Рішення

від 01.10.2024 по справі 300/5532/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. справа № 300/5532/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Серін-Ліс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Серін-Ліс» (надалі ПрАТ »Серін-Ліс», позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було прийнято податково повідомлення-рішення про нарахування штрафу у розмірі 5% за грошовими зобов`язанням по податку на прибуток приватних підприємств на підставі висновків, викладених в акті камеральної перевірки від 23.02.2024 №3866/09-19-04-08-15/36480308, яке є противоправними, оскільки відсутні правові підстави для нарахування штрафу на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України, зокрема, через відсутність та недоведеність умислу платника податку. Також позивач звернув увагу на те, що згідно з пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОУШ-19), штрафні санкції не застосовуються, а тому і не могли бути застосовані до позивача.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

Узв`язку із усуненням недоліків адміністративного позову, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

14.08.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області із викладеними запереченнями проти позову. Представник зазначає, що ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку ПрАТ »Серін-Ліс», за наслідками якої встановлено порушення правил сплати по платежу податок на прибуток приватних підприємств за період з 01.08.2022 по 22.11.2022 в розмірі 88 404,94 грн. Звернуто увагу, що ПрАТ «Серін-Ліс» самостійно визначено та подано податкові декларації з податку на прибутку підприємств, в яких задекларовано суми податкових зобов`язань до сплати. Декларації складені та підписані відповідно до ст. 48 ПК України та подані в спосіб, визначений діючим законодавством. Таким чином, позивач був обізнаний з вимогами Кодексу в частині своєчасності та повноти сплати податку з прибутку у визначені законодавством терміни, а також з порядком перерахування узгодженого грошового зобов`язання до бюджету. Враховуючи викладене, відповідно до п. 124.1 ст. 124 ПК України, ГУ ДПС в Івано-Франківській області винесено оскаржене рішення від 01.04.2024 №00/8061/0408 на суму 4 420,25 грн у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу. Представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с. 33-43).

12.09.2024 від позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, у яких наголошено на протиправності оскарженого податкового повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024.

Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Серін-Ліс» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, як платник податків.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу II Податкового кодексу України, у порядку, визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України, головним державним інспектором Надвірнянського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку ПрАТ «Серін-Ліс» щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів, за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств ПрАТ «Серін-Ліс» за період з 01.08.2022 по 22.11.2022 від 23.02.2024 №3866/09-19-04-08-15/36480308 (а.с. 12-15).

Вказаним актом встановлено несвоєчасну сплату ПрАТ «Серін-Ліс» узгоджених сум грошових зобов`язань за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 88 404,94 грн.

Розділ акта «Підстави, які доводять вчинення порушення платником податків умисно (за наявності)» не заповнений особами, що здійснювали перевірку.

Розділ акта «Обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень (за наявності)» не заповнений особами, що здійснювали перевірку (зв. ст. а.с. 14).

На підставі Акта перевірки від 23.02.2024 №3866/09-19-04-08-15/36480308 Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №00/8061/0408 від 01.04.2024, яким до ПрАТ «Серін-Ліс» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 5% за грошовими зобов`язанням по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4 420,25грн (зв. ст. а.с. 16 а.с. 17).

Детально розрахунок штрафних (фінансових) санкцій наведено у додатку до податкового повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024 (зв. ст. а.с. 17).

Позивач, не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, в досудовому порядку 19.04.2024 подав до ДПС України скаргу, в якій просив його скасувати (а.с. 7-8).

ДПС України за результатом розгляду скарги прийняла рішення від 14.06.2024 №18118/6/99-00-06-03-01-06, яким залишила без змін податкове повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024, а скаргу без задоволення (а.с. 9-10).

Вважаючи протиправним прийняття Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області податкового повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до статті 244 КАС України, суд вирішуючи питання, яку правову норму належить застосувати до спірних правовідносин та враховуючи період, в якому тривали спірні правовідносини, а також дати застосування фінансових санкцій зазначає, що до правовідносин між сторонами підлягають застосуванню норми права, які діяли в часі на момент їх виникнення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, які справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суд зазначає, що способи здійснення податкового контролю перелічені у статті 62 ПК України, згідно якої до них, серед іншого відноситься здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 ПК України, пунктами 76.1 та 76.2 якої, передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог етапі 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В даному випадку судом встановлено, що контролюючим органом дотримано процедуру проведення перевірки та з дотриманням вимог законодавства складено акт перевірки від 23.02.2024 №3866/09-19-04-08-15/36480308, який надіслано позивачу (а.с. 12).

З приводу правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024, яким до позивача на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4 420,25 грн, суд зазначає наступне.

Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі Закон №466-IX) внесено зміни до Кодексу, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Так, Закон №466-IX визначає, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно п. 109.1 ст. 109 ПК України, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 112.2 ст. 112 ПК України, особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Окрім того, за приписами п. 112.7 ст. 112 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Отже, не вжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

ПК України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст. 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

При цьому, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Суд зазначає, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом умислу платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Натомість, акт камеральної перевірки від 23.02.2024 №3866/09-19-04-08-15/36480308 не містить обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм п. 57.1 ст. 57 ПК України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I Кодексу.

У акті перевірки в обов`язковому порядку зазначається можливість надання платником пояснень та додаткових документів у порядку визначеному статтею 86 Кодексу про вчинені ним податкові правопорушення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Отже, у разі виявлення фактів несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання контролюючий орган має право звернутися із запитом до платника податку.

У разі отримання пояснень та документів, матеріали передаються до підрозділів податкового аудиту для прийняття рішення щодо проведення документальної перевірки.

З огляду на вказане, суд вважає неможливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Вказані висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 у справі №520/22505/21 та враховуються судом при розгляді даної справи.

Крім цього, суд враховує, що виходячи із змісту акту перевірки, податковим органом не надавалась оцінка обставинам, які б свідчили про наявність чи відсутність умислу в діях (бездіяльності) позивача про що свідчить відсутність відомостей в розділах акта перевірки «Підстави, які доводять вчинення порушення платником податків умисно (за наявності)» та «Обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень (за наявності)».

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи наведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд зазначає про недоведеність винних дій позивача, що є достатньою підставою для визнання неправомірності нарахування позивачу штрафних санкцій, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправними та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Решта доводів учасників справи на спірні правовідносини не впливають та висновків суду по суті спору не змінюють.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи все вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00/8061/0408 від 01.04.2024.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 1 статті 132 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, то в силу вимог частини 1 статті 132, частини 1 статті 139 КАС України, слід стягнути з Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, на підтвердження чого позивачем подано суду платіжну інструкцію від 26.07.2024 (а.с. 25).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов приватного акціонерного товариства»Серін-Ліс» (код ЄДРПОУ 36480308, вул. 16 липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78442) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/8061/0408 від01.04.2024.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства»Серін-Ліс» (код ЄДРПОУ 36480308, вул. 16 липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська обл., 78442) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43968084) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Позивачу та відповідачу рішення надіслати через підсистему «Електронний суд».

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ Мої справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Кафарський В.В.