Рішення

від 30.09.2024 по справі 580/5217/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року справа № 580/5217/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

24 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1) визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання командування та житлової комісії від 19.04.2024р. №4, в частині відмови ОСОБА_1 в поновленні в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.93;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 поновити в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.1993р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з 21.07.1993 прийнятий на службу заступником начальника 39 навчальної прикордонної застави 4 навчальної комендатури по підготовці стрільців 1 навчального прикордонного загону Прикордонних військ та перебував на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 . Протоколом №14 від 11.08.1998 засіданням житлової комісії ВЧ9930 прийнято рішення виділити службове житло в АДРЕСА_2 однокімнатну квартиру загальною площею 35,15 кв.м. В той же чес його зняли з черги на отримання житла, про що належним чином не повідомили. 12.04.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив поновити його в черзі на житло з 07.09.1993. Однак згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.2024 № 4 Головний центр прийняв рішення залишити без розгляду у зв`язку з ненаданням будь-яких документів про перебування в списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.1993. Позивач зазначає, що відповідальність за належне зберігання облікової справи покладено на відповідача і він не повинен нести відповідальність за втрату документів, а тому має право на відновлення його на квартирному обліку з 07 вересня 1993 року.

Ухвалою від 29.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановив відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що у зв`язку з відсутністю рапорту та належних і допустимих доказів щодо зарахування/зняття позивача на (з) квартирного обліку 1993 роком, відсутні підстави і поновлення позивача на квартирному обліку 1993 роком.

Крім того, відповідачем подано до суду заяву, в якій просить залишити позовну заяву без розгляду, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Обгрунтовуючи свою заяву представник відповідача зазначив, що 10.02.2020 позивач звертався до відповідача щодо поновлення на квартирному обліку. Листом від 15.05.2024 №704/П-28-44/10-1163 відповідач повідомив, що підстави для поновлення відсутні. Таким чином звернувшись до суду в травні 2024 року, тобто через 4 роки з дати коли він дізнався про порушене право, позивач пропустив строк звернення до суду.

Заява позивача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає, є не обгрунтованою та безпідставною, оскільки предметом спору в даній справі є рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання командування та житлової комісії від 19.04.2024р. №4, в частині відмови ОСОБА_1 в поновленні в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.93, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом з дотриманням процесуальних строків вставлени КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 21.07.1993 прийнятий на службу заступником начальника 39 навчальної прикордонної застави 4 навчальної комендатури по підготовці стрільців 1 навчального прикордонного загону Прикордонних військ України, що підтверджується витягом з послужного списку позивача.

На квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_2 ( сьогодні - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач перебував з 07 вересня 1993 року.

Протоколом № 14 від 11.08.1998 засіданням житлової комісії в/ч НОМЕР_2 прийнято рішення виділити службове житло в АДРЕСА_2 , капітану ОСОБА_1 - однокімнатну квартиру загальною площею 35,15м2 по АДРЕСА_3 .

Рапортом від 08.11.2005 позивач просив зарахувати його на квартирній облік, як безквартирного для одержання жилої площі в місті (селі) Оршанець, сім`я - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,2001р.н. та згідно виписки з протоколу № 10 від 09 листопада 2005 року засідання житлової комісії Навчального центру підготовки молодший спеціалістів (в/ч НОМЕР_2 ) ухвалено поставити на квартирний облік підполковника ОСОБА_1 ,1972р.н.

12.04.2024 позивач звернувся до Головного центру із проханням щодо перегляду дати перебування на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку, поновити в черзі на житло з 07 вересня 1993 року.

Згідно витягу з протоколу засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.04.2024 № 4 Головний центр прийняв рішення залишити без розгляду заяву позивача у зв`язку з ненаданням будь-яких документів про перебування в списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.1993.

В даному рішенні зазначено, що в Головному центрі в період з 1991 року по жовтень 1995 року відсутні реєстраційні дані протоколів засідань житлових комісій стосовно житлових питань.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у поновленні на квартирному обліку з 1993 року, позивач звернвся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) далі Закон №2011-XII), який встановлює єдину систему соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з приписами ч.1 ст.12 Закону №2011-XII військовослужбовці забезпечуються жилими приміщеннями державою. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) та членам їх сімей, які проживають разом з ними, надається жиле приміщення, що має відповідати вимогам статті 50 Житлового кодексу України. До одержання постійного жилого приміщення військовослужбовцям, зазначеним у цьому пункті, надаються службові жилі приміщення.

Відповідно до ст.37 Житлового кодексу УРСР (далі ЖК УРСР) облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв`язку з виходом на пенсію

Порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов згідно зі ст.38 ЖК УРСР встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.

Відповідно до ст.39 ЖК УРСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету.

На підставі ч.1 ст.40 ЖК УРСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до статті 42 Житлового кодексу України, в редакції станом на 01.01.1984 рік - надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов.

Таким чином, виділення позивачу службової квартири військової частини НОМЕР_2 , за адресою: АДРЕСА_3 , у 1998 році і є підтвердженням того, що він перебував на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, оскільки жодної іншої підстави для отримання жилого приміщення не існувало.

Відповідно до вимог пункту 24 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затвердженими постановою Ради Міністрів Української PCP і Української республіканської ради професійний спілок від 11 грудня 1984 року № 470 на кожного громадянина (сім`ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа, у якій містяться необхідні документи.

Обліковій справі дається номер, відповідний номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.

Тобто обов`язок формування, ведення та зберігання облікової справи покладається саме на житлову комісію, а тому це провина відповідача, що вони втратили облікову житлову справу ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання командування та житлової комісії від 19.04.2024р. №4, в частині відмови ОСОБА_1 в поновленні в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.93 є протиправним та підлягає скасуванню.

Визначаючись щодо вимог зобов`язального характеру, суд враховує, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Водночас, згідно з п. 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Таким, чином заявлені вимоги належить задовольнити шляхом зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 поновити в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.1993.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання командування та житлової комісії від 19.04.2024р. №4, в частині відмови ОСОБА_1 в поновленні в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.93.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 поновити в черзі осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання в загальному порядку з 07.09.1993.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА