Рішення

від 01.10.2024 по справі 240/9482/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/9482/24

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до приватного підприємства "Ві-Стар" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом, в якому просить стягнути з приватного підприємства "Ві-Стар" податкову заборгованість в сумі 22713,53 грн з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за відповідачем числиться податковий борг на загальну суму 22713,53 грн по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких: 13177,71 грн - штрафна санкція, 9535,82 грн - пеня. Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, а раніше скерована відповідачу податкова вимога у спосіб, установлений податковим законодавством, не відкликана, позивач як орган стягнення звернувся до суду за стягненням суми податкового боргу.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 28.05.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 24.07.2024 № 149 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024 у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А. справу передано на розгляд судді Леміщаку Д.М.

Ухвалою судді Леміщака Д.М. від 31.07.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні), надано відповідачу строк для подання відзиву.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилав, хоча отримав ухвалу про відкриття провадження у справі.

Частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами із прийняттям рішення відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем числиться податковий борг на загальну суму 22713,53 грн по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з яких: 13177,71 грн - штрафна санкція, 9535,82 грн. - пеня

Так, на підставі висновків акта перевірки від 08.05.2019 № 352/06-30-52-12-27/33847003 до відповідача застосовано штрафну санкцію у сумі 10200,00 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2019 № 0042135312.

На підставі акта перевірки від 23.07.2019 № 541/06-30-52-12-27/33847003 до відповідача застосований штраф у сумі 3060,00 грн, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2019 № 0088205312 (сума податкового зобов`язання, несплаченого в строк, становить 3060,00 грн).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в адміністративному та судовому порядку.

Відповідачу також нараховано пеню згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України у розмірі 9535,82 грн.

Крім того, податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 3-06 від 09.01.2014 про те, що станом на 08.01.2014 податковий борг платника становить 5947,77 грн.

Податкова вимога відповідачем в адміністративному та судовому порядках не оскаржувалась, у зв`язку з чим не вважається відкликаною у порядку ст. 60 Податкового кодексу України.

Враховуючи те, що відповідачем 14.10.2023 було частково погашено суму податкової заборгованості у розмірі 82,91 грн, загальна сума несплаченої заборгованості складає 22713,53 грн, про що свідчить зведений розрахунок про суми податкового боргу платника податків, здійснений ГУ ДПС у Житомирській області.

Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до положень статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За змістом пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

В силу положень пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження, нарахування пені на суму такого заниження розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).

Суду не надано доказів оскарження наведених податкових повідомлень-рішень, а відповідач не заперечив проти суми нарахованої пені.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність у відповідача, податкового боргу з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 22713,53 грн.

Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

Головним управлінням ДПС у Житомирській області було надіслано податкову вимогу форми «Ю» № 3-06 від 09.01.2014

В силу положень пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Враховуючи викладене, грошове зобов`язання у сумі 22713,53 грн набуло статусу податкового боргу.

Відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безпосереднього існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту повного погашення податкового боргу платником по всіх податках і зборах. При цьому грошові зобов`язання, які складають податковий борг, можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг (включаючи пеню), податкова вимога буде вважатися відкликаною, а у разі виникнення у майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 820/1751/17, постанові від 27.03.2018 у справі № 2а/0370/2648/12, постанові від 19.02.2019 у справі № 818/1117/16.

Відтак, податковий борг відповідачем у повному обсязі не погашався, у тому числі і на дату розгляду цього спору по суті.

Отже, надіслання відповідачеві інших податкових вимог, як умова для належного звернення позивачем до суду із вимогами про стягнення податкового боргу, законом не вимагається.

При вирішенні цього спору судом враховано, що відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження сплати податкового боргу.

За приписами п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За змістом пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідачем відзиву на позов не подано, на час розгляду справи заборгованість не сплачена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) до приватного підприємства "Ві-Стар" (вул. Колгоспна, 46, с.Кочерів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12264, код ЄДРПОУ 33847003) про стягнення податкової заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Ві-Стар" на користь Головного управління ДПС у Житомирській області податковий борг у сумі 22713,53 грн (двадцять дві тисячі сімсот тринадцять гривень 53 копійки) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 01 жовтня 2024 р.

01.10.24