Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/22692/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/22692/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.

за участі : секретаря Ростомової А.П., представника позивача Попроцького Д.М., представника відповідача Холодкової Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 262-к від 10 липня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити позивача на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області; стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 липня 2024 року до дня фактичного поновлення на роботі (посаді), мотивуючи це тим, що підставами його звільнення слугували: наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.07.2017 № 272 «Про використання службового автотранспорту», наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 10.07.2017 № 1049 «Про використання службового автомобіля та призначення відповідальної особи і втрати чинності наказу від 03.07.2017 № 272», акт приймання-передачі автомобіля, доповідна записка начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 від 10.07.2024 з оборотною відомістю руху матеріальних цінностей за липень 2024 року. Проте він був позбавлений можливості надавати будь-які письмові пояснення, в тому числі на доповідну записку начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 від 10.07.2024 з оборотною відомістю руху матеріальних цінностей за липень 2024 року. так як не була відома інформація викладена у змісті доповідної записки ОСОБА_3 Та 10.07.2024 року він лише мав змогу подати письмово зауваження до акту приймання передачі автомобіля, яким було зафіксовано кількість залишку палива у баку автомобіля 5,00 літрів, марка пального А95. Оскільки залишок невикористаного ним палива був наявний ще додатково в невикористаних талонах у кількості 30 літрів, та у каністрах - 14,3 літрів, які при складанні акту приймання-передачі автомобілю не були зазначеними (врахованими).

Також зазначає, що свої обов`язки перебуваючи на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області виконував в повному обсязі, не мав дисциплінарних стягнень.

Маючи 17 років стажу державної служби жодного разу не вчиняв дій (умисних чи з необережності), які б могли б спричинити втрату довіри з боку керівництва ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області. Також виходячи із положень його посадової інструкції, він не є посадовою особою, яка обслуговує грошові та інші матеріальні цінності ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, та такі функції на нього не покладались. Вважає наказ про звільнення з посади на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України протиправним та таким що підлягає скасуванню

Ухвалою суду від 23.07.2024 року відкрито позовне провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від11.09.2024 року без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

12.08.2024 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов у якому він просить відмовити у задоволенні позову з підстав того, що Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 10.07.2024 № 262-к «Про звільнення ОСОБА_1 », - звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, відповідно до пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України за втрату довіри до нього з боку роботодавця, 10.07.2024.

Підставами для винесення вказаного наказу були: наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.07.2017 № 272 «Про використання службового автотранспорту», наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 10.07.2024 № 1049 «Про використання службового автомобіля та призначення відповідальної особи і втрати чинності наказу від 03.07.2017 № 272» та Акт приймання-передачі 'автомобіля, доповідна записка начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 від 10.07.2024 та оборотна відомість руху матеріальних цінностей за липень 2024 року на ім`я ОСОБА_1 .

Пунктом 1 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.07.2017 № 272 «Про використання службового автотранспорту», зазначено, що закріплено автомобілі за посадовими особами та встановлено фіксовані норми списання ПММ, керуючись технічними характеристиками та особливостями експлуатації автотранспорту, а саме: автомобіль ЗАЗ TF699P, державний номер НОМЕР_1 (згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 про реєстрацію транспортного засобу ЗАЗ-DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 ), закріплено за завідувачем сектором ОСОБА_1 , з нормою списання д/100 км - 7,5, з приміткою - спец.авто.

Пунктом 2 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.07.2017 № 272 «Про використання службового автотранспорту» передбачено, що водіям, за якими закріплено службовий автотранспорт, посадовим особам якими він використовується, -" нести відповідальність за раціональне та безпечне використання службового автомобіля управління; службовий автомобіль використовується тільки для поїздок, пов`язаних із службовою необхідністю; зобов`язано водіїв тримати автомобілі справними та чистими, суворо дотримуватись Правил дорожнього руху.

В пункті 3 наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.07.2017 № 272( «Про використання службового автотранспорту» зазначено, що водіям та посадовим особам за якими закріплено службовий автотранспорт: перевіряти технічний стан автомобіля перед виїздом; під час роботи на виїзді усувати дрібні експлуатаційні несправності, які не потребують розбирання механізмів; забезпечити високовиробниче та економічне використання автомобіля; сприяти збільшенню міжремонтних пробігів автомобіля; не виїжджати при встановленні несправності автомобіля. 10.07.2024 наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 1049 «Про використання службового автомобіля та призначення відповідальної особи і втрату чинності наказу від 03.07.2017 № 272», зазначено передати з 10 липня 2024 року для використання службовий автомобіль марки Daewoo Lanos, рік випуску 2010, державний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 та призначити відповідальною особою за його збереження та експлуатацію головного спеціаліста сектору з організації та проведення процедур закупівель/спрощених закупівель -в.о. заступника начальника Управління організаційно-господарського забезпечення Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області- Олександра Краснова. 10.07.2024 складено відповідний акт прийому-передачі легкового автомобілю марки Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 . Відповідно до акту приймання-передачі автомобіля, який складений для виконання наказу № 1049 від 10.07.2024, завідувач сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_6 в.о. заступника начальника Управління - начальник відділу господарського забезпечення - головний спеціаліст сектору з організації та проведення процедур/спрощених закупівель Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, прийняв автомобіль марки DAEWOO LANOS, державний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску, білого кольору, номер кузова НОМЕР_3 , технічний паспорт серія НОМЕР_2 від 04.03.2011. Згідно з показами спідометра автомобіля пройдений кілометраж на момент складання цього акту складає 164160 км. Паливо в баку автомобіля складає 5,00 літрів, марка пального А95. Разом з автомобілем ОСОБА_6 отримав від позивача технічний паспорт на автомобіль ЗАЗ-DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2010 року випуску та комплект ключів. Заперечень і зауважень з боку позивача не було.

Після передачі позивачем вказаного транспортного засобу 3A3-DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 10.07.2024 в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області отримав доповідну записку начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності від 10.07.2024, що при отриманні копії Акту приймання-передачі автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 та наказу Головного управління від 10.07.2024 № 1049 «Про використання службового автомобіля та призначення відповідальної особи і втрату чинності наказу від 03.07.2017 № 272» було встановлено, що при зазначеному пробігу автомобіля - 164160 км., фактична кількість палива в баці даного автомобіля складає - 5 л., а за даними бухгалтерського обліку за матеріально-відповідальною особою ОСОБА_7 , який передав службовий автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 , вищезазначеним Актом приймання- передачі рахується залишок палива А-95 у кількості - 49,30 л. На підтвердження даного факту додається оборотна відомість руху матеріальних цінностей за липень 2024 року. З оборотної відомості руху матеріальних цінностей за липень 2024 року вбачається, що за ОСОБА_1 станом на 01.07.2024 - залишок бензину автомобільного А-95 був - 2,230 л., отримав талонів бензину автомобільного А-95 на 80,000 л., залишок на 31.07.2024 - 49,300 л.

Відповідно до подорожнього листа службового автомобілю від 05.07.2024 № 1, відповідальна особа, у розпорядження якої переданий службовий автомобіль - ОСОБА_1 , завідувач сектору фітосанітарного контрою № 2 Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, для автомобіля DAEWOO LANOS, д/н НОМЕР_1 , вказав, що отримав 50 літрів бензину А-95, з залишком при виїзді 2,23 літри, при поверненні кількість бензину склала 43,53 літра. Вказаний подорожній лист був складений та підписаний відповідальною особою ОСОБА_1 особисто. Як вбачається з технічної характеристики автомобіля DAEWOO LANOS, 2011 року випуску, об`єм баку складає 48 літрів. Тому, не зрозуміло яким чином ОСОБА_1 зміг заправити автомобіль DAEWOO LANOS 05.07.2024 на 50 літрів бензину, ще маючи залишок пального в баку 2,23 літри, що вказує на недостовірність відомостей, які ОСОБА_1 вказував в подорожньому листі № 1 від 05.07.2024.

Відповідно до подорожнього листа службового автомобілю № 2 від 08.07.2024, ОСОБА_1 вказує, що залишок пального при виїзді складає 43,53 літри, при поверненні 35,28 літри.

Згідно подорожнього листа службового автомобілю від 09.07.2024 № 3, ОСОБА_1 вказує, що залишок пального при виїзді складає 35,28 літри, при поверненні 26,28 літри.

Як вбачається з подорожнього листа від 10.07.2024 № 4, складеного ОСОБА_1 , то залишок пального при виїзді складам26,28 літри, при поверненні 19,30 літри. Вказаний лист був підписаний ОСОБА_1

Вказані подорожні листи ОСОБА_1 підписує особисто та несе відповідальність за достовірність та правдивість вказаної інформації.

Однак, як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 від 10.07.2024, він вказує про те, що в баку залишок пального складає 5 літрів. Таким чином, в один і той же день, а саме: 10.07.2024 ОСОБА_1 в різних документах (пояснювальній записці та подорожньому листі) вказує дані щодо залишку пального в баку, які протирічать одне одному.

ОСОБА_1 09.07.2024 повідомляли. що 10.07.2024 необхідно буде передати автомобіль DAEWOO LANOS, д/н НОМЕР_1 - Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області, щоб отримати інший автомобіль.

ОСОБА_1 знав, що йому необхідно передати автомобіль Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області, однак він в день передачі автомобіля, залишок палива, який начебто був у талонах та який, згідно його пояснень знаходився у каністрах, Головному управлінню Держпродспоживслужби в Одеській області не повернув, чим була завдана матеріальна шкода на суму 2484,72грн., таким чином позивач використав в особистих цілях надане йому паливо, яке надавалось йому для поїздок пов`язаних із службовою необхідністю. Твердження позивача про те, що зміст наказу № 262-к від 10 липня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » та підстави його видання, до його відома не були доведені у спосіб визначений чинним трудовим законодавством» не відповідають дійсності, оскільки сам позивач в позовній заяві вказує на те, що наказ про звільнення йому був направлений 10.07.2024 о 16-32 год. на електрону адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 і йому стало відомо про звільнення його з посади завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області.

Згідно ч.ч. l-2, 4 ст. 9 і Закону України «Про державну службу», доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших Засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними, в особовій справі контактними даними. Інформація або документи. надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.

Дослідивши зміст заяв по суті справи, надані до суду письмові докази у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 до звільнення займав посаду завідувача сектору фіто санітарного контролю №2 відділу фіто санітарних заходів на кордоні Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродслужби в Одеській області. Має стаж державної служби 17 років.

Наказом в.о. начальника Головного управління Держпродслужби в Одеській області №272 від 03.07.20217 року в зв`язку з виробничої необхідністю за позивачем закріплений автомобіль ЗАЗ (DAEWOO LANOS), д/н НОМЕР_1 (а.с.72).

Вказаним автомобілем позивач користувався при виконанні посадових обов`язків для чого отримував у відповідача талони на паливо А-95, за які заправляв автомобіль.

Списання паливно-мастильних матеріалів використаних на автомобіль проводилось відповідачем згідно наказу Міністерства транспорту України від 10.02.1998 року №43, та наказу Міністерства інфраструктури України від 24.01.2012 року №36 за нормою списання 7,5 літрів на 100 км.

10.07.2024 року в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області видав наказ №1049 від 10.07.2024 року, яким наказано -передати з 10.07.2024 року для використання службовий автомобіль марки DAEWOO LANOS , д/н НОМЕР_1 та призначити відповідальною особою за його збереження та експлуатацію в.о. заступника начальника Управління - начальник відділу господарського забезпечення - головний спеціаліст сектору з організації та проведення процедур/спрощених закупівель Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області ОСОБА_6 та другим пунктом визнано наказ №272 від 03.07.2017р. таким, що втратив чинність(а.с.75).

В той же день 10.07.2024 року позивач передав службовий автомобіль DAEWOO LANOS, д/н НОМЕР_1 ОСОБА_6 , про що ними складений акт прийому-передачі автомобіля в якому зазначено, що кількість палива А-95 в баку -5литрів, кілометраж 164160км.(а.с.76).

Надалі 10.07.2024 року начальник управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 склала доповідну записку на в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, про те, що при передачі автомобіля позивачем фактична кількість палива в баку -5 литрів, тоді як за даними бухгалтерського обліку за позивачем рахується залишок палива А-95 у кількості -49,30л.(а.с.77).

В той же день 10.07.2024 року відповідачем виданий оскаржуваний наказ №262-к від 10.07.2024 року яким враховуючи наказ №272 від 03.07.2017р., наказ №1049 від 10.07.2024р., акт прийому-передачі автомобіля, доповідної записки начальника Управління економіки, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_3 від 10.07.2024р. з оборотною відомістю руху матеріальних цінностей за липень 2024р. пояснення ОСОБА_1 від 10.07.2024 р. на підставі п.2 ст.41 Кодексу законів про працю України позивача звільнено з посади яку він займав - завідувача сектору фіто санітарного контролю №2 відділу фіто санітарних заходів на кордоні Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за втрату довіри до нього з боку роботодавця 10.07.2024 року(а.с.68).

На день звільнення з посади у позивач залишились невикористаними 3-и шт. талонів на 10 літрів А-95 кожний та бензин А-95 у каністрі 14,3 литрів.

З вищевказаним наказом позивач не погодився та звернувся за захистом до суду.

Відповідно до ст, 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, регламентується Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов`язаний, серед іншого, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності.

Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до вимог частини першої та другої статті 21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Відповідно до вимог статті 29 КЗпП України, визначено, що до початку роботи роботодавець зобов`язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: 1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов`язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов`язків), дату початку виконання роботи; 2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; 3) права та обов`язки, умови праці; 4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще неусунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис; 5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення); 6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці протипожежної охорони; 7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці; 9) процедуру та встановлені цим Кодексом строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

Відповідно до посадових обов`язків завідувача сектору фіто санітарного контролю №2 відділу фіто санітарних заходів на кордоні Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродслужби в Одеській області які зазначені в посадовій інструкції до них входило: 1. охорона території України від занесення регульованих шкідливих організмів; 2. запобігання проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів на території України та виявлення, локалізація та ліквідація регульованих шкідливих організмів; 3. здійснення державного нагляду (контролю) у сфері карантину рослин за проведенням заходів з карантину рослин при вирощенні, заготівлі, вивезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об`єктів регулювання тощо, в тому числі під час здійснення міжнародної торгівлі, якщо покладено/уповноважено на виконання таких заходів; 4. організація контролю роботи та здійснення керівництва роботою сектору фітосанітарного контролю; 5. видання фітосанітарні сертифікати, фітосанітарні сертифікати на реекспорт та карантинні сертифікати на об`єкти регулювання, якщо покладено/уповноважено на виконання таких заходів; 6. забезпечення проведення фітосанітарних процедур до об 'єктів регулювання; 7. забезпечення контролю за проведенням фумігації особами об 'єктів регулювання, які переміщуються через державний контроль України та /або кордони карантинних зон; 8. забезпечення оформлення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю при переміщенні через митний кордон України через інформаційний веб-сайт «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»; 9. Забезпечення та внесення протягом доби в разі виявлення карантинних організмів відповідні подання про запровадження карантинного режиму; 10. здійснення контролю за станом службової, трудової та виконавчої дисципліни у секторі, персональна відповідальність перед Головним управлінням за виконання завдань покладених на сектор (а.с.20).

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України крім підстав, передбачених ст. 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України, питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з`ясувати: чи становить виконання операцій, пов`язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача: чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

З аналізу вищенаведених посадових обов`язків завідувача сектору фіто санітарного контролю №2 відділу фіто санітарних заходів на кордоні Управління фіто санітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області вбачається, що до них не входить обслуговування грошових та матеріальних або культурних цінностей.

У п. 28. Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року за № 9 зазначено, що при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2, 3 ст. 41 КЗпП, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148, 149 КзпП про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються, тому суд відхиляє аргументи позивача щодо притягнення оскаржуваним наказом його до дисциплінарної відповідальності.

Згідно зі статтею 135-1 КЗпП України письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (що досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Передбачений в указаній нормі права перелік посад і робіт не був затверджений Кабінетом Міністрів України, однак чинною є постанова Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань і Секретаріату Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24, якою затверджено Перелік посад і робіт, що заміщаються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою чи організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм на зберігання, продаж (відпуск), перевезення або застосування у процесі виробництва.

У постанові Верховного Суду від 2 червня 2021 року в справі № 585/2261/19 (провадження № 61-3959св21) викладено висновок, що: «для розірвання трудового договору за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл та інше); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу. Звільнення з підстав втрати довір`я може бути визнано обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом та інше), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я. За змістом указаної норми матеріальними цінностями є цінності, що прийняті на зберігання, зберігаються на складі, відпускаються зі складу, з торгового залу, іншого сховища. Безпосереднім обслуговуванням грошових і товарних цінностей є їх прийняття, зберігання, транспортування, розподіл тощо. Особи, які безпосередньо обслуговують грошові і товарні цінності, це переважно особи, які займаються прийманням, зберіганням, транспортуванням і розподілом матеріальних цінностей, наприклад, продавці, касири, завідувачі базами тощо. Під термінами «зберігання», «обслуговування» і «розподіл цінностей» слід розуміти широке коло операцій по експедиції чи по відпусканню цінностей, іноді зовсім не пов`язаних з безпосереднім їх обслуговуванням. За загальним правилом такі працівники в разі нестачі матеріальних цінностей несуть повну матеріальну відповідальність на підставі письмових договорів чи спеціальних законів. Для вирішення питання про те, чи відноситься працівник до осіб, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні чи культурні цінності, необхідно докладно ознайомитися з колом його обов`язків, що визначаються відповідними посадовими інструкціями та положеннями. В кожному конкретному випадку необхідно з`ясувати, чи становить виконання операцій, що пов`язані з обслуговуванням цінностей, основний зміст їх трудових обов`язків, чи носить виконання ними вказаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей. Обов`язок з обслуговування цінностей може бути передбачений нормативними актами, посадовими інструкціями тощо».

Між позивачем та відповідачем не укладався договір про повну матеріальну відповідальність, та його посада не підпадала під перелік посад /робіт з якими можуть бути укладені такі договори.

Суд враховує правову позицію Верховного суду викладену у постанові від 14 вересня 2022 року по справі № 219/3955/19, де суд зазначив, що апеляційний суд помилково ототожнив функції з обслуговування грошових і товарних цінностей із одержанням їх під звіт та функції отримання палива для заправлення автобуса і використання його для виконання основного трудового обов`язку щодо перевезення пасажирів (водія автобуса по справі), які є відмінними за своєю природою. Працівником, який обслуговує грошові і товарні цінності, є той працівник, що має доступ та працює з такими цінностями безпосередньо і саме це становить основний зміст його трудових обов`язків.

Тому суд погоджується з тим, що у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивач з посади завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області за п.2 ч.1 ст.41 КЗпП України.

При цьому суд враховує, що на момент звільнення позивача з посади наказ відповідача №272 від 03.07.2017 року на який він посилається в оскаржуваному наказі був вже не чинним, так як був скасований наказом відповідача №1049 від 10.07.2024 року, яким позивач повинен був передати службовий автомобіль іншому працівнику.

Також суд вважає, що відповідачем безпідставно не прийнята до уваги інформація викладена у письмових поясненнях позивачем 10.07.24р. (а.с.79), щодо наявності у нього ще талонів на паливо А-95 на 30 литрів та 14,30літрів у каністрі, які буде передано додатково, та не з`ясовано, де воно знаходиться та не визначено коли їх слід надати.

Також суд зауважує, що в наказі №1049 від 10.07.2024 року (про передачу автомобіля) відсутні відомості, що при передачі автомобіля позивач повинен передати талони на паливо, та кому, тому що вони не входять до комплектації автомобіля.

При цьому матеріали справи не містять відомостей, що відповідачем після отримання від позивача письмових пояснень пропонувалось чи вимагалось від позивача надати та якій саме посадовій особі талони та паливо, враховуючи те, що як позивач, так і відповідач у відзиві на позов зазначали, що позивачу повинні були надати іншу автівку замість переданої, а тому позивач мав право сподіватися використати талони та паливо на іншому автомобілі отриманому замість переданого.

Всі ці обставини відповідачем не були враховані та в той же день позивача було неправомірно звільнено.

Щодо вимог про стягнення розміру середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України, при винесені рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).

Згідно із абз. 4, 5, 7, 8 пункту 2 Розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 установлено, що: «У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата».

Згідно з абзацом 1 пункту 8 Порядку 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Розрахунковий період становить з 11.07.2024 року по 30.09.2024 року, з яких 58 робочих днів.

Згідно довідки відповідача №б/н від 08.08.2024р розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 1114,44грн. (а.с.66).

Відповідно до стягнення з відповідача на користь позивача за період з 11.07.2024 року по 30.09.2024 року підлягає 64637,52грн.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат не здійснювати.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

ВИІРШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області № 262-к від 10 липня 2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне Управління Держпродспоживслужби в Одеській області поновити ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору фітосанітарного контролю № 2 відділу фітосанітарних заходів на кордоні Держпродспоживслужби в Одеській області

Стягнути з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.07.2024 до 30.09.2024 у загальній сумі 64637,52грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими ст..ст.293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_4 .

Відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області (65042, м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, 6) код ЄДРПОУ 40342996

Повний текст рішення виготовлений 30.09.2023року.

Суддя Іванов Е.А.