Ухвала

від 02.10.2024 по справі 336/9750/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/9750/24

Провадження №: 2-н/336/818/2024

УХВАЛА

іменем України

02 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши заяву голови правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акмолінська 28» Нікітенка Артура Сергійовича про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з січня 2022 року по серпень 2024 року, -

встановив:

01 жовтня 2024 року голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акмолінська 28» Нікітенко А.С. звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з січня 2022 року по серпень 2024 року в розмірі 7422,58 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 242,24 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суддя дійшов до такого висновку.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних відносин та гарантій їх реалізації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із заяви про видачу судового наказу слідує, що у будинку АДРЕСА_1 створено ОСББ «Акмолінська 28». ОСББ забезпечує управління та утримання будинку, виконує договірні зобов`язання забезпечує дотримання інтересів всіх співвласників будинку.

Протоколом № 1 загальних зборів ОСББ «Акмолінська 28» від 05 грудня 2020 року затверджено розмір внесків на управління багатоквартирним будинком, який становлять 5,36 грн. за 1 кв.м.

Боржник є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою № 393971473 від 07 вересня 2024 року.

Боржник не сплачує щомісячні внески співвласників, встановлені протоколом загальних зборів ОСББ «Акмолінська 28» внаслідок чого, за період з січня 2022 року по серпень 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 7422,58 грн.

Заявлені ОСББ «Акмолінська 28» вимоги зводяться до невиконання боржником обов`язку щодо сплати внесків співвласників ОСББ.

Спірні відносини між сторонами врегульовані Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власник жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Цей Закон регулює: порядок створення, реєстрації, реорганізації, діяльності і ліквідації об`єднань, асоціацій; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні; відносини між об`єднаннями та асоціаціями; відносини між об`єднаннями, асоціаціями і органами державної влади та органами місцевого самоврядування; відносини між об`єднаннями і господарюючими суб`єктами (ст. 2 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

1 липня 2015 року набрав чинності Закон України № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року.

Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (ст. 2 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Отже спеціальним законом, який регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління є Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об`єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об`єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Предметом регулювання цього Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч.1 ст. 2 цього Закону).

Згідно зі ст. 22 Закону України Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, отримання послуги з управління побутовими відходами, об`єднання за рішенням загальних зборів має право:задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Газо- та електропостачання квартир та нежитлових приміщень здійснюється на підставі договорів між їх власниками і газо- та електропостачальними організаціями відповідно до вимог законодавства. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону. Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи. Об`єднання оплачує холодну та гарячу воду, теплову та електричну енергію, природний газ, комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими для населення, крім частини таких послуг, що оплачуються власниками нежитлових приміщень. З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, в яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на управління багатоквартирним будинком внески і платежі визначаються у розмірах, затверджених загальними зборами об`єднання, але не більше встановленого згідно із законодавством граничного розміру відповідних витрат. З метою надання населенню, що проживає в багатоквартирних будинках, у яких створено об`єднання, пільг та субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг визначається розмір внесків (платежів) на відповідні потреби, затверджений загальними зборами об`єднання, але не більше найвищого у відповідному населеному пункті тарифу на відповідні комунальні послуги, встановленого відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання.

Статтею 23 Закону України Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зокрема, визначено, що утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України. Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Тобто законодавство визначає, що внески ОСББ не є житлово-комунальною послугою у розумінні вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою однозначно передбачено: не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Законодавець розмежував поняття «внесок» та «житлово-комунальна послуга», а тому не можна ототожнювати ОСББ з управителем та посилатися на Закон України «Про житлово-комунальні послуги» по відношенню до внесків ОСББ.

В даному випадку спір виник у зв`язку з несплатою співвласником ОСББ внесків.

Враховуючи положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» сплата внесків на утримання спільного майна співвласників здійснюється відповідно до статуту об`єднання або рішенням (протоколом) загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а не на підставі договору, укладеного у письмовій формі (в тому числі електронній) за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошових коштів.

Наказне провадження - це особливий спрощений вид цивільного процесу, спрямований на швидкий та ефективний захист безспірних прав осіб шляхом видачі судового наказу, що одночасно є судовим рішенням та виконавчим документом.

Відповідно до частини першої статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: 1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку; 2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника; 3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості; 4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; 6) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів; 7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Голова правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акмолінська 28» заявив вимогу про стягнення з боржника заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з січня 2022 року по серпень 2024 року в розмірі 7422,58 грн.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - форма управління багатоквартирним будинком не передбачає договірної форми та не регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Об`єднання не надає жодних послуг, а внески, що сплачуються на рахунки Об`єднання витрачаються на самозабезпечення у відповідності до статей Кошторису.

Судовий наказ як особлива форма судового рішення може бути виданий у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Сплата внесків і платежів, встановлених ОСББ не є оплатою житлово-комунальних послуг, а вимога про стягнення заборгованості за такими внесками і платежами не може розглядатися в порядку наказного провадження.

Тобто вказана вимога не відповідає вимогам частини першої статті 161 ЦПК України.

Як передбачено пунктом 3 частини першої статті 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.

Аналізуючи наведене, суддя вважає, що заява подана головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акмолінська 28» про стягнення заборгованості по внескам співвласників не є тією вимогою, що може бути розглянута судом в порядку наказного провадження, оскільки перелік вимог, визначених ч.1 ст. 161 ЦПК України, які можуть розглядатися в порядку наказного провадження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Оскільки ОСББ «Акмолінська 28» заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, то відсутні правові підстави для видачі судового наказу, що не позбавляє ОСББ «Акмолінська 28» звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до положень частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 164-166, 258-261, 272, 353-355 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Акмолінська 28» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по внескам на управління багатоквартирним будинком за період з січня 2022 року по серпень 2024 року в розмірі 7422,58 грн.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Л.В. Петренко