Постанова

від 01.10.2024 по справі 640/31632/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/31632/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.,

суддів: Карпушової О.В.,

Мєзєнцева Є.І.,

При секретарі: Масловській К.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євротехнології Груп» (далі - позивач, ТОВ «Євротехнології Груп») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м.Києві), в якому просило про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.011.2020 № 795215070104, № 795015070104 та № 795615070104.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки податковим органом було безпідставно зафіксовано в акті перевірки нереальність проведених позивачем з контрагентами господарських операцій, а висновок про заниження позивачем податкових зобов`язань та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту ґрунтується лише на підставі аналізу інформаційних баз даних, проте без наведення доказів дефектності наданих позивачем до перевірки документів первинного бухгалтерського обліку. Позивач наголошує на тому, що висновками перевірки не встановлено фактичного порушення саме позивачем вимог/норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податку на прибуток, податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ. Окрім проведення перевірки позивача, контролюючий орган не здійснив зустрічних звірок контрагентів для з`ясування реальності господарських операцій та повноти відображення в обліку платника податків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року даний адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

При цьому суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними та/або суперечливими.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні належним чином не надано правової оцінки обставинам справи та доводам Головного управління ДПС у м. Києві, що свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи.

23 вересня 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому він наполягає на законності рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві з 07.10.2020 по 21.10.2020 була проведено позапланову виїзну перевірку з метою дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 28.02.2011 - 30.06.2020, за результатами якої був складений акт від 28.10.2020 № 114/26-15-07-01-04/37566218, яким встановлено наступні порушення:

п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності в результаті чого, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 221531,00 грн;

п. 44.1 ст. 44, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну сум у 125112 грн та завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за червень 2020 року на загальну суму 121036,00 грн;

п. п. 168.1.1, п. п. 168.1.2 та п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПК України, щодо несвоєчасної сплати (перерахування) утриманих сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 54960,65 грн;

п. п. 168.1.1, п. п. 168.1.2 та п. п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168, п. п. 1.6 п. 161 ПК України щодо несвоєчасної сплати (перерахування) утриманих сум військового збору до бюджету на загальну суму 1318,13 грн;

п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» щодо несвоєчасного подання звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за червень 2016 року та липень 2016 року;

вимог п. 63.3 ст. 63 ПК України та п. 8.1, п. 8.5 «Порядку обліку платників податків», затвердженого наказом наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, не подано у строки та у випадках, передбачених ПК України, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін, з помилками чи у неповному обсязі, відповідно до встановлених вимог.

На підставі акта перевірки, контролюючим органом були складені податкові повідомлення-рішення:

від 26.11.2020 № 795215070104, яким встановлено завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2020 року на 121036,00 грн;

від 26.11.2020 № 795015070104, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 332 297,00 грн;

від 26.11.2020 № 795615070104, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 156390,00 грн;

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, а висновки в акті, що стали підставою для їх винесення - безпідставними і необґрунтованими, що і зумовило останнього на звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам у справі, колегія суддів враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1 ПК України).

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (абзаци перший, другий підпункт 75.1.2 пункту 75.1 ПК України).

Згідно з приписами статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (пункт 78.1.8 ПК України).

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (пункт 78.4).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється, згідно зі статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (пункт 78.5).

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 78.8).

Так, ГУ ДПС у м. Києві з 07.10.2020 по 21.10.2020 була проведено позапланову виїзну перевірку з метою дотримання вимог податкового, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 30.06.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 28.02.2011 - 30.06.2020, за результатами якої був складений акт від 28.10.2020 № 114/26-15-07-01-04/37566218.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК).

Регулювання поняття податку на прибуток визначено ст. 133 ПК України (розділ ІІІ ПК України).

Згідно норм п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених пп. 140.4.8 п. 140.4 та пп. 140.5.16 п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до пп. 137.4.1 п. 137.4 ст. 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Для платників податку, визначених підпунктом 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу, не є об`єктом оподаткування прибуток із джерелом походження за межами України.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

За приписами частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Розумна економічна причина (ділова мета) причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Зокрема, на необґрунтованість податкової вигоди (тобто безпідставне зменшення сум податкових зобов`язань до сплати в бюджет, отримання бюджетного відшкодування тощо) можуть також вказувати, підтверджені належними доказами доводи податкового органу, щодо відсутності первинних документів; обліку з метою оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані із фактом виникнення податкової вигоди якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність основних засобів та виробничих потужностей для досягнення результатів позитивної підприємницької, економічної діяльності; неможливості реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності.

При цьому наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

Водночас, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарської операції та відмови у формуванні витрат, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Втім, згідно з принципом змагальності, суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість

При цьому норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та узгодженість дій між ними.

Згідно положень ПК України, зокрема, п.п. 134.1.1 ст. 134, ст. ст. 185, 187, 198, 200-1, 201 ПК України, платник податків може правомірно реалізувати право на формування витрат по податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин: 1) отримання від контрагента-постачальника первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов`язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб`єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрація контрагентом-постачальником податкової накладної в Реєстрі податкових накладних.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Євротехнології груп» здійснює діяльність на ринку з 2011 року (дата запису 24.02.2011, номер запису: 10691020000027189), орендує офісне приміщення за адресою: 04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 10-А, корп. 9, приміщення 1. Основним видом діяльності є - Будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), для здійснення якої наявна ліцензія ДАБІ від 27.03.2019.

17.09.2019 між позивачем (підрядник) та Київським комунальним об`єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (замовник) був укладений договір підряду № 170/9, предметом якого, є зобов`язання підрядника власними та залученими силами та засобами здійснити «Будівництво парку вздовж просп. Генерала Ватутіна між просп. Володимира Маяковського та вул. Оноре де Бальзака у Деснянському районі». Строк дії договору до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до виконання зобов`язань сторонами.

На підтвердження виконання робіт, надано акт від 17.12.2019 № 1 вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт від 17.12.2018 № 2, акт приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2019 № 5, довідка про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2019 року від 17.12.2019 № 170/9-1, довідка про вартість виконаних робіт та витрати за грудень 2019 року від 21.12.2019 № 170/9-2, а також виконавча документація: акти на закриття прихованих робіт від 14.12.2019, від 17.12.2019, від 17.12.2019, 21.12.2019, від 21.11.2019, від 21.11.2019, від 28.11.2019, схема «Мережі зовнішнього освітлення».

Так, витрати відображені у підсумковій відомості ресурсів по об`єкту Будівельно-монтажні роботи парку (витрати - по факту) та у підсумковій відомості ресурсів по Будівельно-монтажні роботи парку (витрати - за прийнятими нормами).

При цьому, факт оплати підтверджено банківськими виписками по рахунку, платіжними дорученнями від 21.12.2019 № 51, від 21.12.2019 № 52, від 20.12.2019 № 46, від 20.12.2019 № 45, від 17.12.2019 № 33, усі операції відображено в оборотно-сальдових відомостях, картках по рахунку.

За цими господарськими операціями позивачем були складені, а контролюючим органом зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 11 від 27.12.2019, № 10 від 26.12.2019, № 9 від 24.12.2019, № 6 від 24.12.2019, від 24.12.2019 № 5, від 21.12.2019 № 4, від 13.11.2019 № 2.

Одним з об`єктів за договором № 170/9 є зовнішнє освітлення парку, що вбачається з відповідного об`єктного кошторису до договору й позивач, у тому числі, виконував роботи для Київського комунального об`єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» з монтажу мереж зовнішнього освітлення (електромонтажні роботи) за адресою: «Будівництво парку вздовж проспекту Генерала Ватутіна між проспектом Володимира Маяковського та вул. Оноре де Бальзака у Деснянському районі», залучивши для цього ТОВ "ВІКІТРЕЙД" за договором субпідряду від 20.09.2019 № 20/09-2019.

Факт виконання робіт ТОВ "ВІКІТРЕЙД" позивачу підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2019 року (акт № 1) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати (акт № 2). Оплата послуг підтверджується платіжними дорученнями від 15.01.2020 № 2302, від 26.12.2019 № 2216, від 23.12.2019 № 2175, від 17.12.2019 № 2122, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 за грудень 2019 - січень 2020, карткою рахунку 631 за грудень 2019 - січень 2020, виписками по рахунку позивача, наданими до матеріалів даної справи.

Обґрунтованість включення позивачем сум ПДВ підтверджується наявними податковими накладними від 15.12.2019 № 18, від 17.12.2019 № 22, які були складені ТОВ "ВІКІТРЕЙД" і зареєстровані згідно із ст. 201 ПК України.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що до перевірки були надані копії належним чином складених первинних та розрахункових документів, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження господарських операцій позивача з ТОВ "ВІКІТРЕЙД" за перевіряємий період. Господарські операції з ТОВ "ВІКІТРЕЙД" відповідають статутній діяльності, діяльності за КВЕД позивача, що відповідачем не заперечується та не спростовується.

Також, судом встановлено, що ТОВ "БУДМОНТАЖСЕРВІС І" (35876701) за договором підряду від 21.06.2018 № 103/6 з "КИЇВЗЕЛЕНБУД" (03362123) взяло на себе зобов`язання власними і залученими силами та засобами виконати капітальний ремонт по об`єкту: «Капітальний ремонт благоустрою парку з водними об`єктами вздовж просп. Генерала Ватутіна між просп. Володимира Маяковського та вул. Оноре де Бальзака в Деснянському районі м. Києва». Факт виконання робіт підтверджує акт № 3 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року.

Для виконання цих робіт, ТОВ "БУДМОНТАЖСЕРВІС І" залучило у якості субпідрядника позивача на підставі договору субпідряду від 14.06.2018 № 14/06/18-1, який у свою чергу, залучив ТОВ "СЕНЛЕНД" за договором від 28.08.2018 № 28/08/18 про надання послуг транспортними засобами та будівельними механізмами.

Позивач виконував роботи для ТОВ "БУДМОНТАЖСЕРВІС І" (35876701) на підставі договору підряду від 21.06.2018 № 103/6 з урахуванням внесених додатковими угодами змін, що підтверджено довідкою про вартість виконаних робіт будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року від 28.09.2018 та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт.

Оплата послуг підтверджена банківськими виписками з рахунків, платіжними дорученнями від 04.09.2018 № 5649, від 05.07.2018 № 485, від 07.08.2018 № 5566, від 11.07.2018 № 5428, від 14.06.2018 № 460, від 17.07.2018 № 5453, від 17.08.2018 № 5594, від 19.09.2018 № 5683, від 22.06.2018 № 5367, від 23.08.2018 № 5616, від 24.07.2018 № 504, від 24.09.2018 № 548, від 25.09.2018 № 5700, від 31.07.2018 № 5533. Податкові накладні від 31.07.2018 № 5, від 25.09.2018 № 5, від 24.09.2018 № 4, від 24.07.2018 № 4, від 23.08.2018 № 3, від 23.08.2018 № 3, від 19.09.2018 № 3, від 17.07.2018 № 3, від 22.06.2018 № 2, від 17.08.2018 № 2, від 11.07.2018 № 2, від 14.06.2018 № 1, від 07.08.2018 № 1, від 05.07.2018 № 1, від 04.09.2018 № 1 були зареєстровані відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

За договором про надання послуг транспортними засобами та будівельними механізмами від 28.08.2018 № 28/08/18 ТОВ "СЕНЛЕНД" надавало послуги позивачу за допомогою катера буксировального та плавучої землесосної дизельної установки продуктивністю 140-200 м3/год.

У свою чергу, надання послуг зазначеними механізмами підтверджено актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.09.2018 № 1, від 19.09.2018 № 2, журналами роботи (змінними рапортами) будівельних машин за вересень 2018 року.

Здійснення оплати позивачем наданих послуг підтверджено платіжним дорученням від 12.10.2018 № 715, карткою по рахунку 631, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, випискою по рахунку позивача.

Також, ТОВ "СЕНЛЕНД" були складені, а контролюючим органом зареєстровані податкові накладні від 19.09.2018 № 14, від 19.09.2018 № 10.

Як наголошує позивач у відзиві на апеляційну скаргу, катер буксировальний використовувався загалом протягом 102 годин, плавуча землесосна дизельна установка продуктивністю 140-200 м3/год (земснаряд дизельний) - 205 годин. Катер буксировальний використовувався для обслуговування земснаряду дизельного (для підвезення паливно-мастильних матеріалів, працівників тощо) та не був залучений безперервно за відсутності такої потреби, що відповідає нормам ДБН Д.2.2- 1-99 «Земляні роботи», де відображена інформація про час експлуатації відповідних механізмів у співвідношенні 1:2 (17,85 та 8,94).

Отже, позивачем були надані копії належним чином складених первинних та розрахункових документів, відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підтвердження господарських операцій з ТОВ "СЕНЛЕНД" за перевіряємий період. Господарські операції з ТОВ "СЕНЛЕНД" відповідають статутній діяльності, діяльності за КВЕД позивача, що відповідачем не заперечується та не спростовується.

Відповідно до норм абз. 10 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Отже, договір, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості, акти надання послуг є первинними документами, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між суб`єктами господарювання та були надані відповідачу в ході перевірки, а також надані до суду разом із позовною заявою.

Слід врахувати, що за спірними господарськими операціями, зміни майнового стану позивача відбулися, відображені у банківських виписках по рахунках позивача та не заперечуються відповідачем, адже в акті перевірки констатовано, що розрахунки між позивачем та контрагентами проводились у безготівковій формі.

Крім того, відповідачем не спростовано наявність у позивача необхідних первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та відповідність вказаних у них обсягів господарських операцій і задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток, податку на додану вартість сум. Висновками перевірки не встановлено фактичного порушення позивачем вимог норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податку на прибуток, податкового кредиту, від`ємного значення ПДВ.

Водночас контролюючий орган посилається на інформацію в АІС «Податковий блок» щодо контрагентів позивача: ТОВ "ВІКІТРЕЙД" та його контрагента ТОВ "Укр Рест Сіті", ТОВ "СЕНЛЕНД" та його контрагента ТОВ «Амбікард».

Щодо вказаного, судом першої інстанції вірно наголошено на тому, що процес зіставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до вказаної бази, даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Водночас, як обґрунтовано зауважує сторона позивача, позивач жодним чином не пов`язаний договірними відносинами із ТОВ "Укр Рест Сіті", ТОВ "Амбікард". У будь-якому випадку, перевірки по ланцюгу постачання контролюючим органом контрагентів-постачальників, самі по собі не спростовують реальність здійснення господарських операцій саме між позивачем та ТОВ "ВІКІТРЕЙД", ТОВ "СЕНЛЕНД", адже стосуються виключно діяльності останніх та їх взаємовідносин з контролюючим органом.

З огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податків, такі обставини не можуть бути підставою для відповідальності позивача за відсутності доказів узгодженості його дій із названим у акті контрагентом.

Крім того, колегія суддів наголошує, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів платника податків по ланцюгах постачання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Натомість, ПК України, зокрема, п. 75.1 ст. 75, наділяє відповідача правом проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки задля перевірки дотримання усіма платниками податків дотримання вимог законодавства України, зокрема, ТОВ "Вікі Трейд", ТОВ "Сенленд", ТОВ "Укр Рест Сіті", проте, інформація щодо проведення перевірок так само, як і будь-які висновки перевірок щодо дотримання податкового законодавства цими підприємствами відсутня.

Відповідачем також під час розгляду даного спору по суті, не надано жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з надання послуг, адже у комерційній діяльності виконання послуг не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів оренди, найму тощо.

У даному випадку, контролюючим органом не розглядався та не перевірявся якісний та кількісний склад технічного забезпечення та людських ресурсів, залучених до виконання зобов`язань, тобто, в даному випадку, контролюючим органом лише констатується факт її недостатності або відсутності (у контрагентів позивача).

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Колегія суддів вважає, що, у даному випадку, актом перевірки не зафіксовано та не доведено порушень з боку позивача податкової дисципліни та/або податкового та бухгалтерського обліку в оскаржуваній частині, адже при проведенні перевірки, контролюючим органом виявлено не було дефектності наданих документів бухгалтерського обліку.

Щодо посилань контролюючого органу, що ТОВ "СЕНЛЕНД" для здійснення фінансово-господарської діяльності, пов`язаною із реєстрацією податкових накладних, використовувало іноземні ІР адреси, слід зазначити, що така інформація не може свідчити про не підтвердження господарських операцій із позивачем та не може бути врахована при формуванні висновків щодо його господарської діяльності, водночас, стосується податкового обліку/відповідальності платника податків, що надсилав на реєстрацію таку податкову накладну.

Крім того, колегія суддів відхиляє вказані доводи апелянта, оскільки відповідачем не здійснено посилання на норму податкового законодавства, яку було порушено контрагентами позивача при вчиненні таких дій, та не зазначено про вплив цих дій на реальність господарських операцій.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень, адже така підстава не була покладена в основу акта перевірки (акт перевірки датований 2020 р. й в ньому йдеться про начебто порушення під час здійснення операцій з ТОВ "Вікітрейд", ТОВ "Сенленд", натомість кримінальні провадження від 2021 р. й в них йдеться про інші юридичні особи), на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

До того ж, з відкритих реєстрів по коду ЄДРПОУ підприємств, які фігурують у цих кримінальних провадженнях є інформація, що ТОВ "Євротранслогістик-ЖТ" (43133916), ТОВ "Автоінновація Груп" (43107378) оскаржили наявні рішення про їх віднесення до категорії ризикових платників податку, у той час як ТОВ "Прест Компані" припинено з 03.09.2021.

Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження також об`єктивно не може бути прийнято до уваги судом, оскільки відповідно до положень частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, висновки акта перевірки, що знайшли своє відображення в податкових повідомленнях-рішеннях від 26.011.2020 № 795215070104, № 795015070104 та № 795615070104, є передчасними, недоведеними та такими, що не ґрунтуються на конкретних обставинах та доказах, а лише на припущеннях контролюючого органу.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.В. Карпушова

Є.І. Мєзєнцев