Рішення

від 01.10.2024 по справі 587/2079/24

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/2079/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Сумський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Сумської області Бирченко Юрій Васильович про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах ОСОБА_1 та просить визнати за позивачкою в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП «Світанок», розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дядько позивачки ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно. ОСОБА_1 прийняла спадщину шляхом управління майном померлого. 21.12.2023 позивач звернулася до приватного нотаріуса Бирченко Ю.В. з питання оформлення спадщини після смерті дядька, проте постановою нотаріуса їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на земельну частку (пай) у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на майно.

У судове засідання сторони не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Від Степанівської селищної ради Сумського району Сумської області у матеріалах справи мається заява про розгляд справи без участі представника, проти позову не заперечують.

Приватний нотаріус Бирченко Ю.В. в судове засідання не з`явився, у своїй заяві просив справу розглядати за його відсутності.

Згідно із ч. 2 ст. 247ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 є племінницею ОСОБА_3 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження та про укладення шлюбу (а.с. 13-16).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00036147736 (а.с. 17) та після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.

Відповідно до довідки, виданої виконавчим комітетом Степанівської селищної ради №76-05-06 від 20.12.2023 ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 був зареєстрований у квартирі один. Від імені ОСОБА_3 селищною радою заповіт не посвідчувався, спадщину прийняла шляхом управління майном померлого (а.с. 18).

За життя ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах згідно сертифікату серії СМ №0089798 від 05.09.1996 року, зареєстрованого на ім`я ОСОБА_3 , про що зроблено запис в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Сумською районною державною адміністрацією членам КСП «Світанок» на підставі розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації №250 від 24.07.1996 року, який був переданий власнику, що підтверджується довідкою Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 23.01.2023 року (а.с. 20).

За заявою ОСОБА_1 від 21.12.2023 року приватним нотаріусом Сумського РНО Бирченко Ю.В. було відкрито спадкову справу №74/2023 та прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме відмовлено спадкоємиці ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах після ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на вказане майно (а.с. 27-44).

Відповідно до пункту 3.1. листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (згідно ізстаттею 392 Цивільного кодексу України).

Статтею 1216 ЦК Українипередбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно достатті 1217 ЦК Українипередбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.Статтею 1218 ЦК Українивизначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1статті 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно до роз`яснень, викладених у пункті 24Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 7(Із змінами, внесеними згідно зпостановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вбачається, що сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акту про право власності на землю (пункт 17 розділуХ Перехідні положення ЗК).

Член колективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормамиЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 11Постанови Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вбачається, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акту про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносинЗемельного кодексу України 1990 року(561-12),Указу Президента України від 8 серпня 1995 року N720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"та відповідні нормиЦК УРСР. У цьому разі слід ураховувати, що згідно з пунктом 17Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 рокусертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно пункту «г» ч. 1ст. 81 ЗК Українигромадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. 1 ч. 3ст. 152 ЗК України. Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення, що передбачено ч. 1ст. 1225 ЦК України.

Відповідно дост.125ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акту на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно дост. 1216 ЦКне переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється діяп. 1розділу X «Перехідні положення» Земельного Кодексу України.

На підставі абз. 2 п. 1розділу X «Перехідні положення» ЗК Українирішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок»(втратив чинність на підставіЗакону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (п. 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно ізЗаконом від 16 вересня 2008 року № 509-VI). Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно доДекрету Кабінету Міністрів України від26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Враховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_3 за життя набув право на земельну частку (пай), а тому наявні усі підстави для визнання права власності на земельну частку (пай) за позивачкою ОСОБА_1 , яка є спадкоємицею за законом після смерті його смерті.

Керуючись ст. ст.1216-1218,1261,1296 ЦК Українита ст.ст. 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала в колективній власності КСП «Світанок», розміром 6,52 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М. Гончаренко