Ухвала

від 30.09.2024 по справі 420/29705/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29705/24

УХВАЛА

30 вересня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 5940 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок)грн. 26 коп.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись зі змістом позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України)

Спори щодо проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору, що зумовлює відшкодування витрат, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України.

Предметом позову у даній справі є стягнення витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Тобто у даному випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду і зазначена правова позиція також викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19 та у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19.

Так, виходячи з довідки-розрахунку від 17.01.2019 №1/55/45, складеної Військовою академією (м. Одеса), загальний розмір витрат, пов`язаних з утриманням ОСОБА_1 у Військовій академії (м. Одеса) становить 5940, 26 грн.

ОСОБА_1 з довідкою-розрахунком від 17.01.2019 №1/55/45 згоден та зобов`язався сплатити суму заборгованості на рахунок Військової академії.

19.08.2024 року ОСОБА_1 направлено вимогу-пропозицію про порядок та строки відшкодування витрат , пов`язаних з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі від 16.08.2024 року №26/5/742.

У відповідності до вимоги-пропозиції було запропоновано протягом 10 днів з моменту отримання даної вимоги, сплатити суму заборгованості на користь Військової академії (м. Одеса) витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 5940, 26 грн.

В той же час, із відповідним адміністративним позовом позивач звернувся до суду 23.09.2024 року, тобто із порушенням спеціального місячного строку на звернення до суду із даними позовними вимогами.

Відповідно до положень частини 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII, курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з", пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року № 964 затверджено Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти (далі - Порядок № 964), який визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти (далі - заклади вищої освіти) відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти (далі - витрати).

Пунктом 7 Порядку № 964 передбачено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Тобто, обов`язковою умовою для відшкодування витрат у судовому порядку є відмова особи від її добровільного відшкодування.

ОСОБА_1 ознайомився із розрахунком 17.01.2019 та зобов`язався добровільно відшкодувати витрати на утримання в академії (з розрахунком згоден).

Відтак, відлік строку звернення до суду із даними вимогами розпочався після видання наказу від 17.01.2019 №6-РС. Тобто позов подано із суттєвим пропущенням строку на звернення до суду і судом не встановлено поважних причин, які об`єктивно перешкоджали позивачу реалізувати своє право на судовий захист.

Формування вимоги-пропозиції 16.08.2024 року №26/5/742 Військовою академією, тобто через п`ять роки після відрахування курсанта та невиконання останнім обов`язку добровільного відшкодування витрат на навчання, взятого ним шляхом підписання довідки-розрахунку від 17.01.2019, не утворює підстави для перебігу строку на звернення до суду із даними вимогами та не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення свого права, з якого почався перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Суддя також враховує, що 04.10.2023 року позивач вже звертався з аналогічними вимогами по справі №420/27059/23.

Отже, даний позов подано до суду з порушенням встановленого строку звернення до суду.

Однак, до суду не надано заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для його поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з`ясовано, що при подачі адміністративного позову позивачем не було виконано вимог, передбачених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Військової академії (м.Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, - залишити без руху.

Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяО.А. Вовченко