Рішення

від 01.10.2024 по справі 240/10338/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/10338/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування картки відмови,

встановив:

Іноземне підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" звернулося до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006455 від 28.02.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000049/1 від 28.02.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем подано до митниці митну декларацію для митного оформлення імпорту товарів. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 дану справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав. Вказав, що під час проведення відповідно до положень статті 54 МК України митного контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено розбіжності у поданих документах та запропоновано декларанту надати додаткові документи. На вимогу митного органу були надані додаткові документи, проте вони також не підтвердили заявлену митну вартість товару, а тому митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч.3 ст.64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару. З наведених підстав відповідач вважає, що його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені митним законодавством, тому у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач вказав, що ним подано всі необхідні документи, які підтверджують вартість товару за ціною договору.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару не базуються на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган перевірити достовірність декларування витрат на транспортування.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

27 квітня 2023 року між позивачем (Покупець) та Eurogold Service ZumbuhlCo. (Швейцарія) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №80/23 про поставку товарів на умовах, визначених сторонами у Специфікаціях.

Відповідно до п. 4.2 Контракту, Вантажовідправником товару є Ningbo Joan Import Export Co., Ltd., виробник товару зазначається у відповідній специфікації.

Сторонами зазначеного Контракту заздалегідь обумовлено його максимальну загальну суму 500 000 доларів США та умови поставки FOB порт відправлення, Китай.

Додатковою угодою №1 від 13.06.2023 сторони домовились про здійснення оплати за поставлений товар протягом 60 календарних днів з моменту доставки товару на склад Покупця, шляхом переказу грошей на розрахунковий рахунок Продавця.

Для закріплення домовленостей в усній формі, Сторони уклали специфікацію №8 від 15.12.2023 до Контракту, в якій встановили кількість необхідної партії товарів, ціну за кожну відповідну одиницю товарів з огляду на визначені в Контракті, умови поставки та уточнили виробника товару Union Source Co., Ltd. Китай.

У лютому 2024 року до Позивача надійшла замовлена партія товару, зокрема: посуд та кухонне приладдя дерев`яне, виготовлене з бамбуку, набір ножів для сиру, посуд столовий кухонний, плетені вироби з бамбуку тощо.

З метою декларування вказаного товару позивач подав до Житомирської митниці Державної митної служби митну декларацію №24UA101020007357U2 від 27.02.2024 на товари:

Товар №1

Посуд і кухонне приладдя дерев`яне, виготовлене з бамбуку:

арт.7108200015 лопатка 30*5,5*0,7см-240 шт,

арт.7108200014 ложка 30*6*0,7см-2400 шт,

арт.7016102484 набір ложок бамбукових 20*4*0,5см-2400 наборів,

арт.7016102482 короб для зберігання бамбуковий 8*8*6 24 шт.

Виробник: UNION SOURCE CO., LTD, Китай, Торговельна марка: EUROGOLD;

Товар №2

Посуд і кухонне приладдя дерев`яне, виготовлене з бамбуку:

арт.710820019 набір обробних дошок 20*15 *1см- 1280 наборів. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD;

Товар №3

Набір ножів для сиру: арт.710820019 набір обробних дошок 20*15*1 1280 наборів. Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD;

Товар №4

Посуд столовий та кухонний, прибори столові та кухонне приладдя, вироблене з пластмас:

арт.7016102483 набір кухонного приладдя 5*3,3*0,5/1 см 4 шт 2400 набори, ящик

(кошик) плетений 34* 19,5*14см-320шт. Виробник: UNION SOURCE CO., LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD;

Товар №5

Посуд і кухонне приладдя, дерев`яні:

арт.7016102496 дошка для нарізання 40*30*2,0, матеріал акація-2100 шт.

Виробник: UNION SOURCE CO.,LTD, Китай Торговельна марка: EUROGOLD.

Заявлена митна вартість товарів №2 та №5 визначена за основним методом на рівні 3,179 $/кг та 3,20 $/кг.

Разом з митною декларацією подавалися такі документи:

- специфікація до контракту від 15.12.2023 №8;

комерційний інвойс № UN23US06072-3 від 15.12.2023;

- коносамент № SZX231204505 від 25.12.2023;

- автотранспортна накладна (CMR) № 1177 від 21.02.2024;

- акт про проведення огляду №UN23US06072-3 від 26.02.2024;

- довідка про транспортні витрати № SIEV0011177 від 21.02.2024;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № UA00085047 від 21.02.2024;

- заявка на організацію перевезення № SIEV00111770 від 18.12.2023.

В ході митного оформлення сторонами була проведена консультація, внаслідок якої декларанту запропоновано інформацію щодо вартості схожого товару до товару № 5 на підставі МД 23UA100380619416U2 від 12.12.2023 на рівні 5,001 дол. США.

28.02.2024 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000049/1/2 та сформовано картку відмови №UA101020/2024/006455.

Позивач, не погоджуючись із таким рішенням і карткою, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами статей 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

За змістом частини першої статті 51, частини першою статті 52 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною другою статті 52 Митного кодексу України визначено, що декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

За приписами статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Зі змісту розділу ІІІ (Митна вартість товарів та методи її визначення) МК України вбачається, що в аспекті реалізації процедур з визначення митної вартості товарів, ключову роль відіграє принцип обґрунтованості.

Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості при: а) встановлені належного до застосування методу визначення митної вартості товарів; б) встановлені достатнього переліку документів для цілей визначення митної вартості товарів.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Так, під час здійснення контролю митної вартості за митною декларацією №24UA101020007357U2 відповідач дійшов висновку, що надані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, що обраний позивачем.

Також митним органом було вказано, що надані документи містять розбіжності.

Зокрема, у рішенні про коригування митної вартості зазначено:

- відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, продавець товару є засновником Позивача як покупця товару. Згідно із ч. 16 ст. 58 Митного кодексу України особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а саме коли особа прямо або опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них. Таким чином, відповідач вважає, що позивач та продавець товару у даній зовнішньоекономічній операції відповідно до правил ч. 16 ст. 58 Митного кодексу України є пов`язаними між собою;

- додатково наданий декларантом лист імпортера від 07.12.2023 щодо відсутності взаємозалежності суперечить положенням статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а тому не може бути прийнятий до уваги митним органом під час здійснення контролю митної вартості товару;

- додатково наданий прорахунок ціни на арт. 7016102496 від 15.11.2023 не може бути використаний митним органом в якості документа «розрахунок ціни (калькуляція)» та в якості належного та допустимого доказу арифметичного обґрунтування ціни продажу товару імпортеру у зв`язку із наступним: 1) документ складено імпортером, а не особою, яка формувала ціну продажу товару; 2) за допомогою відомостей, що містяться в документі неможливо арифметично перевірити кінцеву ціну продажу товару та її складові;

- всупереч вимог ч. 18 ст. 58 Митного кодексу України декларант не показав (не довів), що заявлена митна вартість товару № 5 є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами: 1) вартості операції при продажу непов`язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної на основі віднімання вартості; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної на основі додавання вартості;

- відповідно до п. 1.4 Договору транспортного експедирування № Е-04/2019 від 15.05.2019 замовник, окрім витрат експедитора, що пов`язані із взаєморозрахунками з усіма учасниками транспортного процесу, оплати фрахту, послуг з перевезення, своєчасно і в повному обсязі сплачує експедитору вартість послуг транспортної експедиції (винагорода експедитора). Згідно із відомостями, що викладені у Довідці №SIEV0011177 від 21.02.2024, у суму 78412,56 грн (витрати понесені до кордону України) включена вартість плати експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. Разом з тим, рахунок на оплату № UА00085047 від 21.02.2024, що відображає перелік фактично наданих послуг замовнику, свідчить про те, що в суму 78412,56 грн винагорода експедитора (плата експедитору) не включена. Додатково наданий під час консультації Акт здачі-приймання робіт № 2370 від 27.02.2024 року не усунув виявлені розбіжності щодо винагороди експедитора. За правилами ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України винагорода експедитора, як частина фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару до митного кордону України, повинна включатися до митної вартості оцінюваних товарів. Таким чином, у поданих декларантом документах, що підтверджують витрати на транспортування відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також подані документи містять розбіжності щодо включення та/або не включення в суму 78412,56 грн винагороди експедитора. Крім того, для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана Заявка № SIEV0011177 від 18.12.2023, яка не може бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, оскільки всупереч вимог п. 1.3 Договору транспортного експедирування № Е-04/2019 від 15.05.2019 не містить даних про способи транспортування та види транспорту, перевалки, умови фрахту, необхідність стафірування, а також спосіб доставки вантажу до місця призначення. Заявка, також містить дані про те, що замовник надає для перевезення дерев`яні обробні дошки та бамбуковий посуд; аналогічні відомості містять в коносаменті №32X231204505 від 25.12.2023. Однак до митного оформлення згідно із товарно-супровідними документам серед інших пред`явлені товари: набір кухонного приладдя(виготовлене з пластмас). Виявлені обставини можуть свідчити про те, що Заявка № SIEV0011177 від 18.12.2023 може не стосуватися перевезення оцінюваної партії товарів;

- відповідно до п. 2.5. Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, правильність перекладу документів, що надаються декларантом відповідно до статті 254 Митного кодексу України, засвідчується шляхом вчинення напису "Перекладено вірно", проставленням особистого підпису особи, яка здійснила переклад, та печатки підприємства, співробітник якого зробив переклад. У зв`язку із недотриманням вищевказаних вимог нормативного документа, наданий під час проведення консультації переклад митної декларації №310120230515322294 від 21.12.2023 не може бути використаний митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості. Крім того в копії митної декларації країни відправлення № 310120230515322294 від 21.12.2023 зазначено відомості про бамбукові вироби, однак в складі оцінюваної партії товару наявні вироби з пластмас, а оцінюваний товар виготовлений з акації;

- відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації (в т. ч. для підтвердження витрат на транспортування); 2) висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Відповідно до ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію).

Суд при цьому зазначає, що згідно із ч. 16 статті 58 Митного кодексу України, особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а саме коли особа прямо або опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них. Таким чином, відповідач вважає, що позивач та продавець товару у даній зовнішньоекономічній операції відповідно до правил ч. 16 ст. 58 Митного кодексу України є пов`язаними між собою.

Безпосередньо поняття «пов`язані особи» вказує на володіння, контроль чи утримання 5 чи більше відсотків випущених акцій.

Організаційно-правова форма позивача іноземне підприємство, що є одним з різновидів приватного підприємства.

Поняття «акції» стосуються виключно акціонерних товариств, діяльність яких регулюється Законом України №2465-IX від 27 липня 2022 року «Про акціонерні товариства».

Якщо аналізувати виключно право голосу та вирішальних вплив, то, як зазначалося в листі від 07.12.2023 року, Eurogold Service ZumbuhlCo. володіє часткою статутного капіталу у розмірі 10% та не має вирішального впливу на рішення позивача.

Відповідно до вимог частин 12, 13, 14 ст. 58 МК України, лише той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Тобто, законодавством покладено саме на орган доходів та зборів обов`язок обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, проте, митницею не доведено впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару, митний орган лише припускає наявність такого взаємозв`язку.

Крім того, суд звертає увагу на комерційний інвойс (Commercial invoice) від Ningbo Joan Import Export Co., Ltd. No. UN23US06072-3 від 15/12/23, що підтверджує номенклатуру та вартість поставки партії товару від Ningbo Joan ImportExport Co., Ltd. No. для Eurogold Service ZumbuhlCo., і додатково демонструє ціни безпосередньо у виробника в Китаї, які є нижчими за визначені сторонами у специфікації №8 до Контракту.

Цим Комерційним інвойсом підтверджується, що постачальник позивача (Eurogold Service ZumbuhlCo.) придбав товари артикулу 7016102496 по ціні 27,18 CNY, або 2,18 доларів за 1 шт., які реалізував позивачу за 4,15 доларів за 1 шт, без врахування транспортних витрат.

Вказаним спростовується хибний висновок відповідача про заниження позивачем митної вартості ввезених товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем одночасно із митною декларацією було надано відповідачу:

1) декларація митної вартості № 24UA101020007357U2;

2) зовнішньоекономічний договір - контракт №80/23 від 27.04.2023 та Специфікація №8 до Контракту від 15.12.2023;

3) комерційний інвойс UN23US06072-3 від 15.12.2023;

4) оскільки оплата з відтермінуванням платежу 60 днів, тому платіжні інструкції не подавались;

6) подані Контракт, коносамент № SZX231204505 від 25.12.2023, рахунок на оплату транспортних послуг №UA00085047 від 21.02.2024 та договір на перевезення від 15.05.2023 №Е-04/2019 з ТОВ «ДСВ ЛОГІСТИКА» тощо підтверджують, що транспортні витрати оплачуються за рахунок позивача, який самостійно за власний кошт організовує доставку та не оплачує ці витрати продавцю.

Ліцензія на імпорт товару не подавалась, бо імпорт товару не підлягає ліцензуванню. Страхування не здійснювалось, тому відповідні документи не подавались.

Зокрема, договірна ціна поставленої партії чітко вказана в Специфікації №8 від 15.12.2023 до Контракту від 27.04.2023 та Комерційному інвойсі UN23US06072-3 від 15.12.2023, а повна вартість перевезення зазначена експедитором у Довідці про вартість перевезення №SIEV0011177 від 21.02.2024.

Крім того, факт відсутності розбіжностей та достатності даних для визнання митної вартості у документах позивача підтверджується самим спірним рішенням, оскільки відповідач за аналогічного пакету документів та відомостей визнав суперечливими відомості щодо Товару №2 і № 5, тобто для Товару №1, №3 та №4 вистачило наданих аналогічних документів для застосування основного методу визначення митної вартості.

Відтак ці ж самі документи слід вважати достатніми і для підтвердження числових значень складових митної вартості товару №2 і № 5.

Суд вважає за необхідне зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

Водночас, посилання відповідача на неподання позивачем додатково витребуваних від нього документів суд не приймає, оскільки ненадання декларантом запитуваних митним органом документів (платіжних або інших бухгалтерських), за відсутності належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим (основним) методом за відсутності цих документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості товарів.

Така сама правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 у справі № 809/872/17.

Окрім наведеного вище, на протиправність рішення про коригування митної вартості ввезеного товару вказує також і наступне.

У рішенні про коригування митної вартості зазначено, що коригування митної вартості було здійснено на підставі цінової інформації, наявної в митного органу. Так, за основу було взято МД 23UA100380619416U2 від 12.12.2023 на рівні 5,001 доларів США за кілограм за одиницю.

В свою чергу, саме лише посилання на митну декларацію, на підставі якої коригується митна вартість товару, не є достатнім для того, щоб вважати прийняте рішення обґрунтованим. Таке твердження ґрунтується на тому, що товари можуть мати суттєві відмінності різних показників та характеристик, що прямопропорційно впливає на ціноутворення даного товару.

По перше, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №826/16046/16.

Так, відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, утім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Суд зауважує, що декларація МД 23UA100380619416U2 від 12.12.2023 не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення всіх товарів документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами 1 та 2 статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

При цьому митний орган належно не обґрунтував своє рішення про коригування митної вартості товару та не вказав, чому документи, надані декларантом згідно з переліком, передбаченим статтею 53 МК України, унеможливлюють застосування першого (основного) методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000049/1 від 28.02.2024 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини 9, 10 статті 264 МК України, митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною дванадцятою статті 264 МК України передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи митного органу про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 МК України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Враховуючи, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101020/2024/006455 від 28.02.2024 складена на підставі рішення про коригування митної вартості №UA101000/2024/000049/1 від 28.02.2024, протиправність якого встановлена судом, тому така картка також підлягає скасуванню як протиправна.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 КАС України, сплачений при зверненні до суду судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246,256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" (вул. Промислова 1/154, м. Житомир, 10025, код ЄДРПОУ 32265502) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування заявленої митної вартості товару №UA101000/2024/000049/1 від 28.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці Державної митної служби України у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006455 від 28.02.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Іноземного підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" сплачений судовий збір у розмірі 4844,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

01.10.24