Рішення

від 30.09.2024 по справі 260/4331/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2024 року м. Ужгород№ 260/4331/24 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Шандора Петефі, 14,м. Ужгород,Закарпатська обл., Ужгородський р-н,88004) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБУДТРАНС" (вул. Федорова, буд. 29А,м. Іршава, Закарпатська обл., Хустський р-н,90100) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені

В С Т А Н О В И В:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБУДТРАНС" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що відповідач повинен був самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось порушення, розрахувати та сплатити адміністративно-господарські санкції. Відповідно до розрахунку, доданого до даного позову, за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 30 773,85 грн. Однак, відповідач до 15.04.2024 року, строк встановлений законом, адміністративно-господарські санкції самостійно не сплатив. На день подачі позовної заяви до суду 03.07.2024 року строк прострочення платежу становить 79 днів, а отже пеня, при обліковій ставці НБУ 13% становить 972,49 грн.

04 липня 2024 року ухвалою ЗОАС було відкрито спрощене позовне провадження в справі та залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог :Закарпатський обласний центр зайнятості (вул. Новака Андрія, 45, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 02771546.), зобов`язано Закарпатській обласний центр зайнятості надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали інформацію : чи зверталося у 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРБУДТРАНС" ( код ЄДРПОУ 37406974) про потребу у підборі працівників з інвалідністю або про відкриття вакансій , на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю. Якщо так, то надати відповідні письмові докази, звіти.

Зазначену ухвалу направлено на адресу відповідача, яка також зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, поштовий конверт з ухвалою суду від 04 липня 2024 року повернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду без вручення з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», датованою 12.07.2024 року, що стверджується відміткою на поштовому конверті.

Враховуючи також правову позицію викладену у постанові Верховного суду від 10.05.2023 №755/17944/18, у постанові КЦС ВС від 10.05.2023 року у справі 755/17944/18 відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд даної адміністративної справи.

Зокрема у постанові Верховного суду від 10.05.2023 №755/17944/18 констатовано:

Посилання касаційної скарги на те, що ОСОБА_4 належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як наявна на а. с. 143 т. 3 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відповідно до ч. 6 ст. 251 КАСУ днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзиву або доказів, які би спростували позовні вимоги відповідачем не надано.

12 липня 2024 року від Закарпатського обласного центру зайнятості надійшов лист, відповідно до якого повідомлено, що ТОВ «ІРБУДТРАНС», ЄДРПОУ 37406974, звіти форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у 2023 році до Закарпатського обласного центру зайнятості не подавали.

03 вересня 2024 року ухвалою ЗОАС було зобов`язано Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю надати суду в термін 7 днів з дня отримання ухвали : розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, інформацію з реєстру застрахованих осіб за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2 щодо відповідача в повному обсязі.

09 вересня 2024 року від позивача надійшли витребовувані судом документи.

Обставини встановлені судом.

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю уТОВ «ІРБУДТРАНС» :

- середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік- 10

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 0

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю - 1

- фонд оплати праці штатних працівників - 615476,97

- середня річна заробітна плата штатного працівника - 61547,7

Оскільки, середня річна заробітна плата штатного працівника відповідача складає 61547,7 грн. то за не працевлаштування осіб з інвалідністю у необхідній кількості, а отже невиконання нормативу відповідач повинен сплатити в дохід Державного бюджету 61547,7 : 2 =30 773,85 грн.

Зазначена сума адміністративно-господарських санкцій підтверджується розрахунком сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Відповідачем у добровільному порядку вищевказані санкції не сплачені.

Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що станом на 03.07.2024 р. сума пені, яку необхідно сплатити дорівнює 12,31 х 79 днів = 972,49 грн.

Як слідує із інформації, що отримана від Пенсійного фонду України та міститься тільки в Централізованому банку даних з проблем інвалідності, а саме скрін-копії екрану комп`ютера програми ЦБІ, де відображена детальна помісячна інформація по позивачу, яку взято та загружено ЦА Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -юридичних осіб і сум утриманого з них податку, який подано відповідачем за 2023 рік, позивач звітувався за всі місяці 2023 року, середньооблікова кількість штатних працівників у звітному періоді становить в підсумку10 осіб, а особа з інвалідністю працевлаштована у січні 2023 року , пропрацювала один місяць, потім особа з інвалідністю працевлаштована лише починаючи листопада 2023 року.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Згідно із положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» №875-XII від 21.03.1991 (далі Закон №875-XII) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Згідно з ст. 17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Відповідно до ст. 19 Закон №875-XII (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Як наведено вище по тексту рішення, згідно частини 13 статті 19 Закону, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.

Для реалізації даної норми, Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності» від 07.04.2023 № 307.

Це Положення визначає порядок створення, функціонування та ведення централізованого банку даних з проблем інвалідності (далі - банк даних) як автоматизованої системи для визначення потреб осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, реабілітаційними послугами, санаторно-курортним лікуванням тощо (далі - інші особи) в засобах реабілітації та послугах у сфері реабілітації, і для накопичення, зберігання і використання інформації про центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності та господарювання, виду діяльності та галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі - роботодавці), щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Підпунктом 2 пункту 2 Положення встановлено, що основними завданнями банку даних, є проведення аналізу та ведення обліку даних про, зокрема:

виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також нарахування сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням роботодавцями такого нормативу за попередній рік (абзац

створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб;

ведення обліку надходжень сум адміністративно-господарських санкцій та пені, а також заборгованості роботодавців з їх сплати.

Згідно п. 3 Положення, користувачами банку даних є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю та його територіальні відділення, державна служба зайнятості, підприємства, що виготовляють, постачають і ремонтують технічні та інші засоби реабілітації, що призначені для безоплатного забезпечення осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю, інших осіб за рахунок коштів державного бюджету, та відповідають кваліфікаційним вимогам, установленим Мінсоцполітики (далі - підприємства), реабілітаційні установи, суб`єкти, що надають соціальні послуги, та інші установи, організації, що забезпечують функціонування та ведення банку даних у межах своїх повноважень.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення визначено, що до банку даних вноситься така інформація: відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до пп. 3 п. 6 Положення, до повноважень користувачів банку даних центрального рівня належить, зокрема:

визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;

формування розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, обчислених відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;

подання до Держпраці інформації про роботодавців, які використовують найману працю та не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», для організації та здійснення державного контролю.

Враховуючи зазначене, програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):

- опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

- визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону;

- створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону.

Із системного аналізу положень законодавства слідує, що вся інформація про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та інформацію, необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875, на підставі якої здійснюється розрахунок адміністративно-господарських санкцій, передається Пенсійним фондом України в м. Київ до ЦА Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в м. Київ у відповідності до п. 6, 7 Порядку та здійснюється з використанням електронних інформаційних ресурсів Пенсійного фонду України та Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».

В подальшому, ЦА Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю вносить всі ці дані з електронного носія до Централізованого банку даних з проблем інвалідності в програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю».

Дана система в автоматизованому режимі опрацьовує всю завантажену інформацію та автоматично здійснює визначення підприємств, що не виконали норматив, встановлений частиною першою ст. 19 Закону № 875 та формує Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, на який накладається електронний підпис керівника відповідного територіального відділення та надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

Відповідач, у даному випадку, після виконання вимог ЦА Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до ч. 12 ст. 19 Закону № 875-XII, у програмному комплексі «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» в Централізованому банку даних з проблем інвалідності має змогу переглянути та витягнути список роботодавців з нарахованими сумами АГС, що не виконали норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у Рівненській області, та відповідно по кожному окремо роботодавцю дані, що відображались ним в Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та на підставі яких здійснювався Розрахунок.

Таким чином, із викладеного слідує, що розрахунок адміністративно-господарських санкцій виконується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді РDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 4 Порядку № 17).

Крім того, усі розрахунки сум адміністративно-господарських санкцій здійснюються виключно на підставі даних податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, форму якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за №111/26556 (зі змінами), що надана роботодавцем до контролюючих органів за основним місцем обліку.

При вирішенні спору суд також бере до уваги те, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі Інструкція № 286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Також суд враховує зміст листа Мінсоцполітики від 27.01.2009 №1/6-30/06, у якому акцентована увага на тому, що норми щодо працевлаштування осіб з інвалідністю будуть вважатися виконаними, якщо особа з інвалідністю пропрацювала на підприємстві 6 місяців звітного року, а дані табельного обліку використання робочого часу працівника відповідатимуть цим шести місяцям звітного року згідно частиною другою пункту 3.2 2 Інструкції № 286.

Як слідує із інформації, що отримана від Пенсійного фонду України та міститься тільки в Централізованому банку даних з проблем інвалідності, а саме скрін-копії екрану комп`ютера програми ЦБІ, де відображена детальна помісячна інформація по позивачу, яку взято та загружено ЦА Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків -юридичних осіб і сум утриманого з них податку, який подано відповідачем за 2023 рік, позивач звітувався за всі місяці 2023 року, середньооблікова кількість штатних працівників у звітному періоді становить в підсумку10 осіб, а особа з інвалідністю працевлаштована у січні 2023 року , пропрацювала один місяць, потім особа з інвалідністю працевлаштована лише починаючи листопада 2023 року, що не може бути врахована у виконання нормативу за рік, так як повинна пропрацювати 6 і більше місяців протягом звітного року.

Отже, для забезпечення працевлаштування особи з інвалідністю у 2023 році роботодавець зобов`язаний подати звітність форми №3-ПН до центру зайнятості для того, щоб пошук безробітної особи з інвалідністю дозволив працевлаштувати 1 особу з інвалідністю у 2023 році на період не менше 6 місяців у 2023 році.

Враховуючи, що особа з інвалідністю працевлаштована у листопаді 2023 року та пропрацювала у відповідача лише два місяці, суд приходить до висновку, що норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем у 2023 році не виконано.

Згідно зі ст. 20 Закону №875-XII (у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

06.11.2022 набрав чинності Закон України № 2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022, який скасував реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.

Таким чином, зобов`язання роботодавця подавати до 01.03.2023 звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік припинився.

Системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати державній службі зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію у порядку, передбаченому Законом України «Про зайнятість населення» та наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, яким затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (останній втратив чинність на підставі наказу Міністерства економіки №827-22 від 12.04.2022 «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання»);

- у разі невиконання такого нормативу щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції.

При цьому, закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників осіб з інвалідністю.

Як слідує із змісту рекомендацій президії ВАС України № 07.2-10/2 від 14.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування», при розгляді наведеної справи підлягають встановленню такі обставини як:

1) створення відповідачем робочих місць відповідно до встановленого нормативу;

2)інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакантних посад);

3) спрямування центрами зайнятості інвалідів до роботодавців та випадки безпосереднього звернення інвалідів до роботодавців з питань працевлаштування, а також причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів.

Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, є:

1) наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця,

2)звіт форми №3-ПН, що подається у визначеному порядку.

При цьому, звіт за формою №3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство осіб з інвалідністю для працевлаштування.

Згідно з п. 1.4 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затв. наказом Міністерства економіки №827-22 від 12.04.2022, форма №3-ПН подається юридичними особами, фізичними особами - підприємцями, які в межах трудових відносин використовують працю фізичних осіб (далі - роботодавець), за наявності попиту на робочу силу (вакансії).

Відповідно до п. 1.5 вказаного Порядку форма №3-ПН заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості до дати припинення їхньої діяльності) (далі - центр зайнятості) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Форма №3-ПН може подаватися роботодавцем в електронній формі (з накладенням чи без накладення електронного підпису або печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів) або в паперовій формі (із засвідченням підписом керівника/фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним (нею) особи).

В силу приписів п.1.6 зазначеного Порядку роботодавець визначає вид форми №3-ПН - первинна або уточнювальна.

Первинна форма №3-ПН подається з метою інформування про наявність попиту на робочу силу (вакансії).

Уточнювальна форма №3-ПН подається в разі необхідності на заміну первинної та містить уточнення характеристик вакансії(й), зокрема умов праці, розміру заробітної плати, вимог до кандидата(ів) тощо. При цьому не можуть бути змінені дані щодо кількості вакансій та професійної назви робіт (професії/посади).

Згідно з п. 1.7 цього Порядку актуальність зазначеної(их) у поданій формі №3-ПН вакансії(й) уточнюється фахівцем центру зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним чи фіксованим зв`язком, надсилання/отримання повідомлення електронною поштою. Також таке уточнення здійснюється перед направленням зареєстрованого безробітного або особи, яка шукає роботу, до роботодавця.

Пунктом 1.8 згаданого Порядку передбачено, що роботодавець може самостійно повідомити центр зайнятості про закриття вакансії(й) шляхом електронної комунікації, зокрема мобільним або фіксованим зв`язком, надсилання повідомлення електронною поштою, а також під час особистої зустрічі з фахівцем центру зайнятості.

Отже, відповідно до цих правових актів на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії.

При цьому, періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19, від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

Отже, під час судового розгляду не доведено ту обставину, що в 2023 році відповідач подавав звіт форми 3-ПН з вакансіями для осіб з інвалідністю.

За таких умов суд приходить до висновку про те, що відповідач не виконав обов`язок щодо виділення і створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році та не повідомив центр зайнятості про виникнення вакансій.

З урахуванням того, що відповідач не виконав вимоги Закону України № 875-XII від 21.03.1991р. «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування особи з інвалідністю; доказів того, що відповідач створив робоче місця для особи з інвалідністю, своєчасно надавав державній службі зайнятості інформацію щодо наявності вакансій, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю останнім не надано, тому суд вважає, що причини непрацевлаштування особи з інвалідністю залежали від самого роботодавця, тому в його діях є наявним склад правопорушення і на нього може бути покладена відповідальність за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Звідси, відповідачем в 2023 році не були вжиті необхідні та залежні від нього передбачені законодавством заходи для працевлаштування особи з інвалідністю.

Відповідно до ч.1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Таким чином, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, при наявності в діях суб`єкту господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що оскільки роботодавець не вжив усіх необхідних заходів для недопущення господарського правопорушення, під час судового розгляду встановлені обставини, за яких виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому застосування таких санкцій до нього в розмірі 31746,34 грн. є законним, через що заявлений позов у цій частині підлягає до задоволення.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 139 частини 2 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю ( пл. Ш. Петефі,14, м. Ужгород, 88000 код ЄДРПОУ: 13592841 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБУДТРАНС" (вул. Федорова, буд. 29А,м. Іршава, Закарпатська обл., Хустський р-н,90100, код ЄДРПОУ: 37406974) , третьої особи: Закарпатський обласний центр зайнятості про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю. про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРБУДТРАНС" (вул. Федорова, буд. 29А,м. Іршава,Закарпатська обл., Хустський р-н,90100, код ЄДРПОУ: 37406974) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13592841) Ужгород, площа Шандора Петефі,14 адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в розмірі 31 746,34 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його виготовлення в повному обсязі до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЗ.Б.Плеханова