Постанова

від 02.10.2024 по справі 573/1927/24

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №573/1927/24

Номер провадження 1-кп/573/217/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року суддя Білопільського районного суду Сумської області ОСОБА_1 , перевіривши цивільний позов прокурора, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, ОСОБА_2 в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти,молоді таспорту виконавчогокомітету Білопільськоїміської про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 151604,12 грн,

ВСТАНОВИЛА:

01 жовтня 2024 року до Білопільського районного суду Сумської області надійшло кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

У матеріалахзазначеного кримінальногопровадження міститьсяцивільний позовпрокурора,яка здійснюєпроцесуальне керівництвоу кримінальномупровадженні, ОСОБА_2 в інтересахдержави вособі Відділуосвіти,молоді таспорту виконавчогокомітету Білопільськоїміської про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 майнової шкоди в сумі 151604,12 грн.

В обґрунтування необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор в позові вказала таку підставу - "У листі від ВОМС ВК Білопільської міської ради повідомлено, що до суду з цивільним позовом не звертатиметься" (зворотній бік 8 сторінки позовної заяви) і це, на думку прокурора, свідчить про неналежний захист цим органом інтересів держави.

Перевіривши цивільний позов та додані до нього матеріали, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частин 3, 4, 5 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої).

Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21 грудня 2018 року у справі №922/901/17 зробила висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону.

Велика Палата Верховного Суду у справі №912/2385/18 звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Потерпілим у вказаному кримінальному провадженні згідно з обвинувальним актом є Відділ освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міської ради Сумського району Сумської області.

Водночас прокурором не додано до позову повідомлення (в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») на адресу вказаного Відділу про звернення до суду з вищевказаним позовом, документального підтвердження направлення такого повідомлення, як і підтвердження отримання/неотримання повідомлення. Також не долучена відповідь цього Відділу.

Отже, звертаючись до суду з позовом, прокурор не обґрунтувала і не довела суду факту бездіяльності компетентного органу, а саме невжиття цим органом жодних заходів протягом розумного строку, після того як йому стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також не вказала причини того, чому компетентний орган не звернувся самостійно до суду з позовом в інтересах держави чи не міг звернутися.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Отже, необхідність судового захисту інтересів держави саме прокурором від імені суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтована і підтверджена належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що цивільний позов необхідно залишити без руху, надавши прокурору строк для усунення недоліків протягом 5 днів.

Керуючись статтями 128, 369-372 КПК України, статтями ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Цивільний позов прокурора, яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_2 в інтересах держави в особі позивача Відділу освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Білопільської міськї ради Сумського району Сумської області до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди в сумі 151604 грн 12 коп залишити без руху, надавши прокурору строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснитипрокурору,що якщовідповідно доухвали судуу встановленийстрок будутьвиконані вимогивизначені вухвалі,то позовназаява вважатиметьсяподаною вдень первісногоїї поданнядо суду.Інакше заявавважатиметься неподаноюі будеповернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя