Рішення

від 16.09.2024 по справі 160/17291/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 рокуСправа №160/17291/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДА" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

01.07.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДА" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, з вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати Рішення № 86651/45018369/2; 86642/45018369/2; 86635/45018369/2; 86623/45018369/2; 86649/45018369/2; 86646/45018369/2; 86628/45018369/2; 86636/45018369/2; 86650/45018369/2 від 19.12.2023 року, та № 86976/45018369/2; 86986/45018369/2; 87236/45018369/2; 86983/45018369/2; 87231/45018369/2; 86981/45018369/2; 86977/45018369/2; 86987/45018369/2; 87232/45018369/2; 87238/45018369/2; 86975/45018369/2; 86980/45018369/2; 86978/45018369/2; 86988/45018369/2; 86982/45018369/2; 87234/45018369/2; 86985/45018369/2; 86984/45018369/2; 87233/45018369/2; 87235/45018369/2; 86979/45018369/2; 87237/45018369/2 від 21.12.2023, та № 87473/45018369/2; 87476/45018369/2; 87471/45018369/2; 87475/45018369/2; 87472/45018369/; від 22.12.2023 року, та № 7659/45018369/2; 87747/45018369/2; 87736/45018369/2; 87746/45018369/2; 87663/45018369/2 від 25.12.2023 року комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію розрахунку коригування ЄРПН або відмову в такій реєстрації про відмову в реєстрації розрахунку коригування ТОВ «КОМПАНІЯ «АРДА» зазначених в Таблиці №1;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати розрахунки коригування фактичною датою їх подання: 15302, 15303, 15304, 15305, 15306, 15308, 15309, 15332, 15333, 15335, 15336, 15338, 15340, 15342, 15344, 15347, 15349, 15351, 15353, 15355, 15358, 15359, 15361, 15362, 15363, 15366, 15368, 15370, 15372, 15374, 15375, 15377, 15379, 15380, 15382, 15384, 15386, 15389, 15390, 15393, 15400 від 15.08.2023 р. ТОВ «КОМПАНІЯ «АРДА» зазначені в Таблиці №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, на думку позивача, протиправно відмовляється реєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, оскільки, при складанні та направленні для реєстрації вказаних розрахунків позивачем були дотримані всі передбачені Податковим кодексом України та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017 року № 341), а вказана відповідачем в квитанціях причина відмови у прийнятті не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді Рябчук О.С.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. прийнято до провадження адміністративну справу №160/17291/24 та призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

15.07.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надано суду заяву про залишення позову без розгляду з підстав пропуску встановленого строку звернення до суду.

Розглянувши заявлене клопотання суд зазначає, що воно не підлягає задоволенню оскільки питання дотримання позивачем процесуальних строків було вирішено судом при відкритті провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2024 р. порушень строків, передбаченихстаттею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не встановлено.

15.07.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 липня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи 160/17291/24 за правилами загального позовного провадження з повідомленням ( викликом) сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДА" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

15.07.2024 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» Головне управління ДПС у Дніпропетровській області надало відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Підстави для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а також порядок та умови для прийняття рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК у ЄРПН визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» та наказом Мінфіну України від 12.12.2019 року №520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Відповідач-1 вказує на те, що платником податку не надано первинних документів. Відповідно до п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Відтак, рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, що оскаржується позивачем, прийнято на підставі, у спосіб та відповідно до вимог законодавства. У платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені ним відповідно до Закону 996, та які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів, який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачене нормативно-правовими актами. Натомість, у Порядку 1165, 520 зазначено не вичерпний перелік документів, а вжите сполучник «може включати», що свідчить про наявність у платника податків права підтвердить правомірність та обґрунтованість господарської операції, щодо якої направлено на реєстрацій ПН/РК усіма наявними в нього первинними документами, які він зобов`язаний скласти (та склав у разі фактичного здійснення) на підставі Закону 996 з обов`язковим дотриманням усіх вимог п.2 ст. 9 цього Закону. З огляду на викладене, відповідач-1 вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

15.07.2024 року Державна податкова інспекція надала відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Без надання правової оцінки рішенню регіонального рівня, зобов`язання ДПС України зареєструвати розрахунок коригування є похідною вимогою до ДПС України від вимог до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скасування рішення відповідної комісії контролюючого органу є самостійною підставою для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 28 Порядку. Щодовимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН розрахунок коригування, відповідач-2 зазначив, що реєстрація розрахунків коригування в ЄРПН є дискреційнимповноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

16.07.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АРДА» за допомогою підсистеми «Електронний суд» подано відповідь на відзив проти позову, в якій представник позивача вказує на безпідставність заперечень проти позову та наполягає на задоволенні позовних вимог.

02.08.2024 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано додаткові пояснення у справі. Так, представник відповідача зауважує, що позивачем оскаржуються рішення за результатами розгляду скарг підприємства на рішення про зупинення реєстрації розрахунків коригування. В свою чергу, самі рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якими безпосередньо було відмовлено в реєстрації розрахунків коригування, позивачем не оскаржуються, позовних вимог до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не звернуто. Таким чином, позивачем обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права.

У відповідності до положень ч.6ст.162 Кодексу адміністративного судочинства Україниу разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно до ч.5ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства Українидатою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю«Компанія «АРДА» зареєстроване як юридична особа, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за кодом 45018369.

Відповідно до вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань позивачем було складено розрахунки коригування № 15302, 15303, 15304, 15305, 15306, 15308, 15309, 15332, 15333, 15335, 15336, 15338, 15340, 15342, 15344, 15347, 15349, 15351, 15353, 15355, 15358, 15359, 15361, 15362, 15363, 15366, 15368, 15370, 15372, 15374, 15375, 15377, 15379, 15380, 15382, 15384, 15386, 15389, 15390, 15393, 15400 від 15.08.2023, реєстрацію яких було зупинено відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

ТОВ «КОМПАНІЯ «АРДА» 06.09.2023 було отримано квитанції №1 про зупинення реєстрації розрахунків коригування № 15302, 15303, 15304, 15305, 15306, 15308, 15309, 15332, 15333, 15335, 15336, 15338, 15340, 15342, 15344, 15347, 15349, 15351, 15353, 15355, 15358, 15359, 15361, 15362, 15363, 15366, 15368, 15370, 15372, 15374, 15375, 15377, 15379, 15380, 15382, 15384, 15386, 15389, 15390, 15393, 15400 від 15.08.2023р.

Товар було повернуто на основі податкових накладних 25066 від 25.07.2023; 26029, 26041, 26042, 26043, 26044 від 26.07.2023; 28084, 28109 від 28.07.2023; 31035 від 31.07.2023; 4215, 4216 від 04.08.2023; 7080, 7081, 7082, 7083, 7084, 7087, 7088, 7089, 7090, 7091, 7132, 7133, 7134, 7135, 7136, 7137, 7138, 7140, 7141, 7144, 7145, 7146, 7147, 7148, 7150, 7152, 7153 від 07.08.2023; 11354, 11379, 11407 від 11.08.2023, які були зареєстровані в ЄРПН.

ТОВ «КОМПАНІЯ «АРДА» виписало розрахунки коригування № 15302, 15303, 15304, 15305, 15306, 15308, 15309, 15332, 15333, 15335, 15336, 15338, 15340, 15342, 15344, 15347, 15349, 15351, 15353, 15355, 15358, 15359, 15361, 15362, 15363, 15366, 15368, 15370, 15372, 15374, 15375, 15377, 15379, 15380, 15382, 15384, 15386, 15389, 15390, 15393, 15400 від 15.08.2023 згідно з чинним законодавством на дату першої події повернення товару.

ТОВ «Компанія «Арда» (код ЄДРПОУ 45018369), було надіслано до ДПС скарги № 205, 191, 204, 168, 171, 186, 188, 184, 200, 172, 183, 202, 207, 193, 187, 199, 182, 166, 192, 201, 169, 194, 196, 208 на Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунку коригування, а також подані до ДПС змістовні та детальні пояснення до повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Але до «Електронного кабінету платників податків» ТОВ «Компанія «Арда» (код ЄДРПОУ 45018369) надійшли Рішення № 86651/45018369/2; 86642/45018369/2; 86635/45018369/2; 86623/45018369/2; 86649/45018369/2; 86646/45018369/2; 86628/45018369/2; 86636/45018369/2; 86650/45018369/2 від 19.12.2023 року, та №. 86976/45018369/2; 86986/45018369/2; 87236/45018369/2; 86983/45018369/2; 87231/45018369/2; 86981/45018369/2; 86977/45018369/2; 86987/45018369/2; 87232/45018369/2; 87238/45018369/2; 86975/45018369/2; 86980/45018369/2; 86978/45018369/2; 86988/45018369/2; 86982/45018369/2; 87234/45018369/2; 86985/45018369/2; 86984/45018369/2; 87233/45018369/2; 87235/45018369/2; 86979/45018369/2; 87237/45018369/2 від 21.12.2023, та № 87473/45018369/2; 87476/45018369/2; 87471/45018369/2; 87475/45018369/2; 87472/45018369/2; від 22.12.2023 року, та № 87659/45018369/2; 87747/45018369/2; 87736/45018369/2; 87746/45018369/2; 87663/45018369/2 від 25.12.2023 року про відмову в реєстрації розрахунків, у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи, що у відповідача-1 не було підстав для зупинення реєстрації наведених розрахунків коригування, а прийняті рішення за результатами розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування є необґрунтованими, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

У п. 13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 по справі № 9901/393/19 визначено, що гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (такі висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/393/19 (пункт 28).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року по справі №925/642/19 вказано, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому Велика Палата Верховного Суду не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам касаційної скарги (п. 54).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №826/4406/16 та у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №1340/4630/18, від 22.04.2021 у справі №640/2291/20, від 13 квітня 2022 року у справі №620/3527/20.

За результатами розгляду Комісією ГУ ДГІС у Дніпропетровській області документів, наданих ТОВ «КОМПАНІЯ «АРДА» з Повідомленням до розрахунків коригування №15302, 15303,15304,15305,15306,15308, 15309, 15332, 15333, 15335, 15336, 15338, 15340, 15342, 15344, 15347, 15349, 15351,15353,15355,15358,15359, 15361, 15362, 15363, 15366, 15368, 15370, 15372, 15374, 15375, 15377, 15379, 15380,15382,15384,15386,15389, 15390, 15393, 15400 від 15.08.2023 року, платнику направлено «Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про

реєстрацію ПН / РК в ЄРПН», проте додаткових документів та/або пояснень у визначений законодавством термін не надійшло, тому винесені Рішення №10122202/45018369; 10122210/45018369;10122236/45018369; 10122236/45018369; 10122207/45018369; 10122205/45018369; 10122222/45018369; 10122220/45018369; 10122232/45018369; 10122214/45018369; 10122225/45018369; 10122213/45018369; 10122209/45018369; 10122212/45018369; 10122234/45018369; 10122216/45018369; 10122237/45018369; 10122198/45018369; 10122208/45018369; 10122226/45018369; 10122233/45018369; 10122200/45018369; 10122230/45018369; 10122224/45018369; 10122223/45018369; 10122206/45018369; 10122211/45018369; 10122217/45018369; 10122203/45018369; 10122204/45018369; 10122219/45018369; 10122231/45018369; 10122199/45018369; 10122221/45018369; 10122235/45018369; 10122218/45018369; 10122215/45018369; 10122229/45018369; 10122201/45018369; 10122227/45018369; 10122238/45018369 від 08.12.2023 відповідно, про відмову в реєстрації зазначеної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з причини ненаданням/частковим

наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів,необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Так, на Рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області №86651/45018369/2; 86642/45018369/2;86635/45018369/2; 86623/45018369/2; 86649/45018369/2; 86646/45018369/2; 86628/45018369/2; 86636/45018369/2; 86650/45018369/2від 19.12.2023 року, та №86976/45018369/2; 86986/45018369/2; 87236/45018369/2; 86983/45018369/2; 87231/45018369/2; 86981/45018369/2; 86977/45018369/2; 86987/45018369/2; 87232/45018369/2; 87238/45018369/2; 86975/45018369/2;86980/45018369/2; 86978/45018369/2; 86988/45018369/2; 86982/45018369/2; 87234/45018369/2; 86985/45018369/2;86984/45018369/2; 87233/45018369/2;87235/45018369/2; 86979/45018369/2; 87237/45018369/2 від 21.12.2023, та № 87473/45018369/2; 87476/45018369/2; 87471/45018369/2; 87475/45018369/2;

87472/45018369/2;від 22.12.2023року, та №87659/45018369/2; 87747/45018369/2; 87736/45018369/2; 87746/45018369/2; 87663/45018369/2 від 25.12.2023 ТОВ «КОМПАНІЯ «АРДА» подано скаргу щодо рішення про

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте

відповідно до пункту 56.23 статті 56 Податкового кодексу України, залишено скаргу без задоволення та рішення

комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Предметом оскарження є рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 86651/45018369/2; 86642/45018369/2; 86635/45018369/2; 86623/45018369/2; 86649/45018369/2; 86646/45018369/2; 86628/45018369/2; 86636/45018369/2; 86650/45018369/2 від 19.12.2023 року, та № 86976/45018369/2; 86986/45018369/2; 87236/45018369/2; 86983/45018369/2; 87231/45018369/2; 86981/45018369/2; 86977/45018369/2; 86987/45018369/2; 87232/45018369/2; 87238/45018369/2; 86975/45018369/2; 86980/45018369/2; 86978/45018369/2; 86988/45018369/2; 86982/45018369/2; 87234/45018369/2; 86985/45018369/2; 86984/45018369/2; 87233/45018369/2; 87235/45018369/2; 86979/45018369/2; 87237/45018369/2 від 21.12.2023, та № 87473/45018369/2; 87476/45018369/2; 87471/45018369/2; 87475/45018369/2; 87472/45018369/; від 22.12.2023 року, та № 7659/45018369/2; 87747/45018369/2; 87736/45018369/2; 87746/45018369/2; 87663/45018369/2 від 25.12.2023 року комісії ДФС України.

Зі змісту вказаних рішень вбачається, що вони ухвалені за результатами розгляду скарг позивача на рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування, поданих в порядку адміністративного оскарження, при цьому всіма зазначеними рішеннями скарги позивача залишено без задоволення.

В свою чергу, самі рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №10122202/45018369; 10122210/45018369;10122236/45018369; 10122236/45018369; 10122207/45018369; 10122205/45018369; 10122222/45018369; 10122220/45018369; 10122232/45018369; 10122214/45018369; 10122225/45018369; 10122213/45018369; 10122209/45018369; 10122212/45018369; 10122234/45018369; 10122216/45018369; 10122237/45018369; 10122198/45018369; 10122208/45018369; 10122226/45018369; 10122233/45018369; 10122200/45018369; 10122230/45018369; 10122224/45018369; 10122223/45018369; 10122206/45018369; 10122211/45018369; 10122217/45018369; 10122203/45018369; 10122204/45018369; 10122219/45018369; 10122231/45018369; 10122199/45018369; 10122221/45018369; 10122235/45018369; 10122218/45018369; 10122215/45018369; 10122229/45018369; 10122201/45018369; 10122227/45018369; 10122238/45018369 від 08.12.2023 відповідно, якими безпосередньо було відмовлено в реєстрації розрахунків коригування фактичною датою їх подання: 15302, 15303, 15304, 15305, 15306, 15308, 15309, 15332, 15333, 15335, 15336, 15338, 15340, 15342, 15344, 15347, 15349, 15351, 15353, 15355, 15358, 15359, 15361, 15362, 15363, 15366, 15368, 15370, 15372, 15374, 15375, 15377, 15379, 15380, 15382, 15384, 15386, 15389, 15390, 15393, 15400 від 15.08.2023 р., позивачем не оскаржуються, позовних вимог до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не звернуто.

В постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.02.2020 року по справі №826/11086/18 міститься правовий висновок, за змістом якого рішення ДПС України про відмову в задоволенні скарги на рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних регіонального рівня, не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

В цій же постанові Верховного Суду міститься й правовий висновок, за змістом якого позовні вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну є похідними, а тому можуть бути задоволені лише після визнання неправомірним рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно, суд приходить до висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, який не здатен забезпечити ефективний захист прав позивача, оскільки оскаржувані позивачем рішення не мають зв`язку із процедурою реєстрації податкових накладних, а є результатом розгляду скарги позивача на відмову в реєстрації таких накладних, тобто не є такими, що прийняті у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень відповідача, а є актами вирішення спору в досудовому порядку, не створюють юридичного наслідку для позивача, при цьому визнання таких рішень протиправними та їх скасування не призведе до відновлення порушеного права позивача.

Таким чином, позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є самостійною підставою для відмови в позові з огляду на те, що в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 липня 2022 року по справі 826/6664/17 (п. 58).

При цьому, суд з власної ініціативи позбавлений можливості самостійно залучити співвідповідача у справі та на власний розсуд визначити та звернути до нього незаявлені позивачем позовні вимоги.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень доведено правомірність своїх дій у спірних правовідносинах. Натомість, позивачем не доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями2,9,73-78,90,139,241 - 246,262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "АРДА" до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук