претензією-вимогою про сплату грошового зобов`язання вих. №ФТП/06-24/100 від 13.06.2024 року, проте така залишена без реагування.

Відповідно до п. 5.3.6. Договору, клієнт зобов`язаний сплатити на користь Експедитора неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

У зв`язку з неналежним та неповним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу: 2 358,44грн. інфляційних втрат, 5 669,16грн. пені та 645,94грн. 3% річних.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором на підставі заявки та акту наданих послуг, у розмірі 92 508,34грн., з якої: 83 834,80грн. основний борг, 2 358,44грн. інфляційних втрат, 5 669,16грн. пені та 645,94грн. 3% річних.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є обставини з якими пов`язується факт укладення договору та його виконання в частині своєчасної та повної оплати.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (ст.902 ЦК України).

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

На виконання умов Договору, Експедитор та Клієнт 29 квітня 2024 року узгодили та підписали Заявку №1, згідно якої Експедитор зобов`язаний організувати доставку Вантажу Клієнта (полімерні матеріали) з: Швейцарія, ARCOLOR AG, Urnascherstrasse 50, CH-9104, Waldstatt до м. Львів, Україна, вул. Рудненська, 12. Відповідно до умов пункту 4.1. Договору, платежі та взаємні розрахунки за виконання доручень Клієнта виконуються відповідно до виставлених Експедитором рахунків. Пункт 4.2. Договору визначає, що рахунки Експедитора підлягають оплаті протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати виставлення рахунків, якщо інше не визначено в заявці.

Згідно з пунктом 2.4. Договору, заявка є невід`ємною частиною Договору, а її умови мають пріоритет перед умовами Договору. Сторони погодили в заявці відмінні від Договору умови оплати, а саме у п. 15 заявки «Умови оплати» вказано, що клієнт зобов`язаний оплатити надані Експедитором послуги шляхом здійснення оплати 50% узгодженої суми на вивантаженні, а решту суми (50%) протягом 10 днів після вивантаження.

Судом встановлено, що 03 травня 2024 року Вантаж було доставлено Вантажоодержувачу, що підтверджується відміткою у Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №756996 від 30 квітня 2024 року. Експедитор виконав свої зобов`язання за Договором та у відповідності до узгодженої Сторонами Заявки та надав Клієнту 02 травня 2024 року на його електронну адресу передбачений п. 4.1. Договору рахунок на оплату №1317 від 01 травня 2024 року на суму 167 669,60 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 60 коп.) та 06 травня 2024 року Акт надання послуг №1317 від 03 травня 2024 року з подальшим направленням оригіналів поштовим відправленням 16 травня 2024 року.

Суд звертає увагу, що зважаючи на специфіку вантажних перевезень, процес оформлення замовлення послуги перевезення відбувався шляхом укладення та підписання заявки №1 від 29.04.2024 року до Договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К, у якій зазначалася уся необхідна інформація (істотні умови) для здійснення перевезення (адреси та дати, вага, найменування вантажу, вартість перевезення, терміни та вид оплати), існування заборгованості за надані транспортні послуги, відповідачем не заперечується, оскільки ним проведено часткову проплату на виконання наданих послуг в сумі 83 834,80грн. з призначенням платежу: оплата рахунку 1317 від 01.05.2024 року за міжнародні автоперевезення.

Відповідно до матеріалів справи, станом на час подання позовної заяви до суду заборгованість Відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги склала 83 834,80грн.

Наявні у матеріалах справи заявка №1 від 29.04.2024 року до Договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К та Договір надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К належним чином підписані уповноваженою особою відповідача та скріплений печатками відповідача.

Позивач надав відповідачу 02 травня 2024 року на його електронну адресу передбачений п. 4.1. Договору рахунок на оплату №1317 від 01 травня 2024 року на суму 167 669,60 грн (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят дев`ять гривень 60 коп.) та 06 травня 2024 року Акт надання послуг №1317 від 03 травня 2024 року з подальшим направленням оригіналів поштовим відправленням 16 травня 2024 року.

Судом встановлено, що Акт надання послуг вважається підписаним відповідно до умов п. 4.6. Договору, у випадку, якщо протягом 5 (п`яти) робочих днів Експедитор не отримає підписаний Клієнтом примірник акту або обґрунтованої відмови від підписання (письмового мотивованого заперечення), акт вважається підписаним, а послуги такими, що надані належним чином.

Враховуючи відсутність зауважень до Акту наданих послуг, який надісланий відповідачу разом з рахунком на оплату зі сторони відповідача, суд доходить висновку про надання послуг позивачем на суму 167 669,60грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату за виставленим рахунком у розмірі 83 834, 80грн., відтак сума боргу, яка є предметом спору в даній справі станом на час подання позову становить 83 834,80грн., яку відповідач не заперечив. Із наведених обставин суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено і відповідачем не спростовано надання позивачем послуг з перевезення вантажу.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем на підставі заявки №1 від 29.04.2024 року до Договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К та Договору надання транспортно-експедиційних послуг №ФТП/1420К, становить 83 834,80грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості наданих послуг позивачем нараховано відповідачу: 2 358,44грн. інфляційних втрат, 5 669,16грн. пені та 645,94грн. 3% річних.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 2 358,44грн. інфляційних нарахувань за період з травня по липень включно, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильно суму боргу від якої здійснювалось нарахування інфляційних втрат та визначено правильний період нарахування, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 2 358,44грн.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Так, згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.3.6. Договору, клієнт зобов`язаний сплатити на користь Експедитора неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день затримки оплати.

Відповідно до матеріалів справи сторонами визначено у пункті 2.4. Договору, що заявка є невід`ємною частиною Договору, а її умови мають пріоритет перед умовами Договору. Сторони погодили в заявці відмінні від Договору умови оплати, а саме у п. 15 заявки «Умови оплати» вказано, що клієнт зобов`язаний оплатити надані Експедитором послуги шляхом здійснення оплати 50% узгодженої суми на вивантаженні, а решту суми (50%) протягом 10 днів після вивантаження. 03 травня 2024 року Вантаж було доставлено Вантажоодержувачу, що підтверджується відміткою у Міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №756996 від 30 квітня 2024 року. Відтак, позивачем визначено, що прострочення платежу рахується з 14.05.2024 року по 15.08.2024 рік.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 253 ЦК України)

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня, і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 907/65/18, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17. Відтак, судом встановлено, що позивачем правильно встановлено початок періоду нарахування пені з 15.02.2022 до 26.12.2022 року (до подання позову).

Відтак, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, перевіривши періоди нарахування та Закону «України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», вимог ст. 232 ГК України, здійснивши перевірку нарахування пені, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку стягненню підлягає пеня в сумі 5 669,16грн.

Щодо стягнення трьох процентів річних.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо`вязання та суму від якої нараховувались 3% річних. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 645,94грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а стягненню підлягає: 83 834,80грн. основного боргу, 2 358,44грн. інфляційних втрат, 5 669,16грн. пені та 645,94грн. 3% річних.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1399 від 15 серпня 2024 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства Поліграфпрофі (79053, м.Львів, вул. Володимира Великого, буд. 83, кв. 111, код ЄДРПОУ 43922157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФТП (04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83 А, офіс 107, код ЄДРПОУ 37888626) 83 834,80грн. основного боргу, 2 358,44грн. інфляційних втрат, 5 669,16грн. пені, 645,94грн. 3% річних та 3028,00грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2024р.

СуддяКоссак С.М.