ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.09.2024м. ХарківСправа № 922/1328/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Колесніченко О.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Кременчуцької окружної прокуратури (Полтавська обл, м. Кременчук) в інтересах держави, в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Полтавська обл, м. Кременчук), Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області (м. Полтава), Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради (Полтавська обл, м. Кременчук) до Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 (Полтавська обл, м. Кременчук) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Альфа" (м. Харків) про визнання недійсними договорів та стягнення 2040543,68 грн. за участю представників:
прокурора - Олександра ХРЯКА;
позивача (Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області) - Неонілли ПОНОМАРЕНКО;
позивача (Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області) - Дмитра КОРЯКА;
позивача (Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради) - Ольги ШАУМЯН;
відповідача (Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628) - Ірини МЕЛЬНИК;
відповідача (ТОВ "Торгово-промислова група "Альфа") - Руслана БРЯЩЕЙ;
ВСТАНОВИВ:
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, перший позивач, Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, другий позивач, Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, третій позивач, звернувся до Господарського суду з позовом до Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Альфа" про:
- визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 06.05.2021 до договору №152 від 18.01.2021, укладеної між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова трупа "АЛЬФА";
- визнання недійсною додаткової угоди № 6 від 26.10.2021 до договору №152 від 18.01.2021, укладеної між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова трупа "АЛЬФА";
- визнання недійсною додаткової угоди № 11 від 09.02.2022 до договору №152 від 18.01.2021, укладеної між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова трупа "АЛЬФА";
Прокурор також просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова трупа "АЛЬФА" до бюджету міста Кременчука кошти в сумі 2040543,68 грн. Витрати по оплаті судового збору просить покласти на відповідачів.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує на те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" в частині перевищення максимально допустимого ліміту збільшення ціни за одиницю товару.
Ухвалою від 22.04.2024 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Процесуальний рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
03.05.2024 через електронний суд та 09.05.2024 поштовим зв`язком від відповідача - Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628, до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні як необґрунтованому та безпідставному. В обґрунтування заперечень, зокрема вказує на те, що Кременчуцька окружна прокуратура наділила себе повноваженнями щодо здійснення моніторингу публічних закупівель, чим порушила норми ст. 131 Конституції України. Щодо застосування позиції Верховного Суду, на яку посилається Кременчуцька окружна прокуратура щодо обґрунтування невідповідності додаткових угод № 4, 6, 11 до договору 152, зазначив, що позиція Верховного Суду може стати безапеляційним аргументом лише в судовій справі з практично ідентичними обставинами. В усіх інших справах висновки Верховного Суду- розумний довід, але не беззаперечний.
Також зазначає, що законодавцем не обмежено будь-якими строками (періодичністю) можливість внесення сторонами договору про закупівлю бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії, змін до такого договору в частині збільшення ціни за одиницю товару. При цьому, зберігається обмеження щодо можливості збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за умови, що ця зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю). Водночас таке збільшення ціни за одиницю товару має відбуватися за умови доведення пропорційності збільшення ціни цього товару на ринку. Тобто внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Отже, частина п`ята статті 41 Закону № 922-VIII дає можливість сторонам змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару та має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника товару. На думку відповідача, застосування цієї норми можливе, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить виконання цього договору для однієї зі сторін договору невигідним, збитковим. Чинним законодавством не визначено, які саме документи мають підтверджувати факт коливання ціни товару на ринку. Тому, залежно від специфіки предмета закупівлі факт коливання ціни товару на ринку може підтверджуватися, зокрема, довідками Торгово-промислової палати України, Державної служби статистики України, даними із сайту "Оператор ринку" тощо.
Крім того, відповідач вказує, що Кременчуцькою окружною прокуратурою у прохальній частині позовної заяви зазначається про таке: "стягнути з ТОВ "Торгово-промислова група "Альфа" до бюджету міста Кременчука 2040543,68 грн", тобто вважає, що не вірно вказано про стягнення зазначеної суми до бюджету Кременчука, оскільки сума договору складається не тільки із бюджетних коштів, а також із коштів підприємства. Тобто, КП "Кременчуцьке КАТП 1628" не є бюджетною установою, майно підприємства складається з основних фондів та оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. Відтак, на думку відповідача, не може бути задоволена така вимога прокурора.
07.05.2024 від Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, надійшли пояснення, в яких він в межах компетенції та повноважень органу державного фінансового контролю підтримав позовні вимоги.
07.05.2024 від Департаменту житлово-комунального господарства Кременчуцької міської ради, до суду надійшли пояснення, в яких він позов не підтримує, зазначає, що згідно з п. 4.2. договору від 18.01.2021 № 152 оплата за товар здійснюється не тільки за рахунок коштів бюджету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, а також за кошти комунального підприємства. У позовній заяві не зазначено, яким чином було визначено, що збитки завдані саме бюджету Кременчуцької міської територіальної громади, а не комунальному підприємству, зокрема, не додано жодного доказу, який підтверджує, що розрахунки, за цінами вказаними в спірних додаткових угодах, були здійснені за рахунок коштів бюджету Кременчуцької міської територіальної громади. Додаток, наданий заступником керівника Кременчуцької окружної прокуратури, до позовної заяви "Реєстр отриманого товару комунальним підприємством КП "Кременчуцьке КАТП 1628" від ТОВ "ТПГ "Альфа" за договором № 152 від 18.01.2021 року" не містить інформації стосовно сум, які були сплачені за товар за рахунок коштів бюджету Кременчуцької міської територіальної громади.
Також у своїх поясненнях позивач посилається на позицію Верховного Суду, згідно з якою сторони мали право вносити зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару не більше, ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, а саме постанови від 12.09.2019 по справі № 915/1868/18, від 23.01.2020 по справі № 907/788/18.
08.05.2024 до суду надійшли пояснення позивача - Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в яких він вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вважає, що позовну заяву подано без додержання вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Так, позивач вважає, що прокурор вправі представляти інтереси держави в суді у випадках та порядку, встановлених законом. При цьому, прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій може звернутися до суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів держави не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови і на підставі визначеного законом порядку. Тобто, обгрунтування позивача, зокрема, полягають в тому, що здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Крім того, позивач вважає, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Водночас, внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
13.05.2024 до суду надійшов відзив від відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Альфа", в якому він не визнає позовні вимоги Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області, вважає їх необґрунтованими і безпідставними. В обґрунтування заперечень, зокрема вказує на те, що необхідність зміни договірної ціни пов`язана з об`єктивним коливанням ціни на дизельне паливо та бензин у бік збільшення, що підтверджується експертними висновками Харківської торгово-промислової палати №31-Ц3/21 від 26.02.2021, №64-ЦЗ/21 від 22.04.2021, №80-ЦЗ/21 від 06.05.2021 та ціновими довідками Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати №364/04-22 від 26.10.2021, №38/04-22 від 08.02.2022. Зміни, які вносилися до договору спірними додатковими угодами, за рахунок зменшення обсягу закупівлі товару не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю товарів. Також, відповідач звертає увагу на те, що жодною зі спірних додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.
Крім того, відповідач зазначає, що прокурор у позовній заяві, посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22 (провадження № 12-57гс23), вказує, що ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Однак, відповідно до ч. 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, суд при застосуванні норми права враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду та такі позиції не є обов`язковими. При цьому, неодноразовими є випадки, коли Велика Палата ВС у подальшому відступає від своїх же правових висновків. Тому, відповідач вважає, що висновки Великої Палати ВС не можуть бути застосованими в даному випадку, зокрема з таких підстав, що в даному випадку Верховний Суд не правильно трактує Закон.
Відповідач ТОВ "ТПГ "Альфа" у своїх запереченнях також зазначає, що з аналізу статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" можна дійти висновку, що сторони договору про закупівлю, у цьому випадку, бензину та дизельного пального, могли збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж 10% за один раз такого збільшення (без застосування строків 90 днів), тобто ціна могла збільшуватися не більше 10% відсотків кожною додатковою угодою. Вказана норма не встановлює, що збільшення ціни не більше ніж 10% можливе лише за весь час дії договору та від ціни, яка була визначена при укладенні договору. Іншого розуміння та тлумачення норми пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" станом на час існування спірних правовідносин не існувало. На думку представника відповідача, наведене також підтверджується роз`ясненнями уповноважених органів, а саме листами Мінекономрозвитку України № 3304-04/33869-06 від 14.08.2019, № 3304-04/69987-06 від 24.11.2020, № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016. Отже, норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням роз`яснень уповноважених органів, щодо можливості зміни ціни електричної енергії не більше 10% за один раз такого збільшення, а не в загальному від ціни договору, надавала змогу відповідачу стверджувати про можливість її застосування під час здійснення господарської діяльності.
Відповідач звертає увагу, що з приводу зазначеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22 є окрема думка суддів Великої Палати Верховного Суду, а саме Шевцової Н. В., Булейко О. Л., Кривенди О. В., Мазура М. В., Пількова К. М. В окремій думці судді Великої Палати Верховного Суду вказали, що відсутність підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-УИІ, викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10% за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Також відповідач ТОВ "Торгово-промислова група "АЛЬФА" зауважує, що наявність договірних відносин між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 і ТОВ "ТПГ "Альфа", виконання обома сторонами зобов`язань у повній відповідності із умовами спірних додаткових угод, виключає можливість стягнення коштів за додатковими угодами на підставі ст.1212 ЦК України, оскільки грошові кошти ТОВ "ТПГ "Альфа" отримані не безпідставно, а відповідно до умов додаткових угод, що в свою чергу були погоджені між сторонами. Отже, в разі визнання оскаржуваних додаткових угод недійсними, необхідно застосовувати двосторонню реституцію. Встановивши недійсність додаткових угод, згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України, на переконання представника відповідача, суд повинен не тільки зобов`язати відповідача повернути грошові кошти за спірними додатковими угодами, але й стягнути (в тому числі, за рахунок бюджету) на користь ТОВ "ТПГ"Альфа" вартість спожитого товару за цінами, які існують на момент відшкодування. Інше застосування припису частини 1 статті 216 ЦК України про взаємні зобов`язання сторін недійсного правочину для їх поновлення у фактичному та юридичному становищі, що існувало до вчинення цього правочину, на переконання відповідача, не можна вважати справедливим стосовно обох його сторін.
Щодо проведених прокурором розрахунків суми надмірно сплачених коштів та стягнення всієї суми до бюджету міста Кременчука представник відповідача зазначає, що у звіті про виконання договору про закупівлю UA-2020-11-13-002096-а визначено, що джерелом фінансування закупівлі є: кошти підприємства - 19723478 грн та кошти місцевого бюджету - 6974908 грн. Відтак, частина суми грошових коштів, яку прокурор просить стягнути до бюджету міста Кременчука, належить Кременчуцькому комунальному автотранспортному підприємству 1628, а тому позов по суті заявлений прокурором також в інтересах першого відповідача у даній справі. Позовна заява не містить відомостей щодо того, яка сума коштів з державного бюджету була сплачена за спірними угодами та відповідно, яка сума саме бюджетних коштів, які на думку прокурора є надмірно сплаченими, підлягають поверненню. Як зауважив представник відповідача, прокурором не доведено винної, протиправної поведінки набувача грошових коштів під час виконання спірних угод, ТОВ "Торгово-промислова група "АЛЬФА" є добросовісним набувачем таких грошових коштів.
Також другий відповідач зазначає, що у доповіді Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (the Rule of Law), яка прийнята на 86-й пленарній сесії 25-26 березня 2011 року, розкриваючи поняття "юридична визначеність" (legal certainty), наголошується на тому, що принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права, а також і для плідності бізнесової діяльності, із тим, щоб генерувати розвиток та економічний поступ; аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним; вона також зобов`язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку (п. 44).
Також відповідач звертає увагу на рішення ЄСПЛ, в яких було констатовано порушення Україною положень Конвенції, у тому числі, з огляду на застосування положень закону, який не відповідає критерію "якість закону". Так, у справі "Вєренцов проти України" Суд акцентував увагу на тому, що "закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія" (рішення у справах Rekvenyi v. Hungary [ВП], заява № 25390/94, п. 34; Rotaru v. Romania [ВП], заява № 28341/95, п. 55; Maestri v. Italy [ВП], заява № 39748/98, п. 30).
У справі "Веніамін Тимошенко та інші проти України" Суд дійшов висновку, що втручання становитиме порушення Конвенції, якщо воно не було "встановлено законом", не переслідувало одну або більше легітимних цілей та не було "необхідним у демократичному суспільстві" для досягнення зазначених цілей; вислів "встановлено законом" вимагає не лише того, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві, а він також стосується якості закону, який має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість - за необхідності шляхом надання відповідної допомоги - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити відповідна дія.
Також, Суд Європейського Союзу вважає, що принципи юридичної визначеності й легітимних очікувань означають, що "наслідки законодавства Спільноти мають бути зрозумілими та очікуваними для тих, на кого воно поширюється" ("Amministrazione delle finanze dello Stato v. SRL Meridionale Industria Salumi and Others", справа № 212-217/80, n. 10); або "що законодавство має бути зрозумілим і чітким, і що його застосування має бути передбачним для усіх зацікавлених сторін" ("Europaisch-Iranische Handelsbank AG v. Council of the European Union", справа № T-434/11, п. 93; "France v. Commission", справа № C-325/91, п. 26).
Вимога щодо "якості закону" та обов`язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, який не відповідає визначеним критеріям якості закону, ґрунтуються передусім на положеннях ч. 1 ст. 57 Конституції України, яка встановлює, що "кожному гарантується право знати свої права і обов`язки". Із цієї конституційної норми відомо те, що у випадку встановлення судом того факту, що закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов`язки, застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов`язки.
Отже, на переконання відповідача, норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням роз`яснень уповноважених органів, щодо можливості зміни ціни електричної енергії не більше 10% за один раз такого збільшення, а не в загальному від ціни договору, надавала змогу відповідачу стверджувати про можливість її застосування під час здійснення господарської діяльності.
Крім того, відповідач вказує, що під час здійснення своїх повноважень, як представника відповідача ТОВ "ЄВРО ТРЕЙД ЕНЕРДЖІ" в ході підготовчого провадження у справі №911/1120/24, предмет позову у якій та перекликається із предметом позову у даній справі, стало відомо, що ТОВ "Інформаційне агентство "Стоп Корупції ТВ" проведено журналістське розслідування щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22. Під час здійснення розслідування ТОВ "Інформаційне агентство "Стоп Корупції ТВ" направлено запити до Міністерства економіки України, Державної аудиторської служби України, Офісу Генерального прокурора України та Верховного суду. У своїй відповіді Верховний Суд вказав, що керувався законодавчо визначеними можливостями застосування зміни істотних умов договору про закупівлі, а також правовою позицією Верховного Суду у постановах від 05.07.2021 у справі №826/11063/17 та від 05.04.2023 у справі №420/17618/21. У свою чергу, Мінекономіки зазначає, що Окрема думка суддів Верховного Суду у справі №922/2321/22 кореспондується із позицією Міністерства економіки України та діями Уряду, а зміна ціни у разі коливання ціни на ринку наразі може відбуватися не обмежуючись періодичністю та відсотковою межею, пропорційно до такого коливання, яке фактично відбувається і є документально підтвердженим. Державна аудиторська служба України зазначила, що правові висновки у постанові ВП ВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 не стосуються обставин укладених Північно-східним офісом Держаудитслужби договору закупівлі (до якого були внесені зміни щодо збільшення ціни на більше ніж 10%), а, відтак, на переконання відповідача, оскаржувати такі угоди неможливо.
В подальшому, прокурором до суду була надана відповідь на відзив, а відповідачами, у свою чергу, заперечення на відповідь на відзив.
20.09.2024 в судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Представник позивача - Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, підтримав позовні вимоги прокурора.
Присутні у судовому засіданні представники першого та третього позивача, представники відповідачів, підтримали свої пояснення, які були подані до суду, заперечували проти позовних вимог прокурора та просили відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.
За результатами проведеного Кременчуцькою окружною прокуратурою моніторингу офіційного загальнодержавного веб-порталу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з питань публічних закупівель "Prozorro.gov.ua" та в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022172030000038 від 19.05.2022 встановлено порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" під час укладання Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 додаткових угод до договору закупівлі товарів № 152 від 18.01.2021, укладеного за результатами здійснення Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 публічної закупівлі UA-2020-11-13- 002096-а.
18.01.2021 укладено договір на постачання бензину А-92 та дизельного палива між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова група "Альфа".
Згідно пункту 1.1 договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар за предметом закупівлі класифікація за ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти, замовник прийняти товар.
Пунктом 1.2 договору визначено найменування, ціна та кількість товару, що поставлятиметься за цим договором, а саме: бензин А-92 кількістю 180000 л за ціною 26,04 грн/л з ПДВ на загальну суму 4687200,00 грн з ПДВ; дизельне паливо кількістю 850000 л за ціною 25,20 грн/л з ПДВ на загальну суму 21420000,00 грн з ПДВ.
Ціна договору визначена в п. 3.1 та становить 26107200,00 грн.
Відповідно до п. 3.2 договору, ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткової угоди, підписаної обома сторонами.
Відповідно до п.3.3 договору, ціна за одиницю товару визначеної у договорі, не повинна змінюватися в будь-якому випадку не раніше поставки постачальником 25% товару від загальної кількості визначеної цим договором, крім випадків коли ціна за одиницю товару зменшується.
Пунктом 4.2 договору передбачено, що оплата за товар здійснюється за бюджетні кошти в розмірі 6974908,00 грн та за кошти підприємства в розмірі 19132292,00 гривень.
Відповідно до пункту 5.2 договору місце поставки товару: вул. Горького 48/75, м. Кременчук, 39617. Поставка товару здійснюється на умовах DDPправил ІНКОТЕРМС 2010 транспортом і за рахунок постачальника.
Відповідно до п. 10.1 договору, строк дії договору до 31 грудня 2021 року, але в будь-якому разі до повного виконання усіх зобов`язань, передбачених цим договором.
Відповідно до підпункту 2 пункту 10.7 договору № 152 істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема - збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Такі коливання ціни повинні бути обґрунтованими та документально підтвердженими довідкою ДП "Держзовнішінформ" або довідкою ТПП України виданою на дві дати (дату укладання договору або дату останніх змін до договору та дату, станом на яку учасник ініціюватиме внесення змін до договору). Зміна ціни за одиницю товару можлива у тих розмірах та межах, які відображені у довідці ДП "Держзовнішінформ" або довідкою ТПП України, але не більше як на 10 відсотків. При цьому, внесення змін до договору на підставі цього пункту можливе лише після відвантаження 25% від загального обсягу товару за ціною тендерної пропозиції та у разі коливання цін такого товару на ринку.
В подальшому між сторонами укладено чотири додаткові угоди до договору від 18.01.2021 № 152 на збільшення ціни, а саме: додаткову угоду від 26.04.2021 № 3, додаткову угоду від 06.05.2021 № 4, додаткову угоду від 26.10.2021 № 6, додаткову угоду від 09.02.2022 № 11.
Так, ТОВ "ТПГ "АЛЬФА" направлено лист за вих. № 308 від 22.04.2021 до КП "Кременчуцьке КАТП 1628" з пропозицією розглянути питання про підвищення відпускних цін на дизельне паливо та бензин А-92 до 27,72 грн за 1 л з ПДВ та 28,62 грн за 1 л з ПДВ відповідно, в зв`язку зі зростанням відпускних цін виробників нафтопродуктів.
Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пунктом 10.7 договору № 152 та на підставі Експертного висновку №64-ЦЗ/21 від 22.04.2021 року Харківської торгово-промислової палати (далі - Експертний висновок №64-ЦЗ/21 від 22.04.2021) сторонами укладено додаткову угоду від 26.04.2021 № 3.
Вказаною додатковою угодою внесено зміни до пункту 1.2. договору № 152, а саме:
-Дизельне паливо (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Еnergy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Еnergy-ДП-3-Євро5-В0) в кількості 218550,0 л за ціною 25,20 грн (з ПДВ)/л на суму 5507460,00 грн, та в кількості 574252,60 л за ціною 27,71 грн (з ПДВ)/л на суму 15912539,55 грн;
-бензин А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5) в кількості 39440,0 л за ціною 26,04 грн (з ПДВ)/л на суму 1027017,60 грн та в кількості 127888,90 л за ціною 28,62 грн (з ПДВ)/л на суму 3660180,32 гривень.
Ціни, встановлені додатковою угодою від 26.04.2021 № 3 у співвідношенні з цінами, визначеними договором № 152 від 18.01.2021 збільшилися на 9,96 % для дизельного палива (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Еnergy-ДП-3-Євро5-В0) та на 9,907% для бензину А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5).
Також, сторонами внесено зміни до п. 3.1. договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: ціна договору становить 26107197,47 гривень.
Окрім цього, додатковою угодою від 26.04.2021 № 3 внесено зміни до п. 4.2 договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: оплата за товар здійснюється за бюджетні кошти в розмірі 6974908,0 грн та за кошти підприємства в розмірі 19132289,47 гривень.
Експертний висновок №64-ЦЗ/21 від 22.04.2021 містить інформацію про середній рівень дрібнооптових цін на дизельне паливо та бензин А-92 на території Полтавської області (дані сайту цінових досліджень Портал нефтеринку України toplivo.арр) станом на 18.01.2021 року (дизельне паливо - 20,72 грн з ПДВ/л, бензин А-92 - 21,68 грн з ПДВ/л) та станом на 20.04.2021 року (дизельне паливо - 23,81 грн з ПДВ/л, бензин А-92 - 25,29 грн з ПДВ/л).
Отже, Експертний висновок №64-ЦЗ/21 від 22,04.2021 підтверджує коливання ціни на бензин А-92 та дизельне паливо на ринку в період з дати початку дії договору від 18.01.2021 до дати початку дії додаткової угоди № З від 26.04.2021, оскільки містить інформацію про ціни на такий товар станом на 18.01.2021 та 20.04.2021 року, що входять у вищевказаний період та відображають коливання такого товару у бік збільшення.
Враховуючи вищевикладене, додаткова угода від 26.04,2021 № 3 укладена у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору № 152.
Крім того, ТОВ "ТПГ "АЛЬФА" направлено лист за вих.№ 318 від 06.05.2021 до КП "Кременчуцьке КАТП 1628" з пропозицією розглянути питання про підвищення відпускних цін на дизельне паливо та бензин А-92 до 29,46 грн за 1 л з ПДВ та 30,30 грн за 1 л з ПДВ відповідно, в зв`язку зі зростанням відпускних цін виробників нафтопродуктів.
Так, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пунктом 10.7 договору № 152 та на підставі Експертного висновку №80-ЦЗ/21 від 06.05.2021 року Харківської торгово-промислової палати (далі - Експертний висновок №80-ЦЗ/21 від 06.05.2021), сторонами укладено додаткову угоду від 06.05.2021 № 4, якою внесено зміни до пункту 1.2. договору № 152, а саме:
- Дизельне паливо (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-3-Євро5-В0) в кількості 218550,0 л за ціною 25,20 грн (з ПДВ)/л на суму 5507460,00 грн; в кількості 18480,0 л за ціною 27,71 грн (з ПДВ)/л на суму 512080,80 грн, та в кількості 522758,2 л за ціною 29,46 грн (з ПДВ)/л на суму 15400456,57 грн;
-Бензин А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5) в кількості 39440,0 л за ціною 26,04 грн (з ПДВ)/л на суму 1027017,60 грн; в кількості 2960,0 л за ціною 28,62 грн (з ПДВ)/л на суму 84715,20 грн, та в кількості 118002,1 л за ціною 30,30 грн (з ПДВ)/л на суму 3575463,63 гривень.
Також, сторонами внесено зміни до п. 3.1. договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: ціна договору становить 26107193,80 гривень.
Окрім цього, додатковою угодою від 06.05.2021 № 4 внесено зміни до п. 4.2. договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: оплата за товар здійснюється за бюджетні кошти в розмірі 6974908,00 грн та за кошти підприємства в розмірі 19132285,80 гривень.
Усі інші умови договору залишаються без змін.
Ціни, встановлені додатковою угодою від 06.05.2021 № 4 у співвідношенні з цінами, визначеними договором № 152 від 18.01.2021 збільшилися наступним чином:
-на дизельне паливо (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-3-Євро5-В0) з 25,20 грн (з ПДВ)/л (за договором № 152 від 18.01.2021) до 29,46 грн (з ПДВ)/л (за додатковою угодою № 4), що у відсотковому співвідношенні становить 16,9 %;
-на бензин А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5) з 26,04 грн з ПДВ)/л (за договором № 152 від 18.01.2021) до 30,30 грн (з ПДВ)/л (за додатковою угодою № 4), що у відсотковому співвідношенні становить 16,36 %;
Отже, додаткова угода № 4 від 06.05.2021 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в частині перевищення максимально допустимого ліміту збільшення ціни за одиницю товару.
Враховуючи те, що збільшення ціни за одиницю товару за додатковою угодою № 4 відбулося з порушенням вимог пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", постачання товару мало здійснюватися за ціною, встановленою додатковою угодою № 3 (27,71 грн (з ПДВ)/л за дизельне паливо; 28,62 грн (з ПДВ)/л за бензин А-92).
Крім того, ТОВ "ТПГ "АЛЬФА" направлено лист за вих. № 714 від 26.10.2021 до КП "Кременчуцьке КАТП 1628" з пропозицією внести зміни до договору, в частині збільшення цін на дизельне паливо до 32,4 грн/л та бензин А-92 до 32,33 грн/л, в зв`язку зі зростанням відпускних цін виробників нафтопродуктів.
Так, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пунктом 10.7 договору № 152 та на підставі Цінової довідки від № 364/04-22 Кременчуцького відділення Полтавської торгово-промислової палати (далі - Цінова довідка від 26.10.2021 № 364/04-22), сторонами укладено додаткову угоду від 26.10.2021 № 6, якою внесено зміни до пункту 1.2. договору № 152, а саме:
-Дизельне паливо (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-3-Євро5-В0) в кількості 218550,0 л за ціною 25,20 грн (з Г1ДВ)/л на суму 5507460,00 грн; в кількості 18480,0 л за ціною 27,71 грн (з ПДВ)/л на суму 512080,80 грн; в кількості 406969,0 л за ціною 29,46 грн (з ПДВ)/л на суму 1 989306,74 грн, та в кількості 105282,0 л за ціною 32,40 грн (з ПДВ )/л на суму З411136,80 грн;
- бензин А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5, бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0) в кількості 39440,0 л за ціною 26,04 грн (з ПДВ)/л на суму 1027017,60 грн; в кількості 2960,0 л за ціною 28,62 грн (з ПДВ)/л на суму 84715,20 грн; в кількості 54992,0 л за ціною 30,30 грн (з ПДВ)/л на суму 1666257,60 грн, та в кількості 59053,0 л за ціною 32,33 грн (з ПДВ)/л на суму 1909183,49 гривень.
Також, сторонами внесено зміни до п. 3.1. договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: ціна договору становить 26107158,23 гривень.
Окрім цього, додатковою угодою від 26.10.2021 № 6 внесено зміни до п. 4.2: договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: оплата за товар здійснюється за бюджетні кошти в розмірі 6974908,0 грн та за кошти підприємства в розмірі 19132250,23 гривень.
Усі інші умови договору залишаються без змін.
Додаткова угода набирає чинності з моменту укладання і є невід`ємною частиною договору № 152.
Ціни, встановлені додатковою угодою від 06.05.2021 № 6 у співвідношенні з цінами, визначеними договором № 152 від 18.01.2021 збільшилися наступним чином:
- на дизельне паливо (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5~В0, паливо дизельне Energy-ДП-3-Євро5-В0) з 25,20 грн (з ПДВ)/л (за договором № 152 від 18.01.2021) до 32,40 грн (з ПДВ)/л (за додатковою угодою № 6), що і у відсотковому співвідношенні становить 28,57 %;
-на бензин А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5) з 26,04 грн з ПДВ)/л (за договором № 152 від 18.01.2021) до 32,33 грн (з ПДВ)/л (за додатковою угодою № 6), що у відсотковому співвідношенні становить 24,16 %;
Отже, додаткова угода від 26.10.2021 № 6 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", в частині перевищення максимально допустимого ліміту збільшення ціни за одиницю товару.
Крім того, ТОВ "ТПГ "АЛЬФА" направлено лист за вих.№ 160 від 08.02.2022 до КП "Кременчуцьке КАТП 1628" з пропозицією внести зміни до договору, на підставі п.п. 2 п, 10.7. розділу X договору №152, в частині збільшення цін на дизельне паливо до 35,25 грн/л та бензин А-92 до 35,46 грн/л, в зв`язку зі зростанням відпускних цін виробників нафтопродуктів.
Так, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пунктом 10.7 договору № 152 та на підставі Цінової довідки від № 38/ 04-22 Кременчуцького відділення Полтавської торгово- промислової палати (далі - Цінова довідка від 08.02.2022 № 38/04-22), сторонами укладено додаткову угоду від 09.02.2022 № 11, якою внесено зміни до пункту 1.2. договору № 152, а саме:
- дизельне паливо (паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-Л-Євро5-В0, паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0, паливо дизельне Energy-ДП-3-Євро5-В0) в кількості 72580,0 л за ціною 32,40 грн (з ПДВ)/л на суму 2351592,00 грн, та в кількості 54818,0 л за ціною 35,25 грн (з ПДВ)/л на суму 1932334,50 грн;
- бензин А-92 (бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5, бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0) в кількості 5263,0 л за ціною 32,33 грн (з ПДВ)/л на суму 170152,79 грн та в кількості 21637,0 л за ціною 35,46 грн (з ПДВ)/л на суму 767248,02 гривень.
Також, сторонами внесено зміни до п. 3.1. договору № 152 та викладено в наступній редакції, а саме: ціна договору складає з 01.01.2022 по 31.03.2022 року 5221 327,31 гривень.
Усі інші умови договору залишаються без змін.
Додаткова угода набирає чинності з моменту укладання і є невід`ємною частиною договору № 152.
Враховуючи вищевикладене, збільшення ціни за одиницю товару за додатковою угодою від 09.02.2022 №11 після правомірного підвищення, шляхом укладання додаткової угоди від 26.04.2021 №3, з урахуванням якого ціна, встановлена договором № 152 від 18.01.2021 зросла на: 39,88 % для дизельного палива та на 36,17 % для бензину А-92, не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, додаткова угода від 09.02.2022 № 11 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", пункту 10.7 договору № 152 в частині перевищення максимально допустимого ліміту збільшення ціни за одиницю товару.
З укладених між ТОВ "ТПГ "АЛЬФА" додаткових угод № № 4, 6, 11 до договору вбачається, що вказаними додатковими угодами збільшено ціну товару понад 10%, та відповідно в кінцевому варіанті перевищено загальну ціну за одиницю товару на 39,88 % при закупівлі дизельного пального та на 36,17% при закупівлі бензину.
На думку прокурора укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом України "Про публічні закупівлі", спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору про закупівлю товарів від 18.01,2021 № 152 та свідчить про порушення прав та охоронюваних законом інтересів держави і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим прокурор звернувся до суду з цим позовом.
Щодо наявності підстав до представництва прокурором інтересів держави в особі позивачів в даній справі, суд встановлено наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з абзацами 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.
За висновком в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову або скарги в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме звернення до суду або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Відтак, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
На виконання вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Кременчуцькою окружною прокуратурою скеровано відповідне повідомлення та відповідь позивачів не отримано, протягом розумного строку достатніх заходів, спрямованих на захист інтересів держави, зокрема шляхом самостійного звернення до суду з позовом в інтересах держави не вжито.
З урахуванням викладеного, прокуратурою дотримано вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", вжито достатніх заходів щодо обґрунтування підстав для представництва інтересів держави внаслідок бездіяльності Кременчуцької міської ради щодо захисту інтересів держави з урахуванням вказаних порушень чинного законодавства при використанні бюджетних коштів.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.
Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Із системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України Про публічні закупівлі вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 Цивільного кодексу України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України Про публічні закупівлі, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Наведене підтверджується також історичним тлумаченням норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі. У цьому Законі в редакції до 19.04.2020 норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 була викладена в статті 36 та мала такий зміст: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі".
Отже, вказана норма Закону України Про публічні закупівлі в редакції до 19.04.2020 не дозволяла зміни ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю, проте не обмежувала сторони в можливості багато разів змінювати (не було обмежень щодо строків зміни ціни) таку ціну протягом дії договору в межах встановлених 10 % у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Зазначена норма була змінена Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель" № 114-IX від 18.09.2019 (далі - Закон № 114-ІХ), яким Закону України Про публічні закупівлі було викладено в новій редакції. При цьому, зазначена норма була викладена в пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі та доповнена умовою, що така зміна ціни в бік збільшення не може відбуватись частіше ніж один раз на 90 днів, крім закупівлі бензину, дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, в новій редакції норма пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі не змінила свого змісту щодо розміру зміни ціни за одиницю товару (не більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами при укладенні договору про закупівлю), проте була доповнена умовою, яка обмежила строки зміни такої ціни, а саме не частіше ніж один раз на 90 днів.
Як убачається з пояснювальної записки до проєкту Закону № 114-ІХ, метою його прийняття було удосконалення системи публічних закупівель, спрямованої на розвиток конкурентного середовища та добросовісної конкуренції у сфері закупівель, а також забезпечення виконання міжнародних зобов`язань України у сфері публічних закупівель, у тому числі протидії "ціновому демпінгу", коли учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі.
За такої мети очевидно, що зміни, внесені законодавцем Законом № 114-ІХ у вказану норму пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель використовувати "ціновий демпінг" з подальшим збільшенням ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни, визначеної сторонами за результатами процедури закупівлі та при укладенні договору про закупівлю".
Вищевикладене підсумовано Великою Палатою Верховного Суду у наступний правовий висновок (пункти 88-90 постанови від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22):
Ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 Цивільного кодексу України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
При цьому, з огляду на норми статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки постанови у справі № 922/2321/22 підлягають врахуванню при вирішенні даного подібного спору.
У справі, що розглядається, предметом спору є:
- Додаткова угода № 4 від 06.05.2021, згідно якої загальна сума зайво (надміру) сплачених коштів становить 804582,34 грн, що складає збільшення на 16,9% - дизельне паливо та 16,36% - бензин від ціни договору;
- Додаткова угода № 6 від 26.10.2021, згідно якої загальна сума зайво (надміру) сплачених коштів становить 951612,56 грн, що складає збільшення на 28,57% - дизельне паливо та 24,16 % - бензин від ціни договору;
- Додаткова угода № 11 від 09.02.2022, згідно якої загальна сума зайво (надміру) сплачених коштів становить 284348,78 грн, що складає збільшення на 39,88% - дизельне паливо та 36,17 % - бензин від ціни договору;
Додатковими угодами підвищено ціну на 39,88 % при закупівлі дизельного палива та на 36,17% при закупівлі бензину.
Як вбачається, загальне збільшення ціни за одиницю вказаного товару перевищило встановлений законом десятипроцентний розмір від початкової ціни, визначеної сторонами при укладенні договору.
За таких обставин та зважаючи на те, що доводи прокурора знайшли своє підтвердження, додаткові угоди №№ 4, 6, 11 до договору № 152 від 18.01.2021 підлягають визнанню недійсними.
Частина 1 ст. 216 ЦК України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Крім того, ч. 2 ст. 208 ГК України визначено, що у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно з п.1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.
Оскільки спірні додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, підстава для оплати товару за ціною встановленою у додаткових угодах фактично відпала, а тому постачальник має повернути грошові кошти, як безпідставно набуте майно.
Тобто, за поставлений товар постачальних отримав грошові кошти у більшій сумі ніж то передбачено умовами договору, тому ця різниця має бути повернута.
Отже, грошові кошти є такими, що були безпідставно одержані відповідачем - ТОВ "ТПГ "Альфа", підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути до місцевого бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.
Фактично, згідно реєстру отриманого товару КП "Кременчуцьке КАТП 1628" від ТОВ "ТПГ "Альфа" за договором № 152 від 18.01.2021 року загальний обсяг отриманого товару складає 989205,00 л та сума сплачених за нього коштів складає 28924156,01 грн.
Факт оплати вищевказаної суми підтверджується платіжними дорученнями.
Сума, що безпідставно сплачена позивачем на користь відповідача, є різницею між сумою коштів, які фактично перераховано за дизельне паливо та бензин по ціні, визначеній з урахуванням додаткових угод, і сумою по ціні, визначеній у договорі без урахування додаткових угод, та розраховується наступним чином.
Розрахунок зайво сплачених коштів за додатковою угодою № 4:
За ціною, встановленою додатковою угодою від 06.05.2021 № 4 (дизельне паливо за ціною 29,46 грн/л; бензин А-92 за ціною 30,30 грн/л) КП "Кременчуцьке КАТП 1628" отримано 54992,0 л бензину А-92 на суму 1666257,60 грн (з ПДВ) та дизельного палива в кількості 406969,0 л на суму 11989306,77 грн (з ПДВ), які оплачені в повному обсязі на загальну суму 13655564,37 грн.
З урахуванням того, що додаткова угода № 4 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено розрахунок вартості бензину А-92 обсягом 54992 літрів за ціною, встановленою додатковою угодою № 3 (28,62 грн (з ПДВ), відповідно до якого сума до сплати становить 1573871,04 гривень (з ПДВ).
Отже, різниця між сумою фактично сплачених коштів за поставлений обсяг бензину А-92 та сумою до сплати відповідно до відкоригованої ціни становить 92386,56 грн (з ПДВ).
З урахуванням того, що додаткова угода № 4 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено розрахунок вартості дизельного палива обсягом 406969 літрів за ціною, встановленою додатковою угодою № 3 (27,71 грн (з ПДВ), відповідно до якого сума до сплати становить 11277110, 99 гривень (з ПДВ).
Отже, різниця між сумою фактично сплачених коштів за поставлений обсяг дизельного палива та сумою до сплати відповідно до відкоригованої ціни становить 712195,78 грн (з ПДВ).
Загальна сума зайво (надміру) сплачених коштів за товар, поставлений відповідно до цін, встановлених додатковою угодою № 4 становить 804582,34 гривень (з ПДВ).
Розрахунок зайво сплачених коштів за додатковою угодою № 6:
За ціною, встановленою додатковою угодою від 26.10.2021 № 6 (дизельне паливо за ціною 32,46 грн/л; бензин А-92 за ціною 32,33 грн/л) КП "Кременчуцьке КАТП 1628" отримано 31751 л бензину А-92 на суму 1026509,84 грн (з ПДВ) та дизельного палива в кількості 177786 л на суму 5760266,40 грн (з ПДВ), які оплачені в повному обсязі на загальну суму 6786777,24 грн.
З урахуванням того, що додаткова угода № 6 укладена з порушенням пункту частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено розрахунок вартості бензину А-92 обсягом 31751 літрів за ціною, встановленою додатковою угодою № 3 (28,62 грн (з ПДВ), відповідно до якого сума до сплати становить 908713,62 гривень (з ПДВ).
Отже, різниця між сумою фактично сплачених коштів за поставлений обсяг бензину А-92 та сумою до сплати відповідно до від коригованої ціни становить 117796,22 грн (з ПДВ).
З урахуванням того, що додаткова угода № 6 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено розрахунок вартості дизельного палива обсягом 177786 літрів за ціною, встановленою додатковою угодою №3 (27,71 грн (з ПДВ), відповідно до якого сума до сплати становить 4926450, 06 гривень (з ПДВ).
Отже, різниця між сумою фактично сплачених коштів за поставлений обсяг дизельного палива та сумою до сплати відповідно до відкоригованої ціни становить 833816,34 грн (з ПДВ).
Загальна сума зайво (надмірно) сплачених коштів за товар, поставлений відповідно до цін, встановлених додатковою угодою №6 становить 951612,56 гривень (з ПДВ).
Розрахунок зайво сплачених коштів за додатковою угодою № 11:
За ціною, встановленою додатковою угодою від 09.02.2022 №11 (дизельне паливо за ціною 35,25 грн/л; бензин А-92 за ціною 35,46 грн/л) КП "Кременчуцьке КАТП 1628" отримано 6085 л бензину А-92 на суму 215774,10 (з ПДВ) та дизельного палива в кількості 32192 л на суму 1134767,70 грн (з ПДВ), які оплачені в повному обсязі на загальну суму 1350541,80 грн.
З урахуванням того, що додаткова угода №11 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено розрахунок вартості бензину А-92 обсягом 6085 літрів за ціною, встановленою додатковою угодою №3 (28,62 грн (з ПДВ), відповідно до якого сума до сплати становить 174175,70 гривень (з ПДВ).
Отже, різниця між сумою фактично сплачених коштів за поставлений обсяг бензину А-92 та сумою до сплати відповідно до відкоригованої ціни становить 41621,40 грн (з ПДВ).
З урахуванням того, що додаткова угода №11 укладена з порушенням пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" здійснено розрахунок вартості дизельного палива обсягом 32192 літрів за ціною, встановленою додатковою угодою №3 (27,71 грн (з ПДВ), відповідно до якого сума до сплати становить 892040,32 гривень (з ПДВ).
Отже, різниця між сумою фактично сплачених коштів за поставлений обсяг дизельного палива та сумою до сплати відповідно до відкоригованої ціни становить 242727,38 грн (з ПДВ).
Загальна сума зайво (надмірно) сплачених коштів за товар, поставлений відповідно до цін, встановлених додатковою угодою №11 становить 284348,78 гривень (з ПДВ).
Внаслідок порушення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод від 06.05.2021 №4, від 26.10.2021 №6 та від 09.02.2022 №11, КП "Кременчуцьке КАТП 1628" зайво (надмірно) сплачено кошти у розмірі 2040543,68грн з ПДВ.
Суд бере до уваги те, що розпорядженням Кабінету Міністрів №721-р від 12.06.2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області" відповідно до абзацу першого пункту 71 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Полтавської області, зокрема Кременчуцьку територіальну громаду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Отже, відповідно до приписів ст.ст. 216, 1212 ЦК України, відповідач зобов`язаний повернути до бюджету Кременчуцької міської територіальної громади безпідставно одержані ним грошові кошти в сумі 2040543,68 грн, а не до бюджету міста Кременчука, як помилково зазначено у позовній заяві.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність законних підстав для задоволення позову у повному обсязі.
При цьому, суд не приймає докази, що надані до суду представником ТОВ "ТПГ "Альфа", як належні та допустимі по даній справі, які він отримав, як представник відповідача у підготовчому провадженні у іншій справі ( №911/1120/24), а саме відповіді Міністерства економіки України, Державної аудиторської служби України, Офісу Генерального прокурора України та Верховного суду, надані в ході проведення ТОВ "Інформаційне агентство "Стоп Корупції ТВ" журналістського розслідування щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, оскільки на підставі вищевказаних документів не можна досягти висновку про наявність правових підстав для відмови в позові, з огляду на те, що сукупність таких доказів не спростовує висновки Великої Палати Верховного Суду викладеному у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, зокрема, висновок про те, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Також, суд відхиляє твердження першого та другого відповідачів про те, що не можна стягнути зазначену в прохальній частині позовної заяви суму до бюджету. Відповідачі посилаються, зокрема на те, що сума договору складається як із коштів підприємства, так із бюджетних коштів, а також на те, що КП "Кременчуцьке КАТП 1628" не є бюджетною установою, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Тобто, Кременчуцька міська рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами місцевого бюджету, а також наділена повноваженнями звертатися до суду. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Кременчуцької міської ради.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628 Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, затвердженого рішенням Кременчуцької міської ради від 10.02.2023.
Відповідно до п. 1.1 Статуту, Комунальне підприємство "Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - Підприємство) відповідно до вимог Законів України, Господарського та Цивільного кодексів України створене та засновано на комунальній формі власності. Засновником та власником Комунального підприємства "Кременчуцьке комунальне автотранспортне підприємство 1628" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області є Кременчуцька міська територіальна громада в особі Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі Власник).
Згідно до статуту Підприємство є самостійним господарюючим суб`єктом, який здійснює виробничу, організаційно-господарську та внутрішньо-господарську діяльність.
Також, у п. 3.3 Статуту - Джерела формування майна Підприємства: грошові та майнові внески засновника (міської ради); доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг, а також інших видів господарської діяльності; прибуток від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення та дотації з бюджетів; придбання майна іншого підприємства; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств та громадян; інші джерела, не заборонені законом.
Так, саме Кременчуцька міська рада Кременчуцького району наділена повноваженнями щодо перевірки раціонального використання бюджетних коштів.
Згідно звіту про виконання договору про закупівлю UА-2020-11-13-002096- а від 18.08.2022 джерелами фінансування закупівлі є місцевий бюджет на суму 6974908,00 грн та кошти підприємства на суму 19132292,00 грн.
Згідно даних ЄДР Кременчуцька міська рада є засновником даного комунального підприємства.
Отже, Кременчуцька міська рада, оскільки є засновником комунального підприємства, фінансує його діяльність, здійснює управління ним та контроль за його фінансово-господарською діяльністю, зобов`язана контролювати питання ефективності використання бюджетних коштів при укладенні договору про закупівлю товарів.
Крім того, комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові у справі № 815/1216/16 Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 березня 2018 року.
Отже, КП "Кременчуцьке КАТП 1628" здійснюючи оплату за договором 152 від 18.01.2021 розпоряджався не власними коштами, а бюджетними коштами територіальної громади, відповідно і стягнення надміру сплачених коштів має відбуватися до бюджету Кременчуцької територіальної громади.
Суд звертає увагу на те, що посилання відповідача ТОВ "ТПГ "Альфа" на висновки Європейського Союзу, а саме на те, що принципи юридичної визначеності й легітимних очікувань означають, що "наслідки законодавства Спільноти мають бути зрозумілими та очікуваними для тих, на кого воно поширюється" ("Amministrazione delle finanze dello Stato v. SRL Meridionale Industria Salumi and Others", справа № 212-217/80, n.10); або "що законодавство має бути зрозумілим і чітким, і що його застосування має бути передбачним для усіх зацікавлених сторін" ("Europaisch-Iranische Handelsbank AG v. Council of the European Union", справа № T-434/11, п. 93; "France v. Commission", справа № C-325/91, п. 26), судом не приймаються, оскільки таке рішення не стосується даного спору, виходячи з наступного.
Так, відповідач посилається, зокрема, на вимогу щодо "якості закону" та обов`язок суду застосувати найбільш сприятливий для особи спосіб тлумачення закону, який не відповідає визначеним критеріям якості закону.
Отже, на переконання відповідача, норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням роз`яснень уповноважених органів, щодо можливості зміни ціни електричної енергії не більше 10% за один раз такого збільшення, а не в загальному від ціни договору, надавала змогу відповідачу стверджувати про можливість її застосування під час здійснення господарської діяльності.
Суд приходить до висновку, що в даному випадку не можна вважати такою, що норма пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не відповідає визначеним критеріям якості Закону, оскільки на підставі цього Закону не вбачається позбавлення (звуження) певного права особи або встановлення (розширення) нових обов`язків для такої особи. З огляду на таке, не можна вважати, що в даному випадку існує наявність порушення обов`язку суду щодо застосування найбільш сприятливого для особи способу тлумачення закону.
Зокрема, Верховний Суд наголошує, що законодавство про публічні закупівлі встановлює спеціальний порядок зміни істотних умов договору, укладеного на відкритих торгах. При цьому покупець, як сторона договору розпоряджався не власними коштами, а коштами держави, коштами платників податків.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra faktum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - "non concedit venire contra-US faktum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra faktum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару у бік збільшення за наявності умов, установлених у статті 652 ЦК України та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 %від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі. В іншому випадку не досягається метаЗакону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Велика Палата Верховного Суду не погоджується з висновками Касаційного адміністративного суду, наведеними в постанові від 05.04.2023 у справі № 420/17618/21, та зазначила, що останній не відповідає наведеним вище висновкам у цій постанові, тому Велика Палата Верховного Суду відступає від нього.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у справі № 607/1662/21 звертала увагу на те, що висновки, які містяться в рішеннях судової палати, мають перевагу над висновками колегії суддів, висновки об`єднаної палати над висновками палати чи колегії суддів, а висновки Великої Палати над висновками об`єднаної палати, палати й колегії суддів.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Відтак, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до ст.129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 06.05.2021 до договору №152 від 18.01.2021, укладену між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 (код ЄДРПОУ 03351898) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова трупа "АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 41714500).
Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 26.10.2021 до договору №152 від 18.01.2021, укладену між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 (код ЄДРПОУ 03351898) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова трупа "АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 41714500).
Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 09.02.2022 до договору №152 від 18.01.2021, укладену між Кременчуцьким комунальним автотранспортним підприємством 1628 (код ЄДРПОУ 03351898) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова трупа "АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 41714500).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова трупа "АЛЬФА" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 68, код ЄДРПОУ 41714500) до бюджету Кременчуцької міської територіальної громади кошти в сумі 2040543,68 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово промислова трупа "АЛЬФА" (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 68, код ЄДРПОУ 41714500) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір в сумі 35115,15 грн.
Стягнути з Кременчуцького комунального автотранспортного підприємства 1628 (39617, Полтавська обл, м. Кременчук, вул. Горького, 48/75, код ЄДРПОУ 03351898) на користь Полтавської обласної прокуратури (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, реєстраційний рахунок UA 118201720343130001000006160, банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02910060) судовий збір в сумі 35115,15 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено "30" вересня 2024 р.
СуддяЛ.В. Шарко
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2024 |
Оприлюднено | 03.10.2024 |
Номер документу | 121991388 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Визнання договорів (правочинів) недійсними купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Шарко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні