Ухвала

від 01.10.2024 по справі 932/8807/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/8807/24

Провадження № 1-кс/932/3152/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у приміщенні суду в м. Дніпро клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12024041710000641 від 02.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчогосудді Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська надійшлоклопотання слідчогоСВ ДніпровськогоРУП ГУНПв Дніпропетровськійобласті ОСОБА_3 погоджене зпрокурором Центральноїокружної прокуратуриміста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальномупровадженню,внесеному доЄРДР за№12024041710000641від 02.06.2024року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.190КК України,в якомуостанній просить,накласти арештна майно,з метоюпозбавлення правана відчуження,розпорядження абокористування,грошовими коштамиу сумі1000000,00грн.,які знаходятьсяна розрахунковомурахунку НОМЕР_1 ,відкритому вАТ «Акцент-Банк»(код14360080,юридична адресамісцезнаходження:м.Дніпро,вул.Батумська,буд.11),які отримані злочиннимшляхом,та єречовим доказому кримінальномупровадженні, шляхом зупинення видаткових операцій, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди, а так само по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати; зобов`язати службових осіб банку АТ «Акцент-Банк» (код 14360080) зробити відмітку про залишок грошових коштів на вказаних рахунках із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку, яку направити негайно після отримання ухвали суду до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2А з відміткою для слідчого СВ ОСОБА_3 ; розглянути дане клопотання без виклику або інформування в будь-який спосіб осіб, у володінні яких знаходяться грошові кошти, у зв`язку з тим, що існує реальна загроза їх списання з рахунку, так як вони знаходяться у безпосередньому володінні зацікавлених осіб, які можуть бути причетними до прикриття незаконної діяльності.

В обґрунтування свого клопотання зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 02.06.2024 слідчим відділом Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за повідомленням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 31.05.2024 року о 16:40 годині останній перебуваючи за адресою м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 59-А, відповідно до платіжної інструкції №9 від 31.05.2024 року перерахував, як директор ТОВ «Екобайк» (код 40644683), з розрахункового рахунку НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 1000056,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) за послуги у логістиці, які у подальшому виконані не були, внесено відомості до ЄРДР №12024041710000641, з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході допиту директора ТОВ «Екобайк» (код 40644683) ОСОБА_5 встановлено, що у травні 2024 року ТОВ «Екобайк» (код 40644683) необхідні були послуги логістики та з даною метою він в мережі Інтернет знайшов ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955), яке надавало зазначені послуги. В ході переговорів, представник ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) вказав про необхідність оплати грошових коштів за послуги у розмірі 1000056,00 гривень на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий у АТ «Укрсиббанк». Так, з цією метою директор ОСОБА_5 ТОВ «Екобайк» (код 40644683) відповідно до платіжної інструкції №9 від 31.05.2024 року перерахував з розрахункового рахунку НОМЕР_2 ТОВ «Екобайк» (код 40644683) грошові кошти у розмірі 1000056,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) за послуги у логістиці.

В подальшому всі дзвінки та повідомлення директора ТОВ «Екобайк» (код 40644683) ОСОБА_5 до представника та інші контакти ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) розпочали ігнорувати та послуги з логістики не виконали.

Встановлено, що ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) засноване 21.03.2024 року, директор ТОВ - ОСОБА_6 , місце реєстрації ТОВ АДРЕСА_1

ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) має відкриті розрахункові рахунки у:

-АТ «Укрсиббанк»(код 09807750) за адресою м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, за № р/р. НОМЕР_3 ;

-АТ «Акцент-Банк» (код 14360080) за адресою м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 за № р/р. НОМЕР_1 ;

В ході досудового розслідування направлено запит в порядку ст. 93 КПК України та ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», щодо наявного розрахункового рахунку та залишку грошових коштів ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) у банку АТ «Укрсиббанк»(код 09807750).

Відповідно до наданої відповіді з АТ «Укрсиббанк»(код 09807750) від 28.08.2024 за №29-4-01/07-2313-БТ встановлено, що у зазначеному банку мається відкритий рахунок ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) р/р. НОМЕР_3 із залишком грошових коштів на 28.08.2024 у розмірі 241,00 гривень.

В ході досудового розслідування направлено запит в порядку ст. 93 КПК України та ст. 62 ЗУ «Про банки та банківську діяльність», щодо наявного розрахункового рахунку та залишку грошових коштів ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) у банку АТ «Акцент-Банк» (код 14360080).

Відповідно до наданої відповіді з АТ «Акцент-Банк» (код 14360080) від 29.08.2024 за №20.1.0.0.0/7-20240828/0646 встановлено, що у зазначеному банку мається відкритий рахунок ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) НОМЕР_1 із залишком грошових коштів на 28.08.2024 у розмірі 1000000,00 грн.

26.09.2024 року проведено тимчасовий доступ до речей та документів у АТ «Укрсиббанк» відповідно до якого встановлено, що 31.05.2024 року з розрахункового рахунку НОМЕР_2 ТОВ «Екобайк» (код 40644683) перераховано грошові кошти у розмірі 1000056,00 грн. на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) та цього ж дня вказані грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн. перераховані з розрахункового рахунку НОМЕР_3 ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) на рахунок ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Акцент-Банк» (код 14360080).

26.09.2024 року проведено тимчасовий доступ до речей та документів у АТ «Акцент-Банк» відповідно до якого встановлено, що 31.05.2024 року на р/р. НОМЕР_1 надійшли грошові кошти у розмірі 1000000,00 грн. та більше транзакцій по вказаному рахунку не проводились та грошові кошти знаходяться на вказаному рахунку.

Встановлено, що особи, які мають доступ до вказаних рахунків ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) здійснили перерахування грошових коштів надісланих ТОВ «Екобайк» (код 40644683) у розмірі 1000056,00 грн. за послуги з логістики з розрахункового рахунку НОМЕР_3 відкритого у АТ «Укрсиббанк» (код 09807750) на підконтрольний розрахунковий рахунок НОМЕР_1 відкритий у АТ «Акцент-Банк» (код 14360080).

12.09.2024 слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами грошових коштів в безготівковій формі, які перебувають на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 відкритий у АТ «Акцент-Банк» (код 14360080).

Таким чином, грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 відкритому у АТ «Акцент-Банк» (код 14360080) є речовими доказами, оскільки набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Власники безготівкових грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку можуть в будь-який час зняти грошові кошти та здійснити їх відчуження. Даний факт унеможливлює в подальшому накладення арешту на їх майно, тим самим позбавить можливості забезпечити збереження речових доказів та відшкодування спричинених потерпілому матеріальних збитків.

Згідно ст.59Закону України«Про банкиі банківськудіяльність»,арешт накошти таінші цінностіюридичних абофізичних осіб,що знаходятьсяв банку,здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.

Свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду клопотання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, немає.

Беручи до уваги викладене, є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на банківські рахунки, набуті кримінально протиправним шляхом та отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що вищезазначене майно тимчасово було вилучене, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.

У судове засідання слідчий не з`явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, в своєму клопотанні просить розглянути в порядку ст. 172 КПК України за відсутності сторін.

Власник майна не викликався з метою збереження речових доказів та унеможливлення спроб їх приховування, переведення на інші підконтрольні рахунки тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, вважаю можливим розглянути клопотання за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду та у випадках, передбачених цим Кодексом, під час досудового розслідування забезпечується повне фіксування судового засідання та процесуальних дій за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Положеннями ч. 1 ст. 107 КПК України визначено, що рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію.

Враховуючи вищевказані положення КПК України, слідчий суддя вважає за можливо розглянути клопотання за відсутності прокурора, власника або/та представника власника майна та без фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього докази, слідчий суддя вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно із ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Поряд з цим, статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Метою арешту, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з положеннями ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Частиною 1 статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчим суддею встановлено, що СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 12024041710000641, відомості про яке внесені до ЄРДР 02.06.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Постановою слідчого СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 12.09.2024 року визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024041710000641 від 02.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, грошових коштів в безготівковій формі у розмірі 1000000,00 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку ТОВ «Кіттон Трейд» (код 45632955) НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Акцент-Банк» (код 14360080, юридична адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11), які отримані злочинним шляхом від ТОВ «Екобайк» (код 40644683).

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до вимог до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні №12024041710000641 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.06.2024 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, а відтак наявні підстави з якими законодавець пов`язує застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного майна.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання слідчого про накладення арешту на вищезазначене майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є предметом кримінального правопорушення та може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя з огляду на конкретні обставини справи та враховуючи, що необхідно виконати ряд слідчих дій, спрямованих на всебічне, повне та об`єктивне розслідування всіх обставин кримінального правопорушення, вважає наявними підстави для накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що в подальшому ускладнить встановлення істини у кримінальному провадженні та проведенню необхідних слідчих (процесуальних) дій.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 131, 170-173, 309, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12024041710000641 від 02.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на грошовікошти усумі 1000000,00грн.,які знаходятьсяна розрахунковомурахунку НОМЕР_1 ,відкритому в АТ «Акцент-Банк» (код 14360080, юридична адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11), які є речовим доказом у кримінальному провадженні №12024041710000641від 02.06.2024року,шляхом зупиненнявидаткових операцій,за виняткомвидаткових операцій,пов`язаних зперерахуванням грошовихкоштів посплаті податків,зборів (обов`язковихплатежів)в бюджетабо державніцільові фонди,а таксамо посплаті єдиноговнеску назагальнообов`язкове державнесоціальне страхуваннята страховихвнесків назагальнообов`язкове державнепенсійне страхуваннята видатківпов`язаних звиплатою заробітноїплати - встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування.

Зобов`язати службових осіб банку АТ «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) зробити відмітку про залишок грошових коштів на вказаних рахунках із зазначенням часу, дати та суми залишку грошових коштів на рахунку, яку направити негайно після отримання ухвали суду до СВ ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області за адресою: м. Дніпро, пл. Троїцька, буд. 2А з відміткою для слідчого СВ ОСОБА_3 .

Копію ухвали направити прокурору, слідчому та власнику майна.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором. Копія ухвали надсилається слідчому, прокурору, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7