Рішення

від 30.09.2024 по справі 440/225/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/225/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" до Полтавської митниці про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці Державної митної служби України, в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 від 07.11.2023;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2023 ТОВ "АКТИВБУД-М" здійснювалося митне оформлення в режимі імпорту товару, ввезеного за контрактом № 61-09 від 28.09.2023, у зв`язку з чим подано до митного органу митну декларацію з доданими до неї документами, які підтверджують митну вартість товару, натомість висновки митного органу про те, що до митної декларації не додано усі необхідні документи, а надані документи не встановлюють митну вартість майна, є безпідставними, а зауваження у рішенні про коригування митної вартості не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать положенням чинного законодавства.

Так, щодо твердження відповідача про те, що відповідно до розділу 2 контракту № 61-09 від 28.09.2023 ціна товару включає мито, платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту та вартість навантажувальних робіт, однак відсутні документи, в яких було б виділено такі складові, позивач зауважував, що з положень та умов контракту чітко вбачається, що в ціну товару за контрактом включено відповідні платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по Контракту в країні Продавця, а також вартість завантаження товарів, мито, платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту та вартість навантажувальних робіт, тому такі витрати не впливають на правильність визначення позивачем митної вартості.

Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ № 57 від 06.10.2023 не містить посилання на інвойс, позивач вказував, що сплата 06.10.2023 загальної суми контракту 2500 євро здійснювалося не на підставі рахунку-фактури, а такий рахунок-фактура (комерційний інвойс) було складено Продавцем 25.10.2023 за фактом виконання контракту. При цьому в пункті «призначення платежу» платіжної інструкції в іноземній валюті зазначено реквізити укладеного Контракту № 61-09 від 28.09.2023, а сума платежу становить 2500 євро, що є сумою контракту, що однозначно дає змогу встановити, що кошти сплачені саме на виконання умов цього контракту.

Також позивач звертав увагу на те, що висновок експерта № 218/1-23 від 07.11.2023, складений за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження, здійсненого особою, яка має кваліфікацію судового експерта з відповідної експертної спеціальності, є належним і допустимим доказом обґрунтованості визначення митної вартості транспортного засобу, ввезеного позивачем, а твердження відповідача щодо невідповідності оцінки не ґрунтуються на доказах, які б свідчили про порушення чинного законодавства та методів оцінки.

Щодо посилання відповідача на те, що зовнішньоекономічний договір № 61-09 від 28.09.2023 був підписаний пізніше, ніж наданий рахунок № 23282 від 13.09.2023, позивач зазначив, що дата виставлення рахунку 13.09.2023 є технічною помилкою в процесі оформлення товаросупровідних документів, про що свідчить лист Продавця від 31.10.2023, в якому Продавець просив вважати вірною датою виставлення рахунку 25.10.2023.

Крім того, позивач стверджував, що подані документи в повній мірі дозволяли визначити розмір транспортних витрат, як складової заявленої позивачем митної вартості

Поміж іншого, позивач вказував, що застосовуючи резервний метод оцінки, відповідач фактично процитував лише норми МК України, не навівши будь-які пояснення, аргументацію, джерела отримання інформації, які б належним чином доводили правомірність застосування резервного методу.

Відтак позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів № UА806000/2023/000058/2 від 07.11.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

31.01.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 77 - 86/, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що під час проведення посадовою особою митного органу у відповідності до статті 337 Митного кодексу України поглибленої перевірки документів, поданих декларантом, та відомостей, що містяться у цих документах, виявлено, що подані для підтвердження митної вартості документи містять розбіжності , не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що зазначено у графі 33 оскаржуваного рішення.

Окремо звертав увагу на те, що положеннями контракту від 28.09.2023 № 61-09 передбачені умови поставки FCA Plankenfels, the Germany, водночас витрати на навантаження товару та інші витрати, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в Німеччині, було покладено на продавця, а не на покупця, та вартість цих витрат включена до ціни товару за зовнішньоекономічним контрактом, а не до вартості послуг за договором покупця з третьою особою, за умови відсутності у контракті чітких положень щодо видів витрат (платежів), які фактично поніс продавець та які було включено до ціни товару, тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви в правильності визначення позивачем митної вартості товарів та необхідність отримання від позивача додаткових документів. Натомість декларант свідомо відмовився надати додаткові документи, не використавши право на підтвердження числового значення задекларованої митної вартості та не виконавши покладеного ч. 2 ст. 52 МК України обов`язку в частині надання додаткових документів на вимогу митного органу, що унеможливило визнання відповідачем визначеної декларантом митної вартості товарів як обґрунтованої.

Також зазначав, що у разі здійснення розрахунків посилання в платіжній інструкції про сплату коштів лише на зовнішньоекономічний договір (контракт) є недостатнім та таким, що не відповідає вимогам пункту 15 Положення № 216, саме інвойс виступає документом, за яким виникає зобов`язання здійснення оплати за товар або отримані послуги, однак у платіжному документі № 57 від 06.10.2023 посилання на інвойс відсутні. Крім того, дата оплати 06.10.2023 суперечить пункту 3 контракту № 61-09 від 28.09.2023.

Крім того, при заявленні за резервним методом митної вартості товару декларантом взято для розрахунку ціну, визначену по експертному висновку, однак при розрахунку вартості оцінюваних товарів експертом використано не тільки вартість причепів тієї ж марки, але вартість причепів і інших моделей, яка може бути відмінною від вартості оцінюваного товару.

Поміж іншого вказував, що ні в Договорі № 11/11від 11.11.2022, ні в поданій декларантом заявці про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 23.10.2023, як і в довідці про транспортні витрати від 26.10.2023 не зазначено суму ставки за 1 км здійснення перевезення, що позбавило митний орган можливості перевірити числове значення транспортних витрат, як складової митної вартості товару.

Наголошував, що митна вартість, визначена в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару, ґрунтується на раніше визнаній митними органами митній вартості, що відповідає вимогам статті 64 МК України.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

06.02.2024 представник позивача подав відповідь на відзив /а.с. 122 - 124/, в якій зазначив, що доводи відповідача жодним чином не спростовують обґрунтованість позовних вимог та в основному зводяться до дублювання викладених у спірному рішенні положень, а частково стосуються обставин, які не були підставою для прийняття спірного рішення, а тому не заслуговують на увагу.

13.02.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив /а.с. 126 129/, в яких відповідач наполягав на безпідставності та необґрунтованості позовних вимог.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

07.11.2023 з метою митного оформлення товару декларантом подано до митного органу електронну митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №23UA806070005911U0 на товар: "1. Причіп вантажний двовісний BDF, марка Krone AZ18F, шасі WKEAZ000000685624 - 1 шт. Був у використанні, рік випуску: 2015. Марка: Krone, тип/модель: AZ, версія 18F, дата першої реєстрації 19.10.2015 р., ідентифікаційний номер шасі (VIN) НОМЕР_1 . Максимальна маса навантаження 18000 кг. Має сліди експлуатації, корозія на рамі та елементах підвіски, відшарування ЛФП, знос покришок 55-65%, відсутня комплектація військового призначення, без радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв. У графі 33 митної декларації зазначено код товару 87163980 00 0, у графі 42 вказана ціна товару - 2500,0000 євро, код МВВ (графа 43) - 6, у графі 46 "статистична вартість" декларації вказана вартість 148039,70 грн., у графі 20 декларації зазначено умови поставки FCA DE Plankenfels /а.с. 96/.

У графі 44 митної декларації №23UA806070005911U0 від 07.11.2023 декларантом зазначено перелік документів, що подавалися разом із декларацією: 0380 рахунок-фактура (інвойс) №23282 /а.с. 106/; 0730 міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №334464 від 25.10.2023 /а.с. 35/; 2800 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 08.10.2015 /а.с.36 - 37/; 2800 дозвіл на право користування транспортним засобом № R-S-0-005/21-00039 /а.с. 38 39/; 3001 платіжна інструкція в іноземній валюті №57 від 06.10.2023 /а.с. 26/; 3004 рахунок-фактура щодо послуг з доставки вантажу № 702 від 26.10.2023 /а.с. 40/; 3007 довідка про транспортні витрати від 26.10.2023 /а.с. 41/; 3016 висновок експерта № 218/1-23 від 07.11.2023 /а.с. 47 - 53/; 4100 зовнішньоекономічний договір (контракт) № 61-09 від 28.09.2023 /а.с. 23 - 25/; 4203 заявка на надання послуг з перевезення б/н від 23.10.2023 /а.с. 42/; d4207 №38 від 18.11.2022 ; m4301 договір № 11/11 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні про перевезення від 11.11.2022 /а.с. 43 - 46/; 9000 лист продавця б\н від 31.10.2023 /а.с. 29 - 30/.

За результатами перевірки митним органом сформовано та направлено позивачу повідомлення від 07.11.2023 /а.с. 55 - 56/, у якому в рамках проведення консультації у відповідності до положень ст. 20, 21, 57 МКУ надано інформацію та, серед іншого, зазначено, що з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежі здійснюються за умовами, визначеними договором платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, копію експортної декларації країни відправлення. На підставі ст. 254 МКУ необхідно надати переклади документів, складених іноземною мовою відповідно до вимог п. 2.5. розділу ІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 30.05.2012 №631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.12 за №1360/21672. Зазначено, що згідно ч.6 ст.53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Листом № 07/2/11-01 від 07.11.2023 агентом з митного оформлення повідомлено митний орган про те, що на даний момент відсутня можливість надати додаткові документи /а.с. 14, зворот/.

07.11.2023 Полтавською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 /а.с. 58 - 59/, яким скориговано вартість товару за одиницю в розмірі 7000 євро за 6 резервним методом.

У графі 33 рішення № UА806000/2023/000058/2 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" (текст якої надіслано декларанту окремим повідомленням) /а.с. 60 62/ митним органом зазначено наступне:

"...Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно розділу 2 контракту № 61 -09 від 28.09.2023 ціна товару включає мито, платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту, та вартість навантажувальних робіт, однак відсутні документи, в яких було б виділено дані складові, що унеможливлює перевірку складових митної вартості (неможливість виділення із заявленої ціни товару вартості всіх її складових, не дає можливості перевірити й оцінити фактурну (дійсну) вартість товару, а також установити фактичний розмір витрат на митні платежі та інші витрати, з урахуванням яких було сформовано митну вартість оцінюваного товару). Виходячи з цього не відомо, яким чином сформована ціна даного товару та чи всі складові вартості товару входять до ціни товару. Надано банківський платіжний документ №57 від 06.10.2023, але в ньому відсутнє посилання на інвойс. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Відповідно до розділу 3 договору № 61-09 від 28.09.2023 загальна сума передплати становить 100 % й повинна бути сплачена до 05.10.2023, але сплачено 06.10.2023, що не відповідає умовам договору. Надано висновок експерта №218/1-23 від 07.11.2023. При розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок. Вартість причепів інших марок може бути відмінною від вартості оцінюваного товару. Також для порівняння експерт використовує вартість товарів нетто тобто без податку на додану вартість, але відсутня інформація щодо не сплати або повернення даного податку. Надано рахунок № 23282 від 13.09.2023, але зовнішньоекономічний договір № 61-09 від 28.09.2023 був підписаний пізніше. Надано довідку про транспортні витрати б/н від 26.10.2023, на транспортування трьох причепів з різних пунктів відправки. Не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст (Планкенфельс, Вайдхофен) вартість транспортування кожного причепу є однаковою, зазвичай витрати на транспортування залежать від протяжності маршруту. Правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, при заповненні гр. 20 ДМВ зазначено: для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вище перераховані документи до оформлення не надавались… Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів , наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п. 2 ст. 58 МКУ, п. 6 ст. 54 МКУ..

Митну вартість товару, що імпортується, скориговано із застосуванням резервного методу з дотриманням положень ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 16.10.2023 №23UA204020041568U3 - 7000 євро за штуку. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 07.11.2023 № UА806000/2023/000058/2. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); - оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ)".

07.11.2023 головним державним інспектором Митного поста "Кременчук" ОСОБА_1 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА806070/2023/000179, якою повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Управлінням МП КМВ та МТР ЗЕД Полтавської митниці прийнято рішення про коригування митної вартості від 07.11.2023 № UА806000/2023/000058/2, яким митну вартість товару скориговано. Таким чином порушено вимоги статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товарів та відповідно до частини 6 статті 54, статті 256 МКУ митна декларація не може бути оформлена. /а.с. 63 - 64/.

Позивач не погодився з рішенням Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 07 листопада 2023 року № UА806000/2023/000058/2 та з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2023 року №№UА806070/2023/000179, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом у цій справі.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI визначено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 266 Митного кодексу України передбачено, що декларант зобов`язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу митного органу пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Відповідно до пункту 5 частини 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема, відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості визначені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Аналізом частин 1 та 2 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

За приписами частини 5 статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2, 3, 6, 7 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 5 статті 55 Митного кодексу України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 2 статті 57 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина 3 статті 58 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 статті 57 Митного кодексу України).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (частина 8 статті 57 Митного кодексу України).

За частиною 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Таким чином, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

За приписами частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Пунктами 5, 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до частини 9 статті 58 Митного кодексу України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 380/6459/20.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенню Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 07 листопада 2023 року № UА806000/2023/000058/2 та картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07 листопада 2023 року №№UА806070/2023/000179, суд дійшов таких висновків.

Матеріалами справи підтверджено, що 28.09.2023 між позивачем (покупець) та MASCHINENDEL POLEWKA (продавець) укладено контракт № 61-09 /а.с. 23 - 25/, за умовами якого продавець продав, а покупець купив на умовах FCA Plankenfels, the Germany причіпи кількістю 1 (один): 1. Марка Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2015, країна походження - Німеччина, ціна причіпа становить 2500 євро. (п. 1 контракту).

Згідно з п. 2 контракту загальна сума контракту становить 2500 євро. Ціни за товари, які купуються за даним контрактом, включають мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів.

У вартість контракту включена вартість завантаження товарів (причіпів), заявлених у пункті 1 контракту. Ціни за товари, придбані по даному контракту, зміні не підлягають.

Відповідно до п. 3 контракту загальна сума передоплати за цим контрактом становить 100% й повинна бути плачена покупцем наступним чином: будь-якими частинами в термін до 05.10.2023.Усі платежі виконуються у ЄВРО на рахунок, що зазначений у цьому контракті

Термін дії контракту починається з дати його підписання до 31.12.2023 (пункт 5 контракту).

FCA (англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (…назва місця)) термін Інкотермс, який означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Таким чином, цей термін покладає обов`язки на продавця щодо здійснення всіх формальностей з очищення товару для експорту, що вимагаються країною експорту, сплатити мита, податки та будь-які інші платежі, що стосуються очищення для експорту, за певних умов здійснити навантаження товару, а покупець несе всі витрати і ризики у зв`язку з перевезенням товару з площ продавця (пункту відправки) до місця призначення.

Пунктом 2 контракту № 61-09 від 28.09.2023 чітко передбачено, що ціна за товар включає мито і платежі, які пов`язані з виконанням формальностей по контракту в країні продавця, в тому числі оформлення митних документів, а також вартість завантаження товару (причепу).

Отже, вартість контракту 2500 ЄВРО включає в себе мито і платежі, які пов`язані з виконанням експортних формальностей, та вартість завантаження причіпа марки - Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2015, країна походження - Німеччина, що був придбаний позивачем за цим контрактом № 61-09 від 28.09.2023.

Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

За приписами пункту 6 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Таким чином у частині десятій статті 58 МК України встановлено перелік витрат (складові митної вартості), які при визначенні митної вартості додаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. До вказаного переліку входять, зокрема, такі складові митної вартості, як витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів (пункт 6 вказаної норми).

Враховуючи те, що витрати на навантаження вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), останні не додаються при визначенні митної вартості товару.

За таких обставин доводи Полтавської митниці про відсутність документів, в яких було б виділено такі складові, як мито, платежі, пов`язані з виконанням формальностей по контракту, та вартість навантажувальних робіт, що унеможливлює перевірку складових митної вартості, є безпідставними, оскільки платежі, сплачені постачальником товару, та включені у ціну товару, не є окремою складовою митної вартості, числові значення якої має перевірити митний орган, та не впливають на правильність визначення позивачем митної вартості.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 815/1780/17 , від 15.02.2023 у справі № 810/689/17.

Стосовно доводів відповідача про те, що банківський платіжний документ №57 від 06.10.2023 не містить посилання на інвойс, а тому не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару, суд зазначає, що платіжна інструкція в іноземній валюті №57 від 06.10.2023 /а.с. 26/ містить у графі призначення платежу посилання на здійснення передоплати за контрактом № 61-09 від 28.09.2023, що дозволяє повністю ідентифікувати зміст господарської операції, за яку компанії MASCHINENDEL POLEWKA позивачем перераховано кошти в сумі 2500 ЄВРО, оскільки за цим контрактом № 61-09 від 28.09.2023 продавець продав, а покупець купив причіп кількістю 1 (один): 1. Марка Krone AZ18F, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , рік випуску 2015, ціна причіпа становить 2500 євро. (п. 1 контракту).

Банківський платіжний документ №57 від 06.10.2023 на суму 2500 ЄВРО та рахунок (інвойс) №184/23282, в якому зазначена ціна товару 2500 ЄВРО /а.с. 27 - 28/, не суперечать одне одному.

Суд зазначає, що за наведених обставин сама по собі відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не може ставити під сумнів числове значення ціни товару та правильність визначення митної вартості товару.

Такий висновок суду узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980.

Щодо зауважень відповідача про те, що відповідно до розділу 3 договору № 61-09 від 28.09.2023 загальна сума передплати становить 100 % й повинна бути сплачена до 05.10.2023, але сплачена 06.10.2023, що не відповідає умовам договору, суд звертає увагу на те, що строк оплати за товар не впливає на визначення митної вартості товару, дана обставина сама по собі не є доказом, що обґрунтовує митну вартість товару.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.001625.

Крім того, суд враховує, що за твердженням позивача, будь-які суперечності між сторонами контракту у зв`язку з тим, що кошти сплачено 06.10.2023, а не 05.10.2023, не виникали, надалі продавцем складено рахунок-фактуру (інвойс) № 23282 від 25.10.2023, а відтак платіжний документ №57 від 06.10.2023 є належним і допустимим доказом для визначення митної вартості товару.

Стосовно не взяття до уваги відповідачем наданого декларантом висновку експерта №218/1-23 від 07.11.2023 з посиланням на те, що при розрахунку вартості оцінюваного товару експертом використовується вартість причепів тієї ж марки та моделі та вартість причепів інших марок, тоді як вартість причепів інших марок може бути відмінною від вартості оцінюваного товару, при цьому для порівняння експерт використовує вартість товарів нетто тобто без податку на додану вартість, але відсутня інформація щодо не сплати або повернення даного податку, суд зазначає таке.

Із висновку експерта №218/1-23 від 07.11.2023 слідує, що ринкову вартість причепу експерт розрахував як середньоарифметичне з 3 пропозицій 2-х вісних аналогів причепів на ринку ЄС та визначив вартість товару у сумі 3616, 67 ЄВРО, тобто вище аніж його договірна (контрактна) вартість (2500 ЄВРО), що у будь-якому випадку не зумовлює підстав для висновку про заниження позивачем митної вартості товарів, враховуючи, що позивач зазначив митну вартість товару за 6 методом (графа 43).

При цьому експерт керувався Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі Методика), пункт 3.1. якої визначає, що основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід, який грунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об`єктом порівняння та об`єктом оцінки.

Пунктом 3.3. цієї Методики передбачено, що разі неможливості визначення вартості КТЗ з урахуванням цін ідентичних КТЗ допускається використання методу, заснованого на аналізі цін аналогічних транспортних засобів.

За цим методом вартість КТЗ визначається відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації. Подальше коригування вартості здійснюється шляхом врахування різниці між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

Отже, використання при розрахунку вартості оцінюваного товару вартості причепів інших марок не суперечить вимогам Методики.

Також пунктом 7.5. Методики встановлено, що вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час митного оформлення М не враховується у разі прийняття ціни КТЗ з вітчизняної довідкової літератури або за цінами дилерів заводів-виробників України.

У разі визначення ринкової вартості КТЗ, що не зареєстрований в Україні (не розмитнений), з метою встановлення вартості матеріального збитку, заподіяного його власнику, значення М враховується (не враховується) на підставі міжнародних угод, укладених Україною, або умов договору страхування такого КТЗ.

Відповідачем не зазначено, на підставі положень якої міжнародної угоди експерт мав врахувати вартісний еквівалент суми податків, зборів, інших обов`язкових платежів під час визначення ринкової вартості причепу, а відтак відповідні зауваження щодо використання експертом вартості товарів нетто, без податку на додану вартість, є необґрунтованими.

Суд також критично оцінює посилання відповідача на те, що до митного оформлення декларантом надано рахунок № 23282 від 13.09.2023, але зовнішньоекономічний договір № 61-09 від 28.09.2023 був підписаний пізніше.

Суд наголошує, що декларантом надано до митного органу лист постачальника від 31.10.2023 із перекладом /а.с. 107/, в якому зазначено, що в процесі оформлення товаросупровідних документів було допущено технічну помилку в даті інвойсу № 23282, вірною необхідно вважати дату виставлення рахунку і дату поставки 25.10.2023.

При цьому наявність технічної помилки у документі не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.

Стосовно доводів відповідача про те, що у наданій декларантом довідці про транспортні витрати б/н від 26.10.2023, на транспортування трьох причепів з різних пунктів відправки вартість транспортування кожного причепу є однаковою, не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст (Планкенфельс, Вайдхофен), суд зазначає, що довідка про транспортні витрати б/н від 26.10.2023 /а.с. 41/ містить відомості про вартість транспортування причепів з Планкенфельс, Вайдхофен (Німеччина) до кордонів України (п\п Ягодин) - 24000 грн, 8000 грн за кожний причеп відповідно до CMR № 334464 від 25.10.2023 (щодо оформлюваного товару), CMR № 092698 від 25.10.2023.

Крім того, до митного оформлення декларантом надано договір про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 11.11.2022 № 11/11 /а.с. 43 46/, заявку від 23.10.2023 на надання послуг з доставки по договору № 11/11 від 11.11.2022.

За умовами пунктів 1.1., 1.4 цього договору перевізник зобов`язується доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його вантажоодержувачу, уповноваженому замовником на отримання вантажу, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу плату, встановлену в заявці, яка є невід`ємною частиною даного договору. Підтвердженою вважається заявка, підписана сторонами і скріплена печатками замовника і перевізника. Підтверджена заявка обов`язкова для виконання сторонами і є невід`ємною частиною цього договору.

Надана до митного органу заявка на надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 23.10.2023 підписана сторонами та скріплена печатками сторін, а тому набула статусу підтвердженої заявки. У заявці від 23.10.2023 серед іншого зазначено про договірну вартість перевезення.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціни за послуги є договірними, узгоджуються сторонами в заявках і вказуються у рахунках-фактурах перевізника. Рахунки виставляються станом на дату завантаження.

У рахунку на оплату №702 від 26.10.2023, виписаному перевізником ПП ТРАНЗИТ-СЕРВІС» на підставі договору №11/11 від 11.11.2022 /а.с. 40/, вказана вартість доставки вантажу за межами України (послуги з перевезення вантажу за маршрутом Планкенфельс, Вайдхофен (Німеччина) - кордон України (п\п Ягодин) - 24000 грн, вартість доставки вантажу по території України 16 000 грн.

Отже, ціна за послугу перевезення, вказана у рахунку на оплату №702 від 26.10.2023, перевізника, як передбачено умовами укладеного договору №11/11 від 11.11.2022, відповідає заявці та довідці про транспортні витрати.

Враховуючи викладене, декларантом належним чином підтверджено вартість транспортування товару.

Сумніви митного органу, які виникли у зв`язку з тим, що вартість транспортування кожного причепу з трьох причепів є однаковою, не зважаючи на те, що транспортування здійснювалося з різних міст (Планкенфельс, Вайдхофен), суд вважає безпідставними, оскільки міста Планкенфельс та Вайдхофен належать до однієї землі Баварії, відстань між ними орієнтовно становить 5 км, відтак сторони договору перевезення розрахували однакову вартість транспортування причепів як з м. Планкенфельс, так і з м. Вайдхофен, що не суперечить умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що декларантом для підтвердження витрат на транспортування не надано документів, передбачених Правилами заповнення ДМВ, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599. Суд зауважує, що зазначений у цих Правилах перелік документів, які підтверджують витрати на транспортування, не є вичерпним та імперативним, натомість включає документи, якими декларант може підтвердити витрати на транспортування.

Витрати на транспортування враховані позивачем при поданні митної декларації до Полтавської митниці, що вбачається з митної декларації №23UA806070005911U0 від 07.11.2023 та обрахунках графі 22 (валюта і загальна сума за рахунком) вказана сума в ЄВРО 2500,00, курс в ЄВРО станом на 07.11.2023 обраховувався як 1 євро 38,72060000 грн. Позивач заявив митну вартість товару (причіпа) на рівні 3823,28 ЄВРО (148039,70 грн) за таких розрахунків: 3616,67 ЄВРО вартість причіпу та 206,61 ЄВРО (вартість транспортування одного причепу до кордону України з огляду на 8000 грн. / 38,72060000 (курс ЄВРО) = 206,61 ЄВРО.

Отже, 3823,28 ЄВРО * 38,72060000 = 148039,70 грн., у графі 46 декларації (статистична вартість) вказана саме ця сума 148039,70. У графі 47 декларації (розрахунок податку) вказано суму 162843,67 з податком на додану вартість (20%).

Тобто позивачем при визначенні митної вартості до ціни за оцінюваний товар було додано витрати (складові митної вартості), які не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Враховуючи наведене, суд констатує, що позивачем надано митному органу необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість про товар, відомості про який зазначено у митній декларації №23UA806070005911U0 від 07.11.2023. Доводи відповідача про відсутність документів, у яких би були виділені складові митної вартості, про відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також про розбіжності у документах спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище.

Відповідно до частини 1, 2 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав наявну в нього інформацію та навів у оспорюваному рішенні номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу.

Відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за ЕМД від 16.10.2023 №23UA204020041568U3 були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митною декларацією №23UA806070005911U0 від 07.11.2023.

При цьому різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 від 07.11.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179, прийняті відповідачем не на підставі, що визначені Конституцією та Митним кодексом України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, а тому є протиправними та підлягають скасуванню відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України.

Отже, адміністративний позов ТОВ "АКТИВБУД-М" обґрунтований та підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №14226327 від 28.12.2023 / а.с. 21/.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн.

У позовній заяві позивач також заявив, що докази понесених позивачем судових витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в порядку частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, наразі підстави для розподілу будь-яких інших судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (ідентифікаційний код 44678428, пров. Толстого Льва, 40, м. Кременчук, Полтавська область, 39600) до Полтавської митниці (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997576, вул. Анатолія Кукоби, 28, м. Полтава, 36022) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів UА806000/2023/000058/2 від 07 листопада 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА806070/2023/000179 від 07 листопада 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" витрати зі сплати судового збору в розмірі 5368 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Cуддя М.В. Довгопол