Рішення

від 01.10.2024 по справі 211/3799/24

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/3799/24

Провадження № 2/211/2025/24

З А О Ч НЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 жовтня 2024 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

при секретарі Зоріній С.М.

розглянувши в місті Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ПрАТ "Страхова компанія" "ВУСО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи ПрАТ "Страхова компанія" "ВУСО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму франшизи у розмірі 3000,00 грн., суму матеріальної шкоди у розмірі 11 212,93грн., суму моральної шкоди у розмірі 3 000,00 грн., всього 17212,93грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 16.12.2023 року о 11 год. 05 хв. на території автозаправки «ОККО», що розташована по вул. Нікопольське шосе, 22 Довгинцівського району у м. Кривому Розі, відбулася дорожньо - транспортна пригода (далі -ДТП) за участю автомобіля марки BYD S-6 з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля позивачки VOLKSWAGEN PASSAN з номерним знаком НОМЕР_2 , в результаті якої автомобілям заподіяні механічні пошкодження. Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2024р. по справі №211/11/24, що набрала законної сили 26.03.2024р., визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення ПДР та скоєння ДТП. Відповідно до Полісу щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217202961 від 05.10.2023р., цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу BYD S-6 з номерним знаком НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО». При цьому, у полісі зазначено, що страхувальником даного авто є ТОВ «Фінансова компанія «А-ФІНАНС». На звернення позивача від 05.01.2024р. до ТОВ «Фінансова компанія «А-ФІНАНС» щодо їх відносин з ОСОБА_2 стосовно надання йому права користування автомобілем BYD S-6 з номерним знаком НОМЕР_1 , було повідомлено (лист №251 від 08.01.2024р.), що їх компанія є власником даного автомобіля, який передано ОСОБА_2 у платне користування згідно договору фінансового лізингу №60031/051023 від 05.10.2023р. Також власник автомобіля вказав, що, згідно умов цього договору, саме ОСОБА_3 , як лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за використання об`єкту лізингу, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок його експлуатації, в частині, не передбаченій договором страхування. З огляду на це, саме ОСОБА_2 є належним відповідачем по даній справі. Після ДТП, позивач звернулася, в установлений законодавчо строк, з необхідним пакетом документів до ПрАТ «СК «ВУСО» задля виплати страхового відшкодування шкоди, заподіяної її автомобілю. ПрАТ «СК «ВУСО» листом №515/2024/вих/ТС/2336464 від 02.02.2024р. повідомило позивача про те, що ними було замовлено у ТОВ «СОС Сервіс Україна» проведення експертної оцінки вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням мого транспортного засобу, за результатами якої було складено Звіт №357B_SOS_-231219-273686 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, де вказано, що сума відновлювального ремонту становить 28694,04грн. За наслідками розгляду ПрАТ «СК «ВУСО» страхового випадку за даним ДТП, 23.01.2024р. мені було сплачено страхове відшкодування шкоди у розмірі 12 477,59грн. Вказана сума була розрахована страховою компанією шляхом вирахування з суми відновлювального ремонту - 28694,04грн. вартості фізичного зносу на запасні частини у сумі 11 212, 93грн., суми ПДВ - 2003,52грн. та суми франшизи -3000грн. Відповідно до полісу щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217202961 від 05.10.2023р, сума франшизи становить 3000грн. Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Отже, з дати набрання законної сили постанови Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2024р. по справі №211/11/24, тобто з 27.03.2024р. у ОСОБА_2 виникло зобов`язання сплатити на користь позивача суму франшизи, що передбачена страховим полісом, у розмірі 3000грн. Але, станом на дату подання даної позовної заяви, Відповідач не сплатив суму франшизи. Згідно Звіту №357B_SOS_-231219-273686 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, повна вартість відновлювального ремонту становить 28 694,04грн., а сума фізичного зносу на запасні частини, яка не сплачена страховою компанією на адресу позивача - 11 212, 93грн. Таким чином, із Відповідача на її користь підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі суми фізичного зносу на запасні частини (втрати товарної вартості транспортного засобу) - 11 212,93грн., що підтверджена зазначеним висновком експертного дослідження, який у розумінні ст.ст.77, 78 ЦПКУ є належним та допустимим доказом вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу. 01.05.2024р. позивачем була направлена ОСОБА_2 рекомендаційним листом з описом вкладення вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП на загальну суму 14 212,93грн., в т.ч.: сума франшизи, що передбачена страховим полісом у розмірі 3000 грн. та сума вартості фізичного зносу на запасні частини у розмірі 11 212, 93 грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачем було отримано дану вимогу 08.05.2024р. Однак, ОСОБА_2 було проігноровано вимогу, відповідь на неї не надавалася та не було сплачено у відповідних сум на відшкодування шкоди, також не було жодної спроби вийти зі на зв`язок. Така бездіяльність Відповідача свідчить про навмисне ухилення від сплати вищевказаних сум. Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи ступінь вини Відповідача та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, позивач вважає, що з Відповідача на її користь слід стягнути 3000 гри, моральної шкоди та судові витрати.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано докази по справі, а саме від ПрАТ "Страхова компанія" "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31) копію звіту № 357В_SOS_-231219-273686 про оцінку вартості (розміру) збитків заподіяних пошкодженням ТЗ VOLKSWAGEN PASSAT з н.з. НОМЕР_2 , який складено ТОВ "СОС Сервіс Україна" на замовлення ПрАТ "СК "ВУСО" в рамках розгляду страхового випадку за наслідками ДТП (справа №2336464).

Від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити, проти винесення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явився, заяв чи клопотань не надав.

Від третіх осіб ПрАТ "Страхова компанія" "ВУСО" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС", які належним чином повідомлені про слухання справи , заяв не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне, 16.12.2023 року о 11 год. 05 хв. на території автозаправки «ОККО», що розташована по вул. Нікопольське шосе, 22 Довгинцівського району у м. Кривому Розі, відбулася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки BYD S-6 з номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля позивача VOLKSWAGEN PASSAN з номерним знаком НОМЕР_2 , в результаті якої автомобілям заподіяні механічні пошкодження.

Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2024р. по справі №211/11/24, що набрала законної сили 26.03.2024р., визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за порушення ПДР та скоєння ДТП.

Відповідно до Полісу щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217202961 від 05.10.2023р., цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу BYD S-6 з номерним знаком НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «ВУСО». При цьому, у полісі зазначено, що страхувальником даного авто є ТОВ «Фінансова компанія «А-ФІНАНС». На звернення від 05.01.2024р. до ТОВ «Фінансова компанія «А-ФІНАНС» щодо їх відносин з ОСОБА_2 стосовно надання йому права користування автомобілем BYD S-6 з номерним знаком НОМЕР_1 , було повідомлено (лист №251 від 08.01.2024р.), що їх компанія є власником даного автомобіля, який передано ОСОБА_2 у платне користування згідно договору фінансового лізингу №60031/051023 від 05.10.2023р. Також власник автомобіля вказав, що, згідно умов цього договору, саме ОСОБА_3 , як лізингоодержувач несе повну цивільно-правову відповідальність перед третіми особами за використання об`єкту лізингу, відшкодовує в повному обсязі збитки третім особам, заподіяні внаслідок його експлуатації, в частині, не передбаченій договором страхування. З огляду на це, саме ОСОБА_2 є належним відповідачем по даній справі.

Після ДТП, позивач звернулася, в установлений законодавчо строк, з необхідним пакетом документів до ПрАТ «СК «ВУСО» задля виплати страхового відшкодування шкоди, заподіяної моєму автомобілю. ПрАТ «СК «ВУСО» листом №515/2024/вих/ТС/2336464 від 02.02.2024р. повідомило позивача про те, що ними було замовлено у ТОВ «СОС Сервіс Україна» проведення експертної оцінки вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням мого транспортного засобу, за результатами якої було складено Звіт №357B_SOS_-231219-273686 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, де вказано, що сума відновлювального ремонту становить 28694,04грн. За наслідками розгляду ПрАТ «СК «ВУСО» страхового випадку за даним ДТП, 23.01.2024р. було сплачено позивачеві страхове відшкодування шкоди у розмірі 12 477,59грн. Вказана сума була розрахована страховою компанією шляхом вирахування з суми відновлювального ремонту - 28694,04грн. - вартості фізичного зносу на запасні частини у сумі 11 212, 93грн., суми ПДВ - 2003,52грн. та суми франшизи -3000грн.

Відповідно до полісу щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №217202961 від 05.10.2023р, сума франшизи становить 3000грн.

Статтею 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначено, що франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (п. 12.1 ст.12 Закону).

Згідно п. 36.6 ст. 36 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Отже, з дати набрання законної сили постанови Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13.03.2024р. по справі №211/11/24, тобто з 27.03.2024р. у ОСОБА_2 виникло зобов`язання сплатити на користь позивача суму франшизи, що передбачена страховим полісом, у розмірі 3000грн.

Статтею 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦКУ розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

При цьому, відповідно до ст.29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Також п.32.7 ст.32 Закону передбачено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Розрахунок відшкодування шкоди, пов`язаної з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика).

Так, згідно з п.2.4. Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників (п.3.9 Методики).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості - це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2 унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті

Відповідно до пункту 8.3. Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного :носу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

Тобто величина втрати товарної вартості нараховується в разі потреби проведення темонтних робіт, що здійснюються як методами відновлення, так і методами заміни гсшкоджених: деталі, складової одиниці чи комплектувального виробу, які відповідають вимогам конструкторської документації усіх типів КТЗ.

З аналізу вказаних норм законодавчих актів слідує, що ЦКУ передбачене відшкодування потерпілому збитків у розмірі реальної вартості для виконання робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі, тоді як розмір страхового відшкодуванн- що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до Закону - виходячи з витрат, пов`язанії з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного знос транспортного засобу.

Тобто, за змістом вищезазначених положень, відшкодування величини втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків), щі підлягає відшкодуванню потерпілій стороні, однак страховика законодавчо звільнене від сплати таких сум.

В свою чергу, ч.І ст.1166 ЦКУ встановлено, що майнова шкода, завдане неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правах фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридично: особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст.1194 ЦКУ особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, оскільки від сплати відшкодування шкоди у розмірі величини втрати товарної вартості (фізичного зносу на запасні частини) законодавством звільнено страховика, то його згідно зі ст.ст. 1166, 1194 ЦКУ повинна відшкодувати особа, яка завдала шкоду.

До аналогічного правового висновку прийшов Верховний Суд у постановах: від 21.12.2022 № 369/13458/20; від 09.11.2022 № 366/2985/19; від 09.11.2022 № 497/470/2021; від 28.09.2022 № 727/182/21; від 21.09.2022 № 486/716/20; від 14.09.2022 № 441/756/18; від 14.09.2022 № 520/7996/18; від 17.08.2022 № 761/15232/18; від 08.06.2022 № 757/20129/16-ц; від 25.05.2022 № 503/1597/16-ц; від 16.02.2022 № 242/1930/21; від 16.02.2022 № 725/1670/18; від 16.02.2022 № 709/370/20; від 16.02.2022 № 363/5092/18; від 09.02.2022 № 567/881/18; від 26.01.2022 № 204/5403/18.

Як зазначалося вище, згідно Звіту №357B_SOS_-231219-273686 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, повна вартість відновлювального ремонту становить 28 694,04грн., а сума фізичного зносу на запасні частини, яка не сплачена страховою компанією позивачеві - 11 212, 93грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон №1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 28 Закону №1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 29 Закону №1961-ІV передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За змістом ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Таким чином, із Відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі суми фізичного зносу на запасні частини (втрати товарної вартості транспортного засобу) - 11 212,93грн., що підтверджена зазначеним висновком експертного дослідження, який у розумінні ст.ст.77, 78 ЦПКУ є належним та допустимим доказом вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу позивача.

01.05.2024р. позивачем була направлена ОСОБА_2 рекомендаційним листом з описом вкладення вимога про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП на загальну суму 14 212,93грн., в т.ч.: сума франшизи, що передбачена страховим полісом у розмірі 3000грн. та сума вартості фізичного зносу на запасні частини у розмірі 11 212, 93грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення Відповідачем було отримано дану вимогу 08.05.2024р. Однак, ОСОБА_2 було проігноровано вимогу позивача.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 1167 ЦКУ моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦКУ моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів п сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995р. визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. За змістом ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Пошкодження автомобіля, сам факт ДТП, протиправна поведінка відповідача, завдали позивачеві стресу та душевних переживань, беручи до уваги вищенаведене, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що з Відповідача на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн, моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ПрАТ "Страхова компанія" "ВУСО" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "А-ФІНАНС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 суму франшизи у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, суму матеріальної шкоди у розмірі 11 212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 93 копійки, суму моральної шкоди у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 грн., всього 17212 (сімнадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 , адреса АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять ) гривень 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 01.10.2024 року.

Суддя: Н. О. Сарат