Ухвала

від 01.10.2024 по справі 757/19084/22-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 757/19084/22-ц

провадження № 61-13069ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулейкова І. Ю., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейніан ІТ Груп» про стягнення безпідставно одержаних коштів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Безпосередньо у касаційній скарзі заявник викладає клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтовує тим, що він є пенсіонером за віком. Водночас, у 2023 році він не отримував жодних доходів. В обґрунтування своїх доводів посилається на Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018, в якому зроблено висновок про те, що пенсія - це не дохід, а один із видів соціальних виплат у розумінні статті 46 Конституції України.

Заявник додав до матеріалів касаційного провадження: довідку Пенсійного фонду України про доходи за 2023 рік, відповідно до якої сума пенсії за період з 31 грудня 2022 року до 30 грудня 2023 року складає 135 210,96 грн; та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору згідно з якими інформація про доходи ОСОБА_1 за період з 31 грудня 2022 року до 30 грудня 2023 року відсутня.

Клопотання ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Враховуючи те, що заявник оскаржує процесуальну ухвалу суду апеляційної інстанції, йому необхідно сплатити судовий збір відповідно до підпункту 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Тому розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги становить 484,48 грн.

Наведені ОСОБА_1 доводи не дають достатніх підстав для звільнення його від сплати судового збору у цій справі, оскільки з наданих ним доказів вбачається, що розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявниці за попередній календарний рік (135 210,96 грн х 5 % = 6 760,55 грн).

Посилання заявника на висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018, відповідно до яких право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності,- не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.

Верховний Суд звертає увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі № 1-6/2018, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Так, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким запроваджено оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів, суперечить статті 46 Конституції України.

Отже, справа № 1-6/2018 розглядалась Конституційним Судом України саме в контексті відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання), а тому є безпідставним посилання заявника на вказане Рішення, як на безумовну підставу для звільнення його від сплати судового збору.

Верховний Суд наголошує, що безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

ЄСПЛ неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

У зв`язку з наведеним, заявникові необхідно або сплатити судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року у розмірі 484,48 грн або звернутись із новим клопотанням, на підтвердження якого надати належні докази.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату.

У відповідності до вимог частини другої і третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникам строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтею 8 Закону України «Про судовий збір», статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 вересня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. Ю. Гулейков