Рішення

від 30.09.2024 по справі 380/30443/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/30443/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2024 рокум.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/30443/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом в якому просить:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України в Львівській області № 21776 від 29.06.2023, яким Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» віднесено до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку

- Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідь на адвокатський запит, 15.12.2023 ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що комісією засідання якої відбулось 29.06.2023, за результатами обговорення було прийнято колегіальне рішення про відповідність ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» п.8 критеріям ризиковості, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165 .

Підставою для прийняття рішення Комісією про відповідність ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» критеріям ризиковості платника податку вказана у надісланому через електронний кабінет рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника від 29.06.2023 № 21776 із зазначенням: - кодів податкової інформації, які є підставою прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; - інформації, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника, а саме : тип операції, період здійснення операції, коди УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова, податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях. Однак, позивач не погоджується з рішенням контролюючого органу, вважає його необґрунтованим, яке не містить конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості, а також оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву у якому зазначає, що Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуто інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Так, за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме:

- Код 06 платник податку задіяний у здійсненні групою платників податків, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

- Код 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- Код 15 постачання/придбання товарів з обмеженими терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/ або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

Згідно з цим, позивачем не було надано відповідних пояснень щодо виключення його з ризикових.

Крім цього, за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» здійснювало реалізацію ТМЦ ризиковим суб`єктам господарювання, а саме:

Здійснення господарської операції з 01.10.2022 до 29.06.2023 ТОВ «СЕВТЕС» (ЄДРПОУ 44442707) згідно УКТЗЕД 1806;

- Здійснення господарської операції з 01.07.2022 до 29.06.2023 ТОВ «КОНСТАНТА ПРО» (ЄДРПОУ 44355049) згідно УКТЗЕД 7214;

- Здійснення господарської операції з 01.07.2022 до 29.06.2023 ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» (ЄДРПОУ 44607839) згідно УКТЗЕД 3102;

ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» на розгляд комісії не надано в повному обсязі первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, акти приймання-передачі товарів; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

У зв`язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 21776 від 29.06.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Відповідач зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Однак, подані позивачем документи не спростовують відповідність ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» критеріям ризиковості платника. Такі документи, на думку відповідача, позивачем не долучено і до матеріалів даної справи.

Вказує, що позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи.

Також відповідач зазначає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Тому вважає, що внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Крім цього, відповідач зауважує, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових є неправомірною, оскільки в цьому випадку суд перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Суд лише може зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути документи з урахуванням рішення суду у разі встановлення його протиправності.

Представник позивача подав відповідь на відзив, де зазначає, що у відзиві відповідач не спростував твердження та аргументи стосовно підставності позовних вимог. Вважає, що віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача ризиковості через відносини з іншими ризиковими платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податку. Також вказує, що питання відповідності підприємства критеріям ризиковості платникам ПДВ може розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації, однак в спірному випадку оскаржуване рішення прийняте не за наслідками подання накладної для реєстрації., а у зв`язку з наявною податковою інформацією.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою від 15.01.2024 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін.

Безпосередньо, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» зареєстроване 16.09.2021 як платник податків та перебуває на обліку в ГУ ДПС у Львівській області.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглянуто інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Підставою для проведення засідання Комісії зазначено лист Бюро економічної безпеки України за № 11/3.2.1/14926-23 від 20.06.2023.

Так, за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних, у зв`язку з отриманням інформації у процесі поточної діяльності встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», що відповідає п. 8 критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме:

- Код 06 платник податку задіяний у здійсненні групою платників податків, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

- Код 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

- Код 15 постачання/придбання товарів з обмеженими терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/ або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення № 21776 від 29.06.2023 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спіре рішення протиправним та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам законодавства, відтак спірні рішення підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим-другим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (набрав чинності з 01.02.2020 року; далі - Порядок №1165).

За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Пунктом 44 Порядку № 1165, визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку № 1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 до Порядку № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу наведених правових положень слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 та від 05 січня 2021 року у справі № 640/10988/20.

Відповідно до змісту спірного рішення, відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку № 1 до Порядку № 1165, та зазначив про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних / розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку № 1165).

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Таким чином, суд погоджується з твердженням відповідача що віднесення особи до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків.

Суд зазначає, що обставини, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, викладені у протоколі засідання Комісії від 29.06.2023 № 220, згідно якого за результатами проведеного моніторингу даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних встановлено здійснення ризикових фінансово-господарських операцій по ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР», що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку згідно кодів податкової інформації, а саме:

Код 06 платник податку задіяний у здійсненні групою платників податків, у тому числі щодо яких прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;

Код 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;

Код 15 постачання/придбання товарів з обмеженими терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/ або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

Як зазначив суд, за змістом пункту 6 Порядку № 1165 у разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, таким правом подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку позивач не скористався.

Зазначені в протоколі Комісії від 29.06.2023 № 220 та оскаржуваному рішенні обставини по визначених кодах податкової інформації щодо ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» не були спростовані позивачем та не надано ні до контролюючого органу, ні до суду доказів, документальних підтверджень на спростування наведених контролюючим органом обставин.

Представник відповідача зазначив, що за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» здійснювало реалізацію ТМЦ ризиковим суб`єктам господарювання, а саме: Здійснення господарської операції з 01.10.2022 до 29.06.2023 ТОВ «СЕВТЕС» (ЄДРПОУ 44442707) згідно УКТЗЕД 1806; Здійснення господарської операції з 01.07.2022 до 29.06.2023 ТОВ «КОНСТАНТА ПРО» (ЄДРПОУ 44355049) згідно УКТЗЕД 7214; Здійснення господарської операції з 01.07.2022 до 29.06.2023 ТОВ «ХАЛІФАКС СТОР» (ЄДРПОУ 44607839) згідно УКТЗЕД 3102.

Судом також проаналізовано перелік документів, долучених до матеріалів справи щодо здійснення позивачем господарської діяльності з різними контрагентами і такі не спростовують факт проведення ризиковості ведення діяльності позивачем.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Отже, позивачем не усунуто ризики, які стали підставою для віднесення його до переліку ризикових платників. Тобто, відповідні обставини не були спростовані позивачем перед комісією ГУ ДПС у Львівській області та не надано до суду доказів, документальних підтверджень на спростування наведених контролюючим органом обставин.

При прийнятті рішень, контролюючий орган може використовувати інформацію, що надходить від банків, інших фінансових установ

Слід зазначити, що з аналізу наявних в матеріалах справи та поданих до контролюючого органу документів неможливо встановити наявність у позивача основних фондів для здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутні докази про наявність технічного персоналу та виробничих активів, подані документи не дають можливості встановити перелік послуг та їх обсяг, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення виду діяльності, який позивачем вказано в переліку видів діяльності, шо ним здійснюється.

Відтак, посилання відповідача у спірному рішенні на наявність у його розпорядженні податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій приймається судом у якості достатнього обґрунтування правомірності прийнятого контролюючим органом оскаржуваного Рішення.

Пунктом 6 Порядку № 1165 визначено алгоритм дій платника податку у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації.

Пунктами 7 - 10 Порядку № 1165 передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Тобто, у випадку ініціювання платником процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

З врахуванням положень пункту 6 Порядку № 1165 та частини першої статті 77 КАС України, у разі оскарження платником податку рішення Комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості в судовому порядку, суд вважає, що саме на позивача покладено обов`язок спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, шляхом подання до суду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Однак, позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС. Таких документів позивачем не подано і суду, в зв`язку з чим, суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, оскільки таке є законними та обґрунтованими.

Доводи позивача про те, що в оскаржуваному рішенні лише процитовано зміст пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, і не зазначено суть та характер податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, то суд зазначає, що за змістом пункту 6 Порядку 1165 у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

Як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні вказано інформацію, за якою встановлена відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме вказано тип операції з постачання за період з 01.10.2022 по 29.06.2023, коди операції згідно з УКТЗЕД: 871200. 7214 та 3102 та податкові номери платника податку, задіяного в ризиковій операції 44442707, 44355049 та 44607839, тобто податковим органом дотримано вимоги пункту 6 Порядку 1165.

Водночас суд також враховує, що будь який недолік форми рішення не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення та не може сприйматися, як безумовна підстава для висновку щодо протиправності цього рішення.

Аналогічна позиція щодо недоліків форми акта індивідуальної дії контролюючого органу висловлена у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року у справі № 826/25551/15.

Суд дослідив і надав оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу, та дійшов висновку, що рішенням правомірно встановлено відповідність позивача пункту 8 Критерію ризиковості, таке містить мотиви та обґрунтування його прийняття, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення, зокрема, підстави віднесення позивача до пункту 8 Критерію ризиковості, прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, а тому рішення визнається судом правомірним.

З огляду на викладене та на підставі досліджених доказів у справі, суд вважає, що оскаржуване рішення про віднесення ТОВ «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» до пункту 8 Критеріїв ризиковості, містять мотиви та обґрунтування, отже оскаржуване позивачем рішення прийнято контролюючим органом правомірно, а тому підстави для його скасування відсутні, як і підстави для виключення позивача з переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин, виходячи із заявлених позовних вимог, зібраних у справі доказів, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 262-263, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕРЛЕВ БЕТЕР» (79004, Львівська обл., м. Львів, вул. Персенківка, буд. 48) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 30.09.2024 року.

Суддя Гавдик З.В.