Рішення

від 01.10.2024 по справі 385/823/24

ГАЙВОРОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

Справа № 385/823/24

2/385/370/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - судді Панасюка І.В.,

з участю секретаря судового засідання Стародуба В.В.,

представника позивача адвоката Пузиря В.О.,

представника відповідача адвоката Мелєзгінова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Гайвороні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства "Нива" про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПСП "Нива" про стягнення збитків.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського (Гайворонського) району, Кіровоградської області.

Позивачу в вересні 2021 року стало відомо про те, що за Приватним сільськогосподарським підприємством «НИВА» в 2016 році зареєстровано право оренди на належну йому земельну ділянку.

Водночас, отримавши офіційні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем встановлено, що відповідачем 25.05.2016 зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, номер запису про інше речове право - 14721796.

Підставою для реєстрації іншого речового права, згідно відомостей з ДРПП, є Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2016 № 270.

Також, зазначено, що Орендодавцем є ОСОБА_1 , а Орендарем - ПСП «Нива», строк дії речового права - 10 років.

Однак, позивач із відповідачем жодних договорів не підписував, волевиявлення на їх укладення не виявляв та відповідно умови нібито укладеного правочину не визнавав.

Зареєстроване право оренди відповідача створювало об`єктивні перешкоди Позивачеві у користуванні належною йому земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270.

Вважаючи договір неукладеним, а речове право таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «НИВА» задоволено.

Зобов`язано Відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та повернути її останньому. Скасовано державну реєстрацію зареєстрованого за відповідачем речового права (права оренди) на спірну земельну ділянку.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 залишено без змін.

Після цього, Позивачем вказані законні рішення судів виконано у повному обсязі та інше речове право (оренди) відповідача на належну йому земельну ділянку 13.10.2022 припинено, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2024 № 380733140.

Незважаючи на законність вказаних вище рішень відповідачем їх оскаржено в касаційному порядку.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 385/1243/21 касаційну скаргу ПСП «НИВА» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 залишено без задоволення, а вказані рішення без змін.

Позивач був позбавлений об`єктивної можливості з 2018 року по кінець 2022 року використовувати належну йому земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто самостійно її обробляти, засівати та збирати врожай.

Враховуючи наведені обставини, ОСОБА_1 має право на стягнення збитків у вигляді відшкодування неодержаних доходів із зазначеної земельної ділянки (упущеної вигоди).

Для розрахунку суми неодержаних доходів Позивачем узято середні показники врожайності по району і вирахувано із загальної кількості та вартості врожаю доходи, які ОСОБА_1 як власник землі міг би отримати при самостійному господарюванні на землях, та суми витрат, які останній обов`язково мав би понести на вирощування, збір врожаю на цій земельній ділянці. Загальний розмір упущеної вигоди позивача становить 707212,74 грн.

Однак, внаслідок створених ПСП «НИВА» реальних перешкод у користуванні земельною ділянкою, ОСОБА_1 не отримав таких доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Через протиправні дії ПСП «НИВА», що підтверджено рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21, залишеним без змін Кропивницьким апеляційним судом та Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду, а також причинно-наслідковий зв`язок між такими діями ПСП «НИВА» та спричиненими збитками ОСОБА_1 у формі упущеної вигоди, останній не одержав доходів з використання земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270 з 2018 по 2022 рік включно.

Вказані збитки у сумі 707212,74 грн. відповідачем не сплачені, а тому права та законні інтереси позивача порушені та підлягають захисту у судовому порядку.

Просить суд, стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «НИВА» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 707212,74 грн., заподіяну внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області та судові витрати у справі, які складаються із коштів по сплаті судового збору, витрат на експертні висновки та витрат на професійну правничу (правову допомогу).

Позивач в судове засідання не з`явився. Представник позивача в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити також підтримав подану відповідь на відзив. Зазначив, що впродовж п`яти днів подасть до суду клопотання про стягнення понесених судових витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав наданий відзив, також вважає, що пройшли строки позовної давності та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У наданому відзиві також зазначив, що впродовж п`яти днів подасть до суду клопотання про стягнення понесених судових витрат.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 показала суду, що в 2016 році ОСОБА_3 принесла договір оренди земельної ділянки підписаний нею. Орендну плату отримували ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Позивач не виявляв претензій щодо неотримання орендної плати. Відповідач користувався земельною ділянкою позивача з 2016 року по жовтень 2022 року. Орендна плата позивачем фактично не отримувалася з 2018 року. В 2018 році орендну плату за позивача отримала його мати ОСОБА_3 , яка будь-якого доручення від позивача на одержання орендної плати не надала.

Свідок ОСОБА_3 в судовомузасіданні відмовиласьвід наданняпоказів посилаючисьна ст.63Конституції України.

Вислухавши пояснення представників сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського (Гайворонського) району, Кіровоградської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку від 02.10.2003 серії КР №101728 (а.с. 11-12).

Отримавши офіційні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачем встановлено, що відповідачем 25.05.2016 зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, номер запису про інше речове право 14721796. Підставою для реєстрації іншого речового права, згідно відомостей з ДРПП, є Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2016 № 270. Орендодавцем є ОСОБА_1 , а Орендарем - ПСП «Нива», строк дії речового права - 10 років. (а.с. 30-31).

Вважаючи договір неукладеним, а речове право таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до Гайворонського районного суду Кіровоградської області із відповідною позовною заявою.

Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПСП «НИВА» задоволено. Зобов`язано відповідача усунути перешкоди позивачу в користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та повернути її останньому, скасовано державну реєстрацію зареєстрованого за відповідачем речового права (права оренди) на спірну земельну ділянку (а.с. 12-22).

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 залишено без змін (а.с. 22-25).

Вказані рішення судів виконано у повному обсязі та інше речове право (оренди) відповідача на належну йому земельну ділянку 13.10.2022 припинено, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2024 № 380733140 (а.с. 30-31).

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 385/1243/21 касаційну скаргу ПСП «НИВА» на рішення Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 та постанову Кропивницького апеляційного суду від 30.08.2022 залишено без задоволення, а вказані рішення без змін (а.с. 26-30).

Таким чином, позивач був позбавлений об`єктивної можливості з 2018 року по кінець 2022 року використовувати належну йому земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто самостійно її обробляти, засівати та збирати врожай. При цьому, суд не бере до уваги, як доказ отримання позивачем від відповідача орендної плати за 2018 рік копію видаткового касового ордеру № 453 від 09.11.2018 року (а.с. 115), оскільки останній був підписаний не позивачем, а іншою особою, яка не мала на це повноважень, що встановлено з пояснень свідка ОСОБА_2 та узгоджується з висновком спеціаліста №5 від 27.06.2024 року (а.с. 178-196).

Статтею 14 Конституції Українипередбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Статтею 41 Конституції Українита статтею1Першогопротоколу до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Положеннями статей125,126 ЗК Українизакріплено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачає державну реєстрацію речових прав (власності, постійне користування, оренда, суборенда) на земельні ділянки. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч.4ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав, у тому числі на земельну ділянку, визначений встатті 27 вказаного Закону.

Отже, необхідною умовою для користування земельною ділянкою є отримання відповідного документу на підтвердження права власності чи користування та реєстрація права.

Згідно зіст.116 ЗК Українинабуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав і обов`язків визначено, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно дост.22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом положеньстатті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із аналізу наведених вище норм випливає, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (збитків) іншій особі, а для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки; збитків (шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками (шкодою); наявності вини особи, яка заподіяла збитки (шкоду). За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до частин 1, 2статті 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом «д»статті 156 Земельного кодексу Українивласникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Неодержаний дохід (упущена вигода)це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на кредитора (позивача) обов`язок також довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання. Важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди), є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Позивач має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №703/3303/20 від 26 жовтня 2022 року, провадження № 61-8163св22.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач пов`язував упущену вигоду із неотриманням грошового доходу за використання належної йому земельної ділянки у зв`язку із незаконною державною реєстрацією іншого речового права за відповідачем та користуванням останнім даною земельною ділянкою.

Частиною першоюстатті 317 ЦК Українивизначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.05.2016 зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, номер запису про інше речове право - 14721796. Підставою для реєстрації іншого речового права, згідно відомостей з ДРПП, є Договір оренди земельної ділянки від 25.05.2016 № 270, який фактично не був підписаний власником цієї земельної ділянки та орендодавцем, тобто за таких обставин договір вважається неукладеним, що було встановлено рішеннями судів (а.с. 12-31).

Суд приходить до висновку, що зазначена вище реєстрація за неукладеним між сторонами договором оренди, порушила права та законні інтереси позивача на користування та розпорядження своєю власністю, що суперечить вимогамстатті 317 ЦК України, а тому таке право було відновлено рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 11.05.2022 у справі № 385/1243/21, та оспорене речове право було припинене 13.10.2022 року (а.с. 31).

Позивач був позбавлений об`єктивної можливості з 2018 року по кінець 2022 року використовувати належну йому земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто самостійно її обробляти, засівати та збирати врожай.

Відповідно до ч.1ст.623 ЦК Україниборжник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (ч. 2ст. 623 ЦК України).

Отже, у судовому засіданні встановлено факт протиправних дій ПСП «НИВА», які полягали у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області, та через які позивач був позбавлений можливості користуватися цією ділянкою, а тому не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено.

Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача.

Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 127/16524/16-ц.

Суд прийшов до висновку про те, що позивачем доведено наявність об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним права щодо користування і розпорядження майном (земельною ділянкою) та встановлено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: неправомірність дій ПСП «НИВА», існування безпосереднього причинного зв`язку між його діями і позбавленням права власника користування земельною ділянкою, вина відповідача.

Згідно з експертним висновком В-213/1 від 20.05.2024, підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи на зерно на земельній ділянці площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, згідно калькуляції 2018 року, становить 6934,78 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи у 2018 році становить 20024,18 грн. (6934,78 грн. * 2,8875 га),

згідно калькуляції 2019 року, становить 6934,78 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню кукурудзи у 2019 році становить 20024,18 грн. (6934,78 грн. * 2,8875 га),

згідно калькуляції 2020 року, становить 9996,77 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню соняшника у 2020 році становить 28865,7 грн. (9996,77 грн. * 2,8875 га),

згідно калькуляції 2021 року, становить 8317,88 грн. на один га. Загальна вартість витрат по вирощуванню озимої пшениці у 2021 році становить 24017,9 грн. (8317,88 грн. * 2,8875 га) (а.с. 39-44).

Згідно з експертним висновком В-213 від 21.05.2024, підготовленим експертом Кіровоградської регіональної торгово-промислової палати, сума коштів, яка могла би бути виручена з продажу врожаю кукурудзи, соняшника, озимої пшениці із земельної ділянки площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, розташованої на території Хащуватської сільської ради Голованівського (Гайворонського) району Кіровоградської області, у 2018 році становить 81764,26 грн., у 2019 році становить 72945,19 грн., у 2020 році становить 64665,62 грн., у 2021 році становить 87882,25 грн., (а.с. 36-37).

Розрахунок збитків у формі упущеної вигоди здійснено по середнім показникам ціни та врожаю кукурудзи, соняшника, пшениці по Гайворонському району Кіровоградської області (а.с. 31-34).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна кукурудзи по середній ринковій вартості станом на грудень 2018 року складає 61740,08 грн. (81764,26 грн. - 20024,18 грн.).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна кукурудзи по середній ринковій вартості станом на грудень 2019 року становить 52921,01 грн. (72945,19 грн. - 20024,18 грн.).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна соняшника по середній ринковій вартості станом на жовтень 2020 року складає 35799,92 грн. (64665,62 грн. - 28865,7 грн.).

Чистий дохід, який міг би отримати позивач від продажу зерна озимої пшениці по середній ринковій вартості станом на жовтень 2021 року становить 63864,35 грн. (87882,25 грн. - 24017,9 грн.).

Відповідно до ч.2ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Суд погоджується з використаною судовим експертом Малихіним С.А. методологією визначення збитків у формі упущеної вигоди та вважає вказані висновки в частині 2018-2021 років належними доказами на підтвердження збитків, оскільки вони складені підставіЗакону України «Про торгово-промислові палати в Україні»та Методики проведення товарознавчої експертизи експертами торгово-промислових палат України.

Вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц (провадження № 61- 22106св18)).

При визначенні (обчисленні) розміру упущеної вигоди першочергове значення має врахування критерію звичайних обставин (умов цивільного/ господарського обороту), за яких кредитор мав достатні очікування на отримання відповідного доходу в разі належного виконання боржником своїх обов`язків.

Іншим критерієм, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності витрат.

Відтак, при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків. Відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди як форма цивільно правової відповідальності застосовується з метою захисту порушених (невизнаних) цивільних прав й інтересів та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним (невизнаним).

Здійснений позивачем розрахунок витрат по вирощуванню цибулі ріпчастої у 2022 році, що становила 164512,31 грн. (56973,96 грн. * 2,8875 га) та сума коштів, яка могла би бути виручена з продажу врожаю цибулі ріпчастої у 2022 році становила 492887,38 грн. (а.с. 36-37, 39-43) не доводить завданих йому збитків (упущеної вигоди) та їх розміру, оскільки зроблений без урахування інформації щодо середньої врожайності сільськогосподарських культур за 2022 рік, яка формується Держстатом України, і уточнення статистичної та фінансової звітності за 2022 рік (а.с. 31, 33, 35), разом з тим, розрахунок в даному випадку упущеної вигоди потребує глибоких комплексних професійних знань у галузі економіки сільськогосподарського виробництва, безпосередньо знань особливостей сільськогосподарського виробництва, особливостей використання у сільськогосподарському виробництві земельних ресурсів, та середньої врожайності сільськогосподарської культури за цей період, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальний розмір упущеної вигоди позивача становить 214325,36 грн. (61740,08 грн. + 52921,01 грн. + 35799,92 грн. + 63864,35 грн.).

Вказані збитки у сумі 214325,36 грн. відповідачем не відшкодовані.

Щодо застосування строків позовної давності суд вважає відмовити відповідачу в такому застосування та зазначити наступне.

Цивільним кодексом України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. ст. 255, 257 ЦК України)

Статтею 264 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Постановою КМУ від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом» від 11 березня 2020 року впроваджено дію карантину. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного Кодексу України були продовжені на строк дії такого карантину (п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

24.02.2024 Законом України «Про правовий режим воєнного стану в Україні» введено режим воєнного стану. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України уперіод дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX,перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану..

Дія карантину завершена 1 липня 2023 року відповідно до Постанови КМУ №651 від 27.06.2023.

Таким чином,враховуючи продовженнястроків позовноїдавності настрок діїкарантину з11.03.2020та зупиненняперебігупозовної давностіна строкдії воєнногостану з24.02.2024,заявлені позовнівимоги навідшкодування збитків,починаючи з2018року -позивачемне пропущенийстрок позовноїдавності зчасу виникненняу ньогоправа на стягненнязбитків з2018року і до 2022 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 доприватного сільськогосподарськогопідприємства "Нива"про стягненнязбитків задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «НИВА» на користь ОСОБА_1 збитки у формі упущеної вигоди у розмірі 214325,36 грн, заподіяну внаслідок істотних перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 2,8875 га, кадастровий номер 3521186800:02:000:2270, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Хащуватської сільської ради, Голованівського району, Кіровоградської області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК

Дата документа 01.10.2024