Рішення

від 01.10.2024 по справі 340/5437/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м.Кропивницький Справа № 340/5437/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 в якому просить:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування з 29.01.2020 по 01.03.2023 при обчисленні розміру грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 p., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт.

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити з 29.01.2020 по 01.03.2023 перерахунок грошового забезпечення та грошової допомоги для оздоровлення, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 p., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 p., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 p., та виплатити різницю яка виникне в результаті такого перерахунку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що розрахунок основних та додаткових видів грошового забезпечення позивачу проведено з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, які визнаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови КМУ Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу т деяких інших осіб від 30.08.2017 № 704.

Ухвалою суду від 22 серпня 2024 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог вказує, що на даний час, не внесено жодних змін до п. 4 Постанови КМУ 704, з урахуванням Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/6453/18 від 29.01.2020 та Постанови Верховного Суду №826/6453/18 від 20.10.2022, що у свою чергу не дає Відповідачу можливості застосовувати прожитковий мінімум встановлений на 01 січня календарного року для здійснення нарахування та виплати Позивачу, ігноруючи вимоги п. 4 постанови КМУ 704 (або ж по-іншому трактувати даний пункт) (а.с.26-32).

Дослідивши матеріли справи, суд встановив наступне.

Наказом командира ВЧ НОМЕР_4 від 01.03.2023 року №47 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_4 (а.с.12).

Як вказує позивач у позовній заяві, отримавши в червні 2024 року копії матеріалів пенсійної справи, зокрема грошовий атестат, ним було встановлено що відповідачем не вірно розраховано розмір грошового забезпечення.

Це стало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Положеннями Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, пунктом 4 Постанови №704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Однак у подальшому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.

З наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 - діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто, з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, розрахунковою величиною для визначення розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, повинно бути визначене шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення п.4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Прожитковий мінімум для працездатних осіб щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2020 встановлено у сумі 2102,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2021 встановлено в сумі 2270,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2022 встановлено в сумі 2481,00 грн.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2023 встановлено в сумі 2684,00 грн.

Крім того, суд звертає увагу, що перерахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням супроводжує здійснення перерахунку (донарахування) усіх видів грошового забезпечення, зокрема, одноразової грошової допомоги при звільненні, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Щодо доводів відповідача про порушення позивачем строків звернення до суду із цим позовом, суд зазначає таке.

При відкритті провадження 22 серпня 2024 року судом було встановлено, що позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, передбачених статтями 169, 170 КАС України, не встановлено.

Під час розгляду справи не було встановлено інших обставин, які б вказували на порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судом не встановлено судових витрат, які б підлягали розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії задовільнити .

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування з 29.01.2020 по 01.03.2023 при обчисленні розміру грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 p., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 здійснити з 29.01.2020 по 01.03.2023 перерахунок грошового забезпечення, а також грошової допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 p.. Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 p., Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 p., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 p., та виплатити різницю яка виникне в результаті такого перерахунку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. ПАСІЧНИК