Ухвала

від 30.09.2024 по справі 380/23400/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23400/23

провадження № П/380/23593/23

У Х В А Л А

з питань розгляду справи в порядку загального позовного провадження

30 вересня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грень Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача щодо розгляду за правилами загального позовного провадження справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лемберг Парк" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Лемберг Парк" звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому з урхуванням заяви про збільшення позовних вимог просить :

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 11.05.2023 № 10309/13-01-07-11 про нарахування штрафних санкцій на суму 1 020 грн.

- скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 11.05.2023 № 10364/13-01-07-11 щодо відмови у наданні бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 477541 грн.

Ухвалою судді від 11.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін.

До суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд зважає на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частини 1, 2 та 3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому, частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження, серед яких наступні: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

З огляду на предмет даного адміністративного позову, суд дійшов висновку, що дана справа не відноситься до жодної із категорій справ розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження.

Водночас, у частині 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України наведено орієнтовний перелік справ незначної складності та пунктом 10 цієї частини передбачено можливість віднесення до таких справ й інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаним вище положенням кореспондуються приписи частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відтак, з аналізу наведених вище норм слідує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які містяться у переліку, передбаченому частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вирішуючи питання щодо форми адміністративного судочинства, суд при відкритті провадження у адміністративній справі вирішив розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, врахувавши при цьому положення статей 12 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, варто наголосити на тому, що частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено виключні випадки, за яких здійснюється розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Водночас, частиною першою статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження дає можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44,47 КАС України.

При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

У цьому контексті, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВРсвідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі "Ахеn v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Таким чином, виходячи зі змісту заявленого клопотання та доводів, наведених представником відповідача на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для його задоволення.

Керуючись статтями 12, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України

постановив:

відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Грень Н.М.