Рішення

від 25.09.2024 по справі 507/1695/24

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/1695/24

Провадження № 2-а/507/4/2024

Номер рядка звіту 142

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2024 р. Любашівський районний суд Одеської області у складі :

головуючого судді - Дармакуки Т.П.

при секретарі судового засідання Копищик М.С.,

з участю представника позивача - адвоката Жмурко С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просив суд скасувати постановувід 29липня 2024про накладенняна ньогостягнення увигляді штрафув розмірі17000грн.за правопорушення,передбачене ч.3ст.210КУпАП,а справупро адміністративнеправопорушення відноснонього за ч.3ст.210 КУпАП - закрити.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 29.07.2024 відповідачем прийнята постанова , якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. Зокрема, у постанові вказано, що 29 липня 2024 року об 11 годині під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 . Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 до теперішнього часу на облік військовозобов`язаних у 4- ІНФОРМАЦІЯ_3 не став та діючи з єдиним умислом до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`являвся, військово-обліковий документ не отримував, чим порушив ст.37Закону України«Про військовийобов`язокта військовуслужбу» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.210 КУпАП. Позивач вказує , що в протоколі не вказано дату вчинення правопорушення, до відповідальності його притягнули 29 липня 2024 року, тобто через 18 років, протокол йому не вручили, права не роз`яснили, в протоколі та постанові не вказано суті порушення. Також вказує, що відповідач в порушення ч.1ст.8 КУпАПпротиправно кваліфікував його діяння за ч.3ст.210 КУпАП, оскільки її раніше не існувало. Також зазначив, що на вимогу Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він 08 липня 2024 року свої військово-облікові дані обновив , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Представником позивача адвокат Жмурко С.Л. в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити із підстав , викладених в позові.

Позиція відповідача.

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 позовні вимоги не визнав за безпідставністю, у задоволенні позову просить відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень вказує, що позивач не прибув до 29 липня 2024 року та не перебував на військовому обліку військовозобов`язаних, не має військово-облікового документа. Після досягнення віку 27 років (09.02.2008 року) відповідно до ст.37Закону України«Про військовийобов`язокта військовуслужбу» ОСОБА_1 підлягав взяттю на військовий облік військовозобов`язаних за місцем проживання. Відповідно до паспорту зареєстроване місце проживання з 16.01.2006 року в смт.Любашівка. Разом із тим ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних не став та не перебував на військовому обліку. Строк, який надається для постановки на військовий облік складає 7 днів з дня прибуття до нового місця проживання, тобто ОСОБА_1 не порушував правила військового обліку в період з 16.01.2006 року по 23.01.2006 р. Разом із тим, станом на 09.02.2008 р. ОСОБА_1 нікуди не переїжджав, він вже проживав за місцем реєстрації, тому обов`язок перебувати на військовому обліку охоплює період з 09 лютого 2008 року по 29.07.2024 року.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про час і дату розгляду справи був повідомлений завчасно.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 07.08.2024 судом відкрито провадження в адміністративній справі за правиламист.286 КАС України, справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до ч.1ст. 205 КАС Українинеявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не

перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату і час судового .засідання однак не з`явився і не повідомив про причини неявки, суд на підставі п.1 ч.3ст.205 КАС Українивважає з можливе розглянути справу по суті за відсутності представника відповідача.

Встановлені судом обставини

08 липня 2024 року ОСОБА_1 обновив свої військово-облікові дані, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів

29 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАП. Із змісту постанови вбачається, що 29 липня 2024 року об 11 годині, під час дії особливого періоду до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 . Під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 до теперішнього часу на облік військовозобов`язаних у 4- ІНФОРМАЦІЯ_3 не став та діючи з єдиним умислом до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`являвся, військово-обліковий документ не отримував, чим порушив ст.37Закону України«Про військовийобов`язокта військовуслужбу» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3ст.210 КУпАП та на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с12).

Оцінка суду та мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Стаття 254 КУпАП встановлює, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбаченихст. 258 цього Кодексу.

За приписами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК.

Частиною 1 ст.210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Ч.2 зазначеної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частина 3 ст.210 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Відповідно достатті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній

відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

За змістом оскаржуваної постанови кваліфікуючою ознакою вчиненого адміністративного правопорушення є порушення правил військового обліку в особливий період.

Згідно зі абз.11ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указами Президента України №64/2022та№69/2022 від 24.02.2022 року в Україні оголошено воєнний стан та загальну мобілізацію, які діють і по цей час. Тобто, на дату винесення оскаржуваної постанови в Україні діяв особливий період.

У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ст. 256 КУпАП).

Протокол про адміністративне правопорушення від 29 липня 2024 року містить суттєві недоліки, у зв`язку з чим на його підставі неможливе винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, з дотриманням нормКУпАП. Так, в даному протоколі, не зазначений час скоєння правопорушення, протокол та постанова не відображає дату, з настанням якої, рахується строк звернення ОСОБА_1 до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік. Отже, відсутня можливість встановити початок перебігу строку вчиненого правопорушення. Таким чином, з протоколу та постанови не вбачається час вчинення, а відтак, і суть адміністративного правопорушення.

Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем Правил військового обліку. Сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

Разом з тим, згідно з оскаржуваною постановою, позивач порушив ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», але не зазначено частину та пункт, порушення якого інкримінується ОСОБА_1 .

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про обов`язок позивача стати на військовий облік після досягнення ним 27 років, тобто 09 лютого 2008 року, проте до 19 травня 2024 року ч. 3 ст.210КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3ст.210КпАП України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідност. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, постанову від 29 липня 2024 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3ст.210 КУпАП - закрити.

Керуючись ст. ст.19,77,159-163 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову від 29 липня 2024 про накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3ст.210 КУпАП - закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановленіст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено 01.10.2024 року.

Суддя: Т.П. Дармакука