Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/28686/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/28686/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника відповідача Тріфонова О.Ю., інші учасники справи не з`явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк, в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Суворовського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при поверненні виконавчого документа стягувачу у виконавчому проваджені ВП № 56192164.

2. Зобов`язати Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 18.04.2018 року в рамках виконавчого провадження ВП № 56192164.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.04.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міхновичем М.О. відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса №11486, виданого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Завалієвим Артемом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Приватбанк суми боргу 81896,74 доларів США, що за курсом 25.90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2017 становить 2121125,57 грн.

17.12.2018 року цим же державним виконавцем, керуючись п.2 частини першої ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Оскільки в результаті вжитих заходів, державним виконавцем було реалізовано майно боржника шляхом електронних торгів.

Відповідно до інформаційного витягу сформованого за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» №500461331550 від 10 липня 2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна позивач з`ясував, що на все його майно накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №56192164 від 18.04.2018 року.

У Позивача будь-які відкриті виконавчі провадження щодо нього відсутні, як і відсутній борг перед Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк». З огляду на наведене адвокатом Соником В.В. від імені та в інтересах ОСОБА_1 направлено до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) заяву від 07.08.2024 року про зняття обтяження (арешту) у виконавчому провадженні. У відповіді від 06.09.2024 року №141865 на вищевказану заяву, повідомлено, що в результаті вжитих заходів, державним виконавцем було реалізовано майно боржника шляхом проведення електронних торгів. Сума боргу стягнуто частково. Іншого майна, коштів, та будь - яких доходів належних боржнику, на які можливо звернути стягнення згідно з чинним законодавством, на момент перевірки, не виявлено, про що головним державним виконавцем відділу Міхновичем М.О. відповідно до п.2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу № 56192164. Надати більш детальну інформацію за виконавчим провадженням, в межах якого накладеного арешт, не надається можливим, оскільки вказане провадження було знищено у зв`язку з закінчення терміну зберігання, який становить три роки. Також у листі зазначено, що підстави для зняття арешту з майна (коштів) чітко зазначено у статті 59 ЗУ «Про виконавче провадження». Та з огляду на це відсутні підстави для задоволення заяви про зняття обтяження (арешту) у виконавчому провадженні. З огляду на це запропоновано з питань звільнення майна з-під арешту звернутись до суду. Отже позивач вважає, що оскільки виконавче провадження щодо нього завершено, борг за виконавчим провадженням сплачено, а арешт не знятий, відмова державного виконавця в знятті арешту з майна позивача суперечить законодавству і порушує його права.

Відповідач 27.09.2024 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечує проти задоволення позову, обгрунтовуючи це наступним.

На виконаннні у Першому Суворовському відділі ДСВ перебувало виконавче провадження ВП № 56192164 з виконання виконавчого напису нотаріуса №11486, виданого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Завалієвим Артемом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Приватбанк суми боргу 81896,74 доларів США, що за курсом 25.90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2017 становить 2121125,57 грн.

Постановою державного виконавця від 17.04.2018 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Приватбанк суми боргу 81896,74 доларів США, що за курсом 25.90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2017 становить 2121125,57 грн., стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 212112,56 грн.

18.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Згідно акту опису і арешту майна від 19.04.2018 описано та накладено арешт на майно боржника автомобіль NISSAN MAXIMA, 2001 року випуску, який в подальшому було реалізовано з електронних торгів (протокол від 04.07.2018) за суму 65678 грн.

На депозитний рахунок Відділу надійшла сума 62394,10 грн, яка була пропорційно перерахована стягувачу в розмірі 56522,82 грн, та суму виконавчого збору 5652,28 грн, та витрати виконавчого провадження в розмірі 219 грн. Залишок суми боргу за виконавчим документом складає 2064602,75 грн, залишок суми виконавчого збору складає 206460,28, витрати по провадженню стягнуто в повному обсязі.

29.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, якою знято арешт з реалізованого автомобіля NISSAN MAXIMA. Іншого майна , коштів, будь-яких доходів, належних боржнику, на які можливо звернути стягнення, на момент перевірки не виявлено. Тому 17.12.2018 року державним виконавцем куруючись п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідач зауважив, що дана стаття не передбачає та не надає право виконавцю знімати арешт з майна / коштів боржника. Відповідач наголошує, що жодної інформації від стягувача про закінчення виконавчого провадження або погашення залишку боргу за виконавчим документом не надходило.

Також відповідач вважав безпідставним посилання позивача на ст.50 Закону, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження /аоб постанова про повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу, який видав виконавчий документ не виносилася.

За таких обставин, відповідач вважав, що підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою від 18.09.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 30.09.2024 року о 10:00 год. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 56192164.

У судове засідання, призначене на 30.09.2024 року о 10:00 год., з`явився представник відповідача, інші учасники справи до судуне з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, згідно приписів ч.ч. 1, 2 ст.268 КАС України.

Частиною 3 ст.268 КАС України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та третьої особи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з викладених у відзиві підстав

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані учасниками справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 17.04.2018 року головним державним виконавцем Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міхновичем М.О. відкрито виконавче провадження ВП № 56192164 на підставі виконавчого напису нотаріуса №11486, виданого 16.11.2017 року приватним нотаріусом Завалієвим Артемом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Приватбанк суми боргу 81896,74 доларів США, що за курсом 25.90 відповідно до службового розпорядження НБУ від 03.08.2017 становить 2121125,57 грн.

Цією ж постановою стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 212112,56 грн.

18.04.2018 року державним виконавцем винесено постанову ВП № 56192164 про арешт майна боржника у межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів.

Згідно акту опису і арешту майна ВП № 56192164 від 19.04.2018 описано та накладено арешт на майно боржника автомобіль NISSAN MAXIMA, 2001 року випуску, який в подальшому було реалізовано з електронних торгів (протокол від 04.07.2018) за суму 65678 грн.

На депозитний рахунок Відділу ДВС надійшла сума 62394,10 грн, яка була пропорційно перерахована стягувачу в розмірі 56522,82 грн, та суму виконавчого збору 5652,28 грн, та витрати виконавчого провадження в розмірі 219 грн.

Залишок суми боргу за виконавчим документом склав 2064602,75 грн, залишок суми виконавчого збору складає 206460,28, витрати по провадженню стягнуто в повному обсязі.

29.08.2018 року державним виконавцем винесено постанову про зняття арешту з майна боржника, якою знято арешт з реалізованого автомобіля NISSAN MAXIMA.

Іншого майна, коштів, будь-яких доходів, належних боржнику, на які можливо звернути стягнення, на момент перевірки державним виконавцем не виявлено, тому 17.12.2018 року державним виконавцем, керуючись п.2 частини першої ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова ВП № 56192164 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Вишевикладені обставини підтверджуються наданими сторонами копіями документів виконавчого провадження ВП № 56192164, роздрукованими з Автоматизованої системи виконавчих проваджень (оскільки паперові матеріали вказаного виконавчого провадження знищені після спливу строку їх зберіганя), та сторонами не заперечувалися.

З наданого позивачем інформаційного витягу сформованого за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» №500461331550 від 10 липня 2014 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що на все майно позивача накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №56192164 від 18.04.2018 року.

Також сторони у заявах по суті справи підтвердили, що будь-які відкриті виконавчі провадження щодо позивача відсутні.

Адвокатом позивача від імені та в інтересах ОСОБА_1 направлено до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) заяву від 07.08.2024 року про зняття обтяження (арешту) у виконавчому провадженні ВП № 56192164.

У відповіді від 06.09.2024 року №141865 на вищевказану заяву, повідомлено, що борг позивачем погашено лише частково, тому відсутні підстави для задоволення заяви про зняття обтяження (арешту) у виконавчому провадженні.

Також судом встановлено, що згідно наданої позивачем довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.09.2024 року № PCVFMCAR486738EH ОСОБА_1 , НОМЕР_1 станом на 20.09.2024 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року Про виконавче провадження в редакції, чинній на момент вчинення відповідних дій та прийняття постанов державним виконавцем (далі за текстом - Закон №1404-VIII).

Так, статтею 1 Закону №1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

У відповідності до п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Згідно ч.2 ст.27 вказаного Закону виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 5 ст.37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Пунктом 1 ч.4 ст.12 Закону №1404-VIII встановлено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Частиною 5 ст.12 Закону №1404-VIII, зокрема, визначено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Частинами 1, 2 ст.56 Закону №1404-VIII, зокрема, передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1).

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна (ч.2).

Частиною 4 ст.59 Закону №1404-VIII встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно частини 5 вказаної статті Закону №1404-VIII, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Як випливає зі змісту наведеної вище ч.4 ст.59 Закону №1404-VIII, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав п.2 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII не є підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

За таких обставин, суд не вбачає протиправності в бездіяльності відповідача щодо незняття арешту з майна позивача під час повернення виконавчого документа стягувачу постановою ВП № 56192164 від 17.12.2018 року. Тому в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд бере до уваги, що згідно наведеної вище частини 1 ст. 56 Закону № 1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Дійсно, відповідно до ч.5 ст.37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання. Але таке повторне пред`явлення виконавчого документа може мати місце в межах строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Передбачений статтею 12 Закону трирічний строк повторного пред`явлення виконавчого документа з дня його повернення (17.12.2018 року) сплинув 17.12.2021 року.

Повторно виконавчий напис нотаріуса №11486, виданий 16.11.2017 року приватним нотаріусом Завалієвим Артемом про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Приватбанк» за цей час та станом на момент звернення позивача до суду стягувачем (АТ КБ «ПриватБанк») пред`явлено не було.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, сплив строку для повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Більш того, довідкою від 20.09.2024 року № PCVFMCAR486738EH стягувач підтвердив, що ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , станом на 20.09.2024 не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту майна боржника (позивача у даній справі), за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Тому в даному випадку на підставі частини 5 статті 59 Закону №1404-VIII арешт з майна позивача може бути знятий за рішенням суду.

Посилання відповідача на ту, оббставину, що виконавчий збір не було стягнуто з боржника у повному обсязі (залишок нестягнутої суми складає 206460,28 грн), суд до уваги не бере, оскільки стягненню з боржника підлягає виконавчий збір у розмірі 10% від фактично стягнутої суми боргу, і саме в такому розмірі виконавчий збір з боржника було стягнуто під час реалізації його автомобіля. В іншому випадку, у разі повернення виконавчого документа стягувачу при кожному повторному пред`явленні його до виконання державний виконавець стягував би виконавчий збір 10% від загальної суми боргу за виконавчим документом, що було б непропорційно великим тягарем для боржника.

Крім того, наразі на виконанні у відповідача не перебуває виконавчого провадження зі стягнення з позивача виконавчого збору.

При цьому, суд не бере до уваги посилання представника позивача на норми Закону України Про виконавче провадження № 606-XIV від 21.04.1999 року, оскільки цей закон втратив чинність 05.01.2017 року з набранням чинності Законом №1404-VIII. Тому Закон № 606-XIV не регулює спірні правовідносини.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зобов`язання відповідача зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 18.04.2018 року в рамках виконавчого провадження ВП № 56192164 суд вважає обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн. (1211,20 грн. / 2).

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 139, 241-246, 268, 269, 287 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (адреса: вул. Перша Сортувальна, буд.36-Г, м. Одеса, 65102, код ЄДРПОУ 41405348), третя особа - Акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк (адреса: вул. Грушевського,1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) задовольнити частково.

Зобов`язати Суворовський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з усього нерухомого майна боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який накладений на підставі постанови про арешт майна боржника від 18.04.2018 року в рамках виконавчого провадження ВП № 56192164.

У решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів