Рішення

від 01.10.2024 по справі 460/27248/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

01 жовтня 2024 року м. Рівне№460/27248/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (далі - позивач) звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду із позовом до Волинської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA205050/2023/000236/2 від 26.05.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів. 06.05.2022 між позивачем та компанією «MEYLE AG» укладено контракт № UA2022/4 від 06.05.2022, предметом якого є продаж та поставка автомобільних запчастин. На виконання укладеного контракту продавець «MEYLE AG» поставив позивачу партію товару за інвойсом № 210519157 від 22.05.2023 на суму 136 205,29 Євро на умовах СPT Луцьк. Загальна сума поставки склала 137092,39 Євро. 25.05.2023 з метою митного оформлення імпортованого товару уповноважений представник позивача подав до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205050036936U3, при визначенні митної вартості товарів декларантом було обрано перший метод - за ціною договору.Позивач зазначає, що ним надано усі належні документи для застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною контракту, однак відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 МК України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів. Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості товару позивач вважає протиправним, з огляду на що просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

30.01.2024 через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог та зазначає, що по митній декларації № 23UA205050036936U3 від 25.05.2023 відбулося автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР, що призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості. Зазначає, що відповідно до висновків Верховного Суду (справа № 826/19400/15) спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів. Зазначає, що подані до митного оформлення документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за обраним декларантом методом та містять розбіжності. Тому, відповідач вважає, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте ним в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. З наведених у відзиві підстав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

05.02.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизовано доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наведено аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача. Зокрема, у відповіді на відзив акцентовано увагу на тому, що спрацювання профілів ризику АСАУР по митній декларації № 23UA205050036936U3 від 25.05.2023 не містить інформації про можливе заниження митної вартості товару; відповідно до повідомлення профілів ризику АСАУР по митній декларації № 23UA205050036936U3 від 25.05.2023 вказано про необхідність перевірки по товарах № 2, 3, 4, 34, 35, 41, 61, натомість за оскаржуваним рішенням було скориговану митну вартість товарів № 9, 13, 53, 66, 67, 68, 69, 10 ,71, що свідчить про суперечливість та непослідовність рішення суб`єкта владних повноважень.

ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою суду від 01.12.2023 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з відсутністю належним чином (нотаріально) засвідчених перекладів на державну мову документів, доданих до позовної заяви, що складені іноземною мовою.

14.12.2023 директором ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» подано заяву про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви у зв`язку зі складністю перекладу та великим обсягом документів, що підлягають перекладу.

Ухвалою суду від 18.12.2023 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» строк на усунення недоліків позовної заяви та встановлено такий строк до 12.01.2024.

Ухвалою суду від 15.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

09.02.2024 директором ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» подано заяву про розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи, в якій просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з перекладом документів в розмірі 18990,00 грн.

12.02.2024 представником відповідача подано заяву про зменшення витрат, пов`язаних ізз розглядом справи, в якій зазначає про завищений розмір цих витрат, адже відомості з інвойсів та прайс-листа, які підлягали перекладу, є мінімальними, основна частина у них зазначена в цифрових та числових значеннях.

Відповідно до вимог частини четвертоїстатті 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.

Розглянувши матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» є суб`єктом господарювання, основним видом діяльності якого є КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

06.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (Покупець) та компанією MEYLE AG, зареєстрованою в Федеративній Республіці Німеччина (Продавець) укладено контракт № UА2022/4 від 06.05.2022 (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1 Контракту предметом цього договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин (далі - товар) продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем.

У пункті 1.2. Контракту зазначено, що проданий і придбаний товар постачається партіями на протязі терміну дії цього договору. Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, терміни відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку за даним договором. Ціни на однакові найменування можуть відрізнятися у зв`язку з наданням знижок відповідно до об`ємів, спеціальних пропозицій, сезонних знижок та інше.

Країною подальшого продажу товару є Україна (пункт1.3. Контракту).

Як передбачено у пункті 1.4. Контракту на умовах цього договору продавець може постачати рекламну продукцію на безповоротній основі.

Відповідно до пункту 2.1. Контракту загальна вартість договору складається з сум виставлених інвойсів.

У пункті 3.1. Контракту вказано, що по кожній поставці сторони домовляються про строки поставки, які підтверджуються у відповідних інвойсах на основі правил «Інкотермс 2020».

Пунктом 4.1 Контракту визначено, що оплата вартості товарів, відповідно до заявки на кожну партію товару здійснюється покупцем одним з наступних способів: 1) 100% передоплата у термін 30 днів з дати виставлення проформи-інвойса; 2) відстрочення платежу на термін 60 днів з дня виставлення інвойсу. Спосіб оплати вказується в інвойсі. Інвойс може передбачати інші терміни та порядок оплати ніж ті, що вказані в цьому пункті.

На виконання умов контракту продавець компанія «MEYLE AG» поставив ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» партію товару за інвойсом № 210519136 від 22.05.2023 на суму 887,10 Євро та партію товару за інвойсом № 210519157 від 22.05.2023 на суму 136205,29 Євро на умовах СРТ Луцьк.

25.05.2023 з метою митного оформлення імпортованого товару позивачем подано до Волинської митниці митну декларацію № 23UA205050036936U3. Відповідно до графи 31 митної декларації заявленим товаром є запасні частини для легкових автомобілів в асортименті, а також: сорочки для чоловіків, кофти з капюшоном, футболки, рукавички для механіків, кепки, накладки на крило автомобіля торгівельної марки «MEYLE», що загалом становлять 71 товарних позицій.

У поданій митній декларації позивачем була заявлена митна вартість товару в розмірі 5402811,11 грн (137092,39 Євро по курсу 39,41) відповідно до основного (першого) методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у відповідності до статей 57, 58 МК України.

До вказаної митної декларації декларантом долучені наступні документи: рахунок-фактуру (інвойс) № 210519136 від 22.05.2023, рахунок-фактуру (інвойс) № 210519157 від 22.05.2023, автотранспортну накладну СНІ/230519/0002 від 23.05.2023, декларацію про походження товару № 210519136 від 22.05.2023, декларацію про походження товару № 210519157 від 22.05.2023, контракт № UA2022/4 від 06.05.2022, декларацію-інвойс, складену уповноваженим експортером № 210519157 від 22.05.2023.

25.05.2023 за результатами розгляду митної декларації митний орган надіслав декларанту електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості товарів. Повідомлення надіслано через наявні неточності та розбіжності у поданих документах.

На електронне повідомлення митниці декларантом надано відповідь за вих.363 від 26.05.2023, в якій декларант заперечив наявність розбіжностей в документах, поданих до митного оформлення. Також, позивачем додатково було надано відповідачу наступні документи: прайс-лист від 17.05.2023, експортні декларації країни відправлення, копії видаткових накладних № 1462901 від 12.09.2022, № 1001600 від 10.05.2023, № 957720 від 05.05.2023, № 977325 від 08.05.2023, № 891898 від 27.04.2023, № 960092 від 05.05.2023, № 604672 від 22.03.2023, № 546453 від 15.03.2023, № 615452 від 23.03.2023, № 937017 від 03.05.2023, № 975547 від 08.05.2023, № 822353 від 19.04.2023, № 6077 від 02.01.2023, № 1001896 від 10.05.2023.

26.05.2023 митним брокером позивача ПП «СІА-БРОК» ОСОБА_1 було надано заяву № 1/1 до митного органу про прийняття рішення щодо визнання митної вартості на підставі поданих документів.

26.05.2023 за результатами аналізу поданої митної декларації та доданих до неї документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000236/2.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а саме: в інвойсі від 22.05.2023 № 210519136 вказана знижка на товари, проте в умовах контракту від 06.05.2022 № UA2022/4 не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості. Згідно ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Окрім того, в п. 12 Контракту від 06.05.2022 № UA2022/4 вказана адреса отримувача: 35500, Рівненська обл., м. Радивилів, вул. 1. Франка, буд. 29Б, а в графі 2 CMR від 23.05.2023 № CHI/230519/0002- Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1. Згідно п.5 ст.54 МКУ митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, декларанту було запропоновано згідно ст.53 та ст.54 МКУ в 10-ти денний термін надати:

1) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

3) виписку з бухгалтерської документації;

4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товарів;

5) копію митної декларації країни відправлення;

6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товарів.

Декларантом було надано: договір оренди нерухомого майна від 01.10.2021 № 5/10-21, видаткові накладні, копії митних декларацій країни відправлення від 16.05.2023 № 23DE4851067609914 та № 23DE4851067772920, прайс-лист від 17.05.2023 року б/н, лист від одержувача товарів від 26.05.2023 № 363. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 26.05.2023 № 1/1.

Пояснення умов формування знижки розміром 80% підкріплено лише листом від отримувача товарів. Ніяких підтверджуючих документів не надано. Номер контракту, вказаний в прайс-листі, не відповідає номеру контракту, за яким здійснюється митне оформлення товарів. Окрім того, в даному прайс-листі вказаний період його дії - з 01.04.2023, тоді як сам прайс-лист датований лише 17.05.2023.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, також, вимогами ч.6 ст.54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 МК України митниця може відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МК України) та методу 2б (ст.60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МК України) та методу 2г (ст.63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості товарів становить: Товар № 9 - 4,1918 Євро за кг (МД від 17.04.2023 № UA110170/2023/001206); Товар № 13 - 4,2785 Євро за кг (МД від 22.03.2023 № UA205050/2023/21764); Товар № 53 - 8,7968 Євро за кг (МД від 02.05.2022 № UA205050/2022/023327). Митну вартість товарів № 66, 67, 68, 69, 70, 71 визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в інвойсі від 22.05.2023 № 210519136, та з урахуванням вимог наказу Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Рівень митної вартості становить: Товар № 66: 472,5 Євро (13,5 Євро за шт); Товар № 67: 1375 Євро (25 Євро за шт); Товар № 68: 588 Євро (4 Євро за шт); Товар № 69: 380 Євро (2 Євро за пару); Товар № 70: 720 Євро (4 Євро за шт); Товар № 71: 900 Євро (18 Євро за шт, 32,7273 євро за кг).

На підставі рішення про коригування митної вартості № UA205050/2023/000236/2 від 26.05.2023 Волинською митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2023/032651, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за МД № 23UA205050036936U3 від 25.05.2023.

У картці відмови роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: провести декларування товару відповідно до положень статті 257 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 14.03.12), здійснивши коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000236/2 від 26.05.2023.

26.05.2023 декларантом подано другу митну декларацію для митного оформлення товару № 23UA205050037399U8. При подачі декларації враховано вимоги рішення про визначення митної вартості товарів № UA205050/2023/000236/2 від 26.05.2023.

У графі 43 декларації зазначено порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався декларантом та порядковий номер методу визначення митної вартості, що використовувався митним органом.

Коригування митної вартості товару зумовило донарахування позивачу митних платежів на суму 157996,82 грн, що відображено в графі «Подробиці розрахунків».

Не погоджуючись з рішенням відповідачапро коригування митної вартості позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

Згідно із частиною першою статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами першою-другою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною першою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог частини другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (частина четверта статті 57 Митного кодексу України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень частини третьої статті 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною одинадцятою статті 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

З аналізу наведених вище норм права вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли: надані декларантом документи містять розбіжності, або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, або наявні ознаки підробки.

Наведені норми законодавства зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Не зазначення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Аналізуючи доводи митного органу про те, що в інвойсі від 22.05.2023 № 210519136 вказана знижка на товари, проте в умовах контракту від 06.05.2022 № UA2022/4 не вказані умови формування знижок, які безпосередньо впливають на числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 06.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (Покупець) та компанією «MEYLE AG», зареєстрованою в Федеративній Республіці Німеччина (Продавець) укладено контракт №UА2022/4 від 06.05.2022 (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1 Контракту предметом цього договору є продаж та поставка автомобільних запасних частин (далі - товар) продавцем, а також придбання та приймання цього товару покупцем.

У пункті 1.2. Контракту зазначено, що проданий і придбаний товар постачається партіями на протязі терміну дії цього договору. Асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, терміни відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку за даним договором. Ціни на однакові найменування можуть відрізнятися у зв`язку з наданням знижок відповідно до об`ємів, спеціальних пропозицій, сезонних знижок та інше.

Пунктом 1.4. Контракту передбачено, що на умовах цього договору продавець може постачати рекламну продукцію на безповоротній основі.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов контракту продавець компанія «MEYLE AG» поставив ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» партію товару за інвойсом № 210519136 від 22.05.2023 на суму 887,10 Євро та партію товару за інвойсом № 210519157 від 22.05.2023 на суму 136205,29 Євро на умовах СРТ Луцьк.

Судом з`ясовано, що в інвойсі від 22.05.2023 № 210519136 сторонами погоджено поставку рекламної продукції, передбачено знижку в розмірі 80%.

Відповідно до інвойсу від 22.05.2023 № 210519136 рекламною продукцією є сорочки поло L в кількості 20 шт, сорочки поло M в кількості 5 шт, сорочки поло S в кількості 5 шт, сорочки поло XL в кількості 5 шт, кофти з капюшоном L в кількості 30 шт, кофти з капюшоном M в кількості 10 шт, кофти з капюшоном XL в кількості 10 шт, кофти з капюшоном XXL в кількості 5 шт, футболки L в кількості 23 шт, футболки XL в кількості 24 шт, футболки чорні L в кількості 25 шт, футболки чорні M в кількості 4 шт, футболки чорні XL в кількості 25 шт, футболки чорні ХXL в кількості 46 шт, рукавички для механіків L в кількості 190 шт, кепки в кількості 180 шт, накладки на крило в кількості 50 шт.

Загальна вартість рекламної продукції становить 887,10 Євро.

Суд наголошує, що умови формування знижок передбачені в пункті 1.2. Контракту № UА2022/4 від 06.05.2022, яким передбачено, що асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, терміни відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку за даним договором.

Відтак, суд приходить до висновку, що в даному випадку саме інвойс є документом, який закріплює підсумки перемовини щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою.

Як встановлено з матеріалів справи, згідно із наведеними умовами контракту продавцем компанією «MEYLE AG» було надано позивачу знижку за вищевказаними одиницями товару, що підтверджується змістом інвойсу від 22.05.2023 № 210519136.

Отже, наведені доводи митного органу є безпідставними та не могли бути підставою для коригування митної вартості товару.

Щодо доводів відповідача про те, що в п. 12 Контракту від 06.05.2022 № UA2022/4 вказана адреса отримувача: 35500, Рівненська обл, м. Радивилів, вул. 1. Франка, буд. 29Б, а в графі 2 CMR від 23.05.2023 № CHI/230519/0002 - Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, суд зазначає таке.

В контракті № UА2022/4 від 06.05.2022, а саме у «Преамбулі» та в розділі XII «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» зазначено місцезнаходження позивача: Україна, 35500, Рівненська обл., місто Радивилів, вул. І.Франка, 296.

За умовами контракту вказана адреса позивача не є місцем поставки (доставки) товару. Відповідно до п.3.1 контракту умови поставки товару FСА Хелм, якщо інше не вказано в інвойсі.

У відповідності до інвойсів № 210519136 від 22.05.2023 та № 210519157 від 22.05.2023 поставка партій товару здійснювалась на умовах СРТ Луцьк, місце доставки - Луцьк, Волинська обл.

Слід з зазначити, що в СМR СНІ/230519/0002 від 23.05.2023 у графі відомостей про одержувача вантажу зазначено адресу фактичної доставки товару - Волинська обл., м.Луцьк, вул.Карбишева, 1.

Зазначена обставина узгоджується з умовами поставки товарів СРТ Луцьк, що передбачено інвойсами № 210519136 від 22.05.2023 та № 210519157 від 22.05.2023.

За умовами поставки СРТ фрахт/перевезення оплачено до (назва місця призначення) відповідно до правил Інкотермс 2020 продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Покупець зобов`язаний прийняти поставку товару та одержати товар від перевізника в названому місці.

Фактично товар доставлявся на адресу позивача за місцезнаходженням його складських приміщень: м.Луцьк, вул.Карбишева, 1, що підтверджується договором оренди нерухомого майна № 5/10-21 від 01.10.2021, який було надано позивачем митному органу.

Так як доставку товару здійснював перевізник продавця, відповідно продавець створював зазначені CMR на автотранспортне перевезення та при цьому він зазначив у графі відомостей про одержувача вантажу адресу фактичної доставки товару.

Зазначена обставина не суперечить даним про умови поставки товарів СРТ Луцьк, що передбачено відповідними інвойсами, а разом з тим відповідна CMR СНІ/230519/0002 від 23.05.202 містить повні і необхідні відомості щодо перевезень.

Окрім констатації факту, що в CMR адреса отримувача (ТОВ «ДАТ») вказана м.Луцьк, вул.Карбишева, 1, митний орган не наводить жодних міркувань, яким чином зазначена обставина має вплив на правильність визначення декларантом митної вартості чи її складових.

Разом з тим, позивач надав відповідачу повну інформацію щодо відповідної адреси, за якою розташовані орендовані складські приміщення ТОВ «ДАТ» улисті № 363 від 26.05.2023 та надав відповідний договір оренди № 5/10-21 від 01.10.2021.

Водночас, у будь-якому випадку, наведені відповідачем обставини не мають жодного впливу на визначення митної вартості товарів, оскільки за умовами поставки СРТ витрати на перевезення несе продавець, а тому відповідно до норммитного кодексу Українитакі витрати не включаються до митної вартості товарів.

Отже, суд приходить до висновку, що зазначений аргумент митного органу не може вважатися розбіжністю в поданих документах та не впливає на визначену декларантом митну вартість.

Щодо доводів митного органу про те, що номер контракту, вказаний в прайс-листі, не відповідає номеру контракту, за яким здійснюється митне оформлення товарів, окрім того, в даному прайс-листі вказаний період його дії - з 01.04.2023, тоді як сам прайс- лист датований лише 17.05.2023, суд враховує наступне.

Як вже зазначав суд, 06.05.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» (Покупець) та компанією «MEYLE AG», зареєстрованою в Федеративній Республіці Німеччина (Продавець) укладено контракт № UА2022/4 від 06.05.2022.

На виконання умов контракту продавець компанія «MEYLE AG» поставив ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» партію товару за інвойсом № 210519136 від 22.05.2023 на суму 887,10 Євро та партію товару за інвойсом № 210519157 від 22.05.2023 на суму 136205,29 Євро на умовах СРТ Луцьк.

Варто зазначити, що ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у інвойсах, лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Вказана в митній декларації № 23UA205050036936U3 від 25.05.2023 (ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в інвойсах № 210519136 від 22.05.2023 та № 210519157 від 22.05.2023.

Відповідно до п.1.2 контракту асортимент, ціна і кількість кожної одиниці поставки, її загальна вартість, розмір знижок, строки відвантаження визначаються сторонами в інвойсах на кожну поставку по даному договору.

Відтак, суд повторно наголошує, що в даному випадку саме інвойс є документом, який закріплює підсумки перемовини щодо поставки певної партії товару та відображає дані щодо такої поставки повною мірою.

Разом з тим, наданий позивачем до митного органу прайс-лист від 17.05.2023 містить чіткі відомості щодо пропонованого продавцем товару та його ціни, зокрема, артикул товару, його найменування, виробник та ціна одиниці товару.

Крім того, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом, відтак, суд дійшов висновку, що така неповнота чи обмеженість відомостей прайс-листа не є обґрунтованою підставою, як для витребування в декларанта додаткових документів, так і коригування з цієї причини митної вартості.

Верховний суд у постанові від 24.01.2019 у справі № 826/2277/16 зазначив, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, обґрунтовуючи свої сумніви.

Разом з тим, прайс-лист не є тим обов`язковим документом, який підтверджує митну вартість товарів. Обов`язкове подання прайс-листа частиною 2 статті 53Митного кодексу Українине передбачено. Аналогічна правова позиція наведена в постановах Верховного суду від 08.07.2019 у справі № 804/6217/15 та від 25.06.2020 у справі № П/811/687/16.

Тому, сам факт надання позивачем прайс-листа, виданого імпортером не є підставою для визначення числового значення вартості товару і жодним чином не впливає на митну вартість товару, зокрема не свідчить про її заниження та не є підставою для коригування митної вартості.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованих товарів та їх числові значення.

При цьому суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, враховуючи, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд наголошує, що вимога про надання додаткових документів відповідно до частини третьоїстатті 53 МК Україниє обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткові угоди до нього) та рахунок-фактура (інвойс).

Суд зазначає, що твердження відповідача про наявність у нього сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів є не логічними та необґрунтованими, при цьому, відповідач не надав суду жодного доказу тому, що надані декларантом документи були не повними, містили розбіжності, чи ознаки підробки.

На переконання суду, висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. Відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16, від 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті53та частини другої статті58 МК Українизобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Також, при вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядногорезервного методу визначення митної вартості товару передбаченестаттею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених устаттях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 815/6827/17, від 22.04.2019 у справі № 815/6242/17, від 07.08.2018 у справі № 815/3400/17, від 08.02.2019 у справі № 825/648/17, від 20.07.2023 у справі № 640/22572/20.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Графа 33 оскаржуваного рішення не містить інформації який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості такого товару, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товару, відсутнє її коригування, не зазначено фактів, які вплинули або повинні вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості, тощо.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією.

Однак, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

На переконання суду відповідач не довів, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, не вказав на документи, зазначені у частині другійстатті 53Митного кодексу України, і які подав позивач як декларант при митному оформленні товару, в яких з них наявні розбіжності, ознаки підробки або які не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар, всупереч імперативної вимоги закону.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку, що Волинською митницею не доведено існування обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару у митній декларації, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено.

З огляду на наведене, суд констатує, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000236/2 від 26.05.2023 не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб`єкта владних повноважень.

За приписами частини першої та другоїстатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході судового розгляду адміністративної справи відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування та не підтвердив правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому позов належить задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно до частини першоїстатті 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684,00 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 111126794 від 20.11.2023, яка міститься в матеріалах справи, а тому на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» слід стягнути за рахунок з бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Волинської митниці документально підтверджені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 5 частини 3статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 1статті 138 КАС Українирозмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, судом встановлено, що позивачем понесені витрати за письмовий офіційний переклад письмових доказів в розмірі 18990,00 гривень.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем долучено договір № 10 про надання послуг перекладу, укладений між ТОВ «Даліс Аутомотів Груп» та ТОВ «Ла-Віта», рахунок № СФ-0000130 від 18.12.2023 (щодо перекладу інвойсу № 210519157 від 22.05.2023 та митної декларації MRN 23DE485106777292E0) на суму 13890,00 гривень, рахунок № СФ-0000127 від 14.12.2023 (щодо перекладу прайс-листа від 17.05.2023, СMR CHI/230519/0002 від 23.05.2023, митної декларації MRN 23DE485106760991E4) на суму 5100,00 гривень, акт виконаних робіт № РА-0000131 від 18.12.2023, акт виконаних робіт № РА-0000128 від 14.12.2023.

Згідно з матеріалами справи 02.10.2023 між ТзОВ «Даліс Аутомотів Груп» (Замовник) та ТзОВ «Ла-Віта» (Виконавець) укладено договір № 10 про надання про надання послуг перекладу.

Пунктом 2.2 договору № 10 про надання послуг перекладу від 02.10.2023 визначено, що вартість послуг визначається на кожне окреме замовлення та фіксується в рахунках на оплату та Актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктом 4.2 договору № 10 про надання послуг перекладу від 02.10.2023 встановлено, що якщо виконавець може надати потрібні Замовнику послуги, він на наступний робочий день розраховує вартість послуг згідно власного прайс-листа та повідомляє Замовнику електронною поштою таку вартість, а також строки надання послуг, і направляє Замовнику рахунок-фактуру.

Здійснення позивачем оплати підтверджується платіжною інструкцією № 30758 від 20.12.2023 на суму 18990,00 грн, призначення платежу - оплата за послуги зг. рахунку № СФ-0000130 від 18.12.2023, рахунку № СФ-0000127 від 14.12.2023.

На виконання ухвали суду від 01.12.2023 позивачем долучено до матеріалів справи офіційний переклад доданих до позовної заяви документів, що викладені іноземною мовою, а саме: належним чином завірені копії інвойсу № 210519136 від 22.05.2023, СMR CHI/230519/0002 від 23.05.2023, MRN 23DE485106760991E4, прайс-листа від 17.05.2023, MRN 23DE485106777292E0, інвойсу № 210519157 від 22.05.2023 з нотаріальним посвідченням підпису перекладача.

Отже, з доказів, наявних у матеріалах справи вбачається, що переклад документів і їх засвідчення нотаріусом здійснено позивачем для належного розгляду справи з метою доведення своєї позиції, а понесені позивачем витрати безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи.

Аналогічного висновку з приводу необхідності стягнення на користь особи судових витрат пов`язаних з перекладом дійшов Верховний Суд у постанові від 31.03.2020 усправі № 160/7049/19. Крім того, суд враховує й те, що відповідачем не надано заперечень з приводу того, що такий переклад здійснювався з інших мотивів.

Відтак, судові витрати пов`язані з підготовкою до розгляду справи підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Волинської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205050/2023/000236/2 від 26.05.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даліс Аутомотів Груп» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці витрати, пов`язані з перекладом документів, у розміріу розмірі 18990,00 грн (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 01 жовтня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Даліс Аутомотів Груп" (вул. Івана Франка, буд. 29Б,м. Радивилів,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35500, ЄДРПОУ/РНОКПП 41160309)

Відповідач - Волинська митниця (вул. Призалізнична, 13,с. Римачі,Волинська обл., Ковельський р-н,44350, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958385)

Суддя Ольга ПОЛІЩУК