Постанова

від 01.10.2024 по справі 581/62/24

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Суми

Справа №581/62/24

Номер провадження 22-ц/816/1296/24

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО»

на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 05 березня 2024 року в складі судді Кузьмінського О. В., ухвалене у селищі Липова Долина,

в с т а н о в и в:

29 січня 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Маківського В.В., звернулася до суду з позовом до ТОВ «СК-АГРО» про стягнення орендної плати, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Свої вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки площею 2,875 га, яку успадкувала після смерті батька ОСОБА_2 та яка на підставі договору оренди №00997 від 03 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_2 та відповідачем, була передана відповідачу у строкове платне користування строком на 6 років. Орендар не виконав зобов`язання за договором і до цього часу не виплатив позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2021-2023 роки.

Посилаючись на зазначені обставини, просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2021, 2022, 2023 роки, пеню, інфляційні втрати та 3% річних за прострочення внесення орендної плати у розмірі 87194,60 грн.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 05 березня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 57761 грн., з яких: орендна плата по договору оренди землі № 00997 від 3 лютого 2017 року за 2021 рік у сумі 11747 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2022 рік у сумі 13518 грн., орендна плата по договору оренди землі за 2023 рік у сумі 11220 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2021 рік у сумі 9336 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2022 рік у сумі 6058 грн., пеня за невиплату орендної плати за 2023 рік у сумі 9 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 3943 грн., інфляційні втрати за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 744 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2021 рік у сумі 729 грн., 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2022 рік у сумі 434 грн.; 3% річних за прострочення внесення орендної плати за 2023 рік у сумі 23 грн.

Стягнуто з ТОВ «СК-АГРО» на користь ОСОБА_1 799,39 грн в рахунок повернення судового збору.

В апеляційній скарзі ТОВ «СК-АГРО», посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Доводить, що індексації підлягає орендна плати за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період. Крім того, розмір орендної плати визначений у договорі оренди та згідно з п. 36 перегляд здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін, не може бути переглянутий в односторонньому порядку та за період дії додаткової угоди не змінювався.

Також не погоджується з обрахунком пені за прострочення сплати орендної плати. Наводить свої розрахунки, згідно яких розмір пені за період з 30 січня 2023 року по 29 січня 2024 року складає 4602,15 грн. Вказує, що до вимог про стягнення пені застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до апеляційного суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельної ділянки загальною площею 2,8747 га з кадастровим номером 5923285600:01:009:0016 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Саївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області (а.с. 15, 32).

3 лютого 2017 року між ОСОБА_2 та ТОВ «СК-АГРО» був укладений договір оренди землі №00997, згідно з яким ОСОБА_2 передав, а ТОВ «СК-АГРО» прийняло у строкове платне користування належну йому земельну ділянку загальною площею 2,875 га, в тому числі рілля 2,875 га, кадастровий номер 5923285600:01:009:0016.

Право оренди ТОВ «СК-АГРО» земельної ділянки з кадастровим номером 5923285600:01:009:0016 на підставі договору оренди землі від 3 лютого 2017 року не реєструвалось. У 2024 році ця земельна ділянка була передана власником у тимчасове користування іншому орендареві (а.с. 32-33).

Відповідно до основних положень укладеного договору оренди землі від 3 лютого 2019 року №00997:

Пункт 2.1.: В оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,875 га, в тому числі рілля 2,875 га, кадастровий номер: 5923285600:01:009:0016;

Пункт 3.1.: Договір укладено на 6 років терміном до 31 грудня 2023 року, з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою;

Пункт 4.1.: Орендна плата складає 10677,75 грн., що становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік користування земельною ділянкою.

Пункт 4.2.: У розмір орендної плати не входить податок за землю. Орендар самостійно сплачує податок за землю. Орендна плата може сплачуватися орендодавцю готівкою через касу орендаря, згідно розрахункових відомостей за виключенням податку з доходів фізичних осіб, інших обов`язкових платежів. Орендна плата також може справлятися у натуральній формі, за згодою сторін, по діючим в орендаря цінам на продукцію, роботи та послуги;

Пункт 4.3.: Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації;

Пункт 4.4.: Орендна плата вноситься до 30 грудня кожного року;

Пункт 4.5.: Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами та/або іншими документи;

Пункт 4.6.: Розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом;

Пункт 4.7.: У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення;

Пункт 12.1: Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін;

Пункт 12.7.: право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи- орендодавця переходить до спадкоємців або інших осіб відповідно до діючого законодавства;

Пункт 15.1.: Цей договір вважається укладеним, вступає в дію та приймається сторонами до виконання після його підписання сторонами та державної реєстрації права оренди за цим договором. Орендар проводить всі необхідні дії щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства.

Докази виплати орендної плати на підставі договору оренди землі №00997 від 3 лютого 2017 року за 2021-2023 роки суду не надані.

Ухвалюючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виплатив за 2021-2023 роки узгоджений договірний розмір орендної плати, який підлягає стягненню в судовому порядку. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, з відповідача підлягає стягненню договірний розмір пені, а відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати та три відсотки річних.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі ЗК України), Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

За змістом ст.ст. 21 Закону України «Про оренду землі» , орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідач у порушення п.4.1., 4.3.,4.4. укладеного правочину повно та своєчасно до 30 грудня 2021 року, 30 грудня 2022 року, 30 грудня 2023 року, та протягом розгляду даної справи добросовісно не виплатив узгоджений договірний розмір орендної плати за 2021 рік у сумі 11747 грн, за 2022 рік у сумі 13518 грн та за 2023 рік у сумі 11220 грн.

Саме ці правильно обраховані судом договірні розміри орендної плати із урахуванням індексів інфляції за 2021,2022 та 2023 роки підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в якості ефективного договірного способу захисту порушеного права на своєчасне та повне отримання орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою, оскільки доказів у підтвердження зворотного відповідач суду не надав.

Стосовно доводів апеляційної скарги, що індексації підлягає орендна плати за кожен рік окремо з врахуванням індексу інфляції за відповідний період, то саме таким способом суд першої інстанції і обраховував орендну плату із урахуванням індексів інфляції за рік, в якому використовувалася земельна ділянка.

Враховуючи встановлення факту порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної сплати орендної пати за 2021-2023 роки, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені. Наведений судом розрахунок та розмір пені відповідають умовам укладеного договору і відповідачем не спростовані.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Стосовно доводів відповідача, що з врахуванням ст. 258 ЦК України пеня підлягає стягненню за один рік прострочення, колегія суддів зауважує, що відповідачем клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності не заявлялося.

Також суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання по виплаті орендної плати за 2021-2023 роки на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід стягнути інфляційні втрати та 3% річних.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367-369, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-АГРО» залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 05 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина