Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/5672/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5672/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 21.02.2024 надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області де визначені позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 06.12.2023;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 з 06.11.2023 до страхового стажу період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія», згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 та здійснити перерахунок пенсії.

26.02.2024 ухвалою суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали, визначено, що виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви з додатками (для суду та відповідача).

До суду 29.02.2024 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків та уточнений адміністративний позов, в якому заявлено наступні позовні вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія», згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 з 06.11.2023 до страхового стажу період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія», згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 .

Ухвалою від 06 березня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у редакції від 29.02.2024 року. Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 06.11.2023 щодо зарахування до страхового стажу періоду трудової діяльності з 02.08.1987 по 16.05.1988. Відповідач листом від 06.12.2023 повідомив про неможливість зарахування до страхового стажу періодів роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія», згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки не надано довідку про відпрацьовані трудодні. З даними діями Відповідача позивач не погоджується. Страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року. До 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж). Отже, до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці) автоматично зараховується як страховий стаж. Додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Записи в трудовій книжці про період роботи позивача в рибколгоспі з 02.08.1987 року по 16.05.1988 рік містять всі необхідні дані, що відповідають вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держпраці від 20.06.1974 №162 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якими керувався роботодавець при веденні трудових книжок у відповідні періоди. Трудова книжка позивача містить записи з інформацією про прийнятий колгоспом та трудовий мінімум участі в громадському господарстві, а також про фактичне виконання позивачем річного мінімуму трудової участі, які внесені до трудової книжки на підставі особового рахунку. Натомість, відсутність інформації про трудодні не є підставою для не зарахування всього спірного періоду роботи в рибколгоспі «Росія», щодо якого наявний запис у трудовій книжці. Трудовий стаж позивача за період роботи у рибколгоспі «Росія» має бути зарахований у повному обсязі до його страхового стажу.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 20.03.2024 року (Вхід. № ЕС/11486/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що вимоги, викладені у позовній заяві є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Позивач 01.01.1961 року народження, 06.11.2023 звернувся до Головного управління із зверненням про зарахування до трудового стажу періоду трудової діяльності з 02.08.1987 по 16.05.1988 рр. 06.12.2023 Головним управлінням було надано позивачу відповідь на його звернення, в якій повідомлено, що період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія» підлягає зарахуванню в разі надання довідки про відпрацьовані трудодні. Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач у період з 02.08.1987 по 16.05.1988 працював у рибколгоспі «Росія». Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310. До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (п. 5 Основних Положень). Чинним законодавством України передбачено можливість підтвердження трудового стажу у разі відсутності відповідних записів або неправильних чи неточних записів у трудовій книжці, проте, жодних допустимих доказів, передбачених п. 3 Порядку № 637 позивачем до Головного управління надано не було надано. При відмові у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу Головне управління діяло в межах та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Позивач просить суд стягнути з Головного управління на його користь судовий збір у розмірі 968,96 грн. Викладена вимога суперечить нормам чинного законодавства та не підлягає задоволенню.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно рішення Малиновського об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі№155350008087 від 23.02.2021 року позивачу призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж 40 років 9 місяців 25 днів.

З форми ПС-право відносно ОСОБА_1 вбачається, що період з 02.08.1987 по 16.05.1988 року не зараховано відповідачем до страхового стажу позивача.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою від 06.11.2023 року про перерахунок пенсії в якій просив зарахувати до страхового стажу період трудової діяльності з 02.08.1987 по 16.05.1988 року, який в загальній кількості складає 0 років 9 місяців 14 днів (а.с. 13).

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуло заяву позивача та надано відповідь, в якій зазначено, що період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія» підлягає зарахуванню в разі надання довідки про відпрацьовані трудодні (а.с. 13зв.).

Рішенням № 155350008087, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у зв`язку з уточненням даних в ЕПЧ (на підставі уточнення стажу) 06.02.2024 року здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 , страховий стаж визначено 41 рік 7 місяців 10 днів.

З форми ПС-право відносно ОСОБА_1 вбачається, що у зв`язку з уточне6ннямданих в ЕПС період з 02.08.1987 по 16.05.1988 року, а саме 9 місяців 15 днів зараховано відповідачем до страхового стажу позивача.

Позивач не погодившись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у зарахуванні йому до страхового стажу періоду роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 року в рибколгоспі «Росія» згідно записів у трудовій книжці звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1). Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч.2). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4).

Приписами ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Відповідно до ст. 62 Закон №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі Порядок № 637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

З дослідженої судом трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 від 24 жовтня 1979 року, судом встановлено, що позивач з 02.08.1989 року прийнятий в члени рибколхозу «Росія» в порядку переводу, зарахований екскаваторником 5 розряду; та 16.05.1988 року вийшов з членів рибколхозу і звільнений з займаної посади у зв`язку з ліквідацією будівельної дільниці ТРХ-300 (а.с. 15).

Записами № 13 та № 14 в трудовій книжці позивача підтверджено період роботи ОСОБА_1 в рибколгоспі «Росія» у період з 02.08.1989 року по 16.05.1988 року на посаді екскаваторника 5 розряду.

В довідці рибогосподарського кооперативу «Вітчизна» (ЄДРПОУ 03889273) № 2 від 12.02.2021 року значиться, що «Рыбколхоз «Россия» 15 жовтня 1993 р. перейменований в РСКП «Вітчизна»; РСКП «Вітчизна» в зв`язку з реорганізацією перейменований в РСК «Вітчизна» з 03.03.2000 р.; РСК «Вітчизна» перейменований в РГК «Вітчизна» з 25.02.2019 р. Заробітна плата ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_3 за період з 02.08.1987 по 16.05.1988 року склала 1800,96 грн. (а.с. 12 зв.).

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці та довідц № 2 від 12.02.2021 року відповідачем до суду не надано, а тому безпідставно не взяті для перерахунку пенсії позивача.

Крім того, у листі Головного Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області від 06.12.2023, а також у відзиві на позовну заяву не зазначено про наявність будь-яких сумнівів щодо правильності чи точності внесених до трудової книжки записів.

Відтак, відсутність посилання чи неточність записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати за посадою, яку займав позивач у період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на врахуванню до страхового стажу, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства чи колгоспу не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17.

Відмовляючи позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до трудового стажу, відповідач вказав виключно на відсутність встановлення та виконання ОСОБА_1 визначеного мінімуму відпрацьованих трудоднів.

Суд критично ставиться до такої позиції відповідача, оскільки обов`язок щодо видачі належних довідок із відображенням усіх необхідних відомостей покладено саме на роботодавця.

Згідно зі ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член рибколгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Документи, які б свідчили про невиконання позивачем встановленого мінімуму трудової участі в рибколгоспі з поважних чи не поважних причин відповідачем не надані та в матеріалах справи також відсутні.

Суд зазначає, що право особи на гарантоване Конституцією і законами України пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування певних документів, відсутніх не з вини такої особи, збереження яких не може нею контролюватись, тому на цю особу не може покладатись відповідальність за їх збереження.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

На підставі наведеного суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду його роботи в рибколгоспі «Росія» з 02.08.1987 по 16.05.1988, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 з підстав відсутності довідки про відпрацьовані трудодні, є неправомірними, оскільки такий стаж роботи позивача підтверджений трудовою книжкою.

Відтак, беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, суд дійшов висновку щодо необхідності зобов`язання відповідача зарахувати з 06.11.2023 року ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія» згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

При цьому належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 968,96 грн., сплачений згідно квитанції від 21.01.2021 (а.с.9).

Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в рибколгоспі «Росія» з 02.08.1987 по 16.05.1988, згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати з 06.11.2023 року ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 02.08.1987 по 16.05.1988 в рибколгоспі «Росія» згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_2 .

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

СуддяО.А. Вовченко