Постанова

від 30.09.2024 по справі 464/1115/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/1115/24 Головуючий у 1 інстанції: Борачок М.В.

Провадження № 22-ц/811/1596/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Приватногоакціонерного товариства«Концерн Хлібпром»-Рустамової НаталіїРоманівни нарішення Сихівськогорайонного судум.Львова від08травня 2024року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року адвокат Кульчицький Олександр Сергійович діючи в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом в якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» на користь ОСОБА_1 93466,32 грн. матеріальної шкоди заподіяної внаслідок пошкодження транспортного засобу, а також судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 16.11.2023 о 08:30 год. за адресою: м.Львів, вул. О.Ковча відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «ГАЗ 33021 СПГ» д.н.з. НОМЕР_1 , що застрахований в ПрАТ «СК «Універсальна», під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля марки «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , про що складено Європротокол. Винуватцем вказаної ДТП є ОСОБА_2 , що підтверджується даним Європротоколом. Внаслідок ДТП автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Згідно Звіту №ФД-0297 від 27.12.2023 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ, вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 139920,04 грн. Позивач звернувся до ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі, якої ПрАТ «СК «Універсальна» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 46453,72 грн. з врахуванням фізичного зносу та за мінусом франшизи, розмір якої становить 2600 грн. Однак, реальні матеріальні збитки, які зазнав позивач не відшкодовані в повному обсязі. Оскільки транспортний засіб марки «ГАЗ 33021 СПГ» д.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності відповідачу, ОСОБА_2 під час ДТП керував транспортним засобом в силу трудових відносин з відповідачем. Відтак, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода заподіяна внаслідок пошкодження транспортного засобу в розмірі 93466,32 грн.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2024 року позов задоволено частково.

Стягнуто із Приватного акціонерного товариства в користь ОСОБА_1 48403 грн. завданих збитків, 3000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, 1294,75 грн. витрат на проведення експертизи та 627,28 грн. судового збору, а всього 53325(п`ятдесят три тисячі триста двадцять п`ять) грн. 03 коп.

Рішення суду оскаржила представник Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» - Рустамова Наталія Романівна, подавши апеляційну скаргу.

Вважає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з`ясуванням судом обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Вказує, що на час вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «ГАЗ 33021 СПГ», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Універсальна». Згідно вказаного полісу страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, встановлена у розмірі 160 000,00 грн. 08.02.2023 ПрАТ «СК «Універсальна» прийняла рішення про виплату Позивачу страхового відшкодування у розмірі 46 453,72 грн.

Розмір матеріальної шкоди Позивач обгрунтовував, покликаючись на Звіт №ФД-0297 від 27.12.2023 про оцінку вартості відновлювального ремонту КТЗ, що виконаний на замовлення ОСОБА_1 . Згідно цього Звіту вартість відновлювального ремонту становить 139 920,04 грн. А тому, просив стягнути з ПрАТ «Концерн Хлібпром» різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, яка становить 93 466,32 грн.

Покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

Суд першої інстанції, не звернувши уваги на зазначене, дійшов помилкового висновку, про наявність підстав для стягнення завданої Позивачу шкоди з Відповідача. Суд першої інстанції у своєму Рішенні не надав жодної правової оцінки тому, що розмір завданої шкоди не перевищував суми страхового відшкодування, яка відповідно до страхового поліса була визначена у розмірі 160 000,00 грн за шкоду, заподіяну майну.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.

Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч.2 ст.247ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частин 4,5 ст.268ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав правильним стягнути з відповідача ПрАТ «Концерн Хлібпром» різницю між сумою вартості відновлювального ремонту (без ПДВ) та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу з врахуванням розміру франшизи, тобто у розмірі 48403 грн. (116600,03 грн. (70797,03 грн. (вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта зносу) 2600 грн. (франшиза)).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції перевіряє законність судового рішення лише в межах позовних вимог заявлених в суді першої інстанції.

Рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог в силу вимог ч.1, 2 ст. 367 ЦПК України апеляційним судом не переглядаються, оскільки такі не оскаржуються апелянтом.

Судом встановлено, що 16 листопада 2023 року о 08:30 год. у м. Львові на вулиці О.Ковча відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю належного позивачу на праві власності автомобіля марки «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля марки «ГАЗ 33021 СПГ» д.н.з. НОМЕР_1 , який перебував під керуванням ОСОБА_2 та належить відповідачу на праві власності, внаслідок якої транспортному засобу позивача було завдано механічні пошкодження.

На час вчинення ДТП ОСОБА_2 працював у відповідача ПрАТ «Концерн Хлібпром» на посаді водія.

У зв`язку із визнанням вини водієм автомобіля марки «ГАЗ 33021 СПГ» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , останній та позивач заповнили бланк Повідомлення про Дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол).

За змістомцього документа,а такожнаявного уматеріалах справиПолісу №ЕР-215558199 цивільна правова відповідальність відповідача застрахована уПрАТ «СК «Універсальна» (строк дії полісу: з 06.08.2023 до 05.08.2024), розмір франшизи 2600 грн. У свою чергу, на дату ДТП цивільно-правова відповідальність позивача була застрахована у ПрАТ «СК «Граве Україна» за Полісом №АР/6457440 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Станом на 16.11.2023 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_2 становила 139920,04 грн. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини), вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта зносу дорівнювала 70797,03 грн. (включаючи ПДВ на матеріали фарбування та запасні частини). При цьому коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля становив 0,7.

За результатамизаяви позивачавід 20.11.2023ПрАТ «Страховакомпанія «Універсальна»здійснило виплату позивачу страхового відшкодування за вирахування франшизи (2600 грн.) у розмірі 46453,72 грн.

Відповідно до статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок.

Так, відповідно до статті 999ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають з обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється,зокрема,з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожнього-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до частини першої статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступник) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Частиною першою статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зп.36-1ст.36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

На момент ДТП 16.11.2023 ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки та керував автомобілем марки «ГАЗ 33021 СПГ» д.н.з. НОМЕР_1 згідно подорожнього листа. Вказане підтверджується листом ПрАТ «Концерн Хлібпром» від 13 березня 2024 року.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_1 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_2 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, перевищує вартість відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта зносу, то із роботодавця ПрАТ «Концерн Хлібпром», на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахування коефіцієнта зносу) та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Citroen C5» д.н.з. НОМЕР_2 без ПДВ становить 116600,03 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача ПрАТ «Концерн Хлібпром» слід стягнути різницю між сумою вартості відновлювального ремонту (без ПДВ) та вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта зносу з врахуванням розміру франшизи, тобто у розмірі 48403 грн. (116600,03 грн. (70797,03 грн. (вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта зносу) 2600 грн. (франшиза)).

Колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановленуЦПК України, ухвалено справедливе судове рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке

конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенціїпро захистправ людиниі основоположнихсвобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч. 5 ст. 268, ст.ст. 367, 368, ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» - Рустамової Наталії Романівни залишити без задоволення.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 08 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30 вересня 2024 року.

Головуючий : Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.