Рішення

від 01.10.2024 по справі 920/1076/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.10.2024м. СумиСправа № 920/1076/24

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Ковальська Сировина (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44798048)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сумитеплоенерго (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892)

про стягнення 128358,89 грн

Стислий виклад позицій сторін по справі, заяви та клопотання сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 128358,89 грн заборгованості по договору поставки №122 від 12.02.2024, з них: 121847,59 грн основного боргу, 4855,71 грн інфляційне збільшення, 1655,59 грн 3% річних. Також, позивач просить суд зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, проводити нарахування 3% річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, починаючи з 16.08.2024 до повної її сплати та стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн та інші судові витрати, що можуть виникати в процесі розгляду справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що між сторонами було укладено договір поставки. Позивач здійснив поставку товару відповідачу, проте останній розрахувався за отриманий товар не в повному обсязі, що є порушенням пунктів 3.2.1., 3.2.2. Договору. Тому, зазначене є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 29.08.2024 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 29.08.2024 о 13:35 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 38).

16.09.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх №2731).

У клопотанні представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з тим, що ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» планує вирішити питання врегулювання заявленої до стягнення в даній справі заборгованості в добровільному порядку, до ухвалення судового рішення.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.

Суд звертає увагу сторін на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Представник відповідача у клопотанні про відкладення зазначив про намір товариства врегулювати спір мирним шляхом, проте до клопотання представником не додано будь-яких належних письмових доказів. Тому клопотання представника відповідача є необґрунтованим.

Враховуючи викладене вище, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи (вх №2731 від 16.09.2024).

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між сторонами 12.02.2024 був укладений договір поставки №122 (далі за текстом «Договір»). Вищезазначений факт підтверджується копією Договору (а.с.12-15).

Сторонами суду не надано доказів, що Договір визнавався недійсним у судовому порядку, а тому Договір підлягав обов`язковому виконанню сторонами.

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник (позивач) бере на себе зобов`язання за замовленням покупця (відповідач) поставити Вапно код ДК 021:2015-44920000-5 (Вапняк, гіпс і крейда), а покупець (відповідач) прийняти цей товар та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка товару здійснюється залізничним або автомобільним транспортом на умовах DDP міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 до місця призначення за адресою: 40030, м. Суми, вул. Друга Залізнична, буд. 10.

Відповідно до п. 2.2. Договору постачальник здійснює поставку Товару (партії товару) в наступному порядку:

-П. 2.2.1 постачання товару в кількості 68 т (один вагон) здійснюється постачальником в строк по 20.02.2024 (включно)

-П. 2.2.2. постачання товару в кількості 68 т (один вагон) здійснюється постачальником в строк по 01.05.2024 (включно).

Згідно з умовами п. 3.2. договору оплата Товару (партії Товару) за цим Договором здійснюється Покупцем на підставі виставленого Постачальником рахунку на оплату у наступному порядку:

- 3.2.1. в якості попередньої оплати Покупець перераховує Постачальнику 50% від ціни вартості партії Товару протягом 10 (десяти) банківських днів з дня отримання рахунку.

- 3.2.2. остаточний розрахунок у розмірі 50% від вартості Товару (партії товару) здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту приймання-передачі Товару.

На виконання умов Договору, Постачальник 15.02.2024 та 21.03.2024 здійснив постачання залізничним транспортом Товару в кількості 134.00 тони на загальну суму 641326,39 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 35020/35965 від 15.02.2024 та № 35020/62008 від 21.03.2024.

У свою чергу, Покупець прийняв поставлену Продукцію, що підтверджується актами приймання - передачі № 1 від 15.02.2024 року та № 1 від 21.03.2024 року, підписаними представниками сторін без заперечень та зауважень.

Покупець повністю сплатив за поставлений Товар відповідно до видаткової накладної №35020/35965 від 15.02.2024 та Акту приймання - передачі №1 від 15.02.2024 до неї, перерахувавши грошові кошти в сумі 317279,21 грн з ПДВ, що підтверджується платіжними інструкціями №18370 від 12.02.2024, № 18912 від 08.03.2024, № 18936 від 11.03.2024, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 20-22).

Але відповідно до видаткової накладної № 35020/62008 від 21.03.2024 на суму 324047, 18 грн з ПДВ та Акту приймання - передачі № 1 від 21.03.2024 до неї Покупець здійснив лише часткову оплату в розмірі 202199, 59 грн з ПДВ за поставлений Товар, що підтверджується платіжними інструкціями № 18935 від 11.03.2024, № 18967 від 12.03.2024, №19008 від 13.03.2024, № 21314 від 04.07.2024 згідно з виставленим рахунком № 001877 від 06.03.2024 на оплату (а.с. 25-29).

З метою досудового врегулювання спору, Постачальником Покупцю рекомендованим листом з повідомленням була надіслана претензія №127/КС24 від 24.06.2024 про стягнення заборгованості в сумі 160847,59 грн. Претензія була вручена представнику Покупця та частково задоволена в сумі 39000,00 грн.

Решту суми, в розмірі 121 847, 59 грн., в порушення п. 3.2.2. Договору, Покупець не оплатив протягом 10 календарних днів з дати підписання (21.03.2024) Сторонами Акту приймання - передачі Товару № 1 від 21.03.2024.

Таким чином, на дату складання позовної заяви (16.08.2024), Покупець не виконав зобов`язання по оплаті поставленого згідно з видатковою накладною №35020/62008 від 21.03.2024 та прийнятого беззаперечно згідно з Актом приймання - передачі № 1 від 21.03.2024 Товару в строк, обумовлений п. 3.2.2. Договору, внаслідок чого у Відповідача виник борг в сумі 121847,59 грн. з ПДВ.

Таким чином, заборгованість у розмірі 121847 грн 59 коп. відповідачем не сплачена, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому вказані вище обставини є такими, що встановлені судом на підставі належних та допустимих доказів, які надані позивачем.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно вимоги про стягнення основного боргу.

Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Приписами ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 538 Цивільного кодексу України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленого товару перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 121847 грн 59 коп. основного боргу є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4855 грн 71 коп. інфляційних втрат та 1655 грн 92 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 02.04.2024 по 15.08.2024.

Позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних додано до позовної заяви (а.с.17-18).

Оскільки судом вище було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з оплати поставленого товару по Договору з боку відповідача, позовні вимоги про стягнення з відповідача 4855 грн 71 коп. інфляційних втрат та 1655 грн 92 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 02.04.2024 по 15.08.2024, є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо застосування ч.10 ст. 238 ГПК України

Позивач також просить суд відповідно до вимог ч. 10 ст. 238 ГПК України зазначити в рішенні суду про те, що необхідно зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, проводити нарахування 3% річних за прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, починаючи з 16.08.2024 до повної її сплати за формулою: сума санкції = С х 1 х Д : 365 : 100, (де С - сума основної заборгованості, 1 - відсоток річних, зазначений в Договорі, Д - кількість днів прострочення).

Згідно ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч.11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними та обґрунтованими вимоги позивача про зазначення в рішенні суду про нарахування 3% річних за прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання, починаючи з 16.08.2024 до повної її сплати за формулою:

сума санкції = С х 1 х Д : 365 : 100, (де С - сума основної заборгованості, 1 - відсоток річних, зазначений в Договорі, Д - кількість днів прострочення)

Розподіл судових витрат між сторонам.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги судом задоволено повністю, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Сировина» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» про стягнення 128358 грн 89 коп. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга залізнична, буд. 10, 40030, м. Суми, код 33698892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковальська Сировина» (вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 44798048) 121847 грн 59 коп. основного боргу, 4855 грн 71 коп. інфляційних втрат, 1655 грн 59 коп. 3% річних, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, проводити нарахування 3% річних за прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, починаючи з 16.08.2024 до повної її сплати за формулою:

сума санкції = С х 1 х Д : 365 : 100, (де С - сума основної заборгованості, 1- відсоток річних, зазначений в Договорі, Д - кількість днів прострочення).

4.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Ковальська Сировина» наказ після набрання рішенням законної сили.

5.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 01.10.2024.

СуддяО.Ю. Резніченко