Постанова

від 01.10.2024 по справі 400/9707/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9707/23Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 з 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 з 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником бойових дій, так старший сержант ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем 3 -то зенітно-ракетного дивізіону в/ч НОМЕР_1 виконуючи бойові завдання в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій. Зазначене підтверджується відповідними довідками ВЧ НОМЕР_2 , в яких указана підстава їх видання бойові розпорядження командира даної частини, журнали бойових дій, рапорти командира 3 зенітно-ракетного дивізіону ВЧ НОМЕР_1 про безпосередню участь у бойових діях, в оперативному підпорядкуванні ВЧ НОМЕР_2 . На підставі довідок, виданих ВЧ НОМЕР_2 , на думку Позивача, він має право на виплату недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 грн з розрахунку на місяць пропорційна часу участі у відповідних діях та заходах.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року у розмірі 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоплачену частину додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 за 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року, з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року, виходячи з її розміру 100000 (сто тисяч) гривень 00 копійок, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої винагороди.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити .

Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції при ухваленні рішення визначив, що окреме дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року № 912/з/29 (далі - Окреме доручення № 912/з/29) та Методичні рекомендації щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затвердженими начальником Генерального штабу Збройних Сил 14.05.2022 року № 13459/С (далі - Методичні рекомендації № 13459/С) носять консультативний характер та вони не є нормативно-правовими актами України, які мають вищу юридичну силу. Однак, суд робить висновок про те, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій в наступні періоди: 05.03.2022 року, з 07.03.22 року по 31.03.2022 року; з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року); з 22.06.2022 року по 30.06.22 року; з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року; з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року; з 01.09.2022 року по 30.09.22 року; з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року; з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року лише на підставі довідок, передбачених Окремим дорученням № 912/з/29. Інформація з Журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 (первинного і належного документу на відміну від довідок в/ч НОМЕР_2 ), спростовує доводи позивача щодо його безпосередньої участі в бойових діях або заходах у зазначені вище дні та періоди. Суд даний документ не дослідив, будь-якої оцінки інформації, яка в ньому міститься, не надав.

Апелянт зазначає, що підрозділи військової частини НОМЕР_1 не входять до складу створених (діючих) угрупувань військ Сил оборони держави. Військова частина НОМЕР_1 є зенітною ракетною частиною, що призначена для виконання завдань з протиповітряної оборони та ураження повітряних цілей. Військовослужбовцям зенітних ракетних підрозділів військової частини НОМЕР_1 додаткова винагорода може збільшуватись до 100 000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць лише за виконання ними бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей. В Журналі бойових дій військової частини НОМЕР_1 у період з 24.02.2022р. по 30.11.2022р. записи стосовно позивача відсутні. Безпосередню участь у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям беруть військовослужбовці, що входять до складу бойової обслуги 3 підрозділу. Посада позивача (штаб - сержант 3 категорії 3 підрозділу групи підрозділів) не передбачає автоматичного входження до складу бойової обслуги 3 підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка безпосередньо виконує бойові завдання з вогневого ураження повітряних цілей. Рапорт командира 3 підрозділу військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь старшого сержанта ОСОБА_1 у застосуванні засобів вогневого ураження по повітряним цілям відсутній. У військовій частині НОМЕР_1 відсутні бойові накази або бойові розпорядження, у яких би був зазначений позивач та які б підтверджували його участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 та має військове звання «Старший сержант».

Згідно матеріалів справи, позивач є військовослужбовцем 3-го зенітно-ракетного дивізіону в/ч НОМЕР_1 , який виконуючи бойові завдання в оперативному підпорядкуванні в/ч НОМЕР_2 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів національної безпеки оборони, відсічі стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій в наступні періоди: 05.03.2022 року, з 07.03.2022 року по 31.03.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1031 від 03,11.2022 року); з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1032 від 03.11.2022 року); з 22.06.2022 року по 30.06.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1034 від 03.11.2022 року); з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1035 від 03.11.2022 року); з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1036 від 03.11.2022 року); з 01.09.2022 року по 30.09.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1037 від 03.11.2022 року); з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_3 №1038 від 03.11.2022 року); з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1199 від 16.12.2022 року).

Вci вищезазначені довідки є в матеріалах справи та були видані на підставі бойових розпоряджень, журналів бойових дій, наказів та рапортів, про що зазначено у кожній довідці окремо.

Підставами видання Військовою чистиною НОМЕР_2 Довідок встановленого зразка є виконання бойових завдань безпосередньо в зоні діяльності підконтрольній вказаній в/ч, а саме в смузі якої виконувалися вказані бойові завдання.

Bci зазначені Довідки в/ч НОМЕР_2 № 1031, № 1032, №1034, №1035, №1036, №1037, №1038, від 03.11.2022 року та №1199 від 16.12.2022 року були направлені для виконання безпосередньо до військової частини НОМЕР_1 .

Так як позивач безпосередньо приймав участь у здійсненні заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, представником позивача був написаний відповідний Адвокатський запит до військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідач, у своїй відповіді на запит від 28.07.2023 року за №350/305/7/1588пс зазначив, що вказане питання врегульовано окремим дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 та Методичними рекомендаціями щодо заходів з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затверджених начальником Генерального штабу ЗС України 14.05.2022 року №13459/С на підставі чого військовослужбовцям зенітних ракетних підрозділів військової частини НОМЕР_1 додаткова винагорода може збільшуватись до 100000 гривень пропорційно із розрахунку на місяць лише за виконання ними бойових завдань з вогневого ураження цілей. Також Відповідач, у своїй відповіді посилається на роз`яснення Командування Повітряних Сил ЗС України від 04.07.2022 року №350/1/329, що не є підставою для включення військовослужбовців в наказ на виплату збільшеної додаткової винагороди перебування військовослужбовця в районах ведення бойових дій та невиконання безпосередньо ним бойових завдань та перебування військовослужбовців на військових об`єктах, по яких здійснювалось вогневе ураження противника. Враховуючи викладене, підстав для нарахування та виплати збільшеної винагороди немає.

Приймаючи рішення про задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, відповідно до бойових розпоряджень, журналів бойових дій, наказів та рапортів здійснював заходи з національної безпеки i оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому позивач має право на нарахування та виплату недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Також, суд першої інстанції зазначив, що посилання відповідача на окреме дорученням Міністра оборони України від 23.06.2022 року №912/з/29 та Методичні рекомендації щодо заходов з організації документального підтвердження (оформлення) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, затверджених начальником Генерального штабу ЗС України 14.05.2022 року №13459/С є необґрунтованим та недоцільним, оскільки, вказані документи носять консультативний характер та вони не є нормативно-правовими актами України, які мають вищу юридичну силу.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що не проведення відповідачем нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, свідчить про протиправність дій відповідача.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що за наявністю спірних правовідносин, які стосуються виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992р. №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991р. №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017р. Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

На виконання указів Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022р. №64 та Про загальну мобілізацію від 24.02.2022р. №69 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022р. №168 (далі - Постанова №168).

Пунктом 1 Постанови №168 в первинній редакції було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної Постанови КМУ №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

В подальшому до пункту 1 вказаної Постанови вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року №217, від 22 березня 2022 року №350, від 01 квітня 2022 року №400, від 07 липня 2022 року №793, при цьому вказані зміни застосовувались з 24 лютого 2022 року, та постановами від 01 липня 2022 року №754, які (зміни) застосовуються з 01.06.2022р. та постановою від 08 жовтня 2022 року №1146, які застосовуються з 01.09.2022р.

Водночас, розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 гривень щомісячно та до 100000 гривень особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначено Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022р. (далі Окреме доручення), яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України та застосовується з 01.06.2022р.

Відповідно до Окремого доручення під терміном безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави в районі ведення воєнних (бойових) дій; виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах бойових дій з виявлення повітряних цілей та ін.

Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави - відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України.

Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 цього ж окремого доручення установлено керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, командирам військових частин (установ, навчальних закладів), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляти органи військового управління, військові частини (установи, навчальні заклади) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цього доручення.

У разі, якщо військовослужбовці були відряджені до військових частин (установ), що входять до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з однієї військової частини, то безпосередня участь у бойових діях цих військовослужбовців може підтверджуватися однією довідкою з відображенням в ній терміну безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця за формою, наведеною в додатку № 2 до цього доручення.

У підставах про видання таких довідок обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення.

Надати право керівникам органів керівникам органів військового управління, штабів угруповань військ (сил), штабів тактичних груп, перелік яких затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України, включати до таких довідок терміни безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах починаючи з 24.02.2022.

Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів:

командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;

керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.

В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 грн за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.

Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29).

З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

За зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах у відповідності до повноважень, наданих йому абзацом 3 пункту 3 та абзацом 4 пункту 4 окремого доручення від 23.06.2022 № 912/з/29.

Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, в обґрунтування позовних вимог, надано довідки від 03.11.2022р. №1031, №1032, №1034, №1035, №1036, №1037, №1038 та від 16.12.2022р. №1199, видані військовою частиною - в/ч НОМЕР_2 , на підставі бойових розпоряджень командира військової частини НОМЕР_2 , журналів бойових дій 3 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 , журналів бойових дій, рапортів командира 3 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_2 (а.с. 16-29).

З зазначених довідок судами встановлено, що ОСОБА_1 здійснював заходи з національної безпеки і оборони, а саме виконував завдання за призначенням в наступні дні та періоди: 05.03.2022 року, з 07.03.22 року по 31.03.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1031 від 03.11,2022 року); з 01.04.2022 року по 28.04.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1032 від 03.11.2022 року); з 22.06.2022 року по 30.06.22 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1034 від 03.11.2022 року); з 01.07.2022 року по 31.07.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1035 від 03.11.2022 року); з 01.08.2022 року по 31.08.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1036 від 03.11.2022 року); з 01.09.2022 року по 30.09.22 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1037 від 03.11.2022 року); з 01.10.2022 року по 31.10.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1038 від 03.11.2022 року); з 01.11.2022 року по 30.11.2022 року (підтверджується відповідною Довідкою в/ч НОМЕР_2 №1199 від 16.12.2022 року).

Невідповідності цих доказів критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судами не встановлено.

За наведених обставин вказані довідки за змістом відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення № 912/з/29 та є належними доказами підтвердження наявності права у позивача на виплату додаткової винагороди у відповідному розмірі.

Таким чином, зазначеними довідками підтверджується безпосередня участь ОСОБА_1 у період з 05.03.2022 по 30.11.2022 у бойових діях або забезпеченнях здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

На підставі вказаних доказів, колегія суддів вважає доведеним факт участі ОСОБА_1 , у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на нарахування та виплату недоплаченої частини додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, за час проходження військової служби позивачу мало нараховуватися грошове забезпечення відповідно до постанови КМУ від30.08.2017 №794 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, oci6 рядового i начальницького складу та деяких інших ociб», а також додаткова винагорода за час участі у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної aгресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів до 100 000 грн. пропорційно часу участі у таких діях.

При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі позивача у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність права у позивача на таку винагороду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі № 560/3141/23.

Колегія суддів зауважує, що при вирішенні спору про наявність у військовослужбовця права на додаткову винагороду у відповідному розмірі, що передбачена Постановою № 168, суд у межах цієї справи досліджує ті докази й з`ясовує ті обставини й факти, з якими згадані вище норми законодавства пов`язують настання певних юридичних наслідків. У цій справі суд першої інстанції дослідив в достатньому обсязі матеріали, які стосувалися предмету доказування, й надав їм належну правову оцінку.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апелянта про те, що ВЧ НОМЕР_2 не уповноважена видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, колегія суддів вважає їх необґрунтованим, оскільки саме за рапортами командира 3 зенітного ракетного дивізіону ВЧ НОМЕР_1 були видані відповідні довідки ВЧ НОМЕР_2 .

Крім того, відповідач, стверджуючи про відсутність права у ВЧ НОМЕР_2 видавати довідки про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах не надає з цього приводу відповідних доказів.

Доводи апелянта про те, що Командуванням військової частини НОМЕР_2 залишено без відповіді запит військової частини НОМЕР_1 про надання інформації щодо того, відповідно до яких документів (бойових розпоряджень) військовою частиною НОМЕР_2 були видані довідки про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях, не є доказом протиправності видачі вказаних довідок.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його зміни не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

У справі є окрема думка судді Федусика А.Г.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик