Вирок

від 01.10.2024 по справі 135/1179/24

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1179/24

Провадження № 1-кп/135/117/24

ВИРОК

іменем України

01.10.2024 м. Ладижин Вінницької області

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_3 ,

представника потерпілого: ОСОБА_4

захисника: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ладижин кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020240000151 від 06.08.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину, з середньою освітою, в силу ст. 89 КК України не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06.08.2024 в період часу з 13.31 год по 13.56 год, використовуючи телескопічний навантажувач MANITOU-MLT X735 T LSU, на якому він працював у відділі тваринництва ферми виробництва молока ПрАТ «Зернопродукт МХП» за адресою: м. Ладижин Гайсинського району Вінницької області, вул. Слобода, 141 та для виконання своїх посадових обов`язків мав доступ до складу кормів, розташованого на території ферми, діючи умисно, протиправно, таємно, з корисливих мотивів, маючи на меті збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, в період воєнного стану, здійснив зі складу кормів крадіжку комбікорму вагою 1350 кг, завдавши ПрАТ «Зернопродук МХП» майнову шкоду на суму 27607,5 грн.

Своїми діями ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні надійшов разом з угодою про визнання винуватості укладеною 13.09.2024 між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , та з урахуванням письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 , згідно якої ОСОБА_6 в повному обсязі визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті у діяннях передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

Сторони погодились на призначення покарання ОСОБА_6 в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з іспитовим строком та покладення обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 474 КПК України розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Розглядаючи в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, приймаючи до уваги, що суд встановлює чи угода відповідає вимогам ч. ч. 2, 4 ст. 469, ст. 472 КПК України, а саме формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, суд зазначає про можливість затвердження угоди про визнання винуватості виходячи з наступного.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні пояснив, що вважає, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила Кримінального кодексу України та кримінального процесуального законодавства України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання. В разі затвердження укладеної угоди про визнання винуватості також просив вирішити питання про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на проведення експертизи та вирішити долю речових доказів.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що він цілком розуміє характер обвинувачення, яке йому пред`явлено. Визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України в повному обсязі, визнав фактичні обставини кримінального провадження, встановлені досудовим розслідуванням та викладені в угоді про визнання винуватості. Крім того зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України, наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди обов`язки та не має наміру ухилятися від їх виконання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 зазначив, що є всі правові підстави для укладення угоди, тому просив суд угоду про визнання винуватості затвердити, оскільки вона відповідає вимогам чинного законодавства та укладена обвинуваченим добровільно. Також просив суд призначити ОСОБА_6 найкоротший термін іспитового строку, а саме один рік, враховуючи характеризуючи дані останнього та повернення викраденого майна у повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Заслухавши позицію прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, думку представника потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши зміст угоди про визнання винуватості, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Порядок здійснення кримінального провадження на підставі угод регламентований статтями 468-475 глави 35 КПК України.

Зокрема, частиною другою статті 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. При цьому пунктом 1 частини четвертої зазначеної статті регламентовано, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів.

Частиною четвертою статті 474 КПК України визначено перелік питань, які суд зобов`язаний з`ясувати у обвинуваченого перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості.

Зі змісту абзацу п`ятого частини четвертої статті 469 КПК України убачається, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, класифікується як тяжкий злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, тому згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України у даному кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Сторони угоди в підготовчому судовому засіданні стверджували, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбаченні в угоді.

Суд пересвідчився, що дана угода відповідає вимогам ст. 470 КПК України.

Крім того, судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину, обране з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який на момент скоєння злочину, в силу ст. 89 КК України, є раніше не судимим, має на утриманні малолітню дитину та наявність обставини, що пом`якшує покарання, передбаченої ст. 66 КК України, - щире каяття, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, передбачених ст. 67 КК України.

Відповідно із ч. 1, ч. 2 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених ч. 3 ст. 475 КПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що угода від 13.09.2024 укладена між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , та з урахуванням письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 , підлягає затвердженню та призначенню обвинуваченому ОСОБА_6 узгодженої сторонами міри покарання.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, характер, тяжкість та суспільну небезпеку, спосіб вчинення злочину, узгоджену сторонами міру покарання, даних, які характеризують обвинуваченого та його ставлення до скоєного, наявність обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років, зі звільненням останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ч. 1 ст. 75 КК України, та встановленням відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки на думку суду, призначення такого покарання матиме належний виховний вплив на обвинуваченого та буде сприяти його виправленню, призведе до позитивних змін в його особистості та формуванню у нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений, матеріальна шкода відшкодована на стадії досудового розслідування.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, 126 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судової товарознавчої експертизи №2516/24-21 від 23.08.2024 у розмірі 1893 гривні 20 копійок.

На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ладижинського міського суду Вінницької області №135/989/24 (провадження №1-кс/135/293/24) від 08.08.2024 року.

Долю речових доказів у даному кримінальному визначити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ч.1 ст. 314, ст. ст. 469, 472, 473, 474, 475, 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 13 вересня 2024 року укладену між прокурором Тростянецького відділу Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 , за участю захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 та з урахуванням письмової згоди потерпілого ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024020240000151 від 06.08.2024.

Визнати винуватим ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку, тобто з 01 жовтня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертизи у кримінальному провадженні в сумі 1893 гривні 20 копійок.

Арешт накладений ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 08.08.2024 - скасувати.

Речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме: комбікорм вагою 1350 кг, що переданий на відповідальне зберіганнявласнику Ладижинській філії ПрАТ «Зернопродукт МХП» - залишити останньому.

На вирок суду може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Ладижинський міський суд Вінницької області, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України. Клопотання про його скасування місцевим судом може подаватися прокурором у разі невиконання умов угоди про визнання винуватості згідно зі ст. 476 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та представнику потерпілого.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_1