Рішення

від 27.09.2024 по справі 369/17253/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/17253/23

Провадження № 2/369/2580/24

РІШЕННЯ

Іменем України

27.09.2024 м. Київ

Києво-Святошинськийрайонний судКиївської областіу складі:головуючого суддіЯнченка А.В.,при секретарісудового засіданняКубарській Ю.С.,розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Києві цивільнусправу №369/17253/23за позовноюзаявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,Дмитрівської сільськоїради,Бузівської сільськоїради,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет позову:Києво-Святошинськарайонна державнанотаріальна конторапро виділу натурічастки ізмайна,що єу спільнійчастковій власності,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить суд:

- виділити ОСОБА_1 в натурі частку житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1385774432224) з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з висновком щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №323506 від 18 червня 2023 року;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на новоутворений об`єкт нерухомого майна: Житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,9 кв.м, в тому числі житлова площа 29,4 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: Гараж літера «Б»; Свердловина літера «В»; Септик літера «Г»; Погріб літера «ПГ»; Споруди №1,2;

- припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 16.08.2018 року є власницею 1/4 частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Іншими співвласниками вказаного житлового будинку є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному з яких належить по 1/8 частини будинку та ОСОБА_6 , якій належить частина вказаного будинку.

Частина житлового будинку, яка знаходиться у користуванні позивачки, розташована на земельній ділянці кадастровий номер 3222480804:02:001:5183 за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить їй на праві приватної власності згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (номер витягу НВ-3213103802018 від 10.12.2018). Іншими співвласниками житлового будинку право власності на земельні ділянки під своїми частинами будинку не оформлені.

Відповідно до довідки виконкому Бузівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №02-28/119 від 06.02.2019, виданої позивачці, частини житлового будинку розташована на земельній ділянці площею 0,1155га з кадастровим номером 3222480804:02:001:518, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та присвоєно адресу: АДРЕСА_2 .

Згідно з висновком щодо технічної можливості виділу частки з об`єкта нерухомого майна, частка житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, яка складає частини житлового будинку садибного типу № НОМЕР_1 з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , є відокремлена, має окремий вихід і може бути виділена в натуру.

В період часу з 24.02.2022 по 01.04.2022 внаслідок застосування збройної агресії збройних сил російської федерації, шляхом обстрілів з різного виду озброєння, авіаційних та ракетних ударів, було пошкоджено інфраструктуру с. Гурівщина (Любимівка) Бучанського району Київської області та зокрема було частково зруйновано житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Відомості про вчинене правопорушення внесені до ЄРДР, номер кримінального провадження: 42022112200000148.

Згідно з технічним звітом обстеження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 частина будинку, яка належить відповідачам непридатна для використання за цільовим призначенням, повністю втратила свою економічну цінність та підлягає демонтажу. Інша частина будинку, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 має незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, підлягає відновленню шляхом капітального ремонту.

Оскільки право власності на земельні ділянки відповідачів під спільним будинком не оформлені у відповідності до чинного законодавства та перебування частини будинку в аварійному стані, що фактично становить небезпеку у користуванні належним позивачці майном.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.12.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.02.2024 року було закрито підготовче провадження у справі № 369/17253/23 та призначено справу до розгляду по суті.

Станом на дату розгляду справи по суті на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , в якому останній просив задовільнити позовні вимоги.

Від відповідачки ОСОБА_3 надійшла заява, в якій вона просить слухати справу за її відсутності, проти задоволення позову не заперечувала.

Від відповідачів Бузівської сільської ради та Дмитрівської сільської ради, третьої особи Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора надійшли заяви про розгляд справи за відсутності їх представників.

Від представника відповідачки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Свою позицію мотивувала тим, що на підставі договору дарування від 21 вересня 2020 року, відповідачка ОСОБА_4 є власницею 1/8 частини житлового будинку АДРЕСА_1 . Вважає, що якщо до позивачки за договором дарування будинку перейшло право власності лише на частину житлового будинку без визначення конкретних приміщень та господарських будівель і споруд, то підстав для звернення із даним позовом про виділ своєї частки у натурі із зазначенням конкретних приміщень немає.

У судове засідання 27.09.2024 року представник відповідачки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 не з`явилась, про час слухання справи повідомлена належним чином.

27.09.2024 року позивачкою подано заяву про розгляд справи без її участі за наявними в матеріалах справи документами. Позовні вимоги підтримала, просила їх задовільнити.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що позивачка є співвласницею частини житлового будинку (літ. «А») загальною площею 147,2 кв.м, у тому числі житловою площею 74,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана частина має окремий вхід та розташована на земельній ділянки з кадастровим номером 3222480804:02:001:5183 площею 0,1155 га, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Вказана земельна ділянка належить позивачці на праві приватної власності.

Іншими співвласниками вказаного житлового будинку є: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , кожному з яких належить по 1/8 частини будинку та ОСОБА_6 , якій належить частина вказаного будинку. Право власності на земельну ділянку у цих співвласників не оформлено.

Спір між сторонами виник у зв`язку з тим, що частина будинку, яка належить відповідачам, відповідно до технічного звіту обстеження житлового будинку непридатна для використання за цільовим призначенням, повністю втратила свою економічну цінність та підлягає демонтажу. Інша частина будинку, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 має незначні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, підлягає відновленню шляхом капітального ремонту. Сторони не можуть домовитися про спільне відновлення будинку, через що частина будинку позивачки зазнає ще більших пошкоджень.

В результаті такої поведінки відповідачів позивачка змушенена звернутися до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 18.06.2023 року № 323506 за технічними показниками частини об`єкта нерухомого майна є відокремлена, має окремий вхід і може бути виділена в натуру.

Згідно вимог ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується верховенством права. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч.1,2 статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах норм чинного законодавства, які позивачка не порушує, частка позивачки в спільній частковій власності має окремий вихід, при цьому не порушуються права інших співвласників, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 367 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно п.6.Постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 04.10.91 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Виходячи з аналізу змісту норм статей 183,358,364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Положеннями п.1.2. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 N 55, (надалі - Інструкція), встановлено, що Поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна (додаток 1) або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна (додаток 2). Пунктом 3.3. Інструкції встановлено, що за відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 19.12.2018 року у справі № 1301/362/2012 системний аналіз статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України та статей 319, 358 Цивільного кодексу України всі громадяни є рівними у своїх правах, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Судом встановлено, що позивачка є власницею частки житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна від 18.06.2023 №323506 після проведення інвентаризації може бути виділена в натуру в новоутворений об`єкт нерухомого майна:

- Житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,9 кв.м в тому числі житлова площа 29,4 кв.м, адреса АДРЕСА_2 .

До складу нерухомого майна належать наступні господарські будівлі та споруди:

- Гараж літера «Б»;

- Свердловина літера «В»;

- Септик літера «Г»;

- Погріб літера «ПГ»;

- Споруди №1,2.

З наведеного у сукупності вбачається, що майно, яке належить позивачці на праві спільної часткової власності фактично виділене, має окремий вхід, використовується як окреме приміщення протягом тривалого часу, сторони не заперечують користування належною їй часткою, однак частина нерухомого майна в окрему одиницю не виділена.

Можливість виділу в натурі частки з об`єкту нерухомого майна, належного позивачці підтверджується відповідним висновком, а тому заявлені позовні вимоги знайшли своє повне підтвердження, є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами по справі та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно дост. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст ст. 317, 319, 321, 355, 356, 364, 367, 370, 372, 377 ЦК України, ст. ст.10,12,81,141,265,268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Дмитрівської сільської ради, Бузівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову: Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора про виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) в натурі частку житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1385774432224) з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно з висновком щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна №323506 від 18 червня 2023 року.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на новоутворений об`єкт нерухомого майна: Житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 47,9 кв.м, в тому числі житлова площа 29,4 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 з господарськими будівлями та спорудами, а саме: Гараж літера «Б»; Свердловина літера «В»; Септик літера «Г»; Погріб літера «ПГ»; Споруди № 1,2.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено: 01.10.2024 року

Суддя А.В.Янченко