Рішення

від 30.09.2024 по справі 916/2285/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" вересня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2285/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/2285/24

За позовом: Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (68001, Одеська обл., ч. Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103; код ЄДРПОУ 41537717)

про стягнення 767201,38 грн.

Представники:

Від позивача: Марченко Д.В., самопредставництво

Від відповідача: не з`явився

Встановив: Державне підприємство Морський торговельний порт Чорноморськ звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд про стягнення 767201,38 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2024р. прийнято позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2285/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "24" червня 2024 р. о 10:45. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.06.2024р. о 10:45.

21.06.2024 р. до суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд про відкладення підготовчого засідання.

24.06.2024 р. судом було оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 31.07.2024р. о 11:40, на задоволення клопотання відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2024р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд про судове засідання, яке відбудеться (у зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 26.06.2024р. по 26.07.2024р.) "31" липня 2024 р. о 11:40.

31.07.2024 р. до суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд про відкладення підготовчого засідання.

31.07.2024р. на задоволення клопотання представника відповідача, у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.08.2024р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2024р. повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд про судове засідання, яке відбудеться "12" серпня 2024 р. о 11:30.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2024р. закрито підготовче провадження по справі №916/2285/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "26" серпня 2024 р. о 12:15. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 26.08.2024р. о 12:15.

26.08.2024р. до суду відповідачем було надано клопотання про витребування доказів.

26.08.2024р. судом було поновлено строк відповідачу на подачу клопотання та залучено його до матеріалів справи. Протокольною ухвалою суду від 26.08.2024р. залишено без задоволення клопотання представника відповідача від 26.08.2024р., у зв`язку з його необгрунтованістю.

26.08.2024р. судом було оголошено перерву по справі до 16.09.2024 р. о 12:40.

16.09.2024р. судом було оголошено перерву по справі до 30.09.20204р. о 12:00.

27.09.2024р. до суду новим представником відповідача надано клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого він просив суд відкласти розгляд справи.

Зазначене клопотання відповідача від 27.09.2024р. було залишено судом без задоволення, оскільки за весь час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд мало повноважного представника, повноваження якого містяться в матеріалах справи. Представник відповідача був обізнаний про розгляд даної справи по суті. Суд зазначає, що представником відповідача не було використано свого процесуального права на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України, з викладенням своїх заперечень проти позову.

30.09.2024р. до суду представником відповідача надано заяву та зазначено, що представник не зможе прибути в судове засідання, поряд з цим, доказів на підтвердження обставин, зазначених у заяві, суду надано не було.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду, шляхом скерування ухвал суду в систему Електронний суд, які доставлені в електронний кабінет останнього, що підтверджується довідками про доставку документів в кабінет електронного суду, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

У судовому засіданні 30.09.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 01.10.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

В обґрунтування поданого позову, позивачем було зазначено суду, що між сторонами 22.06.20202р. було укладено Договір зберігання №20/11-д/нд.

Відповідно до п. 1.1. Договору, у порядку і на умовах даного Договору, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання майно, що є власністю Поклажодавця (надалі іменується «Майно»), перелік якого, кількість та займана площа вказуються у відповідних актах приймання-передачі, які складаються при передачі/поверненні майна на/зі зберігання.

Відповідно до п.1.2. Договору, передача майна на зберігання і видача зі зберігання проводиться на території Зберігача, а саме на території контейнерного терміналу (відкритий складський майданчик 11/2) ДП «МТП «Чорноморськ.

Згідно п.2.1. Договору, Поклажодавець сплачує вартість зберігання майна, розраховану, виходячи з фактичної займаної площі, часу зберігання і вільних тарифів Зберігача на підставі рахунків Зберігача.

Згідно п.2.2. Договору, вартість зберігання належного стороннім організаціям майна, яке пе є вантажем: па відкритих складських площах 0,32 грн./1 кв.м/за добу.

Згідно п.2.З. Договору, зберігання майна протягом неповної доби (від 00 год. 01 хв. до 23 год. 59 хв. вказаної доби) вважається таким, що було здійснено за повну добу.

Відповідно до п.2.4. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п.2.5. Договору, оплата за послуги, що надаються Зберігачем, здійснюється Поклажодавцем у безготівковій формі до 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Банківські витрати по перерахуванню коштів банку несе Поклажодавець.

Згідно п.2.5. 2.8. Договору, Акт наданих послуг підтверджує одержання Поклажодавцем послуг у повному об`ємі та за змістом, які зазначено в Акті наданих послуг.

Відповідно до п.3.1. Договору, для підтвердження наданих послуг за даним Договором, Зберігач щомісячно не пізніше 5 (п`яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим, формує Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунок.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Сторони погодились, що Акт здачі-прийняття робіт (падання послуг), підписаний уповноваженими представниками Сторін, є документом, що підтверджує факт надання послуг зі зберігання Майна.

Відповідно до п.3.3. Договору, приймання та передача Акту здачі-прийняття робіт (палання послуг) для підпису та оформлення. здійснюється Сторонами шляхом передачі уповноваженому представнику Поклажодавця під особистий підпис.

Відповідно до п.3.4. Договору, Поклажодавець зобов`язаний не пізніше 7 (сьомого) робочого дня, наступного за розрахунковим, направити до Зберігача уповноваженого представника для отримання під особистий підпис екземплярів Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунку та не пізніше З (трьох) робочих ютів з дня отримання екземплярів Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунку повернути Зберігачу підписаний та засвідчений власною печаткою (у разі наявності) належний Зберігачу екземпляр Акт здачі прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до п. 3.4.1. Договору, у випадку не виконання Поклажодавцем зазначених зобов`язань Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного Поклажодавцем, а послуги вважаються прийнятими у повному обсязі.

Згідно п.4.2. Договору, Зберігач має право, зокрема, вимагати від Поклажодавця оплати за фактичний строк зберігання Майна.

Згідно п.5.1. Договору, Поклажодавець зобов`язаний, зокрема, передати Зберігачу майно па зберігання за Актом приймання-передачі.

Згідно п.5.l. Договору, Поклажодавець зобов`язаний, зокрема, не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим, вносити плату за надані послуги, відповідно до умов Договору та не пізніше 3 (трьох) календарних днів забезпечити підписання представником Поклажодавця Акту наданих послуг.

Відповідно до п.6.2. Договору, за несвоєчасну оплату рахунків Зберігача за надані послуги, згідно з умовами даного Договору, Поклажодавець зобов`язаний сплатити Зберігачеві пеню У розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги, позивачем було зазначено суду, що заявкою від 22.06.2020р. Вих. №28/1 Поклажодавець звернувся до Зберігача щодо прийняття на зберігання на території контейнерного терміналу майна Товариства з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд, яке не є вантажем.

Актом №235 від 22 червня 2020 року підтверджується факт приймання-передачі майна, яке не є вантажем, Поклажодавцем Зберігачу.

На виконання умов Договору, Зберігачем надано Поклажодавецю послуги зберігання майна, яке не є вантажем.

Позивачем було зазначено суду, що за результатами наданих послуг Зберігачем оформлено Акти приймання-здачі наданих послуг та виставлено відповідні рахунки на суму 559368,00 грн.

Також позивачем було зазначено суду, що в порушення умов Договору Поклажодавець не направив до позивача представника для отримання екземплярів акту приймання здачі наданих послуг з рахунком на оплату та не повернув позивачу підписаний та засвідчений печаткою екземпляр акту.

Як вказує позивач, зазначені акти приймання-здачі наданих послуг вважаються прийнятими Поклажодавцем без зауважень і мають силу документів, підписаних останнім.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Договором з боку відповідача позивачем заявлено до стягнення суму основного боргу у розмірі 559368,00 грн., а також було здійснено нарахування пені 108376,05 грн., 3% річних 24822,48 грн. та інфляційних втрат 74634,85 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як з`ясовано судом, правовідносини між сторонами виникни на підставі укладеного між ними 22.06.2020 року Договору зберігання №20/11-д/нд.

Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Судом з`ясовано, що матеріали справи містять акти приймання-здачі наданих послуг та рахунку на загальну суму 559368,00 грн.

За матеріалами справи судом з`ясовано, що відповідач, в порушення п.3.4 Договору, не направляв до Зберігача уповноваженого представника для отримання екземплярів Акту наданих послуг та рахунку та відповідач не повернув підписаного екземпляру Акту здачі-прийняття робіт (надання послу), зворотнього відповідачем доведено суду не було.

Також суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних заперечень та зауважень з приводу наданих послуг позивачем за Договором.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов`язань за умовами Договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 559368,00 грн. боргу є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що час розгляду справи відповідачем не було використано свого процесуального права на подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України, з викладенням своїх заперечень проти позову.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач позбавляється права заперечувати проти обставини під час розгляду справи по суті, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, тоді як дана справа взагалі не містить відзиву на позовну заяву.

За час перебування справи у провадженні, суд неодноразово задовольняв клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а саме: клопотання від 21.06.2024р., відповідно до якого відповідач зазначав суду, що представники відповідача не мають можливості прибути в судове засідання, яке має відбутися 24 червня 2024р. о 10-45, та у зв`язку з необхідністю надання позивачу пропозицій щодо укладення мирової угоди (визнання боргу, порядку і строків оплати, а також, повернення обладнання, що належить відповідачу), просив відкласти розгляд справи №916/2285/24 на більш пізніший час; клопотання від 31.07.2024р., відповідно до якого відповідач зазначав суду, що представник відповідача не має можливості прибути в судове засідання, яке має відбутися 31 липня 2024р. о 11-40, та у зв`язку з необхідністю надання позивачу пропозицій щодо можливого укладення мирової угоди (повернення обладнання, що належить відповідачу, можливого визнання боргу, порядку і строків його сплати) просив відкласти розгляд справи №916/2285/24 на більш пізніший час.

Відповідно до вказаних клопотань, поданих до суду, відповідачем зазначалось щодо необхідності надання позивачу пропозицій щодо можливого укладення мирової угоди, поряд з цим, за матеріалами справи вбачається, що домовленостей щодо укладання мирової угоди між сторонами досягнуто не було.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів й отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 24822,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 74634,85 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення правомірними

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.2. Договору, позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 108376,05 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 11508,02 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Віс Юа Лтд (65003, м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 103; код ЄДРПОУ 41537717) на користь Державного підприємства Морський торговельний порт Чорноморськ (68001, Одеська обл., м.Чорноморськ, вул. Праці, 6; код ЄДРПОУ 01125672) суму основного боргу у розмірі 559368 (п`ятсот п`ятдесят дев`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп., пеню у розмірі 108376 (сто вісім тисяч триста сімдесят шість) грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 24822 (двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять дві) грн. 48 коп., інфляційні втрати у розмірі 74634 (сімдесят чотири тисячі шістсот тридцять чотири) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 11508 (одинадцять тисяч п`ятсот вісім) грн. 02 коп.

Повний текст рішення складено 01 жовтня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д`яченко