Рішення

від 20.09.2024 по справі 333/6241/24

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/6241/24

Провадження № 2-а/333/91/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Крамаренко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за участі позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Крамаренка А.А., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову № 376 від 08.07.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки позивач не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 з поважної причини, оскільки з 21.06.2024 по 25.06.2024 та з 26.06.2024 по 05.07.2024 перебував на амбулаторному лікуванні, про що він 26.06.2024 поштою повідомив відповідача. Також позивач зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення містять істотні порушення, а розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з численними порушеннями норм КУпАП.

Представник відповідача надав відзив в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів щодо поважних причин неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08 год. 00 хв. 24.06.2024, що є порушенням ч.1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за що передбачена ч.3 ст. 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність. Зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення та постанова про накладення адміністративного стягнення складенні з додержанням норм чинного законодавства, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 має право розглядати справи про адміністративне правопорушення та накладати адміністративне стягнення на підставі функціональних обов`язків затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 , просив відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що він надавав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_2 медичні документи щодо проходження лікування коли він був викликаний за повісткою, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи про адміністративне правопорушення йому не роз`яснювали його права та обов`язки, сам розгляд відбувся формально, без оголошення посадової особи, яка розглядала справу та без дослідження доказів.

Представник відповідача під час судового засідання пояснив, що надані позивачем інформаційні довідки щодо його непрацездатності не були взяті до уваги, оскільки їм потрібен паперовий "лікарняний" з мокрою печаткою, права та обов`язки позивачу були роз`ясненні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ передбачених параграфом 2, глави 11, розділу ІІ КАС України, з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 01.08.2024, яке неодноразово відкладалось через неможливість розгляду справи за наявними матеріалами та необхідністю надання заяв по суті, пояснень і інших доказів.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Повісткою № 253ГО ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 24.06.2024 з 8 год. 00 хв. до 12 год. 00 хв., з метою визначення призначення на особливий період (а.с.19).

06.07.2024 оператором відділення рекрутингу та комплектування першого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим солдатом ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення № 466 відносно ОСОБА_1 про те, що він як військовозобов`язаний 24.06.2024 не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", абз.3 ч.10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", чим вчинив правопорушення передбачене ч.___ ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період (а.с.23).

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 08.07.2024 о 09 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , особа, яка притягується до адміністративної відповідальності надав пояснення, що він не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 так як був на лікарняному.

08.07.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від 06.07.2024 № 466 встановив, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме не з`явився за повісткою про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причини неявки не повідомив, та виніс постанову № 376 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. (а.с.24).

Згідно інформаційних довідок з електронної системи охорони здоров`я МСВ4-544В-КМНТ-6НТВ від 21.06.2024 та ЕС44-5СФ8-Н45В-КРЗС від 26.06.2024, довідок про огляд лікаря та консультаційних висновків спеціаліста, складених 21.06.2024 та 26.06.2024 лікарем пункту медичного обслуговування та консультації " ОСОБА_4 , ОСОБА_1 пройшов часткове медичне обстеження та отримав медичні висновки про тимчасову непрацездатність внаслідок захворювання або травми загального характеру у періоди з 21.06.2024 по 25.06.2024 та з 26.06.2024 по 05.07.2024 (а.с.15-18).

Згідно письмового повідомлення від 26.06.2024 ОСОБА_1 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_4 про те, що не зміг з`явитися за повісткою у призначений час з поважних причин, а саме через хворобу та надав необхідні документи на підтвердження вказаних обставин (а.с.20-22).

Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить спеціальні норми щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень з притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду справи вказаної категорії місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи), або скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч.2 ст.254КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.ст.245,251,279,280КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий назасіданні колегіальногооргану абопосадова особа,що розглядаєсправу,оголошує,яка справапідлягає розгляду,хто притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності,роз`яснюєособам,які берутьучасть урозгляді справи,їх праваі обов`язки.Після цьогооголошується протокол про адміністративне правопорушення.На засіданнізаслуховуються особи,які берутьучасть урозгляді справи,досліджуються докази і вирішуютьсяклопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова посправі проадміністративне правопорушенняповинна містити: найменування органу(прізвище,ім`ята побатькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; дату розглядусправи; відомості проособу,стосовно якоїрозглядається справа(прізвище,ім`ята побатькові (занаявності),дата народження,місце проживаннячи перебування; опис обставин,установлених підчас розглядусправи; зазначення нормативногоакта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийняте у справі рішення.

Частиною 3 ст.210-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.

Відповідно до частини першої статті22Закону України"Промобілізаційну підготовкута мобілізацію" громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно п.23. Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5).

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8).

Частиною першою статті 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" визначено, що електронна система охорони здоров`я - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує автоматизацію ведення обліку медичних послуг та управління інформацією про охорону здоров`я, у тому числі медичною інформацією, шляхом створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією, даними і документами в електронному вигляді, до складу якої входять центральна база даних та електронні медичні інформаційні системи, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією, даними та документами через відкритий програмний інтерфейс (API).

Відповідно до статті 24-2 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я" порядок функціонування електронної системи охорони здоров`я затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог законодавства України щодо захисту персональних даних. Захист інформації в електронній системі охорони здоров`я здійснюється у встановленому законодавством порядку. Метою функціонування електронної системи охорони здоров`я є забезпечення виконання завдань та функцій у сфері охорони здоров`я, визначених відповідно до закону.

Згідно п.16. Постанови Кабінету Міністрів України, від 25.04.2018 № 411, "Деякі питання електронної системи охорони здоров`я", документообіг в електронній системі охорони здоров`я здійснюється відповідно до вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. На електронні документи та інформацію, що вносяться до електронної системи охорони здоров`я, накладається кваліфікований електронний підпис автора відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги" з урахуванням вимог, передбачених порядками ведення відповідних реєстрів, що ведуться у центральній базі даних електронної системи охорони здоров`я.

Відповідно до п.3 Порядку ведення Реєстру медичних висновків в електронній системі охорони здоров`я, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18.09.2020 № 2136, у цьому Порядку термін "медичний висновок" вживається у значенні електронного документа, що формується на підставі медичних записів (без відмітки про відміну запису) в системі та містить висновок лікаря про тимчасову або постійну втрату працездатності, придатність до певних видів діяльності, про стан здоров`я пацієнта або щодо інших питань, визначених законодавством.

Відповідно доп.2Порядку організаціїведення Електронногореєстру листківнепрацездатності танадання інформаціїз ньогозатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 328 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2021 р. № 323), медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров`я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності.

Таким чином інформаційні довідки з електронної системи охорони здоров`я разом з іншими медичними документами наданими позивачем є належними доказами, що засвідчують його тимчасову непрацездатність внаслідок захворювання або травми загального характеру у періоди з 21.06.2024 по 25.06.2024 та з 26.06.2024 по 05.07.2024 та є поважною причиною неприбуття за повісткою у визначений час. Вимоги відповідача щодо необхідності надання виключно паперового документу, що підтверджує хворобу ОСОБА_1 у спірний період не ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 при підготовці та розгляді справи про адміністративне правопорушення не забезпечив дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, зокрема не з`ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків.

Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.

Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" положення про центри рекрутингу, територіальні центрикомплектування тасоціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.

Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (надалі Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (пункт 1).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.

Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони (пункт 3).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.

Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункт 7).

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (пункт 9).

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення (пункт 12).

Отже, з наведених вище положень законодавства слідує, що повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки, при цьому керівники районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки таких повноважень не мають.

Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 розглянуто начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Тобто справа про адміністративні правопорушення була розглянута і накладено адміністративне стягнення посадовою особою, яка не мала на це повноважень. При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про наявність таких повноважень у начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно його функціональних обов`язків затверджених начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 25.12.2023, оскільки такі "функціональні обов`язки" суперечать нормам КУпАП, що мають вищу юридичну силу.

Означені обставини вказують на порушення процедури розгляду відповідної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які у свою чергу вказують на те, що відповідні процесуальні права позивача були знівельовані, що зумовлює протиправність винесення спірної постанови.

За таких обставин, оскаржувана у цій справі постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення стосовно позивача підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення № 376 від 08.07.2024 у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн. за порушення ч.3 ст.210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , справу про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складено 25 вересня 2024 року.

Суддя В.М. Ходько