Постанова

від 24.09.2024 по справі 380/4253/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/4253/24 пров. № А/857/19309/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представника позивача: Куть Н.В.,

представника позивача: Царука А.П.,

представника відповідача: Роман Л.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 380/4253/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» до Львівської митниці про визнання дії та бездіяльності протиправними,

суддя в 1-й інстанції Кузан Р.І.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 17 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (далі також ТзОВ «Козак-Буд», позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці (далі також відповідач), у якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA209000/2023/000199/2 від 24.08.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» Львівської митниці Державної митної служби України №UA209150/2023/000088;

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA209000/2023/000296/2 від 20.10.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» Львівської митниці Державної митної служби України №UA209150/2023/000112;

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості № UA209000/2023/000312/2 від 14.11.2023;

- визнати протиправним та скасувати рішення, яке оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Львівської митниці Державної митної служби України №UA209150/2023/000119.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Водночас, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). Стверджує, що відповідачем при винесенні рішень про коригування митної вартості товарів на ідентичні товари митний орган визначав різну митну вартість товару. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000199/2 від 24.08.2023, № UA209000/2023/000296/2 від 20.10.2023 та № UA209000/2023/000312/2 від 14.11.2023.

Визнано протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000088, №UA209150/2023/000112 та №UA209150/2023/000119.

Стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» судовий збір в сумі 12112 (дванадцять тисяч сто дванадцять) грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Зазначає, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ст. 58 МК України).

Відсутність у декларанта документів, у яких визначено відомості про складові митної вартості не означає автоматичного застосування методу визначення митної вартості за ціною договору та обов`язку митного органу прийняти заявлену митну вартість на підставі документів, які є у наявності декларанта, оскільки це суперечитиме нормі ст. 58 МК України.

Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини: 29.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Козак-Буд» (покупець) та компанією «PCM spolka z ograniczona odpowidzialnoscia» (продавець) укладений договір про спільну співпрацю міжнародної купівлі-продажу №2017/06/27, відповідно до якого предметом є те, що в порядку та на умовах, визначених цим договором продавець зобов`язується продати покупцю, а покупець зобов`язується придбати у продавця на умовах СРТ м.Львів-Буськ Львівської обл. (відповідно до ІНКОТЕРМС) товари відповідно до інвойсів, доданими до товаросупровідних документів.

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 позивачем здійснено поставку товару. Згідно з Рахунком-проформою 5/SE/07/2023 від 21/07/2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 1616,76 Євро. ТзОВ «Козак-Буд», з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209150008404U6 від 22.08.2023, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209150008404U6 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- Рахунок-проформа №FPF/30/2023 від 31.07.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №5/SE/07/2023 від 21.07.2023;

- автотранспортна накладна від 18.08.2023;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №PL/MF/AS0159466 від 18.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №ПД1 від 01.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.08.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №19-09/3014 від 04.04.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 20.09.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/06/27 від 29.01.2018;

- договір про надання послуг митного брокера №114 від 21.10.2022;

- митна декларація UA403030/2022/023613 від 31.10.2022;

- митна декларація UA 40303002704104 від 02.12.2022;

- судове рішення у справі №380/18791/22 від 23.06.2023;

- митна декларація країни відправлення № 2ЗPL402010Е1276989 від 18.08.2023.

За результатами розгляду ЕМД та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000199/2 від 24.08.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000199/2 від 24.08.2023 в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення числових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:

- відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар;

- у п. 1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по «український» бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки;

- висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023);

- платіжне доручення №1 від 01.08.2023, не містять реквізитів, що дозволили б ідентифікувати його із імпортованою партією товарів (сума переказу становить 10000 Євро, у графі 70 «Призначення платежу» зазначено: оплата згідно контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 по інвойсу №FPF/30/2023 10000 EUR). До митного оформлення надано рахунок-проформу №FPF/30/2023 на загальну суму 20000,00 Євро. Платіжне доручення №2 від 04.08.2023, не містять відміток банку про прийняття даного документу в роботу банком (в той же час платіжне доручення №1 від 01.08.2023 має такі відмітки);

- подане рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/18791/22 не стосується імпортованої партії товару та стосуються рішень про коригування митної вартості винесених іншим митним органом.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) такі додаткові документи:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Додатково декларантом надіслано:

- SWIFT платіжного доручення №2 від 04.08.2023.

- Акт звірки від 22.08.2023.

- Видаткова накладна №29 від 25.07.2023;

- Податкова накладна №7 від 25.07.2023.

За результатами розгляду додатково наданих декларантом документів митницею встановлено наступне:

Платіжне доручення №1 від 01.08.2023 та платіжне доручення №2 від 04.08.2023 не містять реквізитів, що дозволили б їх ідентифікувати із імпортованою партією товарів. Видаткова накладна засвідчує продаж товару покупцеві в Україні за ціною 52,00 грн за кг. За курсом міжбанківської валютної біржі на 25.07.2023 це складає не більш як 1,28 євро за кг. Різниця, що складає менше 7%, не може покрити постійні та змінні витрати продавця та забезпечити прибуток. Інші подані документи не усувають виявлені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA206070/2023/007330 від 01.08.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,686 дол. США за кг.»

Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 25.08.2023 № 23UA209150008536U5 у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 МК України.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000088.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 12.10.2023 №UA209000/2023/901159/2.

Також, на виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 позивачем здійснено поставку товару. Згідно з Рахунком-фактурою (інвойс) №3/SE/10/2023 від 12.10.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 9393,60 Євро. ТзОВ «Козак-Буд», з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209150011125U9 від 13.10.2023, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209150011125U9 від 13.10.2023 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- рахунок-проформа №FPF/30/2023 від 31.07.2023;

- рахунок-проформа №FPF/5/2023 від 01.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №3/SE/10/2023 від 12.10.2023;

- автотранспортна накладна від 12.10.2023;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №PL/MF/AТ0159575 від 12.10.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 04.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару ПД від 01.02.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару ПД2 від 04.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №ПД1 від 01.08.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №19-09/3014 від 04.04.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 20.09.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/06/27 від 29.01.2018;

- договір про надання послуг митного брокера №114 від 21.10.2022;

- митна декларація UA403030/2022/023613 від 31.10.2022;

- митна декларація UA403030027041U4 від 02.12.2022;

- акт звірки від 22.08.2023;

- податкова накладна №7 від 25.07.2023;

- видаткова накладна №29 від 24.08.2023;

- прибуткова накладна №26 від 25.07.2023;

- податкова накладна №1 від 06.09.2023;

- податкова накладна №4 від 30.08.2023;

- акт звірки від 23.08.2023, від 13.10.2023;

- видаткові накладні №39 від 06.09.2023, №37 від 30.08.2023;

- податкова накладна №4 від 30.08.2023,

- судове рішення у справі №380/18791/22 від 23.06.2023;

- митна декларація країни відправлення № 2ЗPL402010Е1589683 від 12.10.2023.

За результатами розгляду ЕМД та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000296/2 від 20.10.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000296/2 від 20.10.2023 в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення числових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:

- відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар;

- у п. 1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по «український» бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки;

- висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023);

- платіжне доручення №1 від 01.08.2023 та платіжне доручення №2 від 04.08.2023, не містять реквізитів, що дозволили б їх ідентифікувати із імпортованою партією товарів.

- подане рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/18791/22 не стосується імпортованої партії товару та стосуються рішень про коригування митної вартості винесених іншим митним органом;

- поданий Акт звірки взаємних розрахунків від 13.10.2023 вказує, що заборгованість на користь ТзОВ «Козак-буд» становить 22888,02 Євро. В той же час, відповідно до поданої фактури №3/SE/10/2023 від 12.10.23, оплата за товар повинна бути здійснена 19.10.2023. Тобто, інформація у Акті звірки та у фактурі суперечить одна одній.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) такі додаткові документи:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Додатково декларантом надіслано документи, що були надані одразу із поданою до митного оформлення декларацією та не роз`яснюють і не усувають виявлені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA206070/2023/010057 від 13.10.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,66 дол. США за кг.»

Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 20.10.2023 № 23UA209150011769U7 у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 МК України.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000112.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000296/2 від 20.10.2023.

Крім цього, на виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 позивачем здійснено поставку товару. Згідно з Рахунком-фактурою (інвойс) №1/SE/11/2023 від 06.11.2023 покупець придбав у продавця товар загальною вартістю 8099,52 Євро. ТзОВ «Козак-Буд», з метою митного оформлення вказаного товару подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209150013087U4 від 09.11.2023, відповідно до якої заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації.

Одночасно, декларантом до митного контролю разом з митною декларацією №23UA209150013087U4 від 09.11.2023 в якості підстави для застосування основного методу надано наступні документи, які містять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації:

- рахунок-проформа №FPF/5/2023 від 01.02.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) №1/SE/11/2023 від 06.11.2023;

- автотранспортна накладна від 06.11.2023;

- Сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l №PL/MF/AТ0159575 від 12.10.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 04.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару ПД від 01.02.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару ПД2 від 04.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару №ПД1 від 01.08.2023;

- висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №19-09/3014 від 04.04.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 20.09.2019;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2017/06/27 від 29.01.2018;

- договір про надання послуг митного брокера №114 від 21.10.2022;

- митна декларація UA403030/2022/023613 від 31.10.2022;

- митна декларація UA403030027041U4 від 02.12.2022;

- акт звірки від 22.08.2023;

- податкова накладна №7 від 25.07.2023;

- видаткова накладна №29 від 24.08.2023;

- прибуткова накладна №26 від 25.07.2023;

- податкова накладна №1 від 06.09.2023;

- податкова накладна №4 від 30.08.2023;

- акт звірки від 23.08.2023, від 13.10.2023;

- видаткові накладні №39 від 06.09.2023, №37 від 30.08.2023;

- податкова накладна №4 від 30.08.2023,

- судове рішення у справі №380/18791/22 від 23.06.2023;

- митна декларація країни відправлення № 2ЗPL402010Е704267 від 06.11.2023.

За результатами розгляду ЕМД та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000312/2 від 14.11.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000312/2 від 14.11.2023 в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення числових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. За результатами встановлено наступне:

- відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар;

- У п. 1.1. Контракту, вказано, що товар постачається на умовах СРТ Буськ. Проте, далі в тексті вказано, що всі затрати і оплати транспорту по «український» бік кордону сплачує Покупець, що не відповідає заявленим умовам поставки;

- висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару (зауваження до даного висновку були вказані у рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/000078/2 від 17.04.2023);

- платіжне доручення №1 від 01.08.2023 та платіжне доручення №2 від 04.08.2023, не містять реквізитів, що дозволили б їх ідентифікувати із імпортованою партією товарів.

- подане рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/18791/22 не стосується імпортованої партії товару та стосуються рішень про коригування митної вартості винесених іншим митним органом;

- поданий Акт звірки взаємних розрахунків від 08.11.2023 вказує, що заборгованість на користь ТзОВ «Козак-буд» становить 31494,42 Євро. В той же час, відповідно до поданої фактури №1/SE/11/2023 06.11.2023, оплата за товар повинна бути здійснена 13.11.2023. Тобто, інформація у Акті звірки та у фактурі суперечить одна одній.

Таким чином, митницею виявлено розбіжності та відсутність належних документів, що підтверджують всі складові митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а саме: договір про надання транспортно-експедиційних послуг, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційих послуг, акти виконаних робіт, калькуляцію транспортних витрат.

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, надати (за наявності) такі додаткові документи:

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Додатково декларантом надіслано документи, що були надані одразу із поданою до митного оформлення декларацією та не роз`яснюють і не усувають виявлені розбіжності.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, та відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД №UA206070/2023/010057 від 13.10.2023 - де митна вартість такого товару становить 1,66 дол. США за кг.

Декларант скористався правом на випуск товарів за МД від 14.11.2023 №23UA209150013287U9 у вільний обіг під гарантійні зобов`язання відповідно до положень частини сьомої статті 55 МК України.

Львівською митницею відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209150/2023/000119.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000312/2 від 14.11.2023.

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості імпортованого товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваних рішень та карток відмови.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Суд першої інстанції зазначив, що зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належно з`ясовані обставини справи, що в свою чергу, сприяло формуванню відповідних правових висновків, правильність яких є повною та об`єктивною.

Відносини, з приводу яких виник даний спір регулюютьсяМитним кодексом України.

Відповідно до статей49,50 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті52 Митного кодексу Українимитна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цьогоКодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленомурозділом VIII цього Кодексута цією главою.

Як встановлено частиною другоюстатті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних , документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другоюстатті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу Україниконтроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу Українипередбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Зазначені положення зобов`язують митницю у рішенні про коригування митної вартості зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу Українивстановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59і60цьогоКодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частинами другою та третьоюстатті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості з посиланням на різну вартість товару у рахунку та митній декларації країни відправлення є безпідставними.

Колегія суддів звертає увагу, що контракт №2017/06/27 від 29.01.2018 та доповнення до контракту №2 від 20.09.2019 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунки-фактури №5/SE/07/2023 від 21.07.2023, №3/SE/10/2023 від 12.10.2023, №1/SE/11/2023 від 06.11.2023 визначають вартість товару.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що позивачем було надано копії митних декларацій країни відправлення.

Варто зазначити, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо тверджень відповідача про те, що контракт не містить чітких умов оплати за товар, а у фактурі не обумовлено про умови та терміни платежів, колегія суддів зазначає наступне.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000199/2 від 24.08.2023 в графі 33 митний орган зазначив, що відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000296/2 від 20.10.2023 в графі 33 митний орган зазначив, що відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар.

У рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000312/2 від 14.11.2023 в графі 33 митний орган зазначив, що відповідно до розділу 6 «Умови платежів» контракту №2017/06/27 від 29.01.2018 не зазначено чітких умов оплати за товар та не визначено яким документом будуть встановлені умови оплати за товар.

В контексті даного питання, колегія суддів звертає увагу, що в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Враховуючи вищенаведене, посилання відповідача на підставу для коригування митної вартості товару на те, що у поданих декларантом позивача документах не зазначено відомостей про умови та терміни оплати є безпідставними.

Щодо твердження відповідача про те, що сума, яка зазначена у вказаних банківських документах, не відповідає сумі у відповідних проформах, суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції, що рахунки-проформи є попередніми документами і не є обов`язковими, передбаченими законодавством документами для визначення числового значення митної вартості, так як суми перераховані згідно з цими рахунками-проформами є авансовими платежами для оплати товарів за зовнішньо-економічним контрактом №2017/06/27 від 29.01.2018.

Крім цього, при митному оформленні товарів позивачем були надані відповідачу і інші платіжні, розрахункові і бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару, серед яких був наданий двосторонній акт звірки взаємних розрахунків за період з 25.07.2023 по 08.11.2023 між ТзОВ «Козак-Буд» і PCM SP Z O.O. за контрактом №2017/06/27 від 29.11.2022, відповідно до якого заборгованість ТзОВ «Козак-Буд» перед PCM SP Z O.O. відсутня.

Щодо посилань відповідача на те, що висновок Львівської ТПП № 19-09/314 від 04.04.2023 не стосується оцінюваної партії товару, апеляційний суд звертає увагу на постанову від 23 жовтня 2020 року у справі №810/690/17 де Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Відповідна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 460/2674/20.

Разом з цим, необхідно враховувати, що умови поставки CPT згідно з Incoterms 2010 передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Продавець зобов`язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

Продавець зобов`язаний здійснити поставку шляхом надання товару перевізнику, з яким укладено договір перевезення, а за наявності декількох перевізників першому з них, для транспортування товару до узгодженого пункту в межах названого місця у встановлену дату чи в межах узгодженого періоду.

Продавець також зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення.

В обов`язки продавця також включена сплата витрат щодо експортних митних процедур, а також усіх мит, податків та інших зборів, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

При цьому, умови поставки CPT Буськ, Україна (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань покупця щодо транспортування.

Отже, за умовами поставки CPT м. Буськ, Україна (Incoterms 2010) саме на продавця, а не на позивача покладались обов`язки щодо сплати й забезпечення транспортування товару до м.Буськ, Україна, митного очищення товару позивача та витрат, пов`язаних із навантаженням, вивантаженням та обробкою товару при його транспортуванні до м. Буська, Україна. Тому, вартість транспортування, перевантаження, транзитного перевезення товару включено до його договірної ціни, що виключає обов`язок позивача надавати підтвердження розміру таких витрат та свідчить про необґрунтованість висновків відповідача у цій частині.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 по справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Відтак, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, та зокрема зазначає, що митний органом не надано пояснень, чому при визначення митної вартості товарів ним було застосовано резервний метод, який застосовується у разі якщо неможливо застосувати жоден із методів, що передують резервному.

Зважаючи на те, що відповідачем не надано належних та переконливих доказів того, що подані декларантом для митного оформлення документи не надавили можливості встановити всі складові митної вартості товару, мали розбіжності або виправлення, у зв`язку з чим спірні рішення митного органу про коригування митної вартості товару не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції обґрунтовано відзначено про надання позивачем митниці належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

У зв`язку з цим, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваних рішень митниці про коригування митної вартості.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі № 380/4253/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 01.10.24