Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/12464/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокусправа № 380/12464/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом "Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу", "Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу" до Львівської міської ради про визнання протиправними ухвал в частині і зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

"Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу", "Представництво Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу" звернулися до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської міської ради, у якому просять суд:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924 Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Львова" II-стадія. Генеральний план, ухвалу Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657 Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони", ухвалу Львівської міської ради від 25.01.2018 № 2914 Про затвердження змін до містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг)": Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1. Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району в частині Містобудівної документації (затверджених текстових і графічних матеріалів), якими регулюються планування, зонінг, забудова та інше використання території землі за категорією, цільовим та функціональним призначенням земельної ділянки щодо Старого єврейського кладовища у місті Львові між сучасними вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської (площа території - 4,7 га, під захоронення використовувалось - 4,3 га);

- зобов`язати Львівську міську раду з урахуванням висновків суду привести Генеральний план міста Львова в частині визначення (позначення) категорії земель, цільового та функціонального призначення земельної ділянки Старого єврейського кладовища між сучасними вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської (орієнтовна площа території - 4,7 га, під захоронення використовувалось - 4,3 га) до вимог для земель історико-культурного призначення;

- в порядку ст. 382 КАС України зобов`язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою судді від 02.08.2021 вказану позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 10.08.2021 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 17.08.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що Львівською міською радою затверджено Генеральний план м. Львова такими актами: ухвалою 15 сесії 21-го скликання від 29.08.93 «Про затвердження генерального плану м. Львова»; ухвалою 14 сесії 4-го скликання № 2146 від 31.03.2005 «Про затвердження "Концепції розвитку міста" при корегуванні генерального плану м. Львова»; ухвалою 18 сесії 5-го скликання № 3924 від 30.09.2010 «Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Львова" П-стадія. Генеральний план"». Рішенням ВК ЛМР № 1311 від 09.12.2005 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова» визначено історичний ареал Львова.

Вказують, що Старе єврейське кладовище між сучасними вулицями Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської, розташоване в межах історичного ареалу м. Львова, а також в межах охоронної зони об`єкта ЮНЕСКО. Функціональне використання земельної ділянки, не відповідає Генеральному плану м. Львова, а історико-архітектурний опорний план території Старого єврейського кладовища відсутній.Позначення Старого єврейського кладовища здійснено з порушенням вимог земельного, пам`ятко охоронного законодавства, чинних міжнародних договорів, порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Звертає увагу, що Старе єврейське кладовище XIVстоліття 1855 рік занесене до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як пам`ятка історії місцевого значення, на підставі наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10, охоронний № 2951-Лв. Охоронна зона відповідачем не визначена. Окрім того, місто Львів віднесено до списку історичних населених місцьУкраїни, затвердженого постановою КМУ від 26.07.2001 № 878, межі історичного ареалу затверджені рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 09.12.2005. Отже, ділянка Старого єврейського кладовища відноситься до земель історико-культурного призначення за Законом.

Вважає, що невірна визначеність функціонального призначення землі Старого єврейського кладовища та зволікання у визначенні її статусу, при наявності невиконаних відповідачем судових рішень, порушують права та інтереси позивачів, у тому числі як національної меншини України.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що жодним пунктом Статуту Корпорації не передбачено втручання в охорону культурної спадщини, їх збереження. Позивач не обґрунтував свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а покликається на порушення інтересу територіальної громади. Безпосередньо позивач не є потерпілим від оскаржуваного рішення, оскільки воно не спричинило суттєвого негативного впливу саме на позивача і він не зазнав жодної реальної шкоди.

Також зазначає, що під час розроблення у 2008 році Генерального плану м. Львова було враховано історико архітектурний опорний план м. Львова, розроблений Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році. Том 1 та том 3 Генплану, де є інформація про врахування Історико архітектурного опорного плану м. Львова. При цьому, вказаний Історико архітектурний опорний план м.Львова був розроблений у 2005 році, донабрання чинності ДБН Б.2.2-3-2008, які були введені вперше, та передбачали, що Історико-архітектурний опорний план, а також межі історичних ареалів погоджують, зокрема, з Мінкультури або уповноваженим ним органом охорони культурної спадщини.Так, Історико -архітектурний опорний план м. Львова, розроблений Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році, даних про місця поховання, цвинтар чи меморіальний комплекс у районі вул. Я. Рапопорта не містить. Генеральний план м. Львова, яким були враховані межі і режим зон охорони пам`яток, прийняті Історико-архітектурним опорним планом м. Львова, пройшов експертизу та за результатами експертизи отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи, яким підтверджено, що Генеральний план м. Львова: «виконано відповідно до вимог чинного законодавства України, норм проектування та стандартів Української держави в даній сфері».

Також зазначає, що з метою встановлення функціонального призначення, вимог до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації, а також з метою визначення умов та обмежень використання території у межах визначених функціональних зон, з дотриманням вимог ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо проведення громадського обговорення щодо врахування громадських інтересів, а також постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», Львівською міською радою прийнята ухвала від 21.05.2015 № 4657 відповідно до чинного генерального плану. При цьому, звертає увагу суду, що позивачами жодним чином не обґрунтовано впозові, яким чином порушені їхні права прийняттям міською радою ухвали від 21.05.2015 № 4657 та від 25.01.2018 № 2914.

Щодо віднесення земельної ділянки між вулицями Я. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська до земель історико-культурного призначення, знаходження її безпосередньо в межах території пам`ятки історії «Старе Єврейське кладовище, XIV століття - 1855 рік», а також в межах охоронної зони об`єкта ЮНЕСКО, зазначає, що проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного (охоронні зони) призначення, яким би був встановлений режим використання та охорони території «Старого Єврейського кладовища» - відсутній. Крім того, межі території пам`яток та їх охоронних зон визначаються науково-проектною документацією «Історико-архітектурний опорний план м. Львова». При цьому, затвердження зон охорони пам`яток місцевого значення належить до повноважень органів охорони культурної спадщини обласних державних адміністрацій (п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Станом на сьогодні науково-проектна документація «Історико-архітектурний опорний план м. Львова» Міністерством культури та інформаційної політики України не затверджена, як і не затверджена обласною адміністрацією зона охорони пам`ятки місцевого значення - «Старе Єврейське кладовище». Оскільки охоронна зона не визначена, то немає підстав стверджувати, що оскаржувані ухвали порушують режим використання та охорони території «Старого Єврейського кладовища». Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 04.10.2023 суд заслухав вступну промову представників позивачів, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської. Відповідно до архівних відомостей єврейське кладовище було зруйноване спочатку нацистами, а потім радянською владою. У радянський час на місці кладовища у 1947 році влаштовано продовольчий ринок «Центральний», відомий у Львові як «Краківський».

Територія кладовища відокремлена вулицями і є одним з двох найдавніших єврейських некрополів Старого Світу та є визначною культурною і духовною пам`яткою історії «національної» меншини України. За функціональною типологією об`єкт класифіковано, як місце поховань. Площа території - 4,7 га, під захоронення використовувалось - 4,3 га; цвинтар з західної, північної та східної сторони огороджено цегляним парканом, який зберігся. Охоронна зона не визначена.

Впродовж декількох років Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу замовляло роботи з археологічних досліджень, виготовлення документації на об`єкти культурної спадщини. Територія Старого Єврейського кладовища була предметом вивчення та дослідження позивачів. З цією метою вивчалися архівні документи, картографічні матеріали тощо. Дані документи опрацьовувались фахівцями у сфері історії, археології, геодезії, картографії тощо, які стали підставою для виготовлення паспорта об`єкта культурної спадщини «Старе Єврейське кладовище м. Львів» від 21.10.2020.

Відповідно до паспорта об`єкта культурної спадщини «Старе Єврейське кладовище м. Львів» від 21.10.2020 Старе єврейське кладовище розташоване між сучасними вулицями Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської.

Відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10 затверджені межі і режими використання у Львівській області згідно з переліком, викладеним у додатку 5.

Згідно з додатком 5 до вказаного наказу Старе єврейське кладовище знаходиться за адресою м. Львів, між вулицями Я. Рапопорта, Базарна, Броварна та Клепарівська, вид об`єкта пам`ятка історії, охоронний № 2951-Лв.

Історико-архітектурний опорний план м. Львова, розроблений Українським регіональним спеціалізованим науково-реставраційним інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році.

Рішенням Львівської міської ради від 09.12.2005 № 1311 «Про затвердження меж історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова» затверджено опрацьовані інститутом «Укрзахідпроектреставрація» межі історичного ареалу та зону регулювання забудови м. Львова згідно з додатками 1, 2.

Також згідно з пунктами 3-5 цього рішення Львівська міська рада вирішила:

3. Проектну документацію на будівництво, реконструкцію будівель і споруд у межах історичного ареалу виготовляти на підставі опрацьованого і погодженого у встановленому порядку історико-архітектурного містобудівного обґрунтування.

4. Нове будівництво в історичному ареалі проводити згідно з вимогами до ведення будівництва у межах історичного ареалу (п. Vісторико-архітектурного опорного плану, опрацьованого інститутом «Укрзахідпроектреставрація»).

5. Затверджені межі історичного ареалу та зони регулювання забудови врахувати при опрацюванні Генерального плану міста Львова.

Згідно з картографічними матеріалами (додаток 1 до рішення виконкому від 09.12.2005 № 1311 «Межі історичного ареалу та зон регулювання забудови м. Львова») земельна ділянка між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської знаходиться в межах історичного ареалу та в межах зони регульованої забудови (том 1, а.с. 38).

Генеральний план м. Львова затверджений ухвалою Львівської міської ради б/н від 29.06.1993 «Про затвердження генерального плану м. Львова».

У подальшому до зазначеного плану вносилися корегування в 2010 році згідно з ухвалою Львівської міської ради 18 сесії 5 го скликання від 30.09.2010 № 3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ стадія. Генеральний план».

Так, згідно з вказаною ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 № 3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального дану м.Львова» ІІ-стадія. Генеральний план»:

розглянувши містобудівну документацію «Корегування генерального плану м.Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», розроблену Державним Інститутом проектування міст «Містопроект», на виконання Законів України «Про основи містобудування», «Про планування і забудову територій», керуючись ст.31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Державними будівельними нормами України ДБН 360-92* «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень», ДБН Б.1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», беручи до уваги ухвали міської ради від 29.08.1993 № 39 Про затвердження генерального плану м.Львова» від 24.10.2003 № 932 «Про погодження Концепції розвитку міста при корегуванні генерального плану м.Львова», позитивний висновок комплексної державної експертизи Державного підприємства Укрдержбудекспертиза від 26.05.2010 № 00-00066-10, протокол засідання архітектурно-містобудівної ради при Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України від 12.11.2009 № 32, протокол засідання Громадської Ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища у Львівській області від 13.05.2010, протокол засідання громадських слухань проекту «Коригування генерального плану м.Львова» від 30.08.2010, протокол засідання погоджувальної комісії з громадських слухань щодо проекту Коригування генерального плану м.Львова» від 07.09.2010, враховуючи рішення виконавчого комітету від 24.09.2010 № 1273 «Про затвердження містобудівної документації Корегування генерального плану м.Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», інформацію управління архітектури департаменту містобудування, міська рада ухвалила:

1. Затвердити містобудівну документацію «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план» на період до 2025 року та заходи з реалізації генерального плану.

2. Департаменту містобудування, департаменту фінансової політики врахувати у проекті міського бюджету м.Львова на 2011 рік кошти на фінансування робіт з розроблення, погодження та експертизи Комплексної схеми транспорту, Правил забудови міста, Схеми планування приміської зони м. Львова та інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації.

Відповідно до картографічних матеріалів (Львів 2025. Генеральний план. Основні креслення) земельна ділянка між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської позначена « 43»: громадські центри, комплекси та об`єкти; установи охорони здоров`я (том 2, а.с. 39-41).

Відповідно ухвали Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657«Про затвердження містобудівної документації «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони»:

розглянувши містобудівну документацію «План зонування території м, Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони», розроблену державним підприємством «Державний інститут проектування міст «Містопроект», на виконання Законів України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 25, п. 42 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», керуючись Державними будівельними нормами України ДБН 360-92* «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» ДСТУ-Н Б 6.1.1-12:2011 «Настанова про склад та зміст плану зонування території (зонінг)», прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.12.2011 № 345, беручи до уваги ухвали міської ради від 30.09.2010 № 3924 «Про затвердження містобудівної документації «Корегування генерального плану м. Львова» ІІ-стадія. Генеральний план», враховуючи матеріали розгляду пропозицій поданих в рамках громадського слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення плану зонування Залізничного району м. Львова від 12.03.2015 та плану зонування Шевченківського району м. Львова від 12.03.2015, протоколи презентації та громадського обговорення плану зонування Залізничного району м. Львова від 05.12.2014 і презентації та громадського обговорення розроблення плану зонування Шевченківського району м. Львова від 10.12.2014, міська рада ухвалила:

1. Затвердити містобудівну документацію «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони».

2. Департаменту містобудування:

2.1. Забезпечити доступність матеріалів містобудівної документації План зонування території м. Львова (зонінг) Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони через їх розміщення на офіційному сайті міської ради, крім частини, що належить до службового користування з обмеженим доступом відповідно до законодавства України.

2.2. У межах коштів передбачених у міському бюджеті м. Львова, забезпечити розроблення плану зонування території інших адміністративних районів м. Львова для подальшого затвердження у встановленому порядку після проведення громадських слухань.

2.3. Здійснювати надання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування, відведення нових земельних ділянок та зміну цільового призначення раніше відведених земельних ділянок відповідно до прийнятих рішень містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони» та іншої затвердженої містобудівної документації.

Відповідальний: директор департаменту містобудування.

Згідно із картографічними матеріалами (План зонування тераторії м. Львова (зонінг). Шевченківський адміністративний район. Схема територіального зонування.) земельна ділянка між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської позначена зонами Г-5 зона лікувальних установ, Г-6 зона об`єктів торгівлі (том 2, а.с. 42,43).

Згідно з ухвалою Львівської міської ради 12 сесії 7-го скликання від 25.01.2018 № 2914

«Про затвердження змін до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)»: Том 1 Частина 1, Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1 Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району»:

керуючись Законами України «Про основи містобудування», «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 25, п. 42 4.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи ухвалу міської ради від 21.12.2017 № 2801 «Про затвердження змін до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 6 Зонування Личаківського району», рішення виконавчого комітету від 12.01.2017 № 36 «Про надання дозволу на внесення змін технічного характеру до затвердженої містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг) Том І. Частина 2 Зонування Сихівського району», виправлення інших технічних помилок та приведення у відповідність до законодавства містобудівної документації «Том 1 Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка», міська рада ухвалила:

1. Затвердити зміни до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)»;

1.1. Том 1. Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка, виклавши його у новій редакції згідно з додатком 1.

1.2. Том 1. Частина 2. Зонування Сихівського району згідно з додатком 2.

1.3. Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району згідно з додатком 3.

2. Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування:

2.1. Забезпечити доступність матеріалів містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)»: Том 1 Частина 1. Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1 Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району способом розміщення на офіційному сайті міської ради її остаточної редакції.

2.2. Здійснювати підготовку та надання вихідних даних га проектування об`єктів містобудування відповідно до рішення «План зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1 Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району та іншої затвердженої містобудівної документації.

2.3. Застосовувати іншу затверджену містобудівну документацію до моменту внесення до неї змін у частині, що не суперечить змінам, затвердженим підпунктами 1.2 та 1.3 цієї ухвали.

Відповідальний: начальник управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування.

3. Департаменту містобудування здійснювати відведення нових земельних ділянок та зміну цільового призначення раніше відведених земельних ділянок відповідно до внесених змін до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)», затверджених підпунктами 1.2 та 1.3 цієї ухвали.

Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, неодноразово зверталось до Львівської міської ради та її структурних підрозділів з пропозицією виконати вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 1094 від 25 серпня 2004 року, однак на звернення від 23 березня 2016 року № 224-2016 Львівська міська рада відповіді не надала, а адресувала звернення Департаменту містобудування Львівської міської ради, який у відповіді № 2403-1863 від 25 квітня 2016 року - відмовив та зазначив про можливість її розгляду після затвердження Львівською міською радою Детального плану території м. Львова.

Позивач не погоджується з тим, що Генеральний план неприведений у відповідність до наказу Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10, а також щодо позначення у спірних ухвала відповідача земельної ділянки Старого єврейського кладовища зоною об`єктів торгівлі, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 31 Закону України «Про поховання та похоронну справу» від 10.07.2003 № 1102-IV виконання будь-яких будівельних робіт у місцях поховань, на місцевості із залишками слідів давніх поховань, на територіях закритих кладовищ, а також у прилеглих до місць поховань охоронних зонах забороняється.

Охорону місць поховань, що перебувають на державному обліку як об`єкти культурної спадщини, організують виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, органи виконавчої влади із залученням органів охорони культурної спадщини відповідно до їх повноважень.

Згідно з ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вiд 21.05.1997 № 280/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність.

Відповідно до п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сесії сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об`єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам`ятками природи, історії або культури, які охороняються законом, прийняття рішень про оголошення в місцях масового розмноження та вирощування потомства дикими тваринами "сезону тиші" з обмеженням господарської діяльності та добуванням об`єктів тваринного світу.

Суд звертає увагу, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.07.1998 № 604-р «Про додаткові заходи щодо збереження місць поховань у населених пунктах України» затверджено додаткові заходи щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України.

Відповідно до п. 2 Додаткових заходів щодо збереження місць давніх поховань у населених пунктах України зобов`язано Раду міністрів Автономної республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, Держкомрелігій із залученням громадських організацій, у тому числі організацій національних меншин впродовж 1998-1999 років взяти на облік місця, де залишилися сліди давніх поховань, організувати їх обстеження та вивчення з наступним оприлюдненням результатів досліджень в засобах масової інформації.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до пунктів 2, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038VI наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Абзацом 1 частини першої статті 16 Закону № 3038-IV визначено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 780-XII), до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Частиною четвертою цієї ж норми передбачено, що до компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території; визначення територій для містобудівних потреб; внесення пропозицій щодо встановлення і зміни меж населених пунктів відповідно до закону.

Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вiд 17.02.2011 № 3038-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 3038-VI), детальний план території - містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Відповідно до ч. 5 ст. 17 Закону № 3038-VI виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

Суд встановив, що наказом Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10 Старе єврейське кладовище у м. Львові визнане пам`яткою історії місцевого значення.

Згідно з ст. 53 Земельного Кодексу України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам`ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.

Отже, що земельна ділянка, на якій розташоване Старе єврейське кладовище, в силу статті ст. 53 Земельного Кодексу України відноситься до земель історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про охорону культурної спадщини", землі, на яких розташовані пам`ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Отже, Генеральний план м. Львова є містобудівною документацією населеного пункту, покликаною зокрема, забезпечити охорону територій об`єктів історико-культурної спадщини.

Суд зазначає, що ухвала № 3924 Про затвердження містобудівної документації "Корегування генерального плану м. Львова" II-стадія. Генеральний план, була прийнята Львівською міською радою, ще у вересні 2010 року, тобто до прийняття Міністерством культури і туризму України наказу № 1266/0/16-10 у грудні 2010 року, тому, підстав для її скасування немає.

Разом, з тим, беручи до уваги вище наведені положення, суд вважає, що наявні правові підстави для зобов`язання Львівської міської ради внести зміни до Генерального плану міста Львова в частині позначення земельної ділянки Старого єврейського кладовища між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської - землями історико-культурного призначення.

У свою чергу, покликання позивача, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі № 813/716/16, як на підставу віднесення Старого єврейського кладовища для земель історико-культурного призначення та внесення змін до Генерального плану, суд відхиляє, оскільки визначення меж історичного ареалу м. Львова не є предметом даного спору, натомість в межах даних правовідносин прийняття наказу Міністерства культури і туризму України є самостійного підставою для внесення відповідних змін.

Також, суд встановив, що ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657 «Про затвердження містобудівної документації «Про затвердження містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони» затверджена містобудівна документація «План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони».

Так, згідно із картографічними матеріалами (План зонування території м. Львова (зонінг). Шевченківський адміністративний район. Схема територіального зонування.) земельна ділянка між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської позначена зонами Г-5 зона лікувальних установ, Г-6 зона об`єктів торгівлі (том 2, а.с. 42,43).

Державний інститут проектування міст «Містопроект» висловило зауваження та пропозиції до плану зонування території Шевченківського району, зокрема у розділі ІІІ стосовно віднесення вулиць Клепарівська-Базарна-Рапопорта, територія існуючого Краківського ринку та лікарні зазначено Єврейське кладовище. Пам`ятка історії та культури місцевого значення згідно наказу Мінкультури України від 21.10.2010 № 1266/0/16-10 розробляється ДПТ «Містопроектом» (ГАП Столяров). Також зазначили, що відповідно до ДСТУ в зонінгу відображаються затверджені межі території об`єктів культурної спадщини. Відповідна землевпорядна документація буде розроблятися після затвердження ДПТ. Після цього будуть внесенні зміни в зонінг. На сьогоднішній день землевпорядна документація на вказаний об`єкт відсутня.

Відповідач, як на підставу невідображення земельної ділянки Старе єврейське кладовище, як землі історико-культурного призначення покликається на відсутність проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного (охоронні зони) призначення, яким би був встановлений режим використання та охорони території «Старого Єврейського кладовища».

При цьому суд критично ставиться до таких доводів відповідача, оскільки Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.12.2017 № 876/7361/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 23.05.2018, апеляційну скаргу Львівської міської ради - задоволив частково; постанову Залізничного районного суду м. Львова від 08 червня 2017 року у справі № 462/3403/16-а - скасував та виніс нову, якою позовні вимоги задоволив частково; визнав бездіяльність виконавчого комітету Львівської міської ради в частині організації та встановлення меж території історико-культурного призначення - Старого єврейського кладовища в порядку визначеному Постановою КМУ № 1094 від 25.08.2004 протиправною; зобов`язав Львівську міську раду дати дозвіл замовнику Об`єднанню Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу та Представництву Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу на розробку проекту землеустрою; в задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Крім того, окремою ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 24.06.2019 у справі № 462/3403/16-а суд задовольнив частково заяву Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу, Представництва Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу, /заінтересовані особи: Львівська міська рада, Виконавчий комітет Львівської міської ради, Департамент містобудування Львівської міської ради, Кабінет Міністрів України, Міністерство культури України, Львівська обласна державна адміністрація/ про визнання протиправною ухвали; визнав протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо невиконання у постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі № 462/3403/16-а; надіслати окрему ухвалу на адресу Львівської міської ради для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017р. у справі № 462/3403/16-а; встановив строк для надання відповіді на окрему ухвалу - 30 календарних днів з дня її отримання; у задоволенні іншої частини вимог заяви - відмовив.

Вказані рішення не виконані.

Отже, відповідач фактично обґрунтовує неможливіть відображення земельної ділянки Старе єврейське кладовище, як земельної ділянки історико-культурного призначення - своєю ж бездіяльністю.

Крім того відповідач повністю ігнорує наказ Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10, покликаючись на те, що вказаний наказ не надходив до Львівської міської ради.

Суд зазначає, що відповідно до Положення про Міністерство культури України, затвердженого постановою від 03.09.2014 № 495, накази Мінкультури, видані в межах повноважень, передбачених законом, обов`язкові для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами.

Суд зазначає, що наказ від 21.12.2010 № 1266/0/16-10 є чинним, а тому повинен виконуватись відповідачем.

Відповідач враховуючи надані йому повноваження, не був обмежений у праві отримати наказ Міністерства культури і туризму України від 21.12.2010 № 1266/0/16-10.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки Старого єврейського кладовища, між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської до зони об`єктів торгівлі є протиправним, тому ухвалу Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657 Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони", в частині позначення земельної ділянки між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської зоною Г-6 зона об`єктів торгівлі слід визнати протиправною та нечинною.

Щодо ухвали Львівської міської ради 12 сесії 7-го скликання від 25.01.2018 № 2914 «Про затвердження змін до містобудівної документації «План зонування території м. Львова (зонінг)»: Том 1 Частина 1, Базове зонування. Загальна пояснювальна записка; Том 1 Частина 2. Зонування Сихівського району; Том 1. Частина 6. Зонування Личаківського району», то як видно з її змісту така ухвала не стосується земельної ділянки Старого єврейського кладовища між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської.

Також, позивач не зазначив, у чому полягає порушення його прав та законних інтересів внаслідок прийняття відповідачем вказаної ухвали.

Факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача вказаною ухвалою не підтверджують і наявні матеріали справи. За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у скасуванні зазначеної ухвали з урахуванням відсутності порушеного права позивача.

Щодо клопотання про встановлення судового контролю суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

На даний час у суду відсутні підстави вважати, що відповідач не виконуватиме чи ухилятиметься від виконання судового рішення у даній справі.

Крім того, позивачем не аргументовано підстави застосування судового контролю у цій справі.

Таким чином, клопотання позивачів про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Відповідно до частин першої, другої статті 265 КАС України резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов "Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу" (вул. Кульчицької, 1/94, м. Львів, 79054), "Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу" (вул. Кульчицької, 1/94, м. Львів, 79054, ЄДРПОУ 21720365) до Львівської міської ради (пл. Ринок, 1, м. Львів, 79008, ЄДРПОУ 04055896) про визнання протиправними ухвал в частині і зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та нечинною ухвалу Львівської міської ради від 21.05.2015 № 4657 Про затвердження містобудівної документації "План зонування території м. Львова (зонінг). Том 1. Частина 4, 5. Залізничний та Шевченківський райони", в частині позначення земельної ділянки між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської зоною Г-6 зона об`єктів торгівлі.

3. Зобов`язання Львівську міську раду внести зміни до Генерального плану міста Львова в частині позначення земельної ділянки Старого єврейського кладовища між вулицями: Я. Рапопорта, Базарної, Броварної, Клепарівської - землями історико-культурного призначення.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Львівської міської ради в користь Об`єднання Комітетів для Євреїв Колишнього Радянського Союзу" 2270,00 грн судових витрат.

6. Стягнути з Львівської міської ради в користь "Представництва Американського об`єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу" 2270,00 грн судових витрат.

7. Зобов`язати Львівську міську раду невідкладно опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт, після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 30.09.2024.

Суддя Кедик М.В.