Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/12466/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12466/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.04.2024 року №5047 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.03.2024 року ним було направлено до контролюючого органу інформацію та копію документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податків, та через електронний кабінет отримав рішення відповідача від 09.04.2024 року №5047 про відповідність ТОВ «ТСК СИ ГРУП» критеріям ризиковості платника податків, а саме п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Вказує, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки таке не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи, та як акт індивідуальної дії оскаржуване рішення не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості. Позивач зауважує на реальності здійснення ним господарських операцій та наявності у Товариства відповідних ресурсів, що підтверджується документально, та не спростовано контролюючим органом. Крім того, представник позивача вказує, що наявність ризикованості у контрагентів не може автоматично свідчити про відповідність позивача критеріям ризикованості.

Представник Головного управління ДПС в Одеській області надав до суду письмовий відзив, який мотивований тим, що з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов?язку підприємствами реального сектору економіки, враховуючи вимоги Постанови №1165 та норми про податкову інформацію, рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 09.04.2024 року №5047 ТОВ «ТСК СИ ГРУП» включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електронний кабінет платника. Згідно п. 8 Додатку №1 Постанови №1165 яким закріплені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/ розрахунку коригування. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якоі? встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Так, у рішенні від 09.04.2024 року No 5047 зазначено коди податковоі? інформаціі?? стосовно ТОВ «ТСК СИ ГРУП»: 03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiи? накладнiи?/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностеи?, послуг оренди мiсць зберiгання паливно-мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданоі? до контролюючих органiв звiтностi; 07 недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здіи?снення господарськоі? операціі? в обсягах, зазначених у податковіи? накладніи?/розрахунку коригування (за відсутності інформаціі? щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здіи?снення господарськоі? операціі?); 13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прии?няте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку. Так, у рішенні 09.04.2024 року №5047 зазначено податкові номери платників податків, задіяних в ризикових операціях період здіи?снення господарських операціи? та коду ДКПП операціи?, визначених як ризикових. ТОВ «ТСК СИ ГРУП» надано документи які не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарськоі? діяльності підприємства, що унеможливлює прии?няття рішення про невідповідність критеріям ризиковості. Представник відповідача зазначає, що оскаржуване рішення 09.04.2024 року №5047 відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстраціі? податковоі? накладноі? / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакціі? постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 23 грудня 2022 р. №1428).

Ухвалою суду від 29.04.2024 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.06.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 30.09.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «ТСК СИ ГРУП» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 40011380) та основним видом діяльності компанії є: 10.20. Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків.

Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 6 Порядку зупинення реєстраціі?? податковоі? накладноі?/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Украі?ни від 11 грудня 2019 р. №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформаціі? та копіи? відповідних документів від 29.03.2024 №29/03-01 прийнято Рішення від 09.04.2024 року №5047 яким ТОВ «ТСК СИ ГРУП» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку вказано:

03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiи? накладнiи?/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностеи?, послуг оренди мiсць зберiгання паливно- мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданоі? до контролюючих органiв звiтностi;

07 - недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiи?снення господарськоі? операцiі? в обсягах, зазначених у податковiи? накладнiи?/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiі? щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здiи?снення господарськоі? операцiі?);

13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прии?няте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

Період здійснення господарських операції , визнаних як ризикові:

придбання з 23.12.2022 р. по 12.06.2023 р., податковии? номер платника податку, задіяного в ризиковіи? операціі? - 44424394 (ТОВ «МК-ВЕНТ»); дата включення платника податку, задіяного в ризиковіи? операціі??, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 11.04.2023 р.;

постачання з 28.12.2022 р. по 07.06.2023 р., податковии? номер платника податку, задіяного в ризиковіи? операціі? - 40011380 (ТОВ «ТСК СИ ГРУП»); дата включення платника податку, задіяного в ризиковіи? операціі?, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 30.06.2023 р.

Позивачем були подані до відповідача документи на підтвердження реальності господарської операції, але як зазначено в оскаржуваному рішенні : «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості», а також вказано «розрахунковии? документ» як документ, не наданий для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Згідно пп."а", "б" п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).

Відповідно до п.201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №341) (далі - Порядок №1246).

Згідно п.12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1 ст.192 та п.201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13, 14 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених п.12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, чинний на час виникнення спірних правовідносин, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

З положень п.п.3, 5 Порядку №1165, вбачається, що податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Згідно з п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, контролюючим органом прийнято спірне рішення від 09.04.2024 року №5047 про відповідність платника податку - ТОВ «ТСК СИ ГРУП» п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Відповідно до п.6 Порядку №1165, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Додатком 4 до Порядку №1165 затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Відповідний бланк рішення містить таке обов`язкове для заповнення поле, як «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності п.8 Критеріїв ризиковості платника податку)».

Також п.6 Порядку №1165 передбачено, що у рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятогоцього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятимцього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законодавцем встановлена послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Отже, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З огляду на матеріали справи, позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».

Однак, як під час розгляду даної справи, ГУ ДПС в Одеській області не було конкретизовано під час моніторингу та перевірки яких саме податкових накладних чи розрахунків коригування Комісія дійшла висновку щодо відповідності позивача, як платника ПДВ, критеріям ризиковості.

Також відповідачем не надано до суду протоколу комісії на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення чи жодного іншого доказу, який досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Водночас підставою для розгляду питання про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків в оскаржуваному рішенні вказано:

03 - вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiи? накладнiи?/розрахунку коригування (вiдсутнi вiдомостi про об`єкти оподаткування, вiдсутнє придбання послуг оренди об`єктiв оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди мiсць зберiгання товарно-матерiальних цiнностеи?, послуг оренди мiсць зберiгання паливно- мастильних матерiалiв тощо), вiдповiдно до поданоі? до контролюючих органiв звiтностi;

07 - недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiи?снення господарськоі? операцiі? в обсягах, зазначених у податковiи? накладнiи?/розрахунку коригування (за вiдсутностi iнформацiі? щодо придбання послуг з виконання робiт, якi необхiднi для здiи?снення господарськоі? операцiі?);

13 - придбання товарiв (послуг) у платника(iв) податку, щодо якого(их) прии?няте рiшення про вiдповiднiсть критерiям ризиковостi платника податку.

Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Судом встановлено, що позивачем було направлено до податкового органу всі необхідні копії первинних документів та пояснення по господарських операціях з контрагентами (як щодо придбання обладнання, сировини, так і щодо постачання продукції), а також наявності орендованого приміщення та найманих працівників для здійснення такої господарської діяльності. Вказане підтверджується, зокрема, Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність та квитанцією №2; штатним розкладом, затвердженим Наказом позивача №1 від 01.01.2024 року; договором оренди виробничих приміщень №1, укладеного з Навчально-курсовим комбінатом АТ «ОДЕСАГРОБУД» від 30.11.2021 року, відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжними інструкціями. А також договором №117-22 від 20.10.2022 року поставки шнекового змішувача та шнекового живильника, укладеного з ТОВ « 4БІЛД»; договором №33 від 16.02.2022 року поставки подрібнювача зерна промислового, укладеного з ТОВ «Артмаш»; договором №200123/1 від 20.01.2022 року поставки вентилятора відцентрованого, укладеного з ТОВ «МК-ВЕНТ»; договором №2803 від 28.03.2023 року поставки рибних відходів, рибної некондиції, простроченої риби, в якої вийшов строк зберігання чи реалізації, відходів рибопереробки та виробів з неї, укладеного з ФОП ОСОБА_1 ; договором №02/03-20 від 02.03.2020 року поставки відходів від рибної продукції, укладеного з ТОВ «РИБАК», та відповідними видатковими накладними, платіжними інструкціями, квитанцією, ТТН.

З наданих до суду копій документів, які надавалися також до податкового органу, вбачається зміст і обсяг господарських операцій, зокрема договори поставки рибного борошна, укладені з ТОВ «РОЙЧЕР», ТОВ «ТИТАН-РИ», відповідні видаткові накладні, платіжні інструкції. Будь-яких розбіжностей та невідповідностей ці документи не містять, зокрема про наявність таких невідповідностей або розбіжностей не зазначено і у відзиві представником відповідача.

Крім того, таблиці Інформації в оскаржуваному рішенні, за якою встановлено відповідність платника податків критеріям ризиковості вбачається, що ризиковим контрагентом є ТОВ «МК-ВЕНТ» (податковии? номер 40011380) з яким, як вказує позивач у позові та не спростовано відповідачем, відбулась одна господарська операція за договором №200123/1 від 20.01.2022 року поставки вентилятора відцентрованого ВЦ 14-46 №5 сх1ПР.0 під електродвигуном 4,0 кВт 1000 об/хв. Вказане обладнання було оплачене за платіжною інструкцією №377 від 25.01.2023 року та отримано відповідно до видаткової накладної №13 від 07.03.2023 р. При цьому суд враховує, що у таблиці Інформації в оскаржуваному рішенні, вказана дата включення платника податку ТОВ «МК-ВЕНТ», задіяного в ризиковіи? операціі?, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 11.04.2023 р., в той час як товар був поставлений позивачу та отриманий відповідно до видаткової накладної №13 від 07.03.2023 р., тобто господарська операція між позивачем та ТОВ «МК-ВЕНТ» відбулася, до моменту включення останнього до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Також у таблиці Інформації в оскаржуваному рішенні за господарськими операції постачання, визнаних як ризикові, вказано позивача ТОВ «ТСК СИ ГРУП» (податковии? номер 40011380) у період з 28.12.2022 р. по 07.06.2023 р., та вказана дата включення платника податку, задіяного в ризиковіи? операціі?, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку - 30.06.2023 р., однак при цьому оскаржуване рішення не містить конкретизації, які саме це операції, з якими контрагентами, а також не містить посилання на податкові накладні/розрахунки коригування платника, в яких були зафіксовані такі операції.

Слід зауважити, що аналогічну правову позицію щодо необхідності зазначення в рішенні суті та характеру наявної податкової інформації, ідентифікації конкретних господарських операцій, які відповідач вважає «ризикованими» та податкових накладних, в яких вони були зафіксовані та, що стала підставою для прийняття такого рішення, вже неодноразово висловлював і Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.01.2021р. у справі №640/11321/20.

При цьому в оскаржуваному рішенні зазначено, про ненадання платником податку копіи? документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: «подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості», а саме «розрахунковии? документ», водночас матеріали справи містять копії платіжних інструкцій та квитанції за усіма господарськими операціями позивача.

З огляду на зазначене, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що подані позивачем документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості.

Відтак, відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Таким чином, оскаржуване рішення не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача положень пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням підприємства до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим, рішення Головного управління ДПС в Одеській області №5047 від 09.04.2024 року про відповідність ТОВ «ТСК СИ ГРУП» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є невмотивованим, необґрунтованим, непідтвердженим жодними доказами, не ґрунтується на вимогах законодавства, а тому є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У світлі доводів учасників справи, суд звертає увагу на те, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», що вживається у сфері податкових правовідносин, жодним чином не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування. Платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому, відповідно, і не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Тобто, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2018р. у справі №826/16272/13-а, від 04.06.2020р. у справі №340/422/19 та від 23.07.2020р. у справі №816/1122/16.

Суд наголошує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям ризиковості є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства, а отже здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

При вирішенні справи суд також виходить із того, що зазначені рішення Комісії ГУ ДПС в Одеській області є актом індивідуальної дії.

На думку суду, правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами; при цьому за умов відповідності такого акту нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначений висновок суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 року є джерелом права.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020р. по справі №360/1776/19.

Вказані висновки суду також збігаються з висновками Верховного Суду викладеними в постановах від 22.07.2019 р. по справі №815/2985/18, від 20.08.2019р. по справі №2540/3009/18, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. Так, Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

Суд вважає, що формулювання такої підстави в оскаржуваному рішенні, свідчить лише про припущення контролюючого органу відносно відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості, оскільки на підтвердження своїх тверджень відповідачем не надано податкової інформації, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення позивача до ризикових платників.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа № 822/1878/18, адміністративне провадження № К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Ненаведення обґрунтованих мотивів прийнятого рішення не дає можливості суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Згідно з п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання акту, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною 4 цієї статті передбачено, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі №227/3208/16-а.

Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Для відновлення прав та інтересів позивача суд також вважає необхідним зобов`язати Головне управління ДПС України в Одеській області виключити ТОВ «ТСК СИ ГРУП» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Та відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до суду надано платіжну інструкцію про сплату судового збору за подання адміністративного позову №492 від 22.04.2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн., так як саме таку суму судового збору повинен був він сплатити за подання позову через Систему «Електроний суд».

Керуючись ст.ст.9, 73, 77, 90, 139, 241-246, 382 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» до Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 09.04.2024 року №5047 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК СИ ГРУП» (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, вул.Ентузіастів 10, код ЄДРПОУ 40011380).

Відповідач Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166).

Суддя Іванов Е.А.