ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
03 вересня 2024 року м. Черкаси справа № 01/5026/1155/2011
Вх.суду № 8047/24 від 16.05.2024
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,
у судове засідання не з`явились: ліквідатор банкрута, представники від ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар", АТ "Міжнародний резервний банк",
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 15.05.2024 (із заявою від 22.05.2024 про усунення недоліків раніше поданої заяви)
заявника, Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк",
про заміну первісного кредитора його правонаступником,
ініціюючого кредитора, Публічного акціонерного товариства "Дочірній банк Сбербанку Росії",
до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд",
про банкрутство юридичної особи,
УСТАНОВИВ:
1. Акціонерним товариством "Міжнародний резервний банк" до суду подано заяву від 15.05.2024 з вимогою: замінити АТ "Міжнародний резервний банк" (01601, м.Київ, вул.Володимирівська, 46, ідентифікаційний код 25959784), як кредитора у справі № 01/5026/1155/2011 про банкрутство ТОВ "Агротрейд", на його правонаступника, ТОВ "ФК "Вінстар" (ідентифікаційний код 44630056, 04070, м.Київ, вул.Скляренка Семена, буд.1, офіс 2) в порядку, передбаченому ст.52 ГПК України.
2. Заявник у заяві від 15.05.2024 (із заявою про усунення недоліків від 22.05.2024) та його представник у судовому засіданні на обґрунтування заявлених вимог пояснили,
що 07.03.2024 відбувся електронний аукціон з продажу активів АТ "МР банк" (права вимоги за кредитним договором від 05.04.2007 №96-Н/07, укладеним між АТ "МР банк" та ТОВ "Агротрейд"), переможцем якого стало ТОВ "ФК "Вінстар";
що ТОВ "ФК "Вінстар" у повній мірі розрахувалося за придбане майно, що підтверджується платіжними інструкціями від 25.03.2024 №61 та від 26.03.2024 №62;
що 03.04.2024 між АТ "МР банк" та ТОВ "ФК "Вінстар" укладено договір відступлення (купівлі-продажу) прав вимог №GL18N025685, згідно з яким ТОВ "ФК "Вінстар" набуло усі права грошової вимоги до ТОВ "Агротрейд" за кредитними зобов`язаннями, отже ТОВ "ФК "Вінстар" замінив АТ "МР банк" в якості кредитора АТ "Агротрейд".
3. Ліквідатор банкрута у відзиві від 25.06.2024 №02-01/25 та у судовому засіданні проти вимог заперечив і пояснив,
що заявником не надано конкретних доказів переходу прав та обов`язків (передачі первинних бухгалтерських документів про право вимоги), оскільки відповідно до ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення;
що передані за актом приймання-передачі від 03.04.2024 копії документів не можуть бути прийняті як належні докази переходу права вимоги, оскільки момент переходу права вимоги настає за фактичної передачі оригіналів документів, на підставі яких виникло право вимоги, та проведення оплати за передані документи.
4. Представник ТОВ "ФК "Вінстар" у судовому засіданні 06.08.2024 заявлені вимоги підтримав і пояснив, що на даний момент має в оригіналі договір про відступлення права вимоги, що решти документів йому як представнику надано не було, що просить надати йому додаткову можливість виконати вимоги суду та відкласти судове засідання для пред`явлення суду документів про право вимоги в оригіналі. Клопотання було судом задоволено, однак до часу судового засідання будь-які заяви від заявника не надходили.
5. Учасники провадження у справі про банкрутство боржника були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі своїх повноважних представників у судовому засіданні не забезпечили, про причини неявки до суду не повідомили.
Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.
При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні приєднано до матеріалів справи вступну та резолютивну частини судового рішення.
6. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.
12.04.2011 за вх.№10661 до суду надійшла заява ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" про порушення справи про банкрутство ТОВ "Агротрейд".
Вимога заявника обгрунтовувалась неналежним виконанням боржником умов договору про відкриття кредитної лінії від 25.04.2007 №96-Н/07, внаслідок чого в останного утворилась заборгованість за кредитом.
31.05.2011 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника.
12.06.2012 ухвалою суду затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, визнано вимоги ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" на суму 6 441 250,29 грн. та окремо внесено вимоги на суму 38 487 737,31 грн. 31 як такі, що забезпечені заставою майна боржника.
17.07.2012 постановою суду боржника визнано банкрутом.
22.12.2017 ухвалою суду здійснено заміну первісного найменування кредитора у справі, ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", на нове найменування, ПАТ "Сбербанк".
01.02.2018 ухвалою суду здійснено заміну первісного кредитора, ПАТ "Перший український міжнародний банк", його правонаступником, ПАТ "Сбербанк" на суму вимог 8 216 239,82 грн., які підлягають задоволенню в четверту чергу та 593 288,44 грн. які підлягають задоволенню в шосту чергу.
28.12.2018 ухвалою суду здійснено заміну первісного найменування кредитора у справі, ПАТ "Сбербанк", на нове найменування, АТ "Сбербанк".
17.06.2021 ухвалою суду ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Білика О.А..
07.03.2024 згідно з протоколом електронного аукціону №GFD001-UA-20240213-08678 з продажу активів АТ "МР банк" (прав вимоги за договорами №16-Н/08/14/ЮО, 259-ВН/06, 63-Н/07, 11-Н/08, 96-Н/07, 86-В/07, 02-Н/13/37/ЮО, 03-Н/08-О та 02-Н/08-О, укладеними з юридичними особами, дебіторська заборгованість юридичної особи за договором №Т029-010031747), переможцем аукціону визначено ТОВ "ФК "Вінстар".
03.04.2024 АТ "Міжнародний резервний банк" (далі Банк) та ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" (далі Новий кредитор) уклали договір №GL18N1025685 про відступлення прав вимоги, згідно з яким:
п.1. За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців), поручителів та дебіторів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники (...);
п.4. Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги (..) Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 5 015 978 (п`ять мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) гривень 29 копійок, без ПДВ, надалі за текстом Ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором (...);
п.5. Наявні у Банку документи, що підтверджують права вимоги до Боржників, передаються Банком Новому кредитору за відповідним актом (...).
25.03.2024 згідно з платіжною інструкцією ТОВ "ФК "Вінстар" сплачено на користь АТ "МР банк" 3 000 978,29 грн. із зазначенням у призначенні платежу: "04;; GL18N1025685; Протокол №GFD001-UA-20240213-08678 від 07.03.2024 року, ТОВ "ФК "Вінстар", код за ЄДРПОУ 44630056, ціна 5 015 978,29 грн (п`ять мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 29 копійок), без ПДВ"
26.03.2024 згідно з платіжною інструкцією ТОВ "ФК "Вінстар" сплачено на користь АТ "МР банк" 2 015 000,00 грн. із зазначенням у призначенні платежу: "04;; GL18N1025685; Протокол №GFD001-UA-20240213-08678 від 07.03.2024 року, ТОВ "ФК "Вінстар", код за ЄДРПОУ 44630056, ціна 5 015 978,29 грн (п`ять мільйонів п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім гривень 29 копійок), без ПДВ"
16.05.2024 за вх.№8047/ до суду надійшла заява, що розглядається.
7. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу України:
ч.6 ст.12. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом;
ч.3,4 ст.13. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;
ч.1 і 2 ст.52. У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язані, а також і інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно з нормами Кодексу України з процедур банкрутства:
ст.1. (...) грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України (...); кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу (...), які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, (...), які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника;
ч.1 ст.2. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом;
ст.43. У разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Згідно з нормами Цивільного кодексу України:
п.1 ч.1. ст.512. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
ст.514. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;
ст.517. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні;
ч.1 ст.1077. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника);
ч.1 ст.1078. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога);
8. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.
8.1. Договір уступки права вимоги є реальним договором, тому право вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги (ч.1 ст.517 Цивільного кодексу України). Отже правонаступник може доводити своє право вимоги лише фізично маючи у себе документи про право вимоги, як матеріальні докази цього права. Без документів право вимоги відсутнє. Саме за матеріальними доказами судом оцінюється і розмір переданого права. Без доказів розміру права вимоги таке право відсутнє і не може бути передане.
Договір про відступлення права вимоги є лише угодою про наміри передати право вимоги, про розмір вимоги і про порядок передачі документів як майна (якщо безпосередньо у договорі не наведено конкретний перелік переданих документів та прямо не вказано про їх передачу в момент підписання договору). Акт приймання-передачі конкретного майна (документів про право вимоги) може свідчити про реальний перехід права вимоги лише в сукупності з фізичними документами про право вимоги, тобто якщо правонаступником такі документи пред`явлено суду в оригіналі, або правонаступником суду надано у справу належним чином засвідчені копії з оригіналів наявних у нього документів.
Сам акт (чи й в сукупності з договором) не може бути доказом права вимоги, оскільки є доказом факту передачі документів (як зазначено вище, доказом же права вимоги є самі документи). Крім того, акт може бути неналежним доказом (у цій справі його не надано): не містити ідеально точного найменування переданих документів; не містити переліку усіх переданих документів; взагалі не містити переліку документів тобто мати такі неточності і вади, які не дають можливості ідентифікувати передані предмети з тими, які дійсно є доказами права вимоги тощо.
Копії для суду правонаступником мають бути зняті саме з наявних у нього оригіналів і засвідчено у порядку, передбаченому ст.36 ГПК України та п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18. Лише у випадку, якщо договором прямо передбачена передача копій документів про право вимоги (наприклад, передається частина прав, чи оригінали не можуть бути вилучені зі справ первісного кредитора відповідно до закону), то правонаступник повинен мати у себе і пред`явити суду належним чином засвідчені первісним кредитором копії з оригіналів таких документів, та повинен вказати у заяві, що оригінали наявні у первісного кредитора (ч.2 і 5 ст.91, п.8 ч.3 ст.162 ГПК України).
Тобто право вимоги за основним зобов`язанням переходить не в момент підписання акту про перехід "права вимоги", не в момент "передачі" суми заборгованості (цифри боргу), яка числиться у обліку первісного кредитора, не в момент передачі Кредитного договору чи судового рішення про стягнення (чи визнання) суми боргу, а у момент підписання акту про передачу (і відповідно фактичної передачі) "документів про право вимоги", якого суду не надано.
Окремо суд зазначає, що судове рішення про стягнення певної суми на користь первісного кредитора (якщо воно таке наявне) не є первісним документом про право вимоги, а засвідчує право лише первісного кредитора отримати лише конкретну суму на конкретну дату у примусовому порядку, засвідчує, що первісний кредитор на момент його постановлення мав усі необхідні докази для постановлення судового рішення. Надалі первісний кредитор міг фактично передати документи іншій особі, фізично втратити документи, тощо.
Тому доводити своє право вимоги до боржника має саме особа, у якої таке право (документи) є.
Усі передачі права вимоги в ланцюгу передач (їх правомірність, обсяг переданих прав, наявність доказів права вимоги) мають бути оцінені судом при визначенні дійсного власника права вимоги до боржника суд не може приймати рішення під умовою про те, що певний визнаний судом правонаступник (наприклад, АТ Сбербанк) у минулому набував права вимоги, але на даний час вже не має права вимоги до боржника, бо відступив його іншій особі чи розпорядився в інший спосіб. Суд не приймає рішень про встановлення фактів, а вирішує спір про наявність права вимоги у конкретної особи на момент прийняття рішення та вирішення заяви по суті.
Саме тому закон (ст.517 Цивільного кодексу України) і вимагає, щоб у чинного правонаступника були не тільки документи про право вимоги, а й уся необхідна інформація яка є важливою для здійснення цих прав.
У даному випадку останньому у ланцюгу передач права вимоги кредитору ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" необхідно мати не лише документи про право вимоги (оригінали чи їх копії засвідчені первісним кредитором: Кредитних договорів, договорів застави чи іпотеки, договорів про внесення змін до них, меморіальних ордерів чи платіжних доручень про перерахування кредиту, платіжних документів про сплату коштів за Кредитним договором, розрахунок переданого права вимоги з посиланням на вказані вище документи), а й документи які є важливими для здійснення цих прав (в тому числі правонаступництва від ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії" до АТ "Міжнародний резервний банк", а також рішень суду /зокрема, у цій справі №01/5026/1155/2011/, позовних заяв, відзивів, іншої переписки, тощо), оскільки саме усі документи в сукупності і дають можливість встановити розмір права, а також обсяг переданих правонаступнику прав.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц вказав, що "доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. З урахуванням того, що на вимогу суду банк не надав оригіналів кредитних договорів за 2006, 2009 роки, оригіналу Генеральної угоди від 9 серпня 2012 року, виписки з особового рахунку відповідача; заперечень законного представника відповідача щодо підписання Генеральної угоди відповідачем та не здійснення позичальником платежів за договором, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку".
Судом у цій справі установлено, що згідно з актом прийому-передачі від 03.04.2024 первісним кредитором (АТ "Міжнародний резервний банк") були передані його правонаступнику (ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар") в копіях: договір про відкриття кредитної лінії №96-Н/97 від 25.04.2007 з договорами про внесення змін та додатковими угодами до нього. Тобто навіть договори передані не в оригіналі, а в копіях. Оцінити "належність засвідчення" цих копій суд не має. Відомості ж про передачу платіжних документів відсутні взагалі, як і відсутні відомості про передачу інших важливих для здійснення цих прав документів.
За таких обставин вимога задоволенню не підлягає.
Механізм (порядок) виходу учасника справи, вимоги якого не були погашені, зі складу кредиторів Кодексом прямо не передбачено, однак в даному випадку кредитором можуть бути застосовані інші інститути процесуальної поведінки, передбачені ГПК України.
Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" від 15.05.2024 (із заявою від 22.05.2024 про усунення недоліків раніше поданої заяви) повністю.
Ухвала суду набрала законної сили 01.10.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено і підписано 01.10.2024.
Направити цю ухвалу заявнику, ліквідатору банкрута, рекомендованим листом з повідомленням ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар".
Суддя Ю.А. Хабазня
Я-4, 14-925-0001
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2024 |
Оприлюднено | 03.10.2024 |
Номер документу | 121991789 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Хабазня Ю.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні