Ухвала

від 12.09.2024 по справі 2-3153/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-3153/11

Пр. 6/336/643/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Вайнраух Л.А., за участі секретарки судового засідання Теряник А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжі цивільну справу за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бревко Наталії Юріївни заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про примусовий привід боржника,-

ВСТАНОВИВ:

Старший державний виконавець Бервко Н.Ю. 02.08.2024 за допомогою засобів поштового листування звернулася до суду із вказаною заявою, просить доручити відділу поліції №3 Запорізького РУП ГУНП у Запорізькій області здійснити привід ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

На виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП №49191381 з примусового виконання виконавчого листа №2-3153/2011, виданого 23.04.2015 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800 грн., щомісячно до повноліття дитини. 27.10.2015 державним виконавцем прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження та винесені відповідні постанови.

Ініціатор клопотання вказує, що копії постанов направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим відправленням за адресами, зазначеними у виконавчому документі (боржнику на адресу: АДРЕСА_1 , стягувачу - АДРЕСА_2 ). 29.01.2020 за зазначеною адресою боржника здійснено виїзд, за результатами якого не видалось можливим встановити факт проживання боржника та/або наявність/відсутність його майна за даною адресою через відсутність мешканців помешкання. 31.01.2020 державним виконавцем направлено виклик боржнику з`явитися до відділу 04.02.2020 о 13-30 годині. 18.07.2024 державним виконавцем направлено виклик боржнику заявитися до відділу 25.07.2024 о 13-00 годин.

25.07.2024 за адресою боржника здійснено виїзд, за результатами якого не видалось за можливе встановити факт проживання боржника та/або наявність/відсутність його майна за даною адресою через відсутність мешканців помешкання. Таким чином, рішення суду боржником не виконується, відібрати пояснення у боржника за фактом невиконання рішення суду та отримати від нього декларацію про його майно та доходи неможливо через відсутність останнього.

З посиланням на ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 438 ЦПК України, старший державний виконавець просить задовольнити подання.

Враховуючи вимоги ч.3 ст.438 ЦПК України, а також належне повідомлення представника зазначеного відділу державної виконавчої служби про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд подання за відсутності старшого державного виконавця. Виклику або повідомлення інших заінтересованих осіб вказаною нормою не передбачено.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Розглянувши подання із додатками, суд дійшов висновку про те, що воно не підлягає задоволенню у зв`язку із таким.

Відповідно до ч.1 ст.438 ЦПК України привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

За змістом п.14 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу.

Судом встановлено на підставі доказів, досліджених в судовому засіданні, що на примусовому виконанні Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-3153/2011, виданого 23.04.2015 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800 грн., щомісячно до повноліття дитини.

Так, постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015 відкрито виконавче провадження ВП № 49191381 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.

Проте, під час дослідження матеріалів цивільної справи №2-3153/11, встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.06.2019 (провадження 6/336/171/2019) постановлено ухвалу, якою подання державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області задоволено, оголошено розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , місце реєстрації і останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.82). Ухвала набрала законної сили 20.06.2019 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82174243).

За змістом описової частини ухвали державний виконавець звернувся до суду із поданням про розшук вказаної особи в межах виконавчого провадження ВП №49191381 відкритого на підставі виконавчого листа №2-3153/11, виданого 23.04.2015 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Звертаючись до суду із поданням про привід боржника, старший державний виконавець про зазначену обставину не вказав. Крім того, не зазначено й про виконання ухвали суду про розшук боржника від 03.06.2019.

Суд приходить до висновку, що звернення із даним поданням відповідно до положень ст.438 ЦПК України до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя заявником в жодний спосіб не обґрунтовано, з урахуванням того, що боржника у вказаному виконавчому провадженні на підставі ухвали суду оголошено у розшук.

Крім того, старший державний виконавець вказує, що підставою такого звернення є наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, натомість, місце проживання та знаходження боржника не встановлені.

Проте, наданими письмовими доказами не доведено здійснення державним виконавцем всіх необхідних виконавчих дій протягом тривалого часу до звернення до суду із поданням (в період з 2020 по 2024 роки). Так, в обґрунтування подання державний виконавець вказує, що неодноразові виклики до виконавчої служби та вихід за останньою відомою адресою місця проживання ОСОБА_1 25.07.2024 до результатів не призвели. Достатні докази на підтвердження цієї обставини у справі відсутні.

Також, у матеріалах подання зазначений лише один вихід державного виконавця за місцем проживання боржника, та відсутні запити з метою уточнення актуальної адреси реєстрації боржника. Наявні у справі виклики державного виконавця не свідчать про їх належне на завчасне надіслання та отримання боржником.

Суд додатково наголошує, що згідно з ч.8 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» у актуальній на час розгляду подання редакції, виконавець проводитьперевірку майновогостану боржникау 10-деннийстрок здня відкриттявиконавчого провадження.У подальшомутака перевіркапроводиться виконавцемне меншеодного разуна дватижні -щодо виявленнярахунків,електронних гаманцівборжника,не меншеодного разуна тримісяці -щодо виявленнянерухомого тарухомого майнаборжника тайого майновихправ,отримання інформаціїпро доходиборжника.

Слід зауважити, що ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» чітко врегульовано строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій, дотримання яких державним виконавцем не доведено.

Разом з цим, суд наголошує, що загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у ст. 183 ЦПК України.

Відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

За змістом Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, належним доказом направлення копії заяви з додатком іншим учасникам судового процесу є оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції чи фінансового чека), виданий відправникові поштового відправлення, або оригінал опису вкладення, з зазначенням адреси і найменуванням адресанта, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до заяви.

Так, заявником при зверненні до суду із заявою не надано належних доказів направлення заяви із додатками заінтересованим особам, зокрема, боржнику.

З вказаних підстав, суд дійшов висновку про необхідність залишити клопотання без задоволення, як таке, що не обґрунтоване належними доказами та подане без наявності достатніх для цього підстав.

Керуючись ст. 247, 258-261, 438 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання залишити без задоволення.

Копію ухвали суду надіслати сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом 15-ти днів з дня її вручення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Ухвала суду складена та підписана 12.09.2024.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя Л.А. Вайнраух