Рішення

від 30.09.2024 по справі 386/821/23

УЛЬЯНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №386/821/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Ясінського Л.Ю.

секретаря судового засідання- Ільченко Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Благовіщенське цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом адвоката Хобта Юрія Михайловича, який являється представником ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог : Моторне ( транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих ДТП,

ВСТАНОВИВ:

адвокат Хобт Юрій Михайлович, який являється представником ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Моторне ( транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих ДТП, який надалі уточнив і мотивував тим, що 01.03.2021 року об 12:25 год. мала місце ДТП за адресою м. Київ, проспект Палладіна - вулиця Стеценка за участю автомобілів Ліфан д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та Honda Accord д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2021 року по справ 759/51143/21 ОСОБА_2 було визнано винним у вище зазначеному ДТП.

Для визначення вартості завданих збитків позивач змушений у вересні 2021 року звернутись до експертної установи для проведення автотоварознавчної експертизи, щоб визначити дійсну вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу внаслідок вище вказаної дорожньо-транспорної пригоди, про що було складено звіт №26/08-ТЗ від 01 вересня 2021 року та встановлено наступне: коефіцієнт зносу 0,7; вартість відновлюваного ремонту 313 071,01 грн.; вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу 144892,54 грн.: висновок вартість збитків становить 255655, 24 грн.

Цивільно-правова-відповідальність Відповідача, як власника транспортного засобу Ліфан д.н. НОМЕР_1 була забезпечена за полісом ОЦПВВНТЗ №200129010 від 01.06.2020 року в ТДВ "Міжнародна страхова компанія".

ОСОБА_1 подав заяву про стахове відшкодування до ТДВ "Міжнародна страхова компанія", яка була отримана 05.07.2021 року, яка залишилась без відповіді, а страхове відшкодування не виплачено.

Для відшкодування збитків, що не покриті страховим відшкодуванням позивач неодноразово в телефонному режимі звертався до відповідача, однак відповідач не вчинив жодних дій по відшкодуванню завданих збитків та моральної шкоди, яку позивач оцінює в розмірі 50 тис. грн.

Позивач 13.10.2021 року був вимушений продати залишки автомобіля, оскільки його подальший ремонт економічно недоцільний, що також негативно відобразилось на його моральному здоров`ю, що в свою чергу призвело до втрати роботи, оскільки робота була пов`язана із частими поїздками на авто.

З огляду на висновки звіту та продані залишки автомобіля і понесені додаткові витрати позивачеві, завдані збитки в наступних розмірах: 83655,24 грн. (вісімдесят три тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 24 копійки) вартість матеріальних збитків понад страхове відшкодування; 127500,00 грн. (сто двадцять сім тисяч п`ятсот гривень 00 копійок) розмір страхового відшкодування відповідно до полісу №200129010; кошти на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 2000 грн., моральна шкода в розмірі 50 000,00 грн.

02.11.2023 року представник позивача подав уточнену заяву про зменшення розміру позовних вимог у якій просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 83655,24 грн., моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн. та судові витрати.

Заява мотивована тим, що відносно ТДВ "Міжнародна страхова компанія" порушено справу про визнання банкрутом та відкрито провадження №922/1726/23 в Господарському суді Харківської області і позивачем подано заяву про визнання його кредитором, а отже відпала необхідність розгляду позовних вимог в частині стягнення із ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 127500 грн.

Крім того, представник позивача у позовних вимогах просить стягнути з відповідача 50 тис. грн. моральної шкоди посилаючись на те, що протиправна поведінка відповідача призвела до приниження гідності позивача, як особистості. Він не відчував себе захищеним на дорозі, з боку інших учасників дорожнього руху. Відповідач не вчиняв жодних дій по відшкодуванню завданих збитків. Також негативно відобразилось на моральному стані позивача те, що страхова компанія не виплатила йому страхове відшкодування.

Представник відповідача подав до суду відзив на позов.

Представник позивача адвокат Хобт Ю.М. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі, оскільки відповідач жодним чином не намагався врегулювати спір.

Представник відповідача адвокат Тітаренко В.Е. у судовому засідані зазначив, що він та його довіритель не заперечує того факту, що відповідач винний у дорожньо-транспортній пригоді, однак позивач ніяк не відреагував на вимогу відповідача щодо врегулювання спору. Позивачем пропонувалось відповідачу відшкодування шкоди за мінусом страхового відшкодування при передачі йому залишків автомобіля. Однак позивач відмовився від даної пропозиції та як встановлено у судовому засідані 13.10.2021 року продав даний автомобіль. При цьому позивач не надав суду доказів в якому стані був проданий автомобіль (знищений, чи проданий як запчастини). У договорі купівлі-продажу зазначено, що сторонни домовились щодо купівлі-продажу та покупець ніяких претензій щодо технічного стану автомобіля автомобіля немає.

У відповідності до висновків і постанови Верховного суду, який розглядав питання пов`язані із фізичним знищенням автомобіля це в тому числі і Постанова Верховного Суду від 09 лютого 2023 року справа № 369/7115/20, в якій зазначено, що якщо позивач не надав суду доказів реалізації по договору купівлі-продажу оцінки автомобіля до пошкодження і не була доведена сума залишкової вартості, яка залишилась то позивач не довів свої вимоги в частині заподіяної шкоди, що не можливості суду встановити реальну ціну автомобіля під час продажу. У договорі купівлі-продажу зазначено, що купець немає ніяких претензій. При цьому позивач не надав доказів проведення експертної оцінки на момент продажу автомобіля.

У зв`язку з викладеними доводами представник відповідача просить у задоволені позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди відмовити.

Щодо заявлених вимог про стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що позивачем не доведена та не обґрунтована сума у розмірі 50 тис. грн. Він вважає, якщо ж суд дійде висновку, що позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню то сума повинна бути не більшою за 3 тис. грн.

Крім того, зазначив, що вимогу про відшкодування збитків, від 24.03.2024 року ОСОБА_2 не отримував, оскільки дана вимога адресована на іншу адресу.

Суд, вислухавши думку сторін-учасників процесу, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволені позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому згідно з роз`ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від18.12.2009№14«Про судоверішення уцивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, судом встановлено, що 01.03.2021 року об 12:25 год. сталася ДТП за адресою м. Київ, проспект Палладіна вулиця Стеценка за участю автомобілів Ліфан д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 та Honda Accord д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Постановою Святошинськогорайонного судум.Києва від15квітня 2021року посправі 759/51143/21 ОСОБА_2 буловизнано визнано винним у порушенні ПДР і скоєнні правопорушення за ст.124КУпАП та накладено штраф у розмірі 340 грн. ( а.с.44).

Згідно звіту№ 26/08-ТЗвід 01вересня 2021року,матеріальний збитокзаподіяний власнику автомобіля Honda Accord д/н НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає 255655,24 грн. (а.с.15-40, 146-173,199-213).

Також,судом встановлено,що намомент ДТП цивільно-правова-відповідальність Відповідача, як власника транспортного засобу Ліфан д.н. НОМЕР_1 була забезпечена за полісом ОЦПВВНТЗ №200129010 від 01.06.2020 року в ТДВ "Міжнародна страхова компанія", яка зобов`язана, як Страховик на виконання своїх обов`язків виплатити позивачу ОСОБА_1 як потерпілому, завданий матеріальний збиток в межах ліміту відповідальності в сумі 127500 грн. ( а.с.43).

13.10.2021 року Позивач продав автомобіль, оскільки його подальший ремонт економічно недоцільний. Відповідно до пункту 1.3 покупець оглянув та ознайомився із майном, яке зазначено у пункті 1.1 цього договору (автомобіль Honda Accord), претензій щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного автомобіля немає. У пункті 3.1 цього договору зазначено, що за домовленістю сторін ціна автомобіля складає 49 000 грн (а.с.41,42).

02.11.2023 року представник позивача подав уточнену заяву про зменшення розміру позовних вимог у якій просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 83655,24 грн., моральну шкоду в розмірі 50 тис. грн. та судові витрати ( а.с.102-115)

Заява мотивована тим, що відносно ТДВ "Міжнародна страхова компанія" порушено справу про визнання банкрутом та відкрито провадження №922/1726/23 в Господарському суді Харківської області і позивачем подано заяву про визнання його кредитором, а отже відпала необхідність розгляду позовних вимог в частині стягнення із ТДВ "Міжнародна страхова компанія" на користь позивача страхового відшкодування в розмірі 127500 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України

(далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди

у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно

з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що вартість ремонту пошкодженого автомобіля Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом зазначеної норми закону обов`язок відшкодування шкоди

у особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, виникає у разі недостатності страхового відшкодування для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2020 року.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду.

Згідно з пунктом 30.2 статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо транспортний засіб вважається фізично знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт

є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним.

Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно

з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Отже, якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.

Зазначені висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 752/13375/19.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що вартість ремонту пошкодженого автомобіля Honda Accord

перевищує вартість цього автомобіля до ДТП.

Разом з тим позивач не надав належних та допустимих доказів вартості автомобіля після ДТП. Також позивач не подав до суду належних та допустимих доказів, в якому стані автомобіль HondaAccord був відчужений на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 13.10.2021 року (пошкодженому чи відремонтованому).

Верховний Суд під час касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування певних стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає відповідний розподіл та покладання тягаря доказування на сторони певним чином. Одночасно згаданий принцип не передбачає обов`язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста

статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд вважає, що оскільки автомобіль "Honda Accord" внаслідок ДТП вважається фізично знищеним, то позивач має право на відшкодування шкоди у вигляді різниці між вартістю цього автомобіля до та після ДТП (за вирахуванням сплаченого йому страхового відшкодування), водночас позивач повинен довести зазначені суми, проте він не виконав своїх процесуальних обов`язків, зокрема, не надав до суду належних та допустимих доказів вартості автомобіля після ДТП, що унеможливлює захист його порушених прав за матеріалами цієї справи.

Представником позивача та позивачем не надано доказів про вартість пошкодженого автомобіля «Honda Accord » (або його залишків) після ДТП, що є необхідним для визначення розміру відшкодування у порядку ст.30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відсутність наведених відомостей (доказів) унеможливлює виснувати про обґрунтованість чи необґрунтованість зазначеного позивачем розміру майнової шкоди.

Крім того, суд позбавлений можливості визначити залишкову вартість пошкодженого автомобіля шляхом проведення відповідної судової експертизи, оскільки цей транспортний засіб позивачем було відчужено.

Аналогічні висновки щодо відшкодування шкоди, завданої фізичним знищенням автомобіля, сформовані у цілому ряді постанов Верховного Суду та є усталеними.

Так упостанові ВерховногоСуду від06грудня 2021рокуу справі№757/22936/19-ц,залишаючи беззмін рішеннясуду апеляційноїінстанції провідмову узадоволенні вимогпро відшкодуванняматеріальної шкоди,Верховний Судвказав,що судапеляційної інстанціїдійшов обґрунтованоговисновку провідсутність підставдля стягненняз відповідачана користьпозивача 277570,24грн.різниці міжфактичним розміромшкоди,який відповідає вартості пошкодженого автомобіля до ДТП, і страховою виплатою, оскільки позивачем не надано суду відомостей про вартість пошкодженого автомобіля після ДТП, що має значення для визначення розміру реального збитку, заподіяного позивачу. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога про стягнення грошових коштів із відповідача на відшкодування майнової шкоди є підставною, проте оскільки на момент розгляду справи автомобіль відчужено позивачем, відсутні підстави для задоволення позову і стягнення різниці між фактичним розміром шкоди, який дорівнює вартості пошкодженого транспортного засобу до ДТП, і страховою виплатою, оскільки пошкоджений транспортний засіб фізично знищеним не визнано.

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі №205/1314/16-ц, залишаючи без змін судове рішення апеляційної інстанції про відмову у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, Верховний Суд вказав, що якщо транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди здійснюється у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до ДТП та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди, а право на залишки транспортного засобу отримує страховик (моторне транспортне страхове бюро), або інша особа, яка відповідає за завдану шкоду. У зв`язку з відсутністю відомостей про вартість пошкодженого автомобіля після ДТП, необхідну для визначення розміру відшкодування згідно ст.30Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» неможливо зробити висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість зазначеного в позовній заяві розміру майнової шкоди, а тому суд апеляційної інстанції вірно відмовив у задоволенні позову.

У постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 369/11812/18, залишаючи без змін судове рішення апеляційної інстанції про відмову у задоволенні вимог про відшкодування матеріальної шкоди, Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду про те, що позивачем не доведено розмір майнової шкоди, оскільки вартість ремонту перевищувала вартість транспортного засобу, а отже, при визначенні розміру майнової шкоди слід виходити з вартості транспортного засобу та розміру страхового відшкодування, отриманого позивачем. При відшкодуванні шкоди у такому випадку слід враховувати, що відповідач має право на отримання ушкодженого транспортного засобу, що вирішується судом за клопотанням відповідача. Проте ушкоджений транспортний засіб був проданий, однак суду не надано доказів щодо його вартості після ДТП, що має значення для визначення розміру шкоди, що залишився невідшкодованим. Тому позивачем не доведено розмір заподіяних збитків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц зазначено, що у випадку, якщо транспортний засіб є фізично знищеним, то його власнику відшкодовується виключно різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП (п.п.46-48).

Доводи представника позивача про наявність підстав для відшкодування шкоди, оскільки до позову ним надано копію договору купівлі-продажу автомобіля «Honda Accord » від 13.10.2021 року щодо його продажу за ціною 49000 грн., яка має бути врахована як вартість автомобіля після ДТП, суд відхиляє як необгрунтовані.

Суд вважає, що представник позивача помилково ототожнює ціну продажу автомобіля, вказану у договорі, із реальною вартістю автомобіля після ДТП, оскільки ціна у договорі це довільно, тобто на власний розсуд та погодження сторін, визначена ціна купівлі автомобіля, яка ніяким чином не є доказом його вартості після ДТП.

Згідно ст.76ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи і які встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів цивільного процесуального закону докази у процесі мають відповідати певним критеріям. Зокрема докази мають бути належними, тобто такими, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.77 ЦПК), допустимими, тобто такими, що підтверджують певні обставини справи, які за законом не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.79 ЦПК), достовірними, тобто такими, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи(ст.79 ЦПК) та достатніми, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.80 ЦПК).

Згідност.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.

Відповідно до п.п.7.17, 7.18, 7.20 Методики, якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ. Вартість утилізації КТЗ визначається як сума ринкової вартості технічно справних складників та вартості металобрухту складників, які залишилися, або із застосуванням методу питомої ваги окремої складової КТЗ від ринкової вартості КТЗ. Вартість технічно справних складників визначається на підставі результатів їх діагностування на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві автосервісу, а у разі необхідності - дефектування.

Згідно п.5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) являє собою початковий етап дослідження, який дає змогу органолептичними методами визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Отже, вартість авто, вказана у договорі купівлі-продажу не є визначеною у встановленому законом порядку вартістю автомобіля після ДТП, у зв`язку з чим суд погоджується із доводами представника відповідача щодо неможливості врахування ціни у договорі, як вартості автомобіля після ДТП.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 23 ЦК України соба має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до частини третьої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення із відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не представлено до суду переконливих доказів щодо заподіяння моральної шкоди, наслідком чого має бути стягнення вказаної суми на її відшкодування.

Даючи оцінку доводам учасників справи, з огляду на низку тверджень сторін, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Суд враховує, що викладені в цьому рішенні висновки та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.2,5,10,13,76-81,141, 259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Моторне ( транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальних та моральних збитків завданих ДТП- залишити без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач 1: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач 2:Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія", адреса 61001, м.Харків, пр.Гагаріна, 41/2 корпус 8, офіс 1-12, код ЄДРПОУ 31336795;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Моторне ( транспортне) страхове бюро України, поштова адреса: 02002,Київ-2, а/с272, юр.адреса:м.Київ, Русанівський бульвар. буд.8, код ЄДРПОУ 21647131.

Апеляційна скарга подається до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.10.2024 року.

Суддя: Л. Ю. Ясінський