Рішення

від 24.09.2024 по справі 925/748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року Справа № 925/748/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Черкаської окружної прокуратури Пидорич Д.М. заступник начальника відділу Черкаської обласної прокуратури,

від першого позивача представник не з`явився,

від другого позивача представник не з`явився,

від першого відповідача представник не з`явився,

від другого відповідача представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури,

м. Черкаси в інтересах держави в особі:

1. Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної

адміністрації, м. Черкаси

2. Черкаської обласної ради, м. Черкаси

до 1. Комунального некомерційного підприємства Клінічний центр

онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги

Черкаської обласної ради, м. Черкаси

2. товариства з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД,

м. Черкаси

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 745 844 грн.

97 коп.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації та Черкаської обласної ради до Комунального некомерційного підприємства Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради та товариства з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД про визнання недійсними додаткових угод №3 від 11 травня 2021 року, №4 від 11 серпня 2021 року, №5 від 16 вересня 2021 року, №6 від 18 жовтня 2021 року, №7 від 16 листопада 2021 року та №8 від 17 листопада 2021 року до договору про закупівлю електричної енергії №ЕС-6/2021 від 15 січня 2021 року та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД 745 844 грн. 97 коп. боргу, а саме: 518 194 грн. 10 коп. - безпідставно сплачених коштів, 188 463 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 39 187 грн. 26 коп. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13 червня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10 год. 30 хв. 11 липня 2024 року.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 11 липня 2024 року, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 30 хв. 12 вересня 2024 року.

Проте, судове засідання призначене на 10 год. 30 хв. 12 вересня 2024 року не відбулося, у зв`язку з оголошенням на території Черкаської області в цей час повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 12 вересня 2024 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 30 хв. 24 вересня 2024 року.

Представники сторін в судове засідання не з`явилися, другий відповідач про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвалу суду від 12 вересня 2024 року було доставлено другому відповідачу до його електронного кабінету 13 вересня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа виготовленої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду.

В матеріалах справи містяться заяви позивачів та першого відповідача про розгляд справи за відсутності їх представників.

Також 23 вересня 2024 року від першого відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

27 червня 2024 року від першого відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначав, що додаткова угода від 11 травня 2021 року №3 до договору від 15 січня 2021 року №ЕС-6/2021 відповідає Закону. Рішення щодо її укладення приймалося на підставі висновку Черкаської торгово-промислової палати від 22 березня 2021 року №О-310, наданого ТОВ Єврогаз ЛТД, який містив підтвердження коливання ціни на ринку електричної енергії.

Також, у відзиві перший відповідач стверджується, що всі дії замовника під час укладання додаткових угод вчинені з урахуванням вимог закупівельного законодавства чинного на момент здійснення того чи іншого правочину.

У зв`язку з чим, перший відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Крім того перший відповідач просив суд витрати зі сплати судового збору покласти на другого відповідача, оскільки підприємство використовує кошти місцевого бюджету.

У відповіді на відзив прокурор вказував, що вартість електричної енергії між укладенням договору та додаткової угоди №3 до нього на ринку зменшилась, в той же час, сторонами всупереч ситуації на ринку товару, вартість електричної енергії збільшено, що безумовно суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та свідчить про недійсність додаткової угоди від 11 травня 2021 року №3 до договору 15 січня 2021 року №ЕС-6/2021.

Зважаючи на недійсність додаткової угоди від 11 травня 2021 року №3, цими додатковими угодами сторонами договору каскадно збільшено вартість за 1 кВт*год. з 1,82 грн./кВт*год. до 3,24 грн./кВт*год., тобто на 78%, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 України Про публічні закупівлі в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни за одиницю товару, відтак вказане свідчить про їх недійсність згідно положень ст. 203, ст. 215, ст.216 ЦК України.

Твердження замовника у відзиві про те, що оскільки на дату укладення спірної угоди були відсутні відповідні висновки Верховного Суду, а замовник не мав обов`язку аналізувати цінові коливання, не спростовує того факту, що при прийнятті відповідного рішення про зміну ціни за одиницю товару мало б бути відповідне коливання такої ціни на ринку.

Отже, прокурор вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

В судовому засіданні, яке відбулося 24 вересня 2024 року згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №925/748/24.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, а також дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор в обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідачами всупереч інтересів держави, без будь-яких належних на те підстав, в порушення норм Закону України Про публічні закупівлі та умов договору було укладено додаткові угоди №3-8 згідно умов яких ціну товару (електроенергії) було збільшено з 1,82 грн./кВт*год. до 3,24 грн./кВт*год.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі не визначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі.

Отже, прокурор вказує, що додаткові угоди №3 від 11 травня 2021 року, №4 від 11 серпня 2021 року, №5 від 16 вересня 2021 року, №6 від 18 жовтня 2021 року, №7 від 16 листопада 2021 року та №8 від 17 листопада 2021 року до договору про закупівлю електричної енергії №ЕС-6/2021 від 15 січня 2021 року, суперечать вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, а тому підлягають визнанню недійсними.

Грошові кошти в сумі 518 194 грн. 10 коп. підлягають поверненню другим відповідачем до обласного бюджету на підставі ст. 1212 ЦК України.

Водночас прокурором на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України також заявлено вимогу про стягнення 188 463 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 39 187 грн. 26 коп. 3% річних.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, згідно відомостей електронної системи публічних закупівель Prozorro, за результатами відкритих торгів №UA-2020-12-11-007331-b між Комунальним некомерційним підприємством Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради (рішенням Черкаської обласної ради від 03 березня 2023 року №17-6/VIII перейменовано на КНП Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради) (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД (постачальник) було укладено договір від 15 січня 2021 року №ЕС-6/2021 про закупівлю електричної енергії.

Згідно п. 2.1. договору за цим договором учасник зобов`язався здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії (ДК021:2015 09310000-5-Електрична енергія) за об`єктом (об`єктами) замовника, зазначеними в листі-повідомленні, починаючи з 00 год. 00 хв. 01 секунди до 24 год. 00 хв. доби впродовж всього строку дії договору відповідно до умов комерційної пропозиції та цього договору, а замовник прийняти товар, оплатити його та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.

Згідно п. 5.2. договору загальна сума розрахунків за цим договором становить 2 730 000 грн., в тому числі ПДВ 455 000 грн. 00 коп. за весь строк дії договору.

Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим договором становить 1 500 000 кВт*год. (п. 5.3 договору).

Відповідно до додатку №3 до договору Комерційна пропозиція Вільна ціна+передача ціна за 1 кВт*год. електроенергії з урахуванням тарифу на послуги з передачі становить 1,82 грн. з ПДВ.

Згідно п. 12.1 договору умови цього договору не можуть змінюватися, крім випадків, передбачених Законом України Про публічні закупівлі.

Учасник повідомляє замовника про внесення змін до будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20 днів до внесення таких змін (п. 12.2 договору).

В подальшому сторонами укладено ряд додаткових угод до вищевказаного договору, а саме:

- додатковою угодою від 28 січня 2021 року № 1 сторонами внесеною зміни до Додатку №2 до договору договірні обсяги електричної енергії та визначено обсяги постачання електроенергії починаючи з лютого 2021 року без зміни загального обсягу поставки;

- додатковою угодою від 24 лютого 2021 року №2 визначено джерелами фінансування договору кошти місцевого бюджету у сумі 1 905 000 грн. та власні кошти підприємства у сумі 825 000 грн.;

- додатковою угодою від 11 травня 2021 року №3 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням висновку Черкаської торгово-промислової палати від 22 березня 2021 року №О-310, змінено загальну вартість договору до 2 729 999,62 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 432 494 кВт*год., починаючи з 13 квітня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 1,93 грн.;

- додатковою угодою від 11 серпня 2021 року №4 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням висновку Черкаської торгово-промислової палати від 29 червня 2021 року №О-600, змінено загальну вартість договору до 2 729 999,54 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 372 726 кВт*год., починаючи з 19 липня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 2,09 грн.;

- додатковою угодою від 16 вересня 2021 року №5 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням висновку Черкаської торгово-промислової палати від 25 серпня 2021 року №О-809/06, змінено загальну вартість договору до 2 729 998,84 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 327 781 кВт*год., починаючи з 22 серпня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 2,26 грн.;

- додатковою угодою від 18 жовтня 2021 року №6 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати від 25 серпня 2021 року №О-809/04, від 25 серпня 2021 року №О-809/05 та від 09 вересня 2021 року №О-888/01 змінено загальну вартість договору до 2 729 998,07 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 244 308 кВт*год., та починаючи з 02 вересня 2021 року по 11 вересня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 2,43 грн., з 12 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 2,61 грн., з 27 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год.

до 2,75 грн.;

- додатковою угодою від 15 листопада 2021 року №7/1 внесені зміни до Додатку 1 до заяви-приєднання договору в частині зміни персоніфікованих даних споживача;

- додатковою угодою від 16 листопада 2021 року №7 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням висновку Черкаської торгово-промислової палати від 06 жовтня 2021 року №О-997, змінено загальну вартість договору до 2 729 995,25 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 227 455 кВт*год. та починаючи з 21 жовтня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 2,98 грн.;

- додатковою угодою від 17 листопада 2021 року №8 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням висновку Черкаської торгово-промислової палати від 01 листопада 2021 року №О-1094, змінено загальну вартість договору до 2 729 994,31 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 215 277 кВт*год. та починаючи з 01 листопада 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 3,24 грн.;

- додатковою угодою від 13 грудня 2021 року №9 визначено загальну суму розрахунків за договором у розмірі 2 729 994,31 грн., з них за рахунок коштів місцевого бюджету 2 635 214 грн. та за рахунок власних коштів підприємства 94 780,31 грн. Інші умови договору залишено без змін.

Загалом упродовж дії договору сторонами послідовно збільшено ціну товару з 1,82 грн./кВт*год. до 3,24 грн./кВт*год. (+ 78,02%).

Судом враховано, що правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України Про публічні закупівлі, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі замовниками є органи державної влади (органи законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури за купівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції Закону чинного станом на момент укладення додаткової угоди №3 від 11 травня 2021 року) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII (в редакції Закону чинного станом на момент укладення спірних додаткових угод №;4-8) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Як зазначалося вище, додатковою угодою від 11 травня 2021 року №3 сторонами на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням висновку Черкаської торгово - промислової палати від 22 березня 2021 року №О-310, змінено загальну вартість договору до 2 729 999,62 грн., зменшено загальний обсяг споживання електроенергії до 1 432 494 кВт*год., починаючи з 13 квітня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. до 1,93 грн.

Тобто, сторони поширили дію даної додаткової угоди на правовідносини, що склались між ними з 13 квітня 2021 року.

З експертного висновку від 22 березня 2021 року №О-310, що став підставою для укладення спірної додаткової угоди, вбачається, що ТОВ Єврогаз ЛТД звернулося до Черкаської ТПП 22 березня 2021 року про надання інформації щодо коливання середньозваженої ціни електричної енергії за 4 дні лютого (15-18 лютого) 2021 року відносно 14 днів лютого (01-14 лютого) 2021 року в торговій зоні ОЕС України згідно інформації ДП Оператор ринку по результатам торгів РДН.

Згідно вказаного завдання Черкаська ТПП надала висновок про коливання електроенергії на ринку, визначивши відсоток коливання між зазначеними періодами у розмірі + 7,75 %.

КНП Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради на запит прокуратури від 28 лютого 2024 року №54-1145 вих-24 надало інформацію від 14 березня 2024 року №494/01-09 та копії документів, якими сторони договору від 15 січня 2021 року № ЕС-6/2021 керувались під час прийняття рішень щодо укладення додаткових угод.

Встановлено, що до укладення додаткової угоди від 11 травня 2021 року №3 ТОВ Єврогаз ЛТД надало лист від 22 березня 2021 року №15-ЄГ, у якому вказує про результати проведеного Черкаською ТПП дослідження, викладеного у вищевказаному висновку, та зазначає про необхідність внесення змін до договору з огляду на відповідне коливання.

Водночас, за даними сайту АТ Оператор ринку в період між датами укладення договору та внесення змін до нього, тобто між 15 січня 2021 року та 11 травня 2021 року суттєвого коливання на ринку електричної енергії не відбувалося, що підтверджується доданими до позовної заяви інформації з АТ Оператор ринку (а.с.87-91).

Крім того, 15 січня 2021 року ціна електроенергії становила 1 346,28 грн. за 1 МВт*год., а 11 травня 2021 року 868,51 грн. за 1 МВт*год.

В цілому ж структура продажу на РДН 2021 року (торгова зона ОЕС України) за період з січня 2021 року (місяць укладення договору) по травень 2021 року (дата укладання додаткової угоди №3) демонструє лише у лютому 2021 року коливання ціни в бік несуттєвого збільшення середньомісячної ціни електроенергії (1 611,59 грн. за 1 МВт*год.) в порівнянні із січнем 2021 року (1406,79 грн. за 1 МВт*год.), а з березня по травень 2021 року вартість зменшується (березень 1 316,42 грн. за 1 МВт*год., квітень 1 394,41 грн. за 1 МВт*год., травень 930,07 грн. за 1 МВт*год.).

Таким чином, суд погоджується з доводами прокурора, що в період між датою укладення договору та додаткової угоди №3 до нього, вартість електричної енергії на ринку зменшилась, водночас, постачальником - ТОВ Єврогаз ЛТД було обрано зручний для останнього період дослідження з метою отримання можливості підвищення ціни за одиницю товару по договору.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що другий відповідач звернувся до споживача з листом від 22 березня 2021 року №15-ЄГ. Даний лист розглянутий КНП Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради 23 березня 2021 року, про що свідчить відповідна резолюція, розміщена на даному листі.

Проте, за даними сайту АТ Оператор ринку у вказані дати ціна на ринку електричної енергії була наступною: 22 березня 2021 року 1 621,18 грн. за 1 МВт*год. та 23 березня 2021 року 1 446,26 грн. за 1 МВт*год.

Дію додаткової угоди від 11 травня 2021 року №3 сторони розповсюдили на правовідносини, що склались між ними починаючи з 13 квітня 2021 року.

Отже, заклад охорони здоров`я мав змогу проаналізувати стан відповідних цінових коливань на ринку електричної енергії за період із січня по травень 2021 року та врахувати положення ч. 1 ст. 652 ЦК України щодо наявності/відсутності саме істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Закон України Про публічні закупівлі встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі, зокрема, за пунктом 2 частини 5 наведеної норми - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів, і до внесення відповідних змін до нього.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №927/491/19 від 18 червня 2021 року у своїй постанові зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховним Судом у вищезазначеній постанові вказано, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України Про публічні закупівлі, нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Тобто, укладаючи додаткову угоду №3 від 11 травня 2021 року до договору сторони безпідставно збільшили ціну за одиницю товару з 13 квітня 2021 року, що не відповідає вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

З урахуванням вищевикладеного, додаткова угода №3 від 11 травня 2021 року, підлягає визнанню недійсною, як така, що укладена всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі.

Крім того, спірна додаткова угода суперечить положенням ч. 3 ст. 632 ЦК України, проте, з цих підстав позов прокурор не заявляв.

Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2019 року у справі №915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених Законом України Про публічні закупівлі.

Із вказаного слідує, що другий відповідач, спонукаючи першого відповідача (замовника) до укладення спірної додаткової угоди мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі, а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Що стосується решти позовних вимог, судом враховано наступне:

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Підставою укладення додаткових угод від 11 серпня 2021 року №4, від 16 вересня 2021 року №5, від 18 жовтня 2021 року №6, від 16 листопада 2021 року №7 та від 17 листопада 2021 року №8 сторонами визначено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі з урахуванням інформації, викладеної у відповідних довідках Черкаської ТПП.

Зважаючи на недійсність додаткової угоди від 11 травня 2021 року №3, додатковою угодою від 11 серпня 2021 №4 починаючи з 19 липня 2021 року сторонами збільшено вартість товару за 1 кВт*год. з 1,82 грн./кВт*год. до 2,09 грн./кВт*год., тобто на 15%, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни за одиницю товару.

Додатковою угодою від 16 вересня 2021 року №5 починаючи з 22 серпня 2021 року збільшено вартість за 1 кВт*год. з 1,82 грн./кВт*год. до 2,26 грн./кВт*год., тобто на 24,18%, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922 в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни за одиницю товару.

Додатковою угодою від 18 жовтня 2021 року №6 починаючи з 02 вересня 2021 року по 11 вересня 2021 року збільшено вартість з 1,82 грн./кВт*год. до 2,43 грн./кВт*год., тобто майже на 33,51%. Починаючи з 12 вересня 2021 року по 26 вересня 2021 року збільшено вартість з 1,82 грн./кВт*год. до 2,61 грн./кВт*год., тобто майже на 44%, а в період з 27 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року збільшено вартість з 1,82 грн./кВт*год. за до 2,75 грн./кВт*год., тобто на 51,09%, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922 в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни за одиницю товару.

Додатковою угодою від 16 листопада 2021 року №7 починаючи з 21 жовтня 2021 року збільшено вартість з 1,82 грн./кВт*год. до 2,98 грн./кВт*год., тобто на 64%, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922 в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни за одиницю товару.

Додатковою угодою від 17 листопада 2021 року №8 починаючи з 01 листопада 2021 року збільшено вартість з 1,82 грн./кВт*год. до 3,24 грн./кВт*год., тобто на 78%, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону №922 в частині 10-відсоткового ліміту на збільшення ціни за одиницю товару.

Статтями 203, 215 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону №922-VIII вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону №922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

При цьому судом було враховано правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням вищевикладеного, додаткові угоди №4 від 11 серпня 2021 року, №5 від 16 вересня 2021 року, №6 від 18 жовтня 2021 року, №7 від 16 листопада 2021 року та №8 від 17 листопада 2021 року, укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, зокрема п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі та підлягають визнанню недійсними.

Судом встановлено, що у відповідності до платіжних доручень та актів наданих послуг, КНП Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради спожито 1 215 279 кВт*год. електричної енергії, за яку сплачено другому відповідачу кошти у сумі 2 730 001,88 грн.

Враховуючи умови договору від 15 січня 2021 року №ЕС-6/2021 та недійсність додаткових угод до нього №3 від 11 травня 2021 року, №4 від 11 серпня 2021 року, №5 від 16 вересня 2021 року, №6 від 18 жовтня 2021 року, №7 від 16 листопада 2021 року та №8 від 17 листопада 2021 року ціна електричної енергії становила 1,82 грн./кВт*год.

Отже загальна вартість спожитої електричної енергії становить (1 215 279 кВт*год * 1,82 грн./кВт*год.) = 2 211 807,78 грн.

Таким чином другий відповідач безпідставно отримав (2 730 001,88 грн. - 2 211 807,78 грн.) 518 194,10 грн., які мають бути повернуті до Черкаського обласного бюджету.

Факт сплати першим відповідачем за постачання електричної енергії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

При цьому судом було враховано відповідний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду наведений у постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №755/10947/17 у постанові від 30 січня 2019 року зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурором відповідно до ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з другого відповідача 188 463 грн. 61 коп. інфляційних втрат та 39 187 грн. 26 коп. 3% річних, нарахованих за період з 18 травня 2021 року по 17 травня 2024 року.

Проте, судом враховано, що зобов`язання повернути безпідставно набуте майно виникає в особи безпосередньо з норми статті 1212 ЦК України на підставі факту набуття нею майна (коштів) без достатньої правової підстави або факту відпадіння підстави набуття цього майна (коштів) згодом. Виконати таке зобов`язання особа повинна відразу після того, як безпідставно отримала майно або як підстава такого отримання відпала. Це зобов`язання не виникає з рішення суду. Судове рішення в цьому випадку є механізмом примусового виконання відповідачем свого обов`язку з повернення безпідставно отриманих коштів, який він не виконує добровільно.

Подібний висновок викладений у пунктах 66, 67 постанови Касаційного господарського суду від 01 вересня 2022 року у справі № 910/9544/19.

У випадку коли особа отримала кошти за нікчемним правочином, відповідно обов`язок повернути ці кошти виникає у неї з моменту їх безпідставного отримання, оскільки недійсність нікчемного правочину встановлена законом і визнання його недійсним судом не вимагається.

Разом із тим, як вбачається з висновків Касаційного цивільного суду у постановах від 11 серпня 2021 року у справі №344/2483/18 та від 12 квітня 2023 року у справі №461/4066/21, зобов`язання повернути майно, отримане за недійснім оспорюваним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Враховуючи презумпцію правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), можна зробити висновок, що особа отримала майно на підставі укладеного правочину, але ця підстава згодом відпала з визнанням судом цього правочину недійсним.

З наведеним вище висновком також погодилася Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 07 лютого 2024 року зі справи №910/3831/22.

Отже, позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки на момент звернення прокурора до суду та ухвалення судом даного рішення, обов`язок з повернення грошових коштів за недійснім оспорюваним правочином у другого відповідача не виник, а тому прострочення виконання грошового зобов`язання в розумінні ст.625 ЦК України не відбулося.

Щодо питання представництва прокурором інтересів держави в суді слід зазначити, що стаття 23 Закону України Про прокуратуру визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 звернула увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16-ц зазначила, що системне тлумачення абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Судом враховано, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 28.01.2021 у справі №380/3398/20, від 05.10.2021 у справі №380/2266/21, від 02.12.2021 у справі №320/10736/20.

Черкаською окружною прокуратурою до Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації та до Черкаської обласної ради в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру направлено листи від 28 лютого 2024 року №54-1145вих-24 та від 17 травня 2024 року №54-2970вих-24 (відповідно), у яких проінформовано про порушення інтересів держави внаслідок укладення додаткових угод до договору поставки електричної енергії від 15 січня 2021 року № ЕС-6/2021, а також щодо підстав для стягнення з ТОВ Єврогаз ЛТД безпідставно отриманих за цими додатковими угодами коштів.

Згідно відповіді Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації від 20 березня 2024 року №02/12-01-15/1235/02/12-01-15/7679 встановлено, що останнє не планує вживати дії щодо захисту інтересів держави з посиланням на повноваження Управління визначати потребу в додаткових коштах на проведення оплати комунальних послуг закладів охорони здоров`я та повноважень лікарні на самостійне укладення договорів про закупівлі та здійснення розрахунків за ними.

Таким чином, Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації у відповідь на лист прокуратури не вказало причин щодо не здійснення відповідного захисту державних інтересів, обмежившись посиланнями на нормативно-правові акти, що регулюють сферу публічних закупівель та наданням копій кошторисних документів.

В свою чергу, Черкаська обласна рада у відповіді від 27 травня 2024 року №01-31/451 зазначила, що вона не може бути позивачем у справі, оскільки контроль за діяльністю підприємства та цільовим і ефективним використанням бюджетних коштів належить до компетенції Управління охорони здоров`я Черкаської обласної державної адміністрації, а Держаудитслужба уповноважена здійснювати контроль за дотриманням процедури закупівлі.

Отже, незважаючи на виявлені прокуратурою порушення вимог законодавства України про публічні закупівлі, які призвели до безпідставного витрачання бюджетних коштів, позивачі самостійно з відповідним позовом до суду не зверталися.

Враховуючи нездійснення позивачами в розумні строки заходів для звернення до суду з позовом стосовно захисту інтересів держави та громади, а також враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді, а тому підстав для залишення позову без розгляду не вбачається.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Як зазначалося вище, перший відповідач просив суд покласти витрати зі сплати судового збору на другого відповідача.

Проте, підстав для відступу від загальних правил розподілу судових витрат зі сплати судового збору не вбачається, оскільки сторонами спірних правочинів були обидва відповідачі.

Отже, судовий збір за розгляд судом позовних вимог немайнового характеру покладається на кожного з відповідачів порівну, а за розгляд позовних вимог майнового характеру на другого відповідача з урахуванням задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №3 від 11 травня 2021 року, №4 від 11 серпня 2021 року, №5 від 16 вересня 2021 року, №6 від 18 жовтня 2021 року, №7 від 16 листопада 2021 року та №8 від 17 листопада 2021 року до договору про закупівлю електричної енергії №ЕС-6/2021 від 15 січня 2021 року, укладені між Комунальним некомерційним підприємством Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради та товариством з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД, вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, ідентифікаційний код 41665589 на користь Черкаського обласного бюджету - 518 194 грн. 10 коп. - безпідставно сплачених коштів.

4.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Клінічний центр онкології, гематології, трансплантології та паліативної допомоги Черкаської обласної ради, вул. Святителя-хірурга Луки, 7, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02005639 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ 7 267 грн. 20 коп. судового збору.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Єврогаз ЛТД, вул. Гоголя, 137, м. Черкаси, ідентифікаційний код 41665589 на користь Черкаської обласної прокуратури, бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, р/р UA138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ 13 485 грн. 76 коп. судового збору.

6. В решті вимог в позові відмовити.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 30 вересня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович