Постанова

від 01.10.2024 по справі 140/34380/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/34380/23 пров. № А/857/13897/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіСудової-Хомюк Н.М.,

суддівОнишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 140/34380/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мар`янівської селищної ради, голови Мар`янівської селищної ради Басалика Олега Володимировича про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя (судді) в суді першої інстанції Плахтій Н.Б.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Луцьк,

дата складання повного тексту рішення не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернулася у Волинський окружний адміністративний суд з позовом до Мар`янівської селищної ради (далі також відповідач 1), голови Мар`янівської селищної ради Басалика Олега Володимировича (далі також голова ради, відповідач 2), в якому просила суд:

-визнати протиправною бездіяльність голови ради, вчинену шляхом не підписання рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликаннявід 17.05.2023 №38/7, та визнати протиправним і скасувати розпорядження голови ради від 23.05.2023 № 62-р «Про зупинення рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання»;

-зобов`язати голову ради підписати та забезпечити розміщення на офіційному веб ресурсі ради підписаного рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликаннявід 17.05.2023 №38/7;

-визнати протиправною бездіяльність селищної ради, вчинену шляхом не публікування рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023;

-зобов`язати селищну раду забезпечити розміщення на офіційному веб ресурсі ради підписаного рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023.

Позов обґрунтовує тим, що 23.05.2023 головою ради ОСОБА_2 було прийнято розпорядження №62-р «Про зупинення рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання». Позивач вважає, що дане розпорядження селищного голови прийняте із порушенням ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» з огляду на порушення п`ятиденного строку для його прийняття.

Також зазначає, що відповідачем 2 формально порушено процедуру зупинення рішення, оскільки зупинено рішення, яке не підписано головою селищної ради. На офіційному сайті Мар`янівської селищної ради в мережі Інтернет відсутнє оприлюднення підписаного селищним головою рішення №38/7 від 17.05.2023, а опубліковано лише його проект, що свідчить про бездіяльність посадових осіб селищної ради.

Крім того, позивач покликається на те, що оскаржуване рішення порушує її права, принижує честь та гідність як депутата ради.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга. Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує невірним застосуванням судом першої інстанції норми матеріального права, що привело до порушення в свою чергу норми процесуального права. Зазначає, що вона як депутат селищної ради має право на оскарження прийнятого розпорядження, а селищний голова незаконно зупинив рішення сесії, оскільки голова не має прав за законом виносити розпорядження про зупинення прийнятого радою рішення на шостий день, а мав таке право лише протягом п`яти днів. Право виносити оскаржуване розпорядження у голови ради не виникло внаслідок його хвороби, оскільки це не передбачено законом.

Крім цього, зазначає, що невідомо, яку норму законодавства мав на увазі суд першої інсатнції зазначаючи те, що секретар ради не вправі виносити розпорядження щодо себе.

Вказує, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено жодних поважних причин в питанні поновлення термінів відносно зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування.

Просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем 2 до суду подано відзив на апеляційну скаргу. У відзиві зазначає, що відповідач 1 та відповідач 2 жодної шкоди позивачу не завдав. Вказує, що діяв відповідно до вимог закону та ніяким чином не обмежив права та можливість депутатів Мар`янівської селищної ради у порядку, визначеному законом та регламентом селищної ради, відхилити зауваження селищного голови щодо рішення №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання».

Щодо видачі оскаржуваного розпорядження з порушенням п`ятиденного строку на зупинення рішення селищної ради, який встановлений ч.4 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вказує, що 17.05.2023 був госпіталізований до Горохівської багатопрофільної лікарні, де перебував на стаціонарному лікуванні з 17.05.2023 по 22.05.2023 включно, що підтверджується листком непрацездатності.

Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року залишити без змін.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволенняз огляду на наступні підстави.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є депутатом Мар`янівської селищної ради, що підтверджується копією відповідного посвідчення (а.с.20).

17.04.2023 депутати Мар`янівської селищної ради звернулися до голови вказаної селищної ради із депутатським зверненням щодо скликання позачергової сесії Мар`янівської селищної ради та включення в порядок денний позачергової сесії питання про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання (а.с.13). Вказане депутатське звернення підписане, в тому числі, і позивачем.

17.05.2023 на сесії Мар`янівської селищної ради прийнято рішення №38/7 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання», яким достроково припинено повноваження секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_3 (а.с.16).

Згідно з протоколом №2 засідання лічильної комісії з питань таємного голосування щодо дострокового припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання від 17.05.2023 (а.с.15 зворот) та результатів поіменного голосування (а.с.19 зворот) встановлено, що у голосуванні взяло участь 17 депутатів та голова селищної ради. Кількість голосів, поданих «за» прийняття рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання 12 (дванадцять), кількість голосів, поданих «проти» - 4 (чотири), кількість депутатів, що утрималися від голосування - 1 (один).

У період з 17.05.2023 по 22.05.2023 голова Мар`янівської селищної ради перебував на стаціонарному лікуванні у Комунальному підприємстві «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради», що підтверджується копією виписного епікризу №1929/460 від 22.05.2023 (а.с.33-34).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням селищної ради, 23.05.2023 голова ради виніс розпорядження №62-р «Про зупинення рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» (а.с.18 зворот), яким зупинив рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» та скликав тридцять дев`яту позачергову сесію Мар`янівської селищної ради восьмого скликання, до порядку денного засідання якої вніс на повторний розгляд рішення «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» із зауваженнями селищного голови.

Обґрунтування незгоди із рішенням Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» викладено у тексті зауваження голови Мар`янівської селищної ради (а.с.16 зворот-18).

Депутат Мар`янівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_1 , вважаючи розпорядження голови Мар`янівської селищної ради № 62-р від 23.05.2023 «Про зупинення рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» таким, що суперечить вимогам частини четвертої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також бездіяльність селищного голови щодо не підписання рішення ради №38/7 від 17.05.2023 та селищної ради щодо не опублікування вказаного рішення протиправною, звернулася з даним позовом до суду.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, один лише факт прийняття селищним головою розпорядження про зупинення рішення селищної ради з порушенням строку на один календарний день, за умови наявності об`єктивних причин неможливості реалізації такого повноваження через хворобу, не може свідчити про протиправність поведінки відповідача 2 та бути достатньою підставою для визнання протиправним оскаржуваного позивачем розпорядження.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що скасування спірного розпорядження не відповідатиме меті та завданню адміністративного судочинства, що полягає у ефективності судового захисту порушених та оспорюваних прав.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно статті 7 Основного Закону в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Статтею 140 Конституції Українипередбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаєЗакон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997№280/97-ВР (далі -Закон №280/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповіднодо частини першої статті 2 Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межахКонституціїі законів України.

Пунктом 4 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі Закон №2493-III), служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою (стаття 3 Закону №2493-III).

Частиною першою статті 50 Закону №280/97-ВР визначено, що секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради (частина п`ята статті 50 Закону №280/97-ВР).

Частиною першоюстатті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина друга статті 59 Закону №280/97-ВР).

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради (частина третя статті 59 Закону №280/97-ВР).

Судом першої інстанції встановлено, що 17.05.2023 Мар`янівською селищною радою прийнято рішення №38/7 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання», відповідно до пункту 1 якого вирішено припинити повноваження секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання ОСОБА_3 (а.с.16 зворот).

Відповідно до частини четвертоїстатті 59 Закону №280/97-ВРрішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Аналогічне право передбачено і пунктом 2 статті 67 Регламенту Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області восьмого скликання, затвердженого рішенням Мар`янівської селищної ради від 11.12.2020 №2/15 (із внесеними змінами від 14.04.2021 №9/4) (а.с.50-63).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Мар`янівської селищної ради №38/7 від 17.05.2023, голова ради ОСОБА_2 виніс розпорядження №62-р від 23.05.2023 «Про зупинення рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» (а.с.18 зворот), яким зупинив рішення тридцять восьмої позачергової сесії Мар`янівської селищної ради восьмого скликання №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» та скликав тридцять дев`яту позачергову сесію Мар`янівської селищної ради восьмого скликання, до порядку денного засідання якої вніс на повторний розгляд рішення «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» із зауваженнями селищного голови.

Право накладати вето (зупиняти дію рішення міської ради) на рішення відповідної ради належить виключно до дискреційних повноважень селищного голови, яке, в подальшому, може бути подолане самою радою у порядок і у спосіб, визначений Законом №280/97-ВР, тому

суд апеляційної інстанції не може надавати оцінку підставам накладення такого вето, викладеним у зауваженнях голови ради.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №813/5033/17, від 19.02.2020 у справі №2а-2378/11.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на пропуск головою ради п`ятиденного строку, визначеного положеннями частини четвертої статті 59 Закону №280/97-ВР, на вирішення питання про зупинення рішення ради.

Із матеріалів справи слідує, у період з 17.05.2023 (день прийняття селищною радою рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради) до 22.05.2023 включно голова селищної ради ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділені Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради», що підтверджується копією виписного епікризу №1929/460 від 22.05.2023 (а.с.33-34).

Відповідно до статті 7 Закону №2493-III посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченіКонституцієюі законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Частиною четвертою статті 42 Закону №280/97-ВР визначені повноваження сільського, селищного, міського голови, серед яких: забезпечення здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організація в межах, визначених цим Законом, роботи відповідної ради та її виконавчого комітету; підписання рішень ради та її виконавчого комітету; видання розпорядження у межах своїх повноважень тощо.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, що голова ради своє право на зупинення рішення Мар`янівської селищної ради № 38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» реалізував одразу на наступний робочий день після виписки із закладу охорони здоров`я, дотримавшись при цьому вимог Закону №280/97-ВР та регламенту селищної ради про винесення питання про дострокове припинення повноважень секретаря ради на повторний розгляд селищної ради із обґрунтуванням своїх зауважень.

Щодо посилань скаржника в апеляційній скарзі на те, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено жодних поважних причин в питанні поновлення термінів відносно зупинення дії рішення органу місцевого самоврядування, колегія суддів зазначає наступне.

Поняття поважних причин пропуску буль-яких процесуальних строків є досить оціночним, до таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення певної процесуальної дії у встановлений строк.

Оскільки відповідачем 2 надано до суду докази перебування на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділені Комунального підприємства «Горохівська багатопрофільна лікарня Горохівської міської ради», а саме копію виписного епікризу №1929/460 від 22.05.2023, а отже можна зробити висновок, що така обставина об`єктивно унеможливила реалізацію права голови ради на зупинення рішення Мар`янівської селищної ради № 38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання».

Крім цього суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу вимог частини другої статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень.

Таким чином, в період хвороби селищного голови його повноваження здійснює секретар ради.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки спірне розпорядження стосувалось рішення про дострокове припинення повноважень секретаря ради, з огляду на що секретар ради не вправі виносити таке розпорядження щодо себе.

Щодо посилань скаржника на те, що невідомо, яку норму законодавства мав на увазі суд першої інсатнції зазначаючи те, що секретар ради не вправі виносити розпорядження щодо себе, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені у Законі України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII).

Зокрема, цим законом визначено поняття реального конфлікту інтересів.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Стаття 3 Закону № 1700-VII визначає суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, серед яких особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону № 1700-VII суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Надаючи оцінку ситуації, в якій секретар ради, виконуючи повноваження селищного голови за його відсутністі, буде вчиняти дії, що стосуються питання дострокового припинення повноважень секретаря ради, можна зробити висновок, що секретар буде вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів, через суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що один лише факт прийняття селищним головою розпорядження про зупинення рішення селищної ради з порушенням строку на один календарний день, за умови наявності об`єктивних причин неможливості реалізації такого повноваження через хворобу, не може свідчити про протиправність поведінки відповідача2 та бути достатньою підставою для визнання протиправним оскаржуваного позивачем розпорядження.

Також колегія суддів погоджується з твердженням голови селищної ради про те, що оскаржуване розпорядження №62-р від 23.05.2023 не впливає на права та інтереси позивача.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України)є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Однак, порушення вимог закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів особи, тому вона має довести (а суд - встановити), що позивачеві належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких він звернулася до суду.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 №93-IV (далі Закон №93-IV) депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов`язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування.

За приписами статті 11 Закону №93-IV у виборчому окрузі депутат місцевої ради має право: 1) офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інтереси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності з питань, що належать до відання органів місцевого самоврядування відповідного рівня; 2) брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу; 3) порушувати перед органами і організаціями, передбаченими пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадовими особами, а також керівниками правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення; 4) доступу до засобів масової інформації комунальної форми власності з метою оприлюднення результатів власної депутатської діяльності та інформування про роботу ради в порядку, встановленому відповідною радою; 5) вносити на розгляд органів і організацій, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатськими повноваженнями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

При здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: 1) на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; 2) на невідкладний прийом; 3) вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку.

Депутат місцевої ради є відповідальним перед виборцями свого виборчого округу і їм підзвітним. У своїй роботі у виборчому окрузі взаємодіє з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами самоорганізації населення, трудовими колективами, об`єднаннями громадян.

Статтею 15 Закону №93-IV передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності.

У разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право на депутатське звернення до керівників відповідних правоохоронних чи контролюючих органів.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, об`єднання громадян, керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, до яких звернувся депутат місцевої ради, зобов`язані негайно вжити заходів до усунення порушення, а в разі необхідності - до притягнення винних до відповідальності з наступним інформуванням про це депутата місцевої ради.

У разі невжиття відповідних заходів посадові особи місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та керівники правоохоронних і контролюючих органів, до яких звернувся депутат місцевої ради, несуть адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законом.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що питання звернення до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади може бути вирішено на пленарних засіданнях відповідної ради.

Саме відповідні ради, а не окремі депутати, згідно із статтею 10 Закону №280/97-ВР є тими представницькими органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами, а отже й наділені в силу Закону на звернення до суду з метою захисту порушених прав територіальної громади.

Право захищати інтереси територіальної громади (або її окремих представників) в суді може бути реалізоване шляхом представництва. При цьому, депутат місцевої ради не уповноважений представляти у судах інтереси такої ради, або інтереси утворених нею комісій, або інтереси виборців інакше, ніж поза відносинами представництва.

Аналогічний підхід було застосовано Верховним Судом у постанові від 17.01.2019 у справі №320/6066/16-а, обставини якої є подібними до обставин даної справи, а також у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №504/4148/16-а.

У постанові від 29.01.2020 у справі №320/6373/16-а Верховний Суд також зазначив, що оскільки оскаржуване розпорядження стосується рішення міської ради, то у випадку незгоди з ним саме рада, а не окремий депутат, має адміністративну процесуальну правосуб`єктність самостійно оскаржити це розпорядження.

Таким чином колегія суддів зазначає, що суд першої інсатнції дійшов вірного висновку, що скасування спірного розпорядження не відповідатиме меті та завданню адміністративного судочинства, що полягає у ефективності судового захисту порушених та оспорюваних прав.

Щодо доводів позивача про не підписання головою ради рішення №38/7 від 17.05.2023 та його не опублікування, то колегія судів зауважує наступне.

Порядок підписання, зупинення та набуття чинності рішень ради визначено статтею 67 Регламенту Мар`янівської селищної ради, відповідно до вимог якої рішення ради у п`ятиденний термін з моменту його прийняття підписується Мар`янівським селищним головою, а у випадках визначених цим регламентом, головуючим на засіданні ради.

Рішення ради у п`ятиденний термін з моменту його прийняття може бути зупинено Мар`янівським селищним головою і внесено на повторний розгляд ради з обгрунтуванням зауважень.

Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його головою громади і оприлюднюється.

Якщо голова громади у двотижневий термін не скликав пленарного засідання ради чи не вніс зупиненого рішення на розгляд ради, воно набирає чинності незалежно від підписання його головою громади і оприлюднюється.

Оприлюднення актів ради здійснюється шляхом оприлюднення на веб-сайті громади.

Аналіз наведених положень статті 67 Регламенту Мар`янівської селищної ради свідчить про те, що у випадку, коли селищний голова своїм розпорядженням зупиняє рішення ради, рішення набирає чинності та підлягає оприлюдненню лише після відхилення селищною радою зауважень голови та підтвердження попереднього рішення двома третинами депутатів від загального складу ради.

Оскільки рішення Мар`янівської селищної ради №38/7 від 17.05.2023 «Про дострокове припинення повноважень секретаря Мар`янівської селищної ради восьмого скликання» було зупинено головою даної ради, а депутати ради в подальшому не підтвердили попереднє рішення про припинення повноважень секретаря двома третинами депутатів від загального складу ради, у відповідачів відсутній обов`язок щодо його підписання рішення та його розміщення на офіційному веб ресурсі ради.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерела права.

Так, у рішенні від 10 лютого 2010 у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland) від 27 вересня 2001).

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12 березня 2024 року у справі № 140/34380/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник