Ухвала

від 30.09.2024 по справі 160/25353/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

30 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 160/25353/21

адміністративне провадження № К/990/27580/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради

на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року

у справі №160/25353/21

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради,

треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, в якому просила:

- визнати протиправними дії виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо прийняття рішень про відтермінування питання приведення своїх нормативно-правових актів, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами, у відповідність до вимог чинного законодавства України;

- зобов`язати виконавчий комітет Дніпровської міської ради привести власні нормативно-правові акти, що регулюють питання розміщення зовнішньої реклами, у відповідність до вимог чинного законодавства України шляхом введення в дію рішень виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 25 серпня 2020 року №854 "Про внесення змін до Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі" та від 22 вересня 2020 року №990 "Про внесення змін до Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі".

16 лютого 2022 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕСАН" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА" надійшла позовна заява, у якій просили суд:

- залучити у якості третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА", Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан" по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- прийняти до провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛОС ДНІПРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАГРАММАТОН 7", Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Алесан" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії;

- визнати протиправними та нечинними абзаци 5, 8 пункту 2.5 розділу 2 "Регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами" та підпункт 7.1.14 пункту 7.1 розділу 7 "Вимоги до зовнішньої реклами" Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі в редакції рішення виконавчого комітету міської ради від 25 серпня 2020 року №854, та Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, затверджене рішенням виконавчого комітету міської ради від 31 серпня 2011 року №1148 (зі змінами);

- залучити на стороні відповідача третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради; Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради; Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року залучені в якості третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7", та прийнято до провадження позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 31 серпня 2011 року №1148 "Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету міської ради від 16 квітня 2004 року №325 "Про порядок розміщення зовнішньої реклами у місті Дніпропетровську".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року залучені до участі в справі треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року прийнято до розгляду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог від 12 вересня 2022 року.

Позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 прийняти до розгляду в наступній редакції: визнати протиправними дії виконавчого комітету Дніпровської міської ради щодо прийняття рішень про затвердження Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі від 22 вересня 2020 року №990.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Позовні вимоги третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправними та нечинними абзаци 5,8 пункту 2.5 розділу 2 "Регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами" та підпункту 7.1.14 пункту 7.1 розділу 7 "Вимоги до зовнішньої реклами" Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі в редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 25 серпня 2020 року №854 та Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, затверджене рішенням Виконавчого комітету міської ради від 31 серпня 2011 року №1148 (зі змінами).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року в частині задоволених позовних вимог третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7" до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради про визнання протиправними та нечинними абзаців 5,8 пункту 2.5 розділу 2 "Регулювання діяльності у сфері розміщення зовнішньої реклами" та підпункту 7.1.14 пункту 7.1 розділу 7 "Вимоги до зовнішньої реклами" Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Дніпрі в редакції рішення Виконавчого комітету міської ради від 25 серпня 2020 року №854 та Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів в місті Дніпрі, затверджене рішенням Виконавчого комітету міської ради від 31 серпня 2011 року №1148 (зі змінами) і ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради (далі - скаржник) 16 липня 2024 року звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Водночас скаржником порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22 грудня 2005 року №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 була ухвалена у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили з моменту проголошення.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого законом строку був день із датою 12 травня 2023 року, в той час, як касаційну скаргу подано скаржником до Верховного Суду 16 липня 2024 року, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

У заяві про поновлення строку Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради зазначає, що не була залучена до участі у справі, а отже на неї не розповсюджується положення частини п`ятої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яким обмежена можливість касаційного оскарження суб`єктом владних повноважень поза межами річного строку. Скаржник також вважає, що питання законності рішень Дніпровської міської ради, що розглядаються в межа даної справи, прямо стосується виконавчих органів Дніпровської міської ради, функції яких відносяться до сфери благоустрою, елементами якого є, зокрема, й реклама, при цьому одним із основних органів, який здійснює контроль за розміщенням реклами в місті Дніпро є саме Інспекція. Водночас скаржник зазначає, що дізнався про прийняття оскаржуваного рішення із листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 02 липня 2024 року №1/2-244. Таким чином, скаржник просить визнати поважними підстави пропуску строку та поновити процесуальний строк.

Інших обґрунтованих та підтверджених належними доказами доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження, скаржником наведено не було.

Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2024 року касаційну скаргу Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки наведені у заяві про поновлення строку підстави визнані судом неповажними; статті 330 КАС України у зв`язку з несплатою судового збору; щодо можливості здійснення касаційного перегляду у відповідності до положень статті 357 КАС України та встановлено заявнику десятиденний строк для усунення вказаних недоліків з дня отримання копії ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення процесуального строку, документ про сплату судового збору та касаційну скаргу у новій редакції із обґрунтуванням можливості здійснення касаційного перегляду у відповідності до положень статті 357 КАС України.

Копія ухвали надійшла в особистий кабінет скаржника через систему "Електронний суд" 30 липня 2024 року о 23:11 та вважається належно врученим 31 липня 2023 року.

05 вересня 2024 року на виконання вимог ухвали Верховного Суду Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради звернулася з заявою про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Так на обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржник зазначає, що місто Дніпро є прифронтовим містом, а тому робота в місті ведеться в умовах постійних тривог та обстрілів, а ресурси всіх місцевих органів спрямовані на оборону, а тому оплата судового збору у визначеному законом розмірі є надмірним тягарем.

При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Суд враховує наступне.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - №3674-VI) встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Водночас, у клопотанні скаржник пов`язує необхідність відстрочення сплати судового збору лише з відсутністю необхідних для сплати судового збору коштів, при цьому не долучивши до заяви належні та допустимі докази для підтвердження даних обставин.

Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків Суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку представник Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради вказує на обставини непереборної сили, тобто, на обставини, пов`язані із запровадженим воєнним станом на території України, що, на її думку, може бути самостійною підставою для поновлення процесуального строку.

Так, фактично поважність підстав пропуску скаржник пов`язує з розташуванням міста Дніпро у безпосередній близькості із зоною бойових дій, тривалими повітряними тривогами, а також постійними обстрілами міста, що призводять до трагічних наслідків, зокрема, від 14 січня 2023 року, від 28 квітня 2023 року, від 29 грудня 2023 року, від 08 січня 2024 року, від 19 квітня 2024 року, від 05 травня 2024 року, від 15 травня 2024 року, від 04 червня 2024 року, від 28 червня 2024 року. На таких подій у місті Дніпро додано роздруківки новинних ресурсів з мережі інтернет.

Водночас Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради вдруге зазначає, що фактично про наявність постанови суду апеляційної інстанції дізналася лише 02 липня 2024 року із листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 02 липня 2024 року №1/2-244. Таким чином, скаржник просить визнати поважними підстави пропуску строку, поновити процесуальний строк та відкрити касаційне провадження.

Разом з тим, Суд дійшов висновку, що наведені у заяві про поновлення процесуального строку доводи є неналежними для задоволення виходячи з наступного.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07 липня 1989 року заява №11681/85).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (пункт 27 "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року заява №8371/02), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Колегія суддів наголошує, що доведення поважності підстав пропуску процесуального строку покладається саме на скаржника.

Так залишаючи без руху касаційну скаргу Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради суд касаційної інстанції вказав на необхідність обґрунтування у заяві про поновлення процесуального строку наступних обставин, а саме:

- обставини, що пов`язані із неповідомленням про розгляд справи та незалученням скаржника до участі у розгляді справи в суді першої інстанції, що передбачено положеннями статті 264 КАС Україні і пов`язано з певною особливість розгляду справ про оскарження положень нормативно-правових актів;

- можливості здійснення касаційного перегляду у відповідності до положень статті 357 КАС України;

- обставин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду першої інстанції із заявою про отримання копії судового рішення, яке мали намір оскаржити.

Однак, поважність підстав пропуску строку Інспекція з питань благоустрою Дніпровської міської ради фактично пов`язує із запровадженим воєнним станом на території України, тривалими повітряними тривогами, обстрілами міста Дніпро та ознайомленням із рішенням суду апеляційної інстанції безпосередньо з листа Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради від 02 липня 2024 року №1/2-244.

Надаючи оцінку доводам Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради, Суд зазначає, що питання поновлення процесуального строку, у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. При цьому сам факт запровадження воєнного стану не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, зокрема для органу державної влади, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої і другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відтак, в силу вимог закону, органи державної влади та місцевого самоврядування продовжують здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану.

Колегія суддів зазначає, що Інспекцією з питань благоустрою Дніпровської міської ради не наведено жодних обґрунтованих мотивів та не надано належним і допустимих доказів, таких як зміна графіку роботи у зв`язку із запровадженням воєнного стану, припинення або збоїв у роботі інформаційно-комунікаційних систем, наявних програмно-технічних засобів і електроживлення будівлі, тощо на підтвердження того, що у результаті збройної агресії рф проти України, скаржник не міг скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, щодо своєчасної подачі касаційної скарги у справі №160/25353/21.

Залишаючи касаційну скаргу без руху, Верховний Суд зазначав, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувався в порядку статті 264 КАС України, так як стосувався оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування. Суд констатував, оскільки рішенням суду Виконавчий комітет Дніпровської міської ради був зобов`язаний опублікувати інформацію про розгляд справи №160/25353/21, за загальним правилом вважається, що скаржник був повідомлений про розгляд цієї справи в суді першої інстанції.

Водночас перевіркою змісту заяви про поновлення строку на касаційне оскарження колегією суддів встановлено, що заява Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження не містить доводів про обставини, які вплинули на можливість звернення до суду із заявою про вступ у справу в якості третьої особи на стороні відповідача.

Колегія суддів зауважує, що повноваження суду щодо залучення інших учасників справи реалізовуються у межах закону та суддівського розсуду, зокрема, реагуючи на відповідні клопотання зацікавлених суб`єктів.

До того ж про можливість здійснення касаційного перегляду у порядку статті 357 КАС України скаржник жодним чином не аргументує.

Враховуючи зазначене, Суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 333 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо, скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

З огляду на вищезазначене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.

Аналогічна позиція щодо вирішення питання про поновлення процесуальних строків висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 14 липня 2022 року у справі №480/1643/21, від 05 вересня 2023 року у справі №320/5328/22.

Керуючись статтями 248, 251, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №160/25353/21.

2. Визнати неповажними наведені Інспекцією з питань благоустрою Дніпровської міської ради підстави пропуску процесуального строку та відмовити у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №160/25353/21.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції з питань благоустрою Дніпровської міської ради на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року у справі №160/25353/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алесан", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сілл", Товариство з обмеженою відповідальністю "Голос Дніпра", Товариство з обмеженою відповідальністю "Тетраграмматон 7", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Дніпровської міської ради, Департамент благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство "Дніпровські активи" Дніпровської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

4. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа