Рішення

від 26.09.2024 по справі 917/1066/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2024 Справа № 917/1066/24

за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства "Золотницьке" в особі ОСОБА_1 , вул. Миру,54, с.Василівка, Роменський район, Сумська область, 42077

до Лохвицької міської територіальної громади ( Лохвицька міська рада ), вул. Перемоги, 1, м.Лохвиця, Полтавська область,37200

ІІІ особа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул.Уютна,1, м.Полтава, 36038)

про визнання укладеною додаткової угоди

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання

Обставини справи: До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Золотницьке" до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Полтавській області про Лохвицької міської територіальної громади ( Лохвицька міська рада ), в якій позивач просить суд:

1.Визнати укладеною додаткову угоду між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» та Лохвицькою міською радою Полтавської області про внесення змін до п. 8 Типового договору оренди землі від 27.02.2012року, який був укладений між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича (Орендар) та Лохвицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та відповідно до додаткової угоди, яка була укладена між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 20.05.2017 року, про внесення змін до п. 8 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року (дія договору якого закінчується 26.06.2024 року), на земельні ділянки загальною площею 210,0 га, у тому числі 83,5357га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами 5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га, що розташовані на території Лохвицької міської об`єднаної територіальної громади, право оренди яких зареєстровано 23.06.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції в Полтавській області, номер запису про інше речове право 6098482 та від 24.06.2014 року номер запису про інше речове право 6111082, 6114187, яким продовжити строк даного договору на 7 років до 26.06.2031 року.

2. Внести зміни до п. 9 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року та викласти у наступній редакції «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 27 лютого 2012 року було укладено типовий договір оренди землі між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича (Орендар) та Лохвицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) на земельні ділянки загальною площею 210,0 га, у тому числі 83,5357 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами 5322682400:00:002:1195, 5322682400:00:003:1116, 5322682400:00:003:1115, що розташовані на території Лохвицької міської об`єднаної територіальної громади (Гирявоісковецької сільської ради Полтавської області).

Право оренди на які зареєстровано 23.06.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції в Полтавській області, номер запису про інше речове право 6098482 та від 24.06.2014 року номер запису про інше речове право 6111082, 6114187.

Типовий договір оренди землі від 27.02.2012 року на вищевказані земельні ділянки, відповідно до п. 8 даного договору, був укладений строком на 5 років з 27.02.2012 до 26.06.2017 року.

20 травня 2017 року було укладено додаткову угоду між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, про внесення змін до договору оренди землі від 27.02.2012 року.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 8 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року, а саме: «Договір укладено на 12 років до 26.06.2024 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».

Відповідні зміни були внесені до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.03.2017 року.

Таким чином, строк дії даного договору оренди землі закінчується 26.06.2024 року.

Маючи намір продовжувати користуватися орендованою земельною ділянкою, Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» завчасно, понад 8 місяців, а саме 06 листопада 2023 року було направлено лист-повідомлення до Лохвицької міської ради Полтавської області про намір поновити типовий договір оренди землі від 27 лютого 2012 року на вищевказані земельні ділянки.

Виконавчим комітетом Лохвицької міської ради Полтавської області було надано відповідь №03-01/1954 від 20.12.2023 року, в якій зазначено, що за підсумком голосування рішення не прийнято про поновлення типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року.

02.05.2024 року Селянське (фермерське) господарство «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» повторно направили лист-повідомлення про поновлення типового договору оренди землі до Лохвицької міської ради Полтавської області про намір поновити типовий договір оренди землі від 27 лютого 2012 року з кадастровими номерами земельних ділянок 5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га).

02 травня 2024 року на пленарному засіданні 52 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради Полтавської області, при розгляді проекту додаткової угоди про поновлення типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року проект рішення не прийнято, як рішення ради. Відхилено.

Відповідно до результатів голосування, депутати Лохвицької міської ради Полтавської області взагалі не брали участі в голосуванні по питанню про внесення змін до договору оренди землі на території Гирявоісковецького старостинського округу Лохвицької міської ради (5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га), що підтверджується звітом по відвідуваності та персональному голосуванню від 02.05.2024 року

Ухвалою господарського суду Полтавської області 05.07.2024 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

12.07.2024 року представником позивача адвокатом Жагою Е.Г. недоліки було усунуто, шляхом подання уточненої позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.07.2024 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11.00 год. 03.09.2024 року.

02.08.2024 року від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує та зазначає наступне:

Позивач у 2023 звернувся до Лохвицької міської ради про намір поновити типовий договір оренди землі від 27 лютого 2012 року на земельні ділянки загальною площею 210,00 га з кадастровими номерами земельних ділянок 5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га, що розташовані в адміністративних межах Лохвицької міської об`єднаної територіальної громади (Гирявоісковецький старостинський округ), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства.

Згідно умов типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року, а саме в п.40 зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Тобто, так як власником та розпорядником вищезазначених земельних ділянок стала Лохвицька міська об`єднана територіальна громада в особі Лохвицької міської ради, вважають не доцільним поновлення типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року, який був укладений попереднім власником та розпорядником цих земель з позивачем.

На пленарному засіданні позачергової 52 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради 02.05.2024 було розглянуто проект додаткової угоди про поновлення типового договору оренди землі від 2 7 лютого 2012 року та винесено проект рішення про внесення змін до договору оренди землі №152 від 05.05.2024 року на голосування. За результатами голосування депутатів міської ради, система РАДА зафіксувала, що проект рішення не прийнято, як рішення ради, відхилено.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту Лохвицької міської ради 8 скликання, рішення ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу депутатів ради. Система РАДА зафіксувала волевиявлення депутатів Лохвицької міської ради по даному питанню.

08.09.2024 року від представника позивача адвоката Жаги Е.Г. найшла відповідь на відзив в якій сторона позивача вважає твердження відповідача необґрунтованими, такими, що не спростовують позовні вимоги та не доводяться жодним допустимим доказом.

16.09.2024 року від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких відповідач заперечує проти позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.09.2024 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 26.09.2024.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

27 лютого 2012 року було укладено типовий договір оренди землі між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича (Орендар) та Лохвицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) на земельні ділянки загальною площею 210,0 га, у тому числі 83,5357 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами 5322682400:00:002:1195, 5322682400:00:003:1116, 5322682400:00:003:1115, що розташовані на території Лохвицької міської об`єднаної територіальної громади (Гирявоісковецької сільської ради Полтавської області).

Право оренди вищевказаних земельних ділянок зареєстровано 23.06.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції в Полтавській області, номер запису про інше речове право 6098482 та від 24.06.2014 року номер запису про інше речове право 6111082, 6114187.

Типовий договір оренди землі від 27.02.2012 року на вищевказані земельні ділянки, відповідно до п. 8 даного договору, був укладений строком на 5 років з 27.02.2012 до 26.06.2017 року.

20 травня 2017 року було укладено додаткову угоду між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області, про внесення змін до договору оренди землі від 27.02.2012 року.

Даною додатковою угодою було внесено зміни до п. 8 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року, а саме: «Договір укладено на 12 років до 26.06.2024 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».

Відповідні зміни були внесені до запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягами в Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 24.03.2017 року.

Строк договору оренди землі закінчується 26.06.2024 року.

Маючи намір продовжувати користуватися орендованою земельною ділянкою, керуючись положеннями ч. 6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» та у зв`язку з необхідністю планування проведення сільськогосподарських робіт, внесення мінеральних добрив, планування затрат, а також у зв`язку із закінченням строку дії договору в літній період, Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» завчасно, понад 8 місяців, а саме 06 листопада 2023 року було направлено лист-повідомлення до Лохвицької міської ради Полтавської області про намір поновити типовий договір оренди землі від 27 лютого 2012 року з кадастровими номерами земельних ділянок 5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га).

Виконавчим комітетом Лохвицької міської ради Полтавської області було надано відповідь №03-01/1954 від 20.12.2023 року, в якому зазначено, що за підсумком голосування рішення не прийнято про поновлення типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року.

02.05.2024 року Селянське (фермерське) господарство «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» повторно направили лист-повідомлення про поновлення типового договору оренди землі до Лохвицької міської ради Полтавської області про намір поновити типовий договір оренди землі від 27 лютого 2012 року з кадастровими номерами земельних ділянок 5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га).

02 травня 2024 року відбулося пленарне засідання 52 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради Полтавської області, в ході якого було розглянуто проект додаткової угоди про поновлення типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року та винесено проект рішення про внесення змін до договору оренди землі №152 від 02.05.2024 року. Проте система РАДА зафіксувала, що проект рішення не прийнято, як рішення ради. Відхилено.

Відповідно до результатів голосування, депутати Лохвицької міської ради Полтавської області взагалі не брали участі в голосуванні по питанню про внесення змін до договору оренди землі на території Гирявоісковецького старостинського округу Лохвицької міської ради (5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га), що підтверджується звітом по відвідуваності та персональному голосуванню від 02.05.2024 року.

Дії відповідача про зволікання з укладенням додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки не зважаючи на те, що позивачем належним чином виконувались обов`язки за умовами договору, вчасно здійснювалась платежі по орендній платі та завчасно повідомлено про наміри поновлення даного договору на новий строк, відповідач не надав відповіді на лист-повідомлення від 02.05.2024 року та не прийняв остаточного рішення про задоволення чи відмову у питанні щодо поновлення типового договору оренди землі від 27 лютого 2012 року.

Пропозицію та додаткову угоду відповідач залишив без уваги, рішення з цього приводу ним не прийнято. Станом на день подання позову, відповідач підписаний примірник додаткової угоди позивачу не повернув. Рішення про відмову в поновленні дії договору оренди на новий строк відповідач не прийняв.

Як вбачається із змісту проекту додаткової угоди, направленого позивачем для підписання відповідачу, проект вказаної угоди містить умову про строк дії договору, який складає 7 років.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи.

Частиною 1 статті 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Статтею 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Міська рада має виключну компетенцію в сфері розпорядження землею.

Частиною 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

За змістом статті 12 ЗК України до повноважень сільських селищних, міських рад у сфері земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Статтею 172 ЦК передбачено, що територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.

Враховуючи правову позицію згідно висновків Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення, де вказано, що територіальна громада як власник об`єктів права комунальної власності делегує відповідній раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатись лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та в інтересах територіальної громади (постанови Верховного Суду України від 05.10.2016 р. у справі № 3-604гс16, від 23.11.2016 р. у справі № 3-1058гс16).

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" №5245-УІ від 06.09.2012 р., у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частина 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачала поновлення договору оренди землі за принципом «мовчазної згоди» в разі продовження користування ділянкою за відсутності заперечень від орендодавця.

Поновлення договорів оренди землі, укладених до 15.07.2020 року, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

З 15.07.2020 року, з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» переважне право орендаря законодавець виводить в окрему норму, розмежовуючи поняття «переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі».

Правила щодо поновлення договорів оренди землі визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України та поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після 15.07.2020 року.

Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається.

При цьому Верховний Суд неодноразово вказував на те, що частина 6 статті 33 Закону «Про оренду землі» не передбачає звернення орендаря до орендодавця, а переговори сторін щодо зміни істотних умов не проводяться (постанова від 21.02.2018 р. у справі №908/1164/17, постанова від 21.02.2018 р. у справі №917/772/17)

Як зазначив Верховний суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 384/648/17-ц, провадження № 61-13391св18 (ЄДРСРУ № 76715496) пролонгація договору оренди можлива лише за мовчазної згоди власника землі (орендодавця), а при висловленні орендодавцем заперечень щодо пролонгації договору оренди землі такий договір не може вважатись поновленим.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно із ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" наведена Верховним Судом у постановах від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 та від 29.11.2018 у справах № 920/752/17, № 920/737/17, № 920/747/17, № 920/751/17, № 920/746/17, № 920/744/17, № 920/748/17, № 920/749/17.

Водночас, нормами ч. 5 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (ч. 8 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі»).

Аналогічна правова позиція відображена у п.2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин».

Приписами статей 641 - 642 Цивільного кодексу України визначено порядок пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України (Порядок зміни та розірвання господарських договорів) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Зазначені обставини підпадають під правове регулювання приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якої, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 25.09.2012 у справі № 19/074-11, а також правовим висновкам Верховного суду від 22.02.2018 у справі № 912/686/17, що на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" пролонгація (поновлення) відбувається автоматично при наявності мовчазної згоди орендодавця.

Мовчазна згода, у даному випадку, обумовлюється конклюдентними діями Орендаря щодо подальшого користування земельною ділянкою та відсутністю заперечень з боку Орендодавця.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком суб`єкта господарювання, у випадках передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування, а відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Що ж до переважного права орендаря, то після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

У відповідності до ст. 33 Закону України "Про оренду землі", по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі може бути реалізоване шляхом двох окремих правових підстав: перша наведена у ч.1-ч.5 вказаної статті, друга - у ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі.

За змістом ч. 1 - ч. 5 згаданої статті, орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Анатологічні правові висновки викладені у постанові від 10 вересня 2018 року Палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 920/739/17. У цій справі Верховний Суд зазначив (п. 5.5., п. 5.7.) наступне. Законодавцем у частині 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря виконати певні дії та заходи: 1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; 2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; 3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); 4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином: а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря; б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Якщо орендар та орендодавець у процесі погодження фактично дійшли згоди щодо нових істотних умов договору оренди землі, але не уклали додаткової угоди, то способом захисту прав орендаря буде саме його звернення до суду із позовом про укладення додаткової угоди на нових узгоджених істотних умовах, а не автоматична пролонгація на попередніх умовах. Незалежно від строку оренди кожен орендар, який належним чином виконував обов`язки за умовами договору, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, має переважне право на поновлення договору (укладення договору оренди землі на новий строк). Суть переважного права полягає у тому, що орендар має пріоритет (перевагу перед іншими) на укладення договору оренди землі на новий строк. Це означає, що якщо до орендодавця звернулись інші зацікавлені особи з пропозиціями про укладення договору з ними на тих самих умовах, то орендодавець у такому випадку зобов`язаний укласти договір з попереднім орендарем на новий строк. Виняток складають випадки, коли інший (потенційний) орендар запропонував орендодавцю більш вигідні умови (наприклад, вищу орендну плату, більш тривалий строк оренди), а попередній орендар на такі умови не згоден, або якщо попередній орендар та орендодавець не можуть досягти домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору; у такому випадку переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк припиняється, а орендодавець має право укласти договір оренди з новим орендарем.

Таким чином, Селянське (фермерське) господарство «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» має переважне право на поновлення даного договору оренди землі на земельні ділянки загальною площею 210,0 га, у тому числі 83,5357 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами 5322682400:00:002:1195, 5322682400:00:003:1116, 5322682400:00:003:1115, що розташовані на території Лохвицької міської об`єднаної територіальної громади.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів (ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Ст. 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 34 ч. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення питань щодо регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

Ч. 2 ст. 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначено Законом України "Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998, з наступними змінами (далі Закон № 161-XIV).

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» та Лохвицькою районною державною адміністрацією типового договору оренди землі порядок поновлення договору оренду землі було регламентовано ст. 33 Закону № 161-XIV.

Зокрема, ч. 1 ст. 33 Закону № 161-XIV передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч. 2-5 ст. 33 Закону № 161-XIV).

Ч. 6 ст. 33 Закону № 161-XIV встановлювала, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Ч. 8 ст. 33 Закону № 161-XIV передбачала, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку, а положення ч. 9 вказаної статті визначали, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Поряд із цим, 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким ст. 33 Закону про оренду землі, що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Розділ IX "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі" доповнений абзацами 3 і 4 такого змісту:

"Договори оренди земельних ділянок приватної власності, а також земельних ділянок державної або комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, що перебувають у власності орендаря, укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", у разі їх продовження (укладення на новий строк) мають містити умови, передбачені статтею 33 цього Закону та статтею 1261 ЗК України.

Правила, визначені статтею 1261 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення".

Таким чином, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції ст. 33 Закону України "Про оренду землі", а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України "Про оренду землі" врегульовано ст. 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами ст. 32-2 Закону України "Про оренду землі" та ст. 1261 Земельного кодексу України).

Положення ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" як до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", так і після цього залишилися схожими.

При цьому назву ст. 33 Закону України "Про оренду землі" було змінено з "Поновлення договору оренди землі" на "Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк", а з тексту фактично вилучено частини 6-8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.

Як вбачається із змісту проекту додаткової угоди, направленого позивачем для підписання відповідачу, проект вказаної угоди містить умову про строк дії договору, який складає 7 років.

Згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (у редакції на момент укладення договору оренди) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Істотні умови договору оренди землі визначені у ст. 15 Закону України «Про оренду землі», до яких у тому числі, закон відносить: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору та орендна плата із зазначенням її розміру.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано порядок поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1-5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Таким чином, нова редакція ст. 33 Закону України "Про оренду землі", на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, але в будь-якому випадку якщо мова йде про укладення договору оренди щодо земель державної або комунальної власності укладення нового договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. Також нова редакція цієї статті вже не містить положення про можливість поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк, яке раніше було зазначено в частині шостій цієї статті та фактично встановлювало механізм "мовчазної згоди", який (механізм) після розмежування процедур переважного права та поновлення договору оренди врегульоване законодавцем саме в ст. 1261 ЗК України.

Водночас, як вже зазначалось вище, провадження у даній справі зупинялося до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності справи № 906/1314/21, за результатами розгляду якої Верховним Судом було висловлену правову позицію саме щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яку (правову позицію) суд відповідно до ст. 236 ГПК України повинен застосовувати у подібних спірних правовідносинах.

У справі № 906/1314/21 Фермерське господарство "Олгрис" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Андрушківської сільської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Андрушківської сільської ради від 19.10.2021 № 648, а також визнати укладеною між позивачем та відповідачем додаткову угоду до договору оренди землі від 05.03.2012 № 94 на той самий строк і на тих самих умовах.

Позовні вимоги Фермерського господарства "Олгрис" були обґрунтовані тим, що оспорюване рішення Андрушківської сільської ради прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, внаслідок чого порушено право позивача на поновлення договору оренди землі відповідно до положень частин 1- 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі". Крім того, Фермерське господарство "Олгрис" наголошувало на тому, що правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", які набрали чинності 16.07.2020, тобто орендар має переважне право на укладення договору оренди на новий строк, якщо він належно виконував умови договору і якщо він звернувся до орендодавця з листом-повідомленням та з проєктом додаткової угоди.

Ч. 4 ст. 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, з урахуванням зазначених приписів процесуального законодавства та критеріїв подібності правовідносин, визначених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, при вирішенні даної справи суд враховує висновки, викладені Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у постанові від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, до якої зупинялося провадження у справі № 921/226/23.

Так, у постанові від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності зазначив, що: "ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній до 16.07.2020, мала назву "Поновлення договору оренди землі" та передбачала, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина 1 цієї статті).

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" істотно змінив редакцію ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка тепер стосується лише переважного права орендаря (ч. 1- 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі"). Поновлення ж договору (ч. 6 попередньої редакції ст. 33 Закону України "Про оренду землі") тепер регулюється ст. 1261 ЗК України.

При цьому, відповідно до абзацу 4 Розділу "Перехідні положення" Закону України "Про оренду землі", правила, визначені ст. 1261 ЗК України щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.

Ст. 122 ЗК України визначено, що земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб передають сільські, селищні, міські ради.

Як вже зазначено вище, приписи ч. 1-3 ст. 33 Закону № 161-XIV передбачають переважне перед іншими особами право орендаря, який належно виконував обов`язки за умовами договору, на укладення договору оренди землі на новий строк. За наявності наміру скористатись таким правом, орендар зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі, додавши до такого листа проект договору.

Ч. 5 ст. 33 Закону № 161-XIV зобов`язує Орендодавця у місячний строк розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевірити його на відповідність вимогам закону, узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укласти договір оренди. При цьому Закон визначає, що у разі оренди земель комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення відповідного органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно з ст. 122 ЗК України; за наявності заперечень - направити лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі № 912/3810/16 суд касаційної інстанції акцентував увагу на необхідності врахування під час розгляду спорів у подібних правовідносинах презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин. Подібний висновок також викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 18.05.2023 у справі № 910/10380/20 та постановах Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 912/1802/21, від 27.09.2022 у справі № 912/1803/21.

Верховний Суд у наведених постановах зауважував, що відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом ч. 3 ст. 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, задекларувавши в нормах Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

У межах розумної та добросовісної поведінки орган місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору. Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орган місцевого самоврядування як власник зобов`язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо.

Адже орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має законодавчо передбачене переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин, а також право укласти договір оренди на новий строк.

У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/743/23 Верховний Суд вказав на те, що якщо орган місцевого самоврядування знехтував обов`язком добросовісно провести переговори (наприклад, явно безпідставно відмовив в укладенні договору), то слід виходити з того, що такий орган зловживає своїм правом, порушуючи цим законні права орендаря.

Судовий захист в таких випадках передбачено лише для особи, яка належним чином виконувала свої обов`язки за договором та добросовісно використовувала належні їй права, тому орендодавець не може посилатися на свій захист на обставини, які свідчать про ухилення ним від проведення переговорів, та на власну недобросовісну поведінку, протиставляючи її легітимним прагненням та належній поведінці орендаря; водночас і орендар, що належно діяв, не може бути позбавлений можливості реалізації свого права на продовження орендних відносин, передбаченого законом, в тому числі через судовий захист. Інакше передбачене частиною дев`ятою статті 33 Закону про оренду землі право орендаря оскаржити відмову, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі матиме лише декларативний характер та не призведе до відновлення порушеного права (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21).

Таким чином, оскільки позивач дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, останній може вважатись таким, що набув право "правомірного очікування". Натомість, Орендодавець знехтував своїм обов`язком добросовісно провести переговори, не пропонуючи жодних умов Орендарю. Таким чином, наявні всі правові підстави для задоволення позовних вимог і в частині визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди у редакції, запропонованій позивачем.

Такий висновок відповідає правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справах №313/350/16-ц, №159/5756/18, №903/1030/19, №594/376/17-ц щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок; та правовим позиціям Великої Палати Верховного Суду у справі №910/5179/20 і об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №3190/34/17 щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ.

Якщо орендодавець відмовляється укласти чи ухиляється від укладення додаткової угоди до договору оренди землі, обов`язковість якої визначена у частині восьмій статті 33 Закону № 161-XIV, то належним способом захисту порушеного права є визнання укладеною такої угоди з викладенням її змісту у резолютивній частині судового рішення (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 908/299/18 і від 29.05.2020 у справі № 378/596/16-ц).

За вказаних обставин, враховуючи наявність прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та продовження договору оренди землі без прийняття рішення органу місцевого самоврядування, при обставинах, що склалися, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, як орендаря земельної ділянки, шляхом подання позову про поновлення договору оренди шляхом визнання додаткової угоди укладеною є обґрунтованим, правомірним та ефективним способом захисту, яким досягається мета відновлення права оренди. Вказаний спосіб захисту відповідає передбаченому пунктом "а" частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України способу захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки - шляхом визнання прав.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушеного права у даних правовідносинах є визнання Додаткової угоди до договору оренди землі укладеною, оскільки нормами чинного законодавства прямо встановлена обов`язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту поновлення договору (ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та передбачена можливість укладення правочинів про зміну договору за рішенням суду (ст.ст.187, 188 ГК України, Постанова Верховного суду України від 25.09.2012 у справі №19/074-11).

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати укладеною додаткову угоду між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ» та Лохвицькою міською радою Полтавської області про внесення змін до п. 8 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року, який був укладений між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича (Орендар) та Лохвицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та відповідно до додаткової угоди, яка була укладена між Селянським (фермерським) господарством «ЗОЛОТНИЦЬКЕ», в особі голови Савченка Ігоря Івановича та Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 20.05.2017 року, про внесення змін до п. 8 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року (дія договору якого закінчується 26.06.2024 року), на земельні ділянки загальною площею 210,0 га, у тому числі 83,5357 га, цільове призначення для ведення фермерського господарства, з кадастровими номерами 5322682400:00:002:1195 площею 83,5357 га, 5322682400:00:003:1116 площею 20,2582 га, 5322682400:00:003:1115 площею 106,2061 га, що розташовані на території Лохвицької міської об`єднаної територіальної громади, право оренди яких зареєстровано 23.06.2014 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції в Полтавській області, номер запису про інше речове право 6098482 та від 24.06.2014 року номер запису про інше речове право 6111082, 6114187, яким продовжити строк даного договору на 7 років до 26.06.2031 року.

3. Внести зміни до п. 9 Типового договору оренди землі від 27.02.2012 року та викласти у наступній редакції «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.09.2024

Суддя Кльопов І.Г.