Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/12392/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокусправа № 380/12392/24

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Крутько О.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 75615,35 грн;

стягнути з Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 75615,35 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що після звільнення зі служби відповідачем було нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в сумі 79027,73 грн, яка за відрахуванням зайво нарахованого грошового забезпечення та військового збору складає 75615,35 грн. Станом на 23.05.2024 додаткове фінансування для її виплати не надходило. Вважаючи протирпавною бездіяльність відповідача щодо невиплати грошового забезпечення в сумі 75615,35 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом..

Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в Державній установі «Личаківська виправна колонія №30».

Наказом від 13.12.2023 №116/ос-23 був звільнений зі служби.

17.05.2024 позивач звернувся з інформаційним запитом до відповідача, в якому просив надати довідку про нараховані суми, які підлягали виплаті позивачу у зв`язку зі звільненням зі служби із зазначенням окремо кожного виду виплати та довідку про середньоденне забезпечення за жовтень - листопад 2023 року.

Листом №4/25/П-24(л) від 24.05.2024 відповідач повідомив позивачу наступне. При нарахуванні грошового забезпечення в грудні 2023 року позивачу нараховано 17 688,90 грн в тому числі: посадовий оклад (01.12.23-31.12.23) 2910 грн; оклад за спеціальним званням (01.12.23-31.12.23) - 1020,00 грн; надбавка за вислугу років (01.12.23-31.12.23) 50% - 1965,00 грн; надбавка за особливості проходження служби (01.12.23-31.12.23) 50% - 2947,50 грн; премія за листопад 2023 року 304% - 8846,40 грн. Сума до видачі в грудні 2023 року складала 17246,68 грн, фактично виплачено 15.12.2023 - 17246,68 грн. Позивачем було подано рапорт про звільнення та згідно наказу установи від 13.12.2023 №116/ОС-23 позивача звільнено зі служби ДКВС України 13 грудня 2023 року. Згідно проведеного перерахунку зайво виплачене грошове забезпечення за 14.12.2023-31.12.2023 склало: посадовий оклад (14.12.2023-31.12.2023) 1689,68 грн; оклад за спеціальним званням (14.12.2023-31.12.2023) - 592,26 грн; надбавка за вислугу років (14.12.2023-31.12.2023) 50% - 1140,97 грн; надбавка за особливості проходження служби (14.12.2023-31.12.2023) 50% - 1711,45 грн. Всього позивачу зайво нараховано грошове забезпечення за грудень 2023 року - 5134,36 грн. Згідно наказу установи від 13.12.2023 №116/ОС-23 при звільненні позивачу необхідно було виплатити грошову компенсацію за невикористану відпустку за 2003 рік за 2 доби в сумі 1003,53 грн, утримати грошове забезпечення за надмірно нараховану частину чергової відпустки за 2023 рік за 4 доби в сумі 1838,60 грн. Також установою нараховано премію за грудень 2023 року в розмірі 302% в сумі 3685,37 грн. Станом на момент звільнення заборгованості з виплати позивачу грошового забезпечення не було, підлягало утриманню зайво нараховане грошове забезпечення в сумі 2284,06 грн. Установою нараховано позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в сумі 79027,73 грн, яка за відрахуванням зайво нарахованого грошового забезпечення та військового збору 1,5% складає до видачі 75615,35 грн. Станом на 23.05.2024 додаткове фінансування для її виплати не надходило.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у даній справі регулюються Законом України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», Законом України від 23 червня 2005 року № 2713-IV «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»(далі - Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»),наказом Міністерства юстиції від 28 березня 2018 року №925/5 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України»(далі - Порядок №925/5).

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби мають такий же соціальний захист який мають поліцейські, а також порядок і умови проходження служби.

Згідно з частиною 6 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення та соціальний захист працівників кримінально-виконавчої служби здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, державну службу, соціальний захист.

Відповідно до частин 1-3статті 9 Закону №2262-ХІІособам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Отже, положеннями статті 9 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень частини 6статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», передбачено виплату одноразової грошової допомоги при звільненні працівникам кримінально-виконавчої служби за умови наявної на час звільнення вислуги років - 10 років і більше, розмір у умови виплати якої визначені статтею 9 Закону №2262-ХІІ.

Частиною першою статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Як вбачається із листа Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" від 24.05.2024 №4/25/П-24(л) сума нарахованої одноразової грошової допомоги при звільнені зі служби ОСОБА_1 становить 75615,35 грн.

Відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність бездіяльності Державної установи «Личаківська виправна колонія №30», що полягає у невиплаті позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у сумі 75615,35 грн

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача, що полягає у невиплаті позивачеві одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у сумі 75615,35 грн суд приходить до висновку, що відповідач, вчинивши наведену бездіяльність, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Враховуючи обставини справи та з метою належного поновлення прав позивача суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу одноразової грошовї допомоги при звільненні на суму 75615,35 грн та стягнути з відповідача на користь відповідача одноразову грошову допомогу при звільненні на суму 75615,35 грн.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п.1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судового збору

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у сумі 75615,35 грн

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Державної установи "Личаківська виправна колонія №30" одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби у сумі 75615,35 грн.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяКрутько Олена Василівна