Ухвала

від 01.10.2024 по справі 285/5004/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 285/5004/24

провадження № 2/0285/1662/24

У Х В А Л А

01 жовтня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Михайловської А.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення заборгованості по орендній платі,

ВСТАНОВИВ :

26.09.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі.

Одночасно з позовноюзаявою булотакож подано клопотанняпро відстрочення сплатисудового зборузаподання позовноїзаяви. Своє клопотання обґрунтував тим, що він є малозабезпеченою особою та не має достатніх доходів. Його доходи за останні 12 місяців становлять 45482,66 грн ( пенсія та заробітна плата). Вказує, що саме за таких обставин набув права на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Тому немає змоги сплатити судовий збір та просить відстрочити його сплату.

Розглянувши письмове клопотання позивача, дослідивши надані письмові додатки до нього, встановлено наступне.

При подачі позовної заяви позивачем не сплачено судовий збір, а подано клопотання про відстрочення його сплати.

Правові засади справляння судового збору визначено Законом України "Про судовий збір " (надалі - Закон) та ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України.

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат ( ст. 1 Закону ).

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Ст. 8. Закону "Відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати" передбачено умови для відстрочення сплати судового збору.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій для відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати позивачем судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Крім того, у пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до ст. 8Закону України «Про судовий збір» (надалі- Закон) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, не містить достатніх доказів, які б свідчили про неможливість здійснення дій по оплаті судового збору.

Зокрема, позивачем не доведено, що розмір судового збору ( 1211,20 грн) перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік ( додано лише довідки про розмір доходу, що становить 45482,66 грн за останні 12 місяців).

Позивачем не надано доказів, що він є членом малозабезпеченої сім`ї.

Наявність інших умов для відстрочення сплати судового збору судом не встановлено.

Також, однією із підстав для відстрочення сплати судового збору у зв"язку із скрутним матеріальним становищем позивач вказав набуття ним права на безоплатну вторинну правову допомогу, однак вказана підстава не відносить до умов для відстрочення сплати судового збору відповідно до вимог ст. 8 ЗУ Про судовий збір.

Крім того, відстрочення, розстрочення чи зменшення розміру оплати судового збору або звільнення від його сплати є правом, а не обов`язком суду.

На думку суду, визначення позивачу розміру судового збору не є перешкодою йому в доступі до правосуддя, оскільки останній в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом. Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами чинного законодавства, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред`явлення позову до суду. Окрім того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатись обмеженням доступу до суду.

А тому суд не вбачає підстав, передбачених ч. 1 ст. 8 Закону для відстрочення сплати судового збору.

На підставі вище викладеного, слід відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за необгрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 260, 261, 352 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір", -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплатисудового зборуза поданняпозовної заяви про стягнення заборгованості поорендній платі- відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Дата підписання ухвали - 01.10.2024 року.

Суддя А.В.Михайловська